Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Л. О. Терещенко, І.І. Матієнко-Зубенко інформаційні системи І технології в обліку

Л. О. Терещенко, І.І. Матієнко-Зубенко інформаційні системи І технології в обліку




Сторінка3/12
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Охарактеризуйте особливості економічної інформаційні. Властивості інформації.

  • Яка структура економічної інформації?

  • Види економічної інформації відповідно до виконуваних функції управління.


  • Види економічної інформації за технологією обробки.

  • Структура, форми подання та відображення економічної інформації.

  • Дайте визначення що таке масив даних, інформаційний потік, інформаційна база.

    Маси́в - впорядкований набір фіксованої кількості однотипних елементів, що зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам'яті, мають порядковий номер і спільне ім'я, що надає користувач.



  • Що таке система класифікації? Методи класифікації?

  • Ієрархічний метод класифікації. Переваги і недоліки цього методу.

  • Фасетний метод класифікації. Переваги і недоліки цього методу.

  • Методи кодування. Їх характеристика.

  • Єдина система класифікації кодування. Види класифікаторів, які застосовуються в бухгалтерському обліку.

  • Охарактеризуйте сутність штрихового кодування. Наведіть приклад штрихового кодування.

  • Наведіть приклади технології застосування штрихового кодування.

    Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ СИСТЕМ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
    3.1. Поняття та зміст інформаційного забезпечення (ІЗ) ІС обліку
    Інформаційне забезпечення інформаційних систем обліку передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розробку засобів формалізованого опису даних тощо.

    Інформаційне забезпечення — важливий елемент автоматизованих інформаційних систем обліку, який призначений для відображення інформації, що характеризує стан керованого об'єкта і яке являється основою для прийняття управлінських рішень.

    У процесі розроблення інформаційного забезпечення слід визначити:


    • склад інформації, що включає в себе перелік інформаційних одиниць або сукупностей, які необхідні для розв'язання комплексу задач;

    • структуру інформації та перетворення її, тобто формування показників документів;

    • характеристики руху інформації, тобто обсяг потоків, маршрути, терміни;

    • характеристика якості інформації;

    • способи перетворення інформації.

    Організація інформаційного забезпечення ведеться паралельно з програмним забезпеченням і інформаційною технологією, яка зорієнтована на кінцевого користувача. Інформаційне забезпечення інформаційної системи поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне.

    Структура нформаційного забезпечення представлена на рис..




    Рис.1.3. Структура інформаційного забезпечення

    Основою інформаційного забезпечення ІС є інформаційна база (ІБ), яка використовується при функціонуванні ІС. За складом, змістом вона повинна відповідати вимогам тих задач проектує мої системи, які розв'язуються на її основі. За сферою функціонування виділяють позамашинну та внутрішньомашинну ІБ.


    3.2. Характеристика позамашинної інформаційної бази
    Позамашинна ІБ —сукупність повідомлень, сигналів і документів, що використовуються при функціонуванні ІС, яка використовується без застосування засобів обчислювальної техніки. Основним носієм інформації у позамашинному середавищі є документи (наряди, акти, накладні, рахунки або регістри, відомості тощо).

    Всі документи, які мають відношення до ІС можна розбити на вхідні і вихідні (результатні).



    Вхідна документація містить первинну, не оброблену інформацію, що відображує стан об’єкта управління і заповнюється вручну або за допомогою технічних засобів. Вихідна документація включає в себе зведено-групові данні, які одержані у результаті автоматизованої обробки.

    Документи класифікуються по ряду ознак, наприклад:



    • по сфері діяльності (планові, облікові, статистичні, банківські, фінансові, бухгалтерські тощо);

    • по відношенню до об’єкту управління (вхідні-первинні, вихідні-звітні, проміжні, архівні);

    • по змісту господарських операцій (матеріальні, грошові, розрахункові);

    • по призначенню (розпорядні, виконавчі, комбіновані);

    • по об’єму операцій які відображаються (одноразові і звітні);

    • по способу використання (разові і накопичувальні);

    • по способу заповнення (вручну або за допомогою засобів автоматизації обліку).

