Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Л. О. Терещенко, І.І. Матієнко-Зубенко інформаційні системи І технології в обліку

Л. О. Терещенко, І.І. Матієнко-Зубенко інформаційні системи І технології в обліку




Сторінка6/12
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

7.3. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту




Контур бухгалтерського обліку управлінської інформаційної системи “Галактика” складається з таких модулів рис.

Ці модулі забезпечують зв’язок бухгалтерського і оперативного модулів; ведення касових і розрахунково-бухгалтерських операцій; облік МЦ та МШП; розрахунок зарплати, облік основних засобів і нематеріальних активів; ведення Головної книги і формування балансу; проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми.

Модуль “Облік МЦ” (“Матеріальні цінності”) забезпечує: облік наявності і руху МЦ; оформлення прибуткових (видаткових) ордерів; оформлення накладних на внутрішнє переміщення; розрахунок поточних залишків МЦ; інвентаризацію і дооцінку МЦ; складання звітів про нпявність і рух МЦ; виконання контролю прострочених партій, неліквідованих дефіцитів.

Основними функціями цього модуля є:


  • документи (прибутковий ордер, видатковий ордер, картка складського обліку, накладна на внутрішнє переміщення, накладна склад-роздрібна торгівля, накладна МШП, акти);

  • операції (формування накладних на внутрішнє переміщення, інвентаризація, дооцінка МЦ, поточні залишки, розрахунок початкових залишків, інші);

  • звіти (складська відомість, наявність, рух).

Окремою категорією МШП є спеціальний та форменний одяг, для автоматизації обліку якого в “Галактиці” пропонується спеціальний модуль. Він призначений для автоматизованого ведення обліку наявності та видачі спецодягу працівникам підприємства.

Модуль “Спецодяг” є складовою частиною контура “Бухгалтерський облік” і функціональним доповненням до модуля “”Облік МШП” (“Малоцінка”). Цей модуль доцільно використовувати на підприємстві, коли з “Галактикою” працюють одночасно кілька бухгалтерів і потрібно забезпечувати їх тісну інформаційну взаємодію (рис.).




Модулі “Малоцінка” та “Спецодяг” мають спільну картотеку МШП (СФО) і їх облік часто виконується за допомогою однакових господарських операцій. Засобами модуля “Малоцінка” проводяться операції з їх оприбуткування, внутрішнього переміщення тощо.

Модуль «Матцінності» забезпечує контроль залишків МЦ і формування витратних складських ордерів. Після передачі МЦ в “Малоцінку (СФО)” усі операції з обліку МШП (СФО) виконуються модулем “Малоцінка (СФО)”.


Дані про операції із модуля “Малоцінка (СФО)” надходять до модуля “ГоспОперації”, де на їх основі формуються бухгалтерські проводки. На підставі відомостей із модуля “ГоспОперації” засобами модуля “Баланс, бухзвітність” формуються єдиний баланс та конкретна бухгалтерська звітність.

Розглянемо фунціональні можливості модуля “Спецодяг“ (рис.). Усі операції цього модуля умовно розділяють на дві частини:


  • МШП-операції – загальні операції для МШП та СФО;

  • СФО-операції – застосовуються тільки для СФО.




До загальних для МШП та СФО операцій відносять:


  • оприбуткування;

  • переведення МШП з катеогорії МЦ;

  • внутрішнє переміщення;

Спеціальні операції модуля “Спецодяг” дозволяють вести персоніфікований облік:


  • видача СФО працівнику (з оформленням вимоги);

  • повернення СФО;

  • планове і позапланове списання СФО з працівника;

  • переведення працівника в інший підрозділ;

  • звільнення працівника і розрахунки з ним.

Записи про оприбуткування та витрати в результаті операцій з СФО заносяться в картку обліку СФО. За кожним оприбуткуванням формується окремий запис.

Операції з СФО класифікують за такими ознаками:



  • приходні операції:
  • приход СФО від постачальника


  • приход з передачою МЦ в СФО

  • витратні операції:
  • нарахування зносу


  • списання та вибуття СФО

  • переміщення (приходно-витратні операції):
  • внутрішнє переміщення


  • повернення СФО

  • переведення працівника

  • передавання в експлуатацію

  • видача СФО

  • переоцінка.

