Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Курс “Основи зед” Тема 3: „Міжнародні комерційні операції: суть, зміст І види”

Скачати 203.69 Kb.

Курс “Основи зед” Тема 3: „Міжнародні комерційні операції: суть, зміст І види”




Скачати 203.69 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації22.04.2017
Розмір203.69 Kb.
  1   2

Курс “Основи ЗЕД”

Тема 3: „Міжнародні комерційні операції: суть, зміст і види”

1. Міжнародна комерційна діяльність.

Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Зміст поняття “зовнішньоторговельна угода” та основні види зовнішньоторговельних угод

2. Угоди з купівлі-продажу товарів


3. Зовнішньоторговельні угоди з купівлі-продажу послуг

4. Зовнішньоторговельні угоди з купівлі-продажу об’єктів інтелектуальної власності
. Міжнародна комерційна діяльність. Зміст поняття “зовнішньоторговельна угода” та основні види зовнішньоторговельних угод.

Міжнародна комерційна діяльність являє собою ряд взаємопов’язаних операцій, які обслуговують міжнародний обмін матеріальними цінностями і послугами. Для того, щоб здійснити такий обмін, необхідно:

Такі дії носять комерційний характер, а коли угоду укладають з іноземними контрагентами, то вона розглядається як зовнішньоекономічна діяльність фірми.

Зовнішньоекономічний комплекс будь-якої країни складає сукупність галузей, підгалузей, об’днань, підприємств і організацій, які систематично виробляють і реалізують експортні ресурси всіх видів, і які споживають імпортні товари (послуги) і здіснюють всі види зовнішньогосподарської діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність реалізується на рівні як державних органів влади і управління, так і господарських організацій. В першому випадку вона спрямована на встановлення міждержавних основ співпраці, створення правових і торгово-політичних механізмів, стимулюючи розвиток і підвищення ефективності економічних зв’язків, в другому - проявляється в укладанні і виконанні контрактів та інших договорів в межах цивільного права.



Основними напрямками зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля, техніко-економічна і науково-технічна співпраця.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономі́чна дія́льність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (п.8 ст. 1)
Циві́льне пра́во (лат. Ius civile; англ. Civil law, нім. Zivilrecht, фр. Droit civil) - галузь права, яка включає в себе норми права, що регулюють майнові та особисті немайнові правові суспільні відносини між рівноправними суб'єктами права - фізичними та юридичними особами, територіальними громадами, державами та іншими суб'єктами публічного права.
Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.


Зовнішньоторговельна діяльність - це обмін товарами в матеріально-речовій формі та послугами, що пов’язані із здійсненням товарообігу.

Техніко-економічна співпраця включає допомогу в сфері промислового і громадського будівництва і надання послуг інженерно-технічного характеру.

Зовнішньоекономічна діяльність в сфері науково-технічної співпраці являє собою обмін досягненнями науки і техніки та спільне здійснення науково-технічних робіт.

Економічні зв’язки з закордонними фірмами та організаціями реалізуються через проведення комерційних операцій, тобто визначення технічних прийомів по підготовці і прведенню торговельної співпраці. У відповідності з основними напрямками зовнішньоекономічної діяльності можна виділити операції з купівлі-продажу товарів, з техніко-економічної і науково-технічної співпраці.

Зовнішньоторговельні операції здійснюються на основі укладання угод. Міжнародна торгова угода є правовою формою, що опосередковує міжнародні комерційні операції.


Під міжнародною торговою угодою розуміють договір між двома або декількома сторонами (комерційними підприємствами, фірмами), які знаходяться в різних країнах, в яких встановлюються узгоджені умови поставки встановленої кількості товарних одиниць або надання певних послуг. Іншими словами, угода вважається міжнародною, якщо в юридичній адресі партнерів за угодою вказані різні країни.

Договір купілі-продажу не вважається міжнародним, якщо укладений між країнами різної державної (національної приналежності), комерційні підприємства (фірми), яких знаходяться на території однієї країни (наприклад, між філіями і дочірніми компаніями фірм різних країн, які знаходяться на території однієї країни).

В той же час договір визнається міжнародним, якщо він укладений між сторонами однієї державної (національної) приналежності, комерційні підприємства яких знаходяться на території різних країн.

Таке трактування договору міститься в Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція 1980р.) і в Гаазькій конвенції про право, яке використовується до договорів міжнародної купівлі-продажу (1985р.).