    Вхідні документи в свою чергу діляться на оперативні і нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів відносяться накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо.

    Вхідні інформаційні повідомлення (документи) і розміщена в них інформація класифікується:

    За строками подання:


    • регламентні-документи, для яких визначений строк виконання і подання;

    • нерегламентовані-документи виконуються за запитом;

    За функціональними напрямками діяльності:

    • правові і нормативно-довідкові документи (закони, укази, постанови органів державної влади та управління) і організаційно-методичні документи (прикази, директиви, інструкції, методики, рішення колегій тощо);

      Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.



    • документи обчислення і обліку;

    • документи з контрольної роботи.

    Групування документів по функціональним напрямкам у відповідності з особливостями і призначенням розміщеною в них інформацією визначає основні потоки інформації в структурі функціонування.

    Вихідні документи формуються в процесі автоматизованої обробки і видаються як результат. Вихідні документи також мають свою класифікацію. Вони діляться на:

    • які призначені кінцевому користувачу,

    • які використовуються інформаційною системою при рішенні інших задач (транзити);

    • які використовуються для рішення задач в наступний період рішення.

    Вихідна інформація включає звітно-группировочні дані, які одержані у результаті автоматизованої обробки і одержується, головним чином, на друкованому пристрої ЕОМ.

    До вихідних зведень пред’являються наступні вимоги. Склад показників, які в них містяться, повинен бути достатнім для управлінських цілей. Особлива увага приділяється достовірності даних які відображаються, їх логічному розміщенню. Звіти повинні видаватися в указані терміни, у регламентному режимі і при відповіді на запит. Все це дозволяє одержати на ЕОМ готову вихідну форму, яка має юридичну силу і придатну для використання на любому рівні управління.

    Розробка форм первинних і зведених документів виконується на стадії складання робочого проекту автоматизованої обробки економічної інформації і знаходить відображення в проектній документації, зв’язаній з розробкою інформаційного забезпечення.

    В бухгалтерському обліку прийняті форми документації регулюються діючими єдиними нормативними актами, правилами і інструкціями. Вся документована інформація забезпечує приведення безлічі економічних показників в певну систему з ціллю установлення термінологічного єдності, однозначення опису, взаємозв'язку між показниками. Наприклад, структура системи показників в бухгалтерському обліку розподіляється по різним ділянкам обліку: труду і заробітної плати, матеріалам, основним засобам тощо.



    Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації і містять матеріальні, трудові, технологічні і інші норми та нормативи, ціни, а також всі довідкові дані (П.І.Б., найменування тощо). На основі цих документів здійснюється первинне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), які утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довідники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.

    Розглянемо технологію використання електронного документообігу.

    Велике значення при вивченні інформаційних потоків придається правильній організації документообігу, тобто послідовності проходження документу від моменту виконання першого запису до здачі його в архів. Документообіг виявляється на стадії обстеження економічного об’єкту.

    Будь-яка економічна задача оброблюється на основі певної кількості первинних документів що проходять різні стадії обробки: рух документів до обробки, в процесі обробки і після обробки.

    Критеріями вибору системи автоматизації документообігу являються масштаби організації. При виборі системи потрібно ураховувати такі критерії: інтеграції з іншими автоматизованими системами і базами даних, легкість освоєння, зручність роботи, забезпеченість роботи в мережах, надійність системи і захист від несанкціонованого доступу.

    Вдосконалення документообігу проходить на основі систем електронної пошти і електронного підпису, що значно підвищує ефективність банківських операцій.

    Ба́нк (від італ. banco - лавка або стіл) - кредитно-фінансова установа, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює інші послуги за фінансовими операціями.

    Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).



