Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Курсоваробот а

Курсоваробот а




Сторінка1/4
Дата конвертації13.04.2017
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3   4

Міністерство освіти та науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра бібліотекознавства і бібліографії

Дисципліна «Історія бібліотечної справи»



К У Р С О В А Р О Б О Т А

Стан бібліотечної справи в Німеччині

Підготувала:

Студентка І курсу

Спеціальність ББК

Факультет післядипломної освіти

Олейніченко Н.О.

Науковий керівник:

Жук В.М.

Рівне-2011

Зміст
Вступ

І.Становлення і розвиток бібліотек Німеччини

1.1 Перша німецька народна бібліотека

ІІ. Внесок бібліотечних діячів Німеччини в розвиток бібліотечної справи

2.

Післядипло́мна осві́та, ад'юнктура (Вищі академічні курси і т.п.) - це система підвищення кваліфікації осіб, котрі вже мають вищу освіту. Хоча за назвою ця система є частиною освіти, за змістом вона являє собою багато в чому або виключно науково-дослідну роботу, за результатами якої присуджується науковий ступінь.
Бібліотечна справа - галузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фондів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготовку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотек.
1 Перша жінка-бібліотекар Бона Пайзер

2.2 Константін Ньорренберг – засновник Руху Книгарів Німеччини

ІІІ. Історія становлення та розвиток бібліотечної освіти в Німеччині

3.1 Структура бібліотечної освіти на сучасному етапі

3.2 Основні центри підготовки бібліотечних кадрів у Німеччині

IV. Проблеми та перспективи розвитку бібліотечної справи в Німеччині



Висновки

Список використаних джерел

Вступ
Початок третього тисячоліття маркований посиленням інтеграційних процесів, що актуалізували наукове співробітництво між європейськими країнами. В інноваційному контексті суттєвих трансформацій зазнає, зокрема, і галузь культури.

Вже в самій назві держави Німеччини – знаходить відображення її структура. Збереження регіональної різноманітності є традиційним завданням федералізму. Сьогодні ця функція набуває нового змісту внаслідок таких регіональних потреб як охорона історичних пам'яток, збереження містобудівних традицій і сприяння регіональній культурі. Федеральна структура країни ніде не проявляється так чітко як у царині культурного життя. У Німеччині ніколи не було таких визначальних центрів як Париж у Франції, або Лондон у Великобританії. Власне культурне життя земель викликало виникнення малих та великих культурних центрів різного профілю. Тут далекої культурної «провінції» не існує. Нікому не треба їхати за сотні кілометрів, щоб побачити театральну виставу або потрапити на концерт. Майже всі невеличкі міста мають цінні бібліотеки та цікаві колекції творів мистецтва. [2]

Перший німецький закон про бібліотечну справу - це "Закон про демократизацію книгосховища від 4 лютого 1949 року". Він діяв аж до розпуску Саксонії в 1952році. В ньому йшлося про безкоштовний доступ до громадських бібліотек.

У Німеччині комплектація законодавства відповідає бібліотечним законам федеральних земель. Основний Закон Федеративної Республіки Німеччини гарантує у ст.

Земля́ (нім. Land) - адміністративно-територіальна одиниця найвищого рівня у Федеративній Республіці Німеччина. Має статус «держави-члена» (нім. Gliedstaat) федерації.
Конститу́ція (лат. constitutio - установлення, устрій, порядок) - основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.
Мисте́цтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.
Німеччина Німе́ччина (нім. Deutschland) - країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка. Офіційна назва - Федерати́вна Респу́бліка Німе́ччина (нім. Bundesrepublik Deutschland, МФА: [ˈbʊndəsʁepuˌbliːk ˈdɔʏtʃlant]).
2 «Особисті права і свободи» право кожному на вільний розвиток своєї особистості. З цим пов’язано багато статей закону, особливо ст.5 «Право на вираження своєї думки» . Кожна людина має право виражати свої думки словесно, на письмі та в формі картини. Це безпосередньо пов’язано з правом «навчатися з загальнодоступних джерел» зазначених в Конституції.

Стаття 28 абзац 2 Головного права зазначає: «Всім громадським общинам надається право на самостійне врегулювання всіх справ місцевих бібліотек». Це право підтверджується в багато численних земельних Конституціях і детально урегульоване в регламенті різних общин. Таким чином бібліотеки всіх земель всі свої питання вирішують самостійно, керуючись земельною Конституцією. [27]

Кожна федеральна земля має певні особливості в організації мережі бібліотек, але в цілому структура витримується. Головним керуючим органом в галузі культури, бібліотечної справи є Міністерство культури землі.