Нарахування зносу та переоцінка виконуються тільки засобами модуля “Малоцінка”.

В системі використовуються такі класифікатори та довідники:



  • норми видачі спецодягу (довідник, який міститьперелік норм, які регулюють отримання працівником спецодягу);

  • групи спецодягу (довідник, який містить класифікатор груп СФО);

  • індекс споживацьких цін (реєстр, в якому зберігаються значення індекса цін на зазначену дату).

Предмети СФО розрізняються за найменуванням, за кодом групи МЦ та номенклатурним номером. Групи (предмети) СФО із своїми кодами утворюють Довідник груп СФО, який має таку структуру:

  • Одяг форменний

  • Засоби захисту: каски, чоботи, жилети, рукавиці (бавовняні, з надолонником з ПВХ, з брезентовим надолонником)

  • Одяг сезонний..

Модуль “Спецодяг” дозволяє формувати чотири види звітів:

  • наявність спецодягу (в запасі або тільки в носці);

  • рух спецодягу;

  • реєстри виданого СФО;

  • ростовочна відомість (відомість потреби в СФО на конкретний період із зазначенням росту, розмірк тощо).


Контрольні запитання

  1. Характеристика комплексів задач з обліку виробничих запасів, які можна автоматизувати з використанням ПЕОМ.

  2. Основні функції АРМ бухгалтера з обліку виробничих запасів.

  3. Особливості автоматизації обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.

  4. Способи використання ПЕОМ для автоматизації обробки результатів інвентаризації виробничих запасів.


Тема 8. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ
8.1. Облік праці та її оплати

Облік праці та її оплати являє собою важливу та сладну ділянку обліку, оскільки потребує точних і оперативних даних, в яких відображаються зміни в чисельності працюючих, затратах робочого часу, категоріях працівників, кодах виробничих витрат і здійснюється контроль використанням трудових ресурсів.



Під оплатою праці розуміють заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовими угодами власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги.

Заробітну плату регулюють форми і системи оплати праці. На підприємствах в основному використовують дві форми оплати праці: погодинну та відрядну. При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого часу. Ця форма передбачає дві системи: просту погодинну та погодинно-преміальну оплату праці. Відрядна форма оплати обумовлює те, що заробітна плата робітників залежить від кількості виконаної роботи і розміру розцінки. Вона використовується при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає номуванню, і передбачає такі системи: пряму, преміальну, прогресивну, акордну.

Керівник підприємства визначає форми та системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок. А держава регулює оплату праці через встановлення мінімальної заробіткої плати (законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт)).

Оплата праці розділяється на основну та додаткову заробітну плату, інші стимулюючі та компенсаційні виплати, які утворюють фонд оплати праці.

Облік використання робочого часу, а також контоль за станом трудової дисципліни на підприємствах забезпечується табельним обліком, сутність якого полягає в щоденній реєстрації явок працівників на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок на роботу, а також часу простоїв і роботи понад норму.

Трудова дисципліна - це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу, що визначає точне виконання ними своїх трудових функцій. На підприємствах вона відповідно до ст. 140 КЗпП забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної праці, свідомим ставленням до праці, методами переконання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відділом кадрів при прийманні на роботу працівнику надається табельний номер та відкривається особиста картка, а в трудовій книжці робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

Трудова́ кни́жка - документ, що підтверджує трудову діяльність і слугує для встановлення загального стажу, безперервного і спеціального стажу. Має вигляд паперової книги зазчивай в синій обкладинці. В жовтні 2016 року було заявлено, що в рамках запровадження електронно пенсійної справи буде використовуватись електронна трудова книга.

В особистій картці зазначаються необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія теж відкриває особисту картку кожному працівникові.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану в установлений термін суму з оплати праці, ведеться на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” (табл.).


Таблиця

Структура рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”

Номер рахунку

Назва рахунку

Код субрахунку

Назва субрахунку

66

Розрахунки з оплати праці







661
Розрахунки за заробітною платою







662

Розрахунки з депонентами


Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видом виплат та утримань.

Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці»

за дебетом з кредитом рахунків

за кредитом з дебетом рахунків

24 «Брак у виробництві»

30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

33 «Інші кошти»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

41 «Пайовий капітал»



  1. «Неоплачений капітал»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

  1. «Розрахунки за страхуванням»

  2. «Розрахунки з оплати праці»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

70 «Доходи від реалізації»

71 « Інший операційний дохід»


15 «Капітальні інвестиції»

23 «Виробництво»

24 «Брак у виробництві»

30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

39 «Витрати майбутніх періодів»



  1. «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

  2. «Цільове фінансування і цільові надходження»

  1. «Розрахунки за страхуванням»

  2. «Розрахунки з оплати праці»

  1. «Витрати на оплату праці»

85 «Інші затрати»

  1. «Загальновиробничі витрати»

  2. «Адміністративні витрати»

  3. «Витрати на збут»

  4. «Інші витрати операційної діяльності»

99 «Надзвичайні витрати»

Облік праці та її оплати повинен відповідати таким нормативним документам: Кодекс законів про працю; Закони України “Про оплату праці”, “Про відпустки”, “Про збір на обов’язкове страхуання”; Положення про порядок заключення контрактів при прийнятті (найму) на роботу працівників; Порядок нарахування середньої заробітної плати; План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” та інші.

Задачі автоматизованого обліку праці та її оплати взаємодіють з такими ділянками обліку на підприємстві:


  • виплати по заробітній платі через касу та перерахування через розрахунковий рахунок;

    Ба́нківський раху́нок - рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

    нарахування заробітної плати по кореспондуючих рахунках; нарахування страхових внесків; утримання із заробітної плати; резерв майбутніх витрат (облік фінансово-розрахункових операцій);

  • нарахування заробітної плати по кореспондуючих рахунках; нарахування страхових внесків (облік витрат на виробництво);

  • нарахування заробітної плати по кореспондуючих рахунках; нарахування страхових внесків; утримання із заробітної плати; резерв майбутніх витрат; дані про використання фондів (зведений облік та складання звітності).

8.2. Організація автоматизованого обліку праці та її оплати



Задачі з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованої обробки даних групуються в такі комплекси:

  • облік відпрацьованого часу і неявок на роботу;

  • облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;

  • облік і нарахування погодинної та інших видів оплати;

  • розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;

  • аналітичний облік за працюючими (за видами нарахувань і утримань);

  • складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками;

  • формування зведених регістрів;

  • розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;

  • облік депонованої заробітної плати.

Як уже зазначалось в попередніх темах, для ведення автоматизованого обліку використовуються як вітчизняні, так і зарубіжні програмні розробки.

Модульне рішення автоматизації задач з обліку праці та її оплати може виокремлювати облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників; табельний облік відпрацьованого часу та неявок; облік депонованої заробітної плати тощо, які встановлюються в цехах, дільницях, бригадах.

Комплексне рішення реалізує автоматизацію обробки даних і в місцях виникнення інформації з обліку прації та її оплати, і в бухгалтерії підприємства. Крім того, забезпечуються тісні інформаційні зв’язки з іншими ділянками обліку та управлінською інформаційною системою підприємства. Наприклад, в “Галактиці” програмний модуль “Зарплата” взаємодіє з модулями “Облік і управління кадрами” та “Документообіг”.

Модуль - функціонально завершений фрагмент програми, оформлений у вигляді окремого файлу з сирцевим кодом або його іменованої частини (наприклад, Active Oberon), призначений для використання в інших програмах.

У відділі кадрів формуються особові справи, штатний розклад та ведеться облік робочого часу.

Розглянемо особливості автоматизації обліку виробітку та відрядної оплати праці робітників, які працюють індивідуально чи у складі бригад.

Модуль з обліку виробітку та оплати праці робітників-відрядників може передбачати функції (рис.), які забезпечують: введення інформації з клавіатури; перегляд даних; виконання розрахунків; ведення нормативно-довідкової інформації; друк машинограм; закриття розрахункового періоду та перенесення облікових даних на дискету.


Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації: довідник особових рахунків; класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.