    3.3. Уніфікація і стандартизація документації
    Розвиток систем автоматизованої обробки інформації зажадало уніфікації і стандартизації всієї документації, які призначені для відображення економічної інформації. Уніфікація документації була проведена в державному масштабі в 1970-х роках Так, постановою Держкомітету стандартів "Уніфіковані системи документації, які використовуються в АСУ" оприділені вимоги до уніфікованої системи документації (УСД). Вона включає комплекс взаємопов'язаних документів, які відповідають єдиним правилам і вимогам побудови. В склад УСД входе облікова, звітно-статистична, фінансова, банківська, розрахунково-платіжна та інша інформація. Кожному документу привласнений код у відповідності з загальнодержавним класифікатором управлінської документації (ОКУД).

    Уніфікація видвинула наступні вимоги до документів:



    • стандартна форма побудови;

    • пристосування до автоматизованої обробки;

    • мінімізація показників;

    • виключення дублювання;

    • включення всіх необхідних для цілей управління показників.

    Документація, яка діє у фінансово-кредитних установах являється повністю уніфікованою для всіх організацій. Що стосується первинної документації для бухгалтерського обліку, то створити повністю уніфіковані системи документації по всім ділянкам поки що не представляється можливим в наслідок різноманіття галузевих форм і методик для деяких ділянок обліку.

    Так для обліку основних засобів, фінансових операцій створені єдині для всіх підприємств міжгалузеві уніфіковані документи. Для праці і заробітної плати, обліку матеріалів розроблені галузеві типові форми документів, які пристосовуються до діючих обліковим методикам і даній галузі.

    Вимоги до уніфікованої документації вимагають документам мати стандартну форму побудови, яка передбачає виділення в документі трьох частин: заголовочної, змістовної, що оформляє.

    На попередній стадії проектування автоматизованої обробки вивчаються всі види і форми первинних документів, які використовуються при рішенні задач обліку. При цьому виявляються уніфіковані документи,. а також виясняється можливість заміни діючих документів уніфікованими. Коли така змога не представляється, то здійснюється розробка нових первинних документів, тобто заміна діючих документів новими. які повинні бути пристосованими до автоматизованої обробки. Ця робота виконується спеціалістами по автоматизації спільно з користувачами.


    3.3. Машинна інформаційна база обліку. Особливості розміщення інформації на машинних носіях
    Машинна інформаційна база включає всі види спеціально організованої інформації, яка представлена у вигляді зручному для сприймання технічними засобами. Це файли (масиви), бази даних (БД), банки даних (БнД), бази знань, а також їх системи. Інформація зберігається в пам'яті ЕВМ.

    Інформаційне забезпечення повинно швидко і в повному об'ємі задовольняти потреби користувача.

    До нього пред'являються вимоги ефективного пошуку і видачі інформації у вигляді, який необхідні для рішення кожної конкретної задачі, наявності можливості підтримки даних у стані постійного оновлення та працездатності.

    По змісту внутрішньомашинне інформаційне забезпечення представляє собою сукупність фактичних зведень, які використовуються в господарській діяльності об'єкта. Склад і структура внутрішньомашинного інформаційного забезпечення визначається способами організації файлів, баз і банків даних, взаємодією між ними, розвитком їх у часі.

    Пофайлова організація ІЗ складається у формуванні різних масивів. Класифікувати їх можна по різних ознаках: по смисловому змісті, способами використання, призначенню, методу організації.

    Файл – це сукупність однорідної інформації по складу і послідовності полів, яка записана на магнітному диску з присвоєнням імені.

    Запис магнітний - спосіб запису електричних сигналів на шарі оксиду заліза чи іншому магнітному матеріалі, нанесеному на немагнітну основу: тонку пластикову стрічку, алюміній, скло та ін..



    Термінологічно поняття “масив” і “файл” близькі по змісту. І той, і інший являють собою сукупність однорідної жорстко організованої і пойменованої інформації. Однак для файлу точно визначено місце його розміщення — магнітний диск (МД), а масив інформації може бути розміщений в пам’яті ЕОМ, може бути представлений сукупністю однорідних паперових документів. Для ідентифікації кожному файлу при його запису на МД присвоюється унікальне ім’я і розширення, що уточнює різновидність файлу.