Метою роботи було вивчення історії становлення та сучасного стану бібліотечної справи Німеччини . При підготовці роботи були поставленні наступні завдання:

1. Розкрити зміст становлення та розвитку бібліотек Німеччини на прикладі Першої німецької бібліотеки та різних типів бібліотек міст Берліна, Гессена, Дрездена , Бауцену , Лейпціга та інші.

2. Зібрати відомості про внесок діячів : Бони Пайзер та Константіна Ньорренберга в бібліотечну справу Німеччини.

3. Розкрити структуру бібліотечної освіти Німеччини, познайомитись з основними центрами підготовки бібліотечних кадрів.

4. Окреслити проблеми та перспективи розвитку бібліотечної справи в Німеччині.

Об’єктом наукового аналізу є бібліотечна справа Німеччини в цілому. Історіографічною базою дослідження виступають праці бібліотекознавців, істориків, журналістів. Більшість з цього комплексу матеріалів складають статті опубліковані в журналах «Бібліотечна планета», «Бібліотечний вісник», «Бібліотечний форум України», «Библиотека» та інш. Новизна роботи полягає в тому, що була розроблена спроба узагальнити, проаналізувати стан бібліотечної справи Німеччини на різних етапах розвитку, визначити її проблеми та перспективи подальшого розвитку.

І. Становлення і розвиток бібліотек Німеччини
Розвиток соціальних і виробничих функцій бібліотек Німеччини зумовлений станом науки, освіти, культури суспільних відносин.

Виробни́ча фу́нкція (рос. производственная функция, англ. production function, нім. Betriebsfunktion f) - залежність кінцевого виходу продукції чи її вартості від використання різних факторів виробництва, конкретних видів ресурсів і затрат, подана в математичній формі.
Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
Цей комплексний процес впливає на еволюцію інформаційних потреб, що в свою чергу стимулює пошук шляхів оптимізації бібліотечної системи, удосконалення їхньої структури, створення максимально сприятливих умов для задоволення наукових, виробничих, культурних, навчальних потреб читачів, раціонального використання бібліотечних фондів.
Бібліоте́чний фонд - упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці. Бібліотечний фонд - це твори друку (книги, періодичні видання), а також інші документи (діафільми, мікрофільми, цифрові документи).

Мережа бібліотек Німеччини має чітку структуру, а саме: національні бібліотеки; державні земельні; міські публічні; центральні університетські бібліотеки; книгозбірні факультетів, інститутів та семінарів; шкільні; парламентські бібліотеки; церковні та релігійні; спеціальні бібліотеки (музичні, медичні, індустріальні); історичні та наукові приватні бібліотеки; бібліотеки фірм; відкриті книгозбірні для арештантів; бібліотеки для глухих, сліпих; бібліотеки профспілок; архіви. [3]

Для того , щоб розглянути становлення і розвиток бібліотек Німеччини , познайомимось з історією розвитку першої бібліотеки , із досвідом та умовами роботи бібліотек різних типів у таких містах як Берлін, Гессен, Дрезден , Бауцен , Лейпціг та інші.
1.1 Перша німецька народна бібліотека
Історія Першої німецької народної бібліотеки почалася 24 жовтня 1828 року, коли Карл Беньямін Пройскер (Karl Benjamin Preusker) отримав в подарунок 132 книги. Як кваліфікований книгар, а пізніше високий чиновник, він заснував спочатку маленьку книгарню в Старій Школі Латинської Мови (Alte Lateinschule), а потім розбудував її як перше громадське книгосховище у всій Німеччині.

За її зразком виникли багаточисленні міські церковні бібліотеки та книгосховища в німецькомовному просторі. Численні публікації Карла Пройскера , які висвітлювали практичні аспекти управління і роботи бібліотек, дуже швидко поширювались по всій країні. Він написав теоретичні трактати про бібліотеки ,та застосовував багато своїх ідей на практиці.

В 1962 році бібліотека переїжджає до приміщення колишньої бухгалтерії на Neumarkt 1a, де колись була резиденція Карла Пройскера.