Вся різноманітність угод в міжнародній торгівлі класифікується в залежності від предмету (об’єкту) угоди:


  • купівлі-продажу товарів;

  • купівлі-продажу послуг;

  • купівлі-продажу об’єктів інтелектуальної власності.

Класифікацію зовнішньоторговельних угод можна провести також в залежності від каналів збуту та характеру взаємовідносин між сторонами. В цьому випадку розрізняють угоди прямі, тобто між виробниками і споживачами товарів та послуг, та угоди не прямі, тобто з участю третьої особи - посередника.


. Угоди з купівлі-продажу товарів


Угоди з купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі є традиційними для міжнародної торгівлі і для практики зовнішньоторговельної діяльності фірм нашої країни. За цією угодою продавець повинен передати товар у власність покупця у вказаний термін і на визначених умовах, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього відповідну грошову суму. Угоди з купівлі-продажу товарів можуть бути складовим елементом і в інших видах співпраці - техніко-економічній і науково-технічній.

Основними видами операцій в торгівлі товарами є експортні та імпортні операції. При цьому експортні операції - це діяльність, пов’язана з продажем та вивезенням за кордон товарів для передачі у власність іноземному контрагенту; імпортні - діяльність з купівлі і ввезення іноземних товарів для подальшої реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни.

Різновидами експортно-імпортних операцій є реекспортні і реімпортні операції. До перших відносяться операції, що передбачають вивезення за кордон раніше купленого на іншому ринку товару, і не переробленого в реекспортуючій країні.

Реекспорті операції можуть виникати в комерційній практиці в різних ситуаціях, але частіше всього реекспорт виникає в двох випадках:

а) як складова частина більш складної операції;

б) з метою отримання прибутку на різниці в цінах.

В першому випадку реекспортні операції можуть використовуватись при здійсненні крупних проектів, наприклад при будівництві об’єктів з допомогою іноземних фірм. Практика показує, що іноземні постачальники часто здійснюють закупку окремих видів матеріалів та обладнання в третіх країнах. При цьому товари відправляються в країну, яка реалізовує проект, без ввезення в країну реекспорту.

В другому випадку ці операції можуть бути названі торговим реекспортом. Торговельні фірми багатьох країн часто надають перевагу перепродажу товарів, використовуючи різницю в цінах на один і той самий товар на різних ринках, з метою отримання прибутку . В цьому випадку реекспорт здійснюється ними без завезення товару в свою країну. Такі операції по суті не відносяться до експорту або імпорту даної країни, хоча й враховуються митною статистикою.

При здійсненні реекспорт них операцій товар, як правило, не підлягає переробці. Проте, можуть бути проведені незначні операції, які не змінюють назви товару: зміна упаковки, нанесення спеціального маркування, тобто операції, які готують товар до реекспорту у відповідності з вимогами країн споживачів.

Якщо вартість додаткових опеацій по переробці товару перевищила половину (50%) його експортної ціни, згідно торговельної практики товар змінює назву і більше не вважається реекспортним, а операції з його продажу перетворюються в екпортні.

Реімпортні операції пов’язані з ввезенням з-за кордону раніше вивезених вітчизняних товарів, які не підлягали там переробці. Ними можуть бути товари, не продані на аукціоні, повернені з консигнаційного складу, забраковані покупцем та ін.

Товари в матеріально-речовій формі є об’єктами товарообмінних угод, які передбачають обмін різними товарами між сторонами угоди. Всі види товарообмінних угод об’єднуються поняттям “зустрічні угоди”.

В міжнародній практиці існують різні класифікації зустрічних угод. Так, експерти ООН виділяють три види угод: бартерні, торгові компенсаційні та промислово компенсаційні.

Спеціалісти Організації економічної співпраці і розвитку поділяють міжнародні зустрічні угоди на дві категорії - торгову компенсацію і промислову компенсацію. Торгова компенсація визначається як одна коротка операція на невелику або помірну суму, яка включає обмін досить різнорідними товарами, за звичай, органічно не пов’язаними між собою. Ця угода закінчується в межах 36 місяців. Під промисловою компенсацією необхідно розуміти угоди на більш велику суму, яка дорівнює продажу промислового устаткування або готових підприємств; при цьому існує зв’язок між товарами, які продаються.



В цілому ж види міжнародних компенсаційних угод можна представити наступним чином:
Товарообмінні і компенсаційні угоди на безвалютній основі

  1. Угоди з одночасною поставкою:

  • бартерні угоди,

  • пряма компенсація.