Первинними документами є: табель обліку робочого часу, наряди на відрядну роботу (типові та індивідуальні форми), список осіб, які працюють понад норми, відомість на виплату премій робітникам-відрядникам. На підставі таких введених документів по кожному робітнику-відряднику розраховуються суми та нормований час в цілому за місяць.

В результаті обробки даних одержують таку вихідну інформацію:


  • бригадні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовується для контролю та формування контрольних підсумків;

  • індивідуальні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовується для формування даних по робочих-відрядниках, які працюють індивідуально;

  • табель (час фактичний, коєфіцієнт трудової участі, процент премії, час нормований, сума, сума премії) містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;

  • відомість нарахованої зарплати по робочих-відрядниках (за табельними номерами та видами оплат) формує дані в файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;

  • відомість нарахованої заробітної плати по робочих-відрядниках (по категоріях і професіях) накопичує дані для формування “Звіту про виконання норм виробітку по робочих-відрядниках”;

  • відомість нарахованої заробітної плати по робочих-відрядниках (за шифрами виробничих витрат) (шифри виробничих витрат, види оплат, час нормований, сума) формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати для складання зведених відомостей розподілу нарахованої заробітної плати за шифрами виробничих витрат.

При комплексній автоматизації обліку праці та її оплати модуль «Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників», встановлений в цеху, відділку, бригаді взаємодіє з модулем “Бухгалтерія”, де інформація із місць виникнення узагальнюється, контролюється та аналізується.

Для забезпечення автоматизованого обліку відпрацьованого часу та контролю за станом трудової дисципліни на підприємствах у більшості випадків використовують модуль “Табельний облік”, основні функції якого полягають у веденні щоденної реєстрації явок на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок з зазначенням причин, а також фіксування часу простоїв та роботи понад норми. Таке робоче місце забезпечує введення первинної інформації, обробку та одержання машинограм і відеограм по видах явок та відхилень.

Головне меню модуля “Табельний облік” має такий вигляд (рис.)


При такому варіанті автоматизації табельного обліку можливе налаштування користувача на різні графіки роботи (на рік). Функція “Табель” передбачає роботу з електронним “Табелем робочого дня” у таких режимах: ведення табеля (список співробітників конкретних підрозділів, тривалість робочого дня, неявки, звільнення співробітників, відпустки); довідники (відділів, графіків змін для розрахунку вечірніх та нічних годин). “Друк зведень” забезпечує формування повного табелю, відомості неявок за день, відомість-табель за першу половину поточного місяця по бригаді, довідка про співробітника, відомість сум нарахованої заплати, відомість доплат.

Пункт головного меню “Різне” забезпечує виконання перерахунків підсумків в усій базі за визначений місяць, вилучення записів по звільнених співробітниках, перенесення відпусток з поточного місяця в наступний, занесення в базу даних інформації про нового співробітника, встановлення паролю доступу.

Вилучення зайвих записів в базі даних виконує функція “Сервіс”.

Первинним документом, де відображається облік виходів та неявок на роботу є табель обліку використаного робочого часу.

До нормативно-довідкової інформації модуля “Табельний облік” відносять: календар, довідник підрозділів, довідник позначень явок та неявок; довідник змін, довідник табельних номерів. А коли цей модуль є складовою програмного комплексу, то основні довідники беруться з програмного модуля обліку праці та її оплати в бухгалтерії. Він забезпечує останнього файлами даних про відпрацьований час та виходи на роботу, дозволяє автоматизувати процес введення інформації та уможливлює пакетний режим розрахунку різних видів нарахувань.

Модуль “Табельний облік” формує відомості неявок, доплат за роботу у вечірній час, нарахувань і відхилень від нормальної тривалості робочого дня, а також довідку за табельним номером.

При роботі з персоналом бувають ситуації, коли той чи інший співробітник з якихось причин своєчасно не отримав заробітну плату. Розробники програм користувачам пропонують модуль “Депоненти” як самостійний програмний продукт або у складі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати. У останньому випадку створюється загальна база особових рахунків, що сприяє швидкому та безпомилковому депонуванню зарплатні.