Виконавчий комітет і члени Асоціації бібліотек надавали значну підтримку у повсякденній роботі бібліотеки.[14]

Будівля має свої особливості: залишки пізньо-готичної церкви при монастирі утворюють тут південну стіну з фрагментами колони по Постштрассе. У внутрішньому дворику розкинувся сад, який граничить сьогодні з руїнами церкви і запрошує до себе відвідувачів відпочити та почитати на свіжому повітрі. З 1897 року Гросенхаймська бібліотека існує у формі товариства і фінансується 100% міським бюджетом. Крім того в бібліотеці працюють волонтери. Добровільна заангажованість працівників бібліотеки дуже високо цінується. У 2004-2005 роках будинок бібліотеки істотно реставрували і модернізували за допомогою програми Містобудівна охорона пам'ятників, і тепер фасад має такий вигляд, як за часів свого знаменитого засновника. Бібліотека складається з 2 поверхів, загальною площею 777 м2.

Бібліотека Гросенхайму бережно продовжує і зберігає традиції свого засновника. Сьогодні вона готує фахівців медіа та інформаційних послуг. Бібліотека вже давно стала визначним місцем в серці Гросенхайму. Завдяки різноманітності запропонованих засобів інформації та численним міроприємствам, бібліотека зацікавлює всі верстви населення : від найменших до найстарших своїх читачів. Прививати любов до читання та непримусове залучення дітей та юнацтва до царини Книги: є важливою складовою роботи бібліотеки.

Тільки в 2009 році в Гросенхаймській бібліотеці було проведено 84 масових заходів, серед яких 50 екскурсій та інших заходів для дітей та юнацтва. Слід наголосити, що користуватися бібліотекою безкоштовно можуть діти , школярі та студенти технічних училищ . [24]

Баварська державна бібліотека

Найважливішими публічними бібліотеками Німеччини є Баварська державна бібліотека (Bayerische Staatsbibliothek) у Мюнхені з фондом понад 6 млн.

Баварська державна бібліотека (нім. Bayerische Staatsbibliothek) - центральна бібліотека федеральної землі Баварія, одна з найбільш значущих європейських універсальних бібліотек. Розташована у місті Мюнхен на вулиці Людвигштрассе 16.
томів та Державна бібліотека Фундації прусського культурного надбання у Берліні з фондом більше 4 млн. томів. Перлиною серед німецьких бібліотек є Бібліотека Герцога Августа у Вольфенбюттелі (Wolfenbüttel), де зберігаються понад 660 тис.
Бібліотека герцога Августа (нім. Herzog August Bibliothek) - бібліотека в німецькому місті Вольфенбюттель, заснована в 1572 році.
томів, серед яких 12 тис. - коштовні середньовічні рукописи. Поряд з цими загальними науковими бібліотеками є спеціальні заклади, як, наприклад, медична центральна бібліотека у Кельні.

Одна із федеральних земель – Гессен , знаходиться у центрі Німеччини і має власні національні, релігійні та культурні традиції.

Тради́ція - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Центральне положення Гессена сприяло підвищенню ролі одного з найбільших міст цієї землі – Франкфурта-на-Майні, як найважливішого фінансового осередку країни, а також впливовій та притягальній силі його книжкових ярмарків.

Так, Міжнародний книжковий ярмарок, на якому щорічно вручається премія миру німецької книжкової торгівлі, є найбільшою в світі експозицією книжок. [15]

Ще один культурно-історичний центр утворився у Північному Гессені, навколо міста Касселя, відомого своїми багатими колекціями нідерландського живопису, університетом Йоганна Вольфганга Гете з унікальною бібліотекою та Товариством бібліотекарів Гессену.

Ге́ссен (нім. Land Hessen) - земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в центральній частині країни. Столиця - місто Вісбаден. Сусідами землі є Північний Рейн - Вестфалія, Нижня Саксонія, Тюрингія, Баварія, Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц.
Йо́ганн Во́льфґанґ фон Ґе́те (нім. Johann Wolfgang von Goethe МФА: [ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ fɔn ˈɡøːtə]( слухатиді); 28 серпня 1749, Франкфурт-на-Майні-22 березня 1832, Веймар) - німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст.

Серед мальовничих ландшафтів розташовані університетські міста Марбург і Гісен (Marburg und Giessen), а також місто Дармштадт, в якому розмістилася Гессенська земельна наукова бібліотека з фондом понад 1 млн. 400 тис. примірників, яка обслуговує читачів південного регіону Гессену.

Столиця землі – Вісбаден (Wiesbaden), є не лише адміністративним центром, а також містом мистецтва, театру, бібліотек.