    По смисловому (семантичному) змісту виділяють масиви даних і програмні масиви.

    Програмні масиви описують процеси роботи з даними і входять в підсистему програмного забезпечення.

    Масиви даних являються основною частиною внутрішньомашинного інформаційного забезпечення.

    Призначення масивів залежить від задач , що стоять перед інформаційними технологіями і відображують їх специфіку.

    По ролі обробки і технології використання масиви класифікуються наступним чином:



    • постійні масиви відносяться до категорії нормативно-довідкових, складають інформаційний базис АІТ і включають відомості які порівняно рідко змінюються. В їх склад включаються масиви класифікаторів, довідників, каталогів і іншої умовно-постійної інформації.

    • поточні масиви включають змінну інформацію, яка поступає в систему від об’єкта, який управляється і яка характеризує стан зовнішнього середовища, а також сам процес управління об’єктом. В основному вони створюються на основі первинних документів.

    • проміжні масиви виникають на етапах рішення задач і виконують роль механізму, що передає інформацію від задачі до задачі або всередині задач.

    • вихідні масиви зберігають інформацію, отриману в результаті обробки вихідної інформації. Вони містять сукупність показників, необхідних для аналізу і прийняття управлінських рішень.

    • зберігаючі масиви частіше всього формуються на основі вихідних і включають інформацію, яка необхідна для обробки в наступних звітних періодах.

    • пошукові (інформаційні) масиви являють собою сукупність показників, записів, ключів пошуку, які характеризують або зміст певних документів, або конкретний об‘єкт, систему, організацію тощо.

    • службові масиви містять допоміжну інформацію, яка необхідна для обробки віх видів масивів.

    Всі види масивів складають інформаційний фонд комп‘ютерної системи, що являє собою динамічну сукупність взаємопов‘язаних елементів інформації. Створення єдиного інформаційного фонду забезпечує систематизацію і уніфікацію показників, дозволяє встановити термінологічну єдність, однозначність опису і зв’язок між показниками у внутрішньо машинному інформаційному забезпеченні.

    По внутрішній організацій файли даних являють собою сукупність записів однакової структури. Структура запису файлу складається із заданої послідовності полів певного типу даних і довжини.

    Тип даних - характеристика, яку явно чи неявно надано об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.

    Така структура файлу визначається на етапі постановки задач.



    3.4. Організація баз даних автоматизованої інформаційної системи.

    Ресурси баз даних
    Для задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в АІС існує банк даних (БнД).

    До складу БнД входять такі складові: сукупність технічного та програмного забезпечення, база даних, СУБД, словник даних, адміністратор БД. Головними складовими банку даних являється база даних і програмний продукт, який називається системою управління базою даних (СУБД).

    Система управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби за допомогою яких можливо створювати бази даних, поповнювати їх та працювати з ними.

    Банк даних (БнД) – це автоматизована система, що являє собою сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, накопичення, оновлення, пошук і видачу даних.

    База даних (БД) – це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, яке забезпечує зручну взаємодію між ними і швидкий доступ до даних.

    Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

    В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. На різних рівнях опису БД її структура зображується:



    • на інфологічному рівні (сутність — зв'язок);

    • на датологічному рівні вона може бути однією з моделей даних — або ієрархічною, або мережною, або реляційною, або об"єктно-орієтованою, або об"єктно-реляційною, або багатовимврною, або змішаною;

    • на фізичному рівні (структура файлів даних і допоміжних файлів).

    Більшість баз даних мають табличну структуру.

    Файли даних також складаються із структури та даних. Структура включає в себе наступні компоненти: ім'я поля, тип поля, довжина поля. Дані — це компонент БД, над яким виконуються в ІС дії.