Автоматизований облік депонентів ведеться за допомогою депоненських карток. Створюється масив депонованої заробітної плати за номерами карток та сумами депонентів, який щомісяця поповнюється новими оперативними записами. Вхідною інформацією при депонуванні є показники платіжних відомостей, а при видачі – витратних касових ордерів. На період впровадження використовується книга депонентів для створення масиву залишків та довідник особових рахунків.

Головне меню модуля “Депоненти” передбачає дві функції (рис ).




Функція “Реєстр” використовується тільки після видачі заробітної плати до закриття місяця в модулі “Зарплата” (в бухгалтерії), і забезпечує бухгалтера необхідною інформацією про депоновану заробіну плату та формує відповідну звітність.

Функція “Архів” імітує роботу бухгалтера з книгою депонентів, що уможливлює сортування та пошук інформації за різними ознаками, формування нових депонентських карток їх перегляд, редагування та вилучення.

Інформаці́йний по́шук (ІП) (англ. Information retrieval) - наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.

Розглянемо особливості мережевої обробки даних та її застосування в обліку.

В залежності від конкретних виробничих умов (кількість працюючих, видів оплати праці, нормативної бази тощо), на підприємствах для якісного забезпечення вирішення комплексів задач з обліку праці та її оплати розробляються обчислювальні мережі, які забезпечують автоматизацію документообігу, розрахунки по заробітній платі та формують відповідні звіти та необхідні зведені дані для калькулювання собівартості продукції (робіт) в частині трудових витрат.

Можливі різні варіанти архітектури обчислювальних систем і технологічних процесів для вирішення даних комплексів задач. Основними з них є:



  • однорівнева система – на малих і середніх підприємствах, де відсутня повна автоматизація управління підприємством;

  • багаторівнева система – на великих підприємствах і виробничих об’єднаннях з функціонуючими корпоративними інформаційними системами.

Програмні модулі з обліку праці та її оплати однорівневої системи обслуговують відповідні цехи та відділи, ведуть машинні особові рахунки працюючих та виконують усі розрахунки (наприклад, як вище розглянуті модулі “Табельний облік”, “Депоненти” тощо). Один із модулів слугує для узагальнення даних, одержаних від інших модулів з обліку зарплати, виконує бухгалтерські записи і взаємоз’язок з модулями з обліку витрат на виробництво та зведеного обліку.

На великих підприємствах обчислювальна мережа може мати 2, 3 і більше рівнів модулів з обліку праці та її оплати, з різними варіантами розподілу задач між бухгалтерією та підрозділами.


Так, наприклад, перший рівень (цех) може обслуговуватися модулями, які формують і обробляють первинні документи, ведуть особові рахунки та розрахунки по зарплаті в цьому підрозділі. Або модуль цехового рівня виконує тільки оформлення первинних документів і розрахунки відрядної, погодинної та інших видів оплати на основі машинних первинних даних, веде оперативний облік виробітку, руху деталей і напівфабрикатів тощо. Ведеться база даних трудових норм і розцінок, фактично виготовленої продукції (деталей, напівфабрикатів), на основі яких розраховується відрядна заробітна плата. Підготовлені дані з програмних модулів цехів передаються на наступний рівень.

На другому рівні (модуль зведених бухгалтерських робіт з праці та її оплати) в бухгалтерії формується зведена база даних і узагальнення нарахованої заробітної плати, виконуються відповідні утримання з неї.

При рішенні задач з обліку праці та її оплати використовується нормативно-довідкова інформація, вхідна і вихідна інформація, яка аналогічна вищерозглянутій.

Сучасні програмні комплекси з обліку прації та її оплати передбачають використання функції “Моделювання обліку праці й заробітної плати” для розрахунку оптимального розміру фонду заробітної плати та виявлення відхилень від установлених величин і прийняття управлінських рішень. Для цього за визначений період виконується розрахунок нормативного та фактичного фондів заробітної плати у розрізі структурних підрозділів, видів продукції, робіт і послуг. Моделюються витрат на оплату праці з урахуванням росту (зниження) обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), а також визначається вплив фонду заробітної плати на зниження собівартості продукції.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



  • Основними функціями цього модуля є
  • До загальних для МШП та СФО операцій відносять
  • Розрахунки за заробітною платою