  1. Угоди довгострокового виконання:

  • базові угоди,

  • угоди про товарообмін на основі листів-зобов’язань,

  • протоколи про товарообмін.
Компенсаційні угоди на комерційній основі

1. Короткострокові компенсанційні угоди:

  • часткова компенсація,

  • повна компенсація,

  • трьохстороння компенсація.

2. Зустрічні закупки:

  • паралельні угоди,

  • джентельменські договори,

  • договори з передачею фінансових зобов’язань.

  1. Авансові закупки.


Компенсаційні угоди на основі договорів про виробничу співпрацю

1. Великомасштабні довгострокові компенсаційні договори із зворотною закупкою товару:



  • договори, в яких зобов’язання по компенсації перевищують вартість товарів які поставляються;

  • договори, в яких зобов’язання по закупках дорівнюють або нищі від вартості устаткування, яке поставляється.

2. Угоди про “розподіл продукції”.

3. Угоди “розвиток-імпорт”.



Товарообмінні компенсаційні угоди на безвалютній основі передбачають оплату поставок в товарній формі, коли продаж одного або декількох товарів одночасно зв’язується з покупкою іншого товару і розрахунки в грошовій формі не проводяться. Такі угоди розрізняються за терміном і характером поставок і можуть здійснюватись і одночасно, і з тривалим терміном виконанням.

Угоди з одночасною поставкою поділяються на бартерні і з прямою компенсацією.

Бартерні угоди передбачають обмін погодженої кількості одного товару на інший. В угоді вказується кількість взаємопоставлених товарів, або оговорюється сума, на яку сторони повинні поставити товар. При визначенні вартості взаємопоставлених товарів оцінка робиться на основі світових цін з урахуванням витрат на товаропросування, хоча інколи зустрічається і відступ від поточних цін світового ринку. Бартерні угоди передбачають, як правило, практично одночасну поставку узгоджених товарів у вказані пункти призначення, розрив між поставками не перевищує одного року.

Пряма компенсація також передбачає взаємну поставку товарів на рівну вартість без розрахунків в валюті. Різниця між бартерною угодою і прямою компенсацією полягає в тому, що сторони погоджують ціну на взаємопоставлені товари. В такій угоді фігурують, як правило, не два товари, а декілька. В результаті переговорів партнери складають два списки товарів для взаємопоставки і прикладають їх до компенсаційного договору як його невід’ємну частину. На відміну від бартерних угод в прямих компенсаційних договорах може передбачатися неконвертоване грошове сальдо, яке повинне бути використане в країні кредитора. За термінами взаємні поставки практично співпадають. Такі угоди як правило, укладаються між універсальними торговими фірмами, експортно-імпортними, оптовими і роздрібними фірмами різних країн, які виступають з широкою номенклатурою товарів , які пропонуються на ринку.

Всі інші взаємопов’язані угоди зберігають лише зовнішню форму безгрошового обміну. Фактично ж всі операції в рамках цих угод обслуговуються грошима.



Товарообмінні договори з тривалими термінами виконання укладаються, як правило, великими компаніями зі своїми контрагентами. Ці договори оформляються у вигляді загальних протоколів, що містять списки товарів, які поставляються. На основі протоколів сторони в результаті укладають серії окремих контрактів. В деяких договорах весь товарообмін визначається “в загальному вигляді”, тобто поставки і зустрічні поставки не пов’язуються з конкретними угодами.

Товарообмінні угоди можуть приймати різну форму. Так, базові угоди використовуються великими компаніями, які мають на закордонних ринках самостійні підрозділи. Щоб уникнути великої кількості окремих угод по зустрічних закупках, фірма укладає базовий договір з будь-якою однією організацією в країні імпортера, який дозволяє їй згрупувати всі зустрічні закупки на довгий період. При розрахунках за базовими договорами використовується спеціально розроблений банківський механізм, який здійснює безвалютні розрахунки за взаємними зобов’язаннями.



Договори про товарообмін на основі листів – зобов’язань передбачають обмін списками товарів, в яких партнери взаємозацікавлені. Визначивши номенклатуру товарів, сторони в листах-зобов’язаннях вказують загальну кількість товарів, що підлягають обміну. Листи-зобов’язання не містять умов про ціни на окремі товари, не надають будь-яких прав кожному партнеру і не визначають їх зобов’язання. Як правило, конкретна кількість товарів, що взаємо поставляються, визначаються в ході переговорів, які проводяться в кінці року, що передує року поставки. Ціни і терміни поставок можуть узгоджуватись щоквартально або один-два рази на рік. Листи-зобов’язання не потребують безумовної ув’язки між поставками однієї сторони з окремими зустрічними закупками на протязі обумовленого періоду. Продаж і закупка товарів здійснюється обома сторонами незалежно один від одного, але з умовою, що річний обсяг продажу товарів в кожному напрямку залишаться в рамках передбачених загальним обсягом товарообігу.