Адміністрат́ивний цéнтр - поселення яке має законодавчо встановленні функції центру адміністративного управління щодо інших поселень, розміщених на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (країни, області, району , району в місті , міста , селища , села - абзац 1-й ст.133 Конституції України )
У Вісбадені працює велика Гессенська земельна наукова бібліотека, в якій зберігається понад 2 млн. книг, періодичних видань, мікрофільмів та інших джерел інформації.

Бібліотеки Фульди

У Східному Гессені з давніх часів існує старовинне єпископське місто Фульда з будівлями у стилі бароко, монастирями та католицькими храмами. Історія Фульди бере свій початок з 12 березня 774 року, коли ченцем Штурміусом було засновано монастир католицького ордена бенедиктинців, навколо якого почало забудовуватися місто.

Періодичне видання - серіальне видання (зазвичай друковане), що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву.
Бенедикти́нці, бенедиктини (лат. Ordo Sancti Benedicti) O.S.B. - найстаріший чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Заснований Святим Бенедиктом Нурсійським, який дав ордену статут, близько 529 року у Монте-Кассіно (Італія).
Сьогодні особливу атмосферу Фульди створюють музеї, театр, релігійні громади.
Релігійна громада - громада (спільнота), група людей, які сповідують чи практикують однакову релігію. Це є релігієзнавчим та юридичним поняттям.
Для жителів та туристів гостинно відчинені двері різноманітних бібліотек, серед яких слід назвати, перш за все, міську публічну бібліотеку (120 тис. томів), котра обслуговує як доросле населення, так і дітей , міжнародну дитячу бібліотеку; бібліотеку Професійної вищої школи (160 тис. томів); книгозбірню чоловічого монастиря, що була заснована в 1620 році і нині має фонд понад 116 тис. різних писемних джерел, в т. ч. 88 інкунабул та 97 стародруків;

Засновано в 1729 році бібліотеку теологічного факультету католицького університету, у фондах якої зберігається 169 тис. томів, 157 інкунабул, 2206 стародруків, 66 унікальних географічних карт, 937 середньовічних малюнків тощо.

Ви́ща осві́та - ступінь знань, що набуваються у вищих навчальних закладах (ВНЗ, вишах) на базі повної загальної середньої освіти, необхідний фахівцям вищої кваліфікації в різних галузях народного господарства, науки і культури.
Географічна карта, - зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків із застосуванням географічної (картографічної) проекції. Вона показує розміщення, властивості і зв'язки різних природних і соціально-економічних об'єктів та явищ.

Та головним бібліотечним центром є Земельна наукова бібліотека Фульди. Тут працює 15 фахівців з вищою бібліотечною освітою на повну робочу ставку (38 годин на тиждень), 4 співробітники вчаться і тому працюють 20 годин на тиждень, технічний персонал складається з 3-х осіб. Директор бібліотеки постійно знаходиться у Франкфурті і працює у Комісії з питань бібліотечної освіти. Щомісяця він відвідує бібліотеку і разом із заступником вирішує необхідні питання.

Комплектується бібліотека обов'язковим примірником усієї друкованої продукції з державних та приватних видавництв Гессену. Тут книги проходять централізовану обробку, у тому числі й в електронному варіанті, що дає можливість оперативно знайти відповідну бібліографічну інформацію у комп'ютерній мережі. Всього книгозбірня об'єднує в своїх фондах понад 320 тис. книжок, 1558 рукописів, 234 інкунабули, 670 старовинних листів, понад 12 тис. дисертацій, 23 тис. шкільних програм, 1600 газет та журналів (1558 з яких – землі Гессен), 8030 нотних видань, 379 географічних карт, 203 мікрофільми тощо. [5]

Найцінніша частина фонд – зібрання праць відомого гуманіста Ульріха фон Хуттена, літератури про його життя, старовинних статей, портретів, хронік та книжок часів Реформації, зокрема Мартіна Лютера.

Нотні видання - це видання, головним знаковим матеріалом яких є нотні знаки, за допомогою яких фіксуються музичні твори для збереження їх і навчання іншими користувачами.
Ма́ртін Лю́тер (нім. Martin Luther; 10 листопада 1483, Айслебен - 18 лютого 1546, Айслебен) - католицький священик, ініціатор руху в Церкві, пізніше названого Реформацією.
[21]

Бібліотека обслуговує місто Фульду та прилеглу територію в радіусі 100 кілометрів. Нею користуються близько 14 тис. читачів з 68-тисячного населення. Починаючи з 16 років, кожен мешканець може стати читачем бібліотеки, користування якою є безкоштовним. При запису відвідувач отримує пластикову читацьку картку, яку було започатковано у 1996 році. Вся інформація про користувачів вноситься до комп'ютера.