    Використання принципів бази і банку даних передбачає організацію зберіганні інформації у вигляді БД де всі дані зібрані в єдиному інтегрованому середовищі і до інформації як важливому ресурсу забезпечений широкий доступ користувачів. Така організація даних забезпечує цілий ряд проблем:


    • відпадає необхідність у кожній прикладній програмі детально вирішувати питання організації файлів;

    • усуває багаторазове введення і дублювання одних і тих самих даних;

    • не виникає проблеми зміни прикладних програм у зв‘язку із заміною фізичних пристроїв, або зміни структури даних;

    • підвищує рівень надійності і захищеності інформації;

    • зменшує надлишок даних.

    Технологія баз і банків даних являється ведучим направлення організації внутрішньомашинного інформаційного забезпечення. Розвиток технологій баз і банків даних визначається рядом факторів: ростом інформаційних потреб користувачів, вимогами ефективного доступу до інформації, появою видів масової пам‘яті, збільшення її об‘ємів, новими засобами і можливостями в галузі комунікації.

    База даних – це динамічний об‘єкт, який міняє значення при зміні стану предметної області, яка відображається (зовнішніх умов по відношенню до бази).

    Словник метаданих сам по собі є БД і містить інформацію про саму БД, і є інструментом адміністратора БД і БнД і відіграє особливу роль. Адміністратор БД (АБД) — особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД. Важливою задачею адміністратора БД являється захист даних від злому, несанкціонованого і некомпетентного доступу.

    Зáхист інформáції (англ. Data protection) - сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.

    Для виконання функції адміністратора в СУБД передбачено різні службові програми. Адміністрування БД передбачає виконання функцій для забезпечення надійної і ефективної роботи бази даних, задоволення інформаційних потреб користувача, відображення в БД динаміки предметної області.

    До обов'язків адміністратора БД належать: визначення інформаційного змісту БД, структури зберігання та стратегії доступу, взаємодія з користувачами, визначення контролю повноважень процедур перевірки вірогідності даних, а також стратегії даних, керування ефективністю БД.

    Контрольні запитання



    1. Дати поняття інформаційного забезпечення ІС?

    2. Визначити структуру інформаційного забезпечення ІС?

    3. Організація інформаційної бази. Що таке машинна інформаційна база?

    4. Що містить вхідна і вихідна інформація?

    5. По яким признакам класифікуються документи?

    6. Яку інформацію включають в себе нормативно-довідкові документи?

    7. Технологія застосування електронного документообігу.

      Електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, правлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.



    8. Що таке уніфікація і стандартизація документів?

    9. Автоматизовані банки даних (БнД), їх особливості.

    10. Інформаційні бази даних (БД), їх особливості.

    11. Бази знань. Їх призначення.

    12. Система управління базами даних (СУБД). Напрями застосування професіональних СУБД.

    13. Адміністратор БД (АБД).Функції адміністратора в СУБД.


    Тема 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБЛЕННЯ

    ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
    4.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація
    Створення і функціонування інформаційних систем в управлінні тісно пов’язане з розвитком інформаційної технології – головною складовою частини АІС.

    Інформаційна система по своєму складу нагадує підприємство по переробці даних і виробництву вихідної інформації.

    Як і в будь-якому процесі в інформаційній системі присутня технологія перетворення даних в результативну інформацію.

    Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) - системно організована для рішення задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки і захисту інформації на базі застосування розвитого програмного забезпечення, використовуючи засобів обчислювальної техніки і зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

    Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосуванні найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислювальних машин і засобів комунікацій. На її основі створені і створюються обчислювальні системи і мережі різних конфігурацій не тільки для накопичення, зберігання, переробки інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.

    Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, "дружнє" програмне забезпечення і розвинуті засоби комунікації. Принципова відміна нової інформаційної технології складається не тільки в автоматизації процесів зміни форми і місцезнаходження інформації, але і в зміні її змісту.

    І сьогодні можна говорить про забезпечуючі ІТ і функціональні ІТ.



    Забезпечуючі ІТ – технології обробки інформації, які використовуються як інструмент в різних предметних областях для рішення різних задач.