Протоколи про товарообмін служать для сторін, що їх підписали, основою досягнення збалансованого взаємного товарообміну протягом певного встановленого періоду, при цьому передбачається послідовне розширення асортименту продажу і закупок.
Компенсаційні угоди на комерційній основі передбачають зустрічну поставку товарів протягом встановленого терміну на основі або тільки контракту купівлі-продажу, або контракту купівлі-продажу і угод, які додаються до нього про зустрічні або авансові закупки. Ці угоди мають узгоджений механізм фінансових розрахунків при наявності товарних і фінансових потоків в кожному напрямку. При цьому фінансові розрахунки між сторонами можуть здійснюватись як шляхом переведення іноземної валюти, так і через врегулювання взаємних клірингових претензій.
Валю́та (італ. valuta - «цінність», «вартість» від лат. valere - «мати силу, коштувати») - грошова одиниця, що використовується як засіб розрахунку в торгових операціях. Валютою, зазвичай, є монети та банкноти певної держави, які є фізичним аспектом національної грошової маси.

Договори купівлі-продажу, які використовуються в компенсаційних угодах, не відрізняються від договорів звичайної купівлі-продажу, оскільки використовується той же механізм розрахунків.



Компенсаційні угоди на комерційній основі бувають коротко- і середньостроковими і поділяються на три види:

  • короткострокові компенсаційні угоди;

  • угоди за зустрічними закупками;

  • угоди за авансовими закупками.

Кожний конкретний вид угоди оснований на певній договірній формі.

Короткострокові компенсаційні угоди поділяються на угоди з частковою компенсацією, угоди з повною компенсацією і трьохсторонні компенсаційні угоди.



Угоди з частковою компенсацією передбачають покриття певної і узгодженої частки експорту закупкою товарів в країні імпорту, а залишок сплачується грошовими засобами.

Угоди з повною компенсацією означають закупку товарів на суму рівну або таку, що перевищує вартість поставки експортера.

Трьохстороння компенсаційна угода передбачає участь в ній посередника від третьої сторони. Зустрічна поставка здійснюється в третю країну, а експортеру платить отримувач товару. Платіжні операції за такою угодою як правило, здійснюються переводом платежів з використанням посередника. Схема угоди виглядає наступним чином. Велика фірма поставляє товари партнеру з іншої країни, який не має для оплати вільної конвертованої валюти. Цей партнер поставляє товари в третю країну, а їх отримувач переводить гроші обраному посереднику. І хоча посередник отримує засоби платежу в кліринговій валюті, сам він проводить оплату на користь першої фірми в конвертованій валюті, вираховуючи з цієї суми свої комісійні.
Конвертована валюта Конвертована валюта - законодавчо закріплена оборотність національної грошової одиниці, можливість її обмінювати на іноземні валюти для всіх охочих. Ступінь конвертованості обернено пропорційний обсягу і жорсткості введених державними органами валютних обмежень.

Умовою таких угод є можливість посередника використовувати клірингові платежі для власних закупок в третіх країнах або продавати клірингові валюти.



Під зустрічними угодами розуміють комерційні угоди, які укладаються у вигляді декількох взаємопов’язаних контрактів. Для цього експортер погоджується в рамках своїх договірних зобов’язань придбати товари і послуги у імпортера в межах погодженої частки своїх поставок. Від короткострокової компенсації цей вид угод відрізняється тим, що він оснований на двох або декількох контрактах, в яких містяться зобов’язання кожного партнера сплатити готівкою за отримані поставки.

Зустрічні закупки закінчуються різним чином. Так, паралельні угоди передбачають підписання двох окремих контрактів: одного – на початковий експорт, другого – на зустрічну закупку. Інколи ці два окремі контракти пов’язує базовий контракт, який тільки фіксує зобов’язання екпортера виконати протягом певного періоду (2-5років) зустрічну закупку у імпортера, але не містить переліку товарів і не визначає їх кількість, встановлюючи тільки загальну вартість закупок.