Бібліотека має абонемент, читальний зал, зал періодики, каталожну кімнату, комп'ютерний зал, МБА.

У відкритому доступі абонемента – 22 тис.

Відкритий доступ - це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі, здійснюваний переважно до рецензованих науково-дослідних журналів.
томів, розташованих за 17-ма розділами. У межах кожного розділу – абеткове розміщення. Всю інформацію про фонд відкритого доступу сконцентровано у генеральному каталозі бібліотеки і занесено до комп'ютерів. Одноразово читач має право замовити і користуватися 5-ма виданнями протягом чотирьох тижнів безкоштовно. Якщо читач користується літературою понад місяць, або книга має історичну цінність, - це буде коштувати 10€. За умов, коли читач не може забрати з собою всі книжки, вони залишаються протягом трьох днів на номері читацької картки.

Газети та журнали видаються терміном до двох тижнів. При необхідності читач може подовжити строк користування, зателефонувавши або безпосередньо відвідавши бібліотеку.

При отриманні книг читачеві видають листок-нагадування, в якому зафіксовано інформацію про автора, назву книги та дату, коли видання слід повернути.

У відділі абонемента постійно чергують два бібліотекарі, також читачі можуть скористатися комп'ютером та ксероксом.

Довідково-інформаційне обслуговування повністю комп'ютеризовано. Так, читачі Гессенської земельної бібліотеки м. Фульди мають можливість користуватися регіональним центральним каталогом, що знаходиться у Франкфурті-на-Майні, також є доступ до інформаційної регіональної мережі Інтернету (Hessiches Bibliothek Informationssуstem / HEBIS/).

Найбільше читачів користуються читальними залами бібліотеки. У загальному читальному залі зосереджено 10 000 томів, переважно це загальні та спеціальні довідкові видання, керівні та інструктивні матеріали, підручники, словники, юридичні та нормативні документи, фахова бібліографія з різних галузей знання.

Читальна зала, також читальний зал (англ. Reading room, фр. salle de lecture, нім. Lesesaal) - приміщення в бібліотеці або архіві, що використовується відвідувачами як місце роботи. Читальні зали мають особливе значення у бібліотеках без абонементу, а також архівних установах, оскільки є єдиним місцем, де користувачі можуть ознайомитися з замовленими матеріалами.
Решта видань представлена у 27 розділах з різних галузей економіки, науки, культури, спорту, релігії, краєзнавства. У читальному залі працює комп'ютер, крім того читачі можуть користуватись мікрофільмами за допомогою спеціального апарату. При необхідності, можна зробити копії матеріалів, для цього на спеціальному бланку оформлюється замовлення (дається прізвище автора назва та вихідні данні). Одна стандартна сторінка книги або стаття коштує 5 центів . Книги, які видані понад 100 та більше років назад та інша цінна література копіюванню не підлягають. У читальному залі знаходяться каталоги тільки літератури читального залу. Кожен має своє кольорове маркірування. Так, абетковий каталог назв та авторів має зелене маркування, систематичний — біле, а предметний — блакитне.

У читальній залі постійно чергує бібліотечний фахівець, який допомагає читачам знайти необхідні матеріали, оформлює замовлення і здійснює копіювання.

Поруч працює зал періодики, де представлено 1600 газет та журналів, у т. ч. періодичні видання іноземними мовами.

Преса - друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений наклад.
350 назв газет та журналів видаються читачам додому. Особливо слід відзначити періодичні видання з питань бібліотечної справи та бібліографії. Гессенська земельна бібліотека м. Фульди має в своїх фондах 16 різних видань. Серед них «Bibliotheks Dienst», «Dialog mit Bibliotheken», «Bibliothek fur alle», міжнародні «Libraries and Culture», «Libli» тощо.[8]



  1   2   3   4



  • К У Р С О В А Р О Б О Т А Стан бібліотечної справи в Німеччині Підготувала
  • Висновки Список використаних джерел Вступ
  • Метою роботи
  • І. Становлення і розвиток бібліотек Німеччини Розвиток соціальних і виробничих функцій
  • 1.1 Перша німецька народна бібліотека
  • Баварська державна бібліотека
  • Бібліотека Герцога Августа
  • Північному Гессені