    Функціональні ІТ – представляють модифікацію забезпечуючих ІТ, при якій реалізуються, будь яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть знаходитися, як забезпечуючі технології (наприклад, текстові і табличні процесори), так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, реалізуючі предметні технології).

    Експе́ртна систе́ма - це методологія адаптації алгоритму успішних рішень однієї сфери науково-практичної діяльності в іншу. З поширенням комп'ютерних технологій це тотожна (подібна, заснована на оптимізуючому алгоритмі чи евристиках) інтелектуальна комп'ютерна програма, що містить знання та аналітичні здібності одного або кількох експертів щодо деякої галузі застосування, і здатна робити логічні висновки на основі цих знань, тим самим забезпечуючи вирішення специфічних завдань (консультування, навчання, діагностування, тестування, проектування тощо) без участі експерта (фахівця в конкретній проблемній галузі). Також визначається як система, яка використовує базу знань для вирішення завдань (видачі рекомендацій) у деякій предметній галузі. Цей клас програмного забезпечення спочатку розроблявся дослідниками штучного інтелекту в 1960-ті та 1970-ті і здобув комерційне застосування, починаючи з 1980-х. Часто термін система, заснована на знаннях використовується як синонім експертної системи, однак можливості експертних систем ширші за можливості систем, заснованих на детермінованих (обмежених, реалізованих на поточний час) знаннях.

    Інформаційні технології можна класифікувати по ряду ознак:



    • по способу реалізації в АІС;

    • по ступеню охоплення задач управління;

    • по класу реалізуючих технологічних операцій;

      Опера́ція технологі́чна (рос. операция технологическая, англ. production operation, нім. technologische Operation f) - окрема частина технологічного процесу, сукупність робочих дій (прийомів), що характеризується однорідністю технологічного змісту і єдністю предмету праці, застосовуваного інструмента (устаткування) і робочих пристосувань.



    • по типу користувацького інтерфейсу;

    • по способу побудови мережі;

    • по обслуговуючим предметним областям

    Однією з сучасних тенденцій розвитку інформаційних техноло­гій є напрямок технології "клієнт—сервер". Цей підхід втілюється у технології зв'язування і впровадження об'єктів (ОLЕ), організації локальних мереж і сітьових операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.

    Глоба́льна мере́жа - англ. Wide Area Network,(WAN)- комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і містять у собі десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів).

    Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.

    Систе́ма керування ба́зами да́них (СКБД) або Систе́ма управлі́ння ба́зами да́них (СУБД) - комплекс програмного забезпечення, що надає можливості створення, збереження, оновлення та пошуку інформації в базах даних з контролем доступу до даних.

    Архітектура системи керування базою даних (СКБД) типу "клі­єнт—сервер" передбачає розміщення клієнтської частини СКБД на робочій станції, а серверної — на комп'ютері — сервері баз даних.

    Робоча станція (англ. workstation) - комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для вирішення певного кола завдань.

    Робоча станція надсилає на сервер запити на одержання інформації. Ці запити обробляються на сервері серверною частиною СКБД і ре­зультати повертаються на робочу станцію. Така технологія є проду­ктивною через мінімізацію обсягу інформації, яка передається по мережі, краще забезпечує захист інформації від несанкціонованого доступу і цілісність даних.

    Цілісність інформації (англ. data integrity, information integrity) - термін в комп'ютерних науках (криптографія, теорія електричного зв'язку, теорія інформації, безпека), який вказує, що дані не були змінені при виконанні будь-якої операції над ними, будь то передача, зберігання і відображення.

    Як серверна частина СКБД найчастіше вибирається потужна СКБД класу Місrоsoft SQL Server, Oracle, Informix з розвиненими можливостями захисту даних, розвиненою мовою програмування, здатна працювати з розподіленою базою даних. Як клієнтська час­тина використовуються прикладні програми на FохРrо, Ассеss або інших засобах, здатні звертатися до сервера із запитами через ін­терфейс ОDВС.
    4.2. Обчислювальні системи та мережі
    У розвитку технології оброблення інформації на ПК можна виділити два етапи: автономне використання ПК та етап їх об'єднання — створення обчислювальних мереж і на їх основі — мережних інформаційних технологій.