Джентльменська угода не містить зобов’язань, що мають законну силу експортера по відношенню до зустрічної закупки, хоча передбачається що він погоджується закупити товари у імпортера в невстановленій кількості. Такі угоди практикуються між фірмами різних країн, і вони пов’язані з державними закупками військової техніки, обладнання для атомних станцій.
Техніка Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.


Угоди з передачею фінансових зобов’язань (угоди типу “світч”) передбачають передачу експортером своїх зообов’язань за зустрічною закупкою третій стороні, як правило великій торговій фірмі. Ці угоди дозволяють експортеру позбавитись від реалізації товарів по зустрічній закупці, якщо він її не потребує.

Авансові закупки являють собою паралельно зустрічну угоду, але проведену в зворотному порядку. Експортер зобов’язується придбати товари у фірми імпортера в обмін на її зобов’язання закупити еквівалентний обсяг товарів експортера. Сторони підписують контракт про авансову закупку, який містить пункт, що передбачає підписання експортного контракту пізніше.
Компенсаційні угоди на основі договорів про виробничу співпрацю передбачають, що поставки промислового обладнання будуть сплачуватися зустрічними поставками товарів, які виробляються з допомогою закупленого обладнання. Такі угоди можуть здійснюватись в різних видах. Так, крупномасштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворотною закупкою товарів передбачають поставку комплектного обладнання з наданням довгострокових кредитів, з оплатою шляхом наступних компенсаційних зустрічних поставок (зворотних закупок) кінцевої або пов’язаної продукції – сировини, матеріалів, готових виробів та інших товарів, що виробляються на побудованому і введеному в експлуатацію підприємстві.

Ці договори розрізняються в залежності від рівня і розміру поставок. Так, договори в яких зобов’язання по компенсаційних закупках перевищують вартість поставленого обладнання як правило оформляються третіми групами взаємопов’язаних контрактів: контрактами на поставку обладнання і надання технічних послуг; контрактами на поставку кінцевої продукції на основі довгострокових контрактів; банківськими договорами про надання кредитів. Компенсаційні закупки здійснюються протягом тривалого періоду (20-25років) за цінами, що встановлюються на основі цін світового ринку.



Договори, в яких зобов’язання по компенсаційних закупках рівні, або нижче вартості поставленого обладнання, мають специфічні особливості в залежності від галузей промисловості, до яких вони відносяться.
Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).
Зокрема, в багатьох договорах замість готової кінцевої продукції передбачаються компенсаційні поставки проміжної продукції. Ціни можуть розраховуватись на основі цін, встановлених місцевими конкуруючими фірмами, а в деяких випадках – на базі витрат виробництва підприємств-постачальників, з обов’язковим корегуванням раз в квартал або щорічно.
Ви́трати виробни́цтва - витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язаних з виробництвом економічних благ.


Угоди про “розподіл продукції”, як правило, укладаються на основі договорів сторін про будівництво промислових об’єктів, переважно “під ключ”. Ці угоди передбачають оплату будівництва підприємства поставками виробленої на ньому продукції у встановленій пропорції. Як правило, ця частка складає від 20 до 40% виробленої продукції збудованим підприємством . Такі угоди отримали широке розповсюдження у видобувній промисловості країн, що розвиваються, в рамках договору про співпрацю по розробці природних ресурсів з великими фірмами.

Угоди “розвиток – імпорт укладаються в основному, в обробній промисловості і передбачають, що зустрічні поставки продукції з побудованих підприємств будуть покривати витрати іноземної фірми – постачальника комплектного обладнання та послуг.
Сировина́ - природні, антропогенні або техногенні речовини та матеріали безпосередньо з яких виробляється продукція. Зазвичай сировиною не називають складні високотехнологічні вироби для яких використовують термін «комплектувальні вироби» тощо.
Виробництво Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

В сучасних умовах, коли зустрічні закупки все частіше приймають примусовий характер, в договір про зустрічну закупку включають умови про передачу експортерам зобов’язань по зустрічній закупці третій стороні. Така передача називається цессією, а третя сторона, яка бере на себе зобов’язання по зустрічній закупці, - цессіонером.

Ряд угод по купівлі-продажу товарів носить специфічний характер. Це угоди, які укладаються на особливих ринках – товарних біржах, міжнародних аукціонах і торгах.

Това́рна бі́ржа - організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.


  1   2


Скачати 203.69 Kb.

  • 3. Зовнішньоторговельні угоди з купівлі-продажу послуг
  • . Угоди з купівлі-продажу товарів
  • Товарообмінні і компенсаційні угоди на безвалютній основі
  • Компенсаційні угоди на комерційній основі