    Мережні технології дали змогу створювати геосистеми для доступу до світових сховищ інформації.

    За рангом обчислювальні мережі можна поділити на локальні (ЛОМ), або LAN-мережі в межах підприємства, організації та глобальні, або WAN-мережі абонентів, які з'єднують країни, континенти.

    Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) дає змогу розподіляти сітьові ресурси за допомогою певної топології, способу множинного доступу, протоколів зв'язку і сітьової операційної системи.

    Широке розповсюдження персональних ЕОМ та апаратури від­даленого зв'язку, а також процеси децентралізації управління ви­робництвом, що відбуваються, зумовлюють впровадження розподі­леної обробки даних, яка забезпечує прискорення обробки даних, безпосередню участь виконавців у процесі управління та ефективне задоволення інформаційних потреб управлінського персоналу. З впровадженням розподіленої обробки відбувається зниження витрат на утримання обчислювальної системи, підвищення її гнучкості та життєздатності. Розподілена обробка даних неможлива без модуль­ної структури ІС, що полегшує її створення та оновлення.

    Мережевий інтерфейс інформаційної технології надає користувачу засоби теледоступу к територіально розподіленим інформаційним і обчислювальним ресурсам завдяки розвинутими засобам зв’язку. Це дозволяє широко використовувати автоматизовані інформаційні технології та робить їх багатофункціональними.

    В сучасний час спостерігається тенденція до об’єднання різних типів інформаційних технологій в єдиний комп’ютерно-технологічний комплекс. Він має назву інтегрованого.

    Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, які являються основою створення різноманітних мережених варіантів автоматизованих інтегрованих технологій:



    • локальні;

    • багаторівневі;

    • розподілені;

    • глобальні обчислювальні мережі;

    • електронна пошта;

    • цифрові мережі інтегрованого обслуговування.

    Підвищення вимог до оперативності інформаційного обміну та управління швидкої обробки інформації привело до створення не тільки локальних, але й багаторівневих і розподілених систем організаційного управління об’єктами.

    Її інформаційне забезпечення реалізує мережі автоматизованих банків даних, які будуються із врахуванням організаційно-функціональної структури багаторівневого економічного об’єкту, комп’ютерного ведення інформаційних масивів.

    Цю проблему в нових інформаційних технологіях вирішують розподілені системи обробки даних з використанням каналів зв’язку для обміну інформацією між базами даних різних рівнів.

    У багаторівневих і розподілених комп’ютерних інформаційних системах організаційного управління успішно вирішуються проблеми оперативної роботи з інформацією, аналіз економічних ситуацій при розробці і прийняті управлінських рішень, вчасності створені АРМ спеціалістів надають можливості користувачу працювати в діалоговому режимі, оперативно вирішувати поточні задачі, зручно вводити дані, вести контроль, обробку інформації, визначати достовірність результатної інформації, виводити і передавати по каналам зв’язку.

    Таким чином, нові інформаційні технології – основа переходу суспільного розвитку до інформаційної епохи в світовому масштабі.
    4.3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні

    Автоматизоване робоче місце (АРМ) спеціаліста – це інструмент раціоналізації і інтенсифікації управлінської діяльності.

    Професійні АРМ являються головним інструментом спілкування людини з інформаційними системами, які виконують роль автономних робочих місць, інтелектуальних терміналів великих ЕОМ, робочих станцій в локальних мережах.

    Автоматизо́ване робо́че мі́сце (АРМ) - індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних.

    АРМ мають відкриту архітектуру і легко адаптуються.

    АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну область і являють собою засіб спілкування спеціаліста з автоматизованими інформаційними системами.


  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



  • Рис.1.3. Структура інформаційного забезпечення