Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Лекція №2 Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в цнс. Інтегративна функція нейронних ланцюгів

Скачати 231.46 Kb.

Лекція №2 Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в цнс. Інтегративна функція нейронних ланцюгів




Скачати 231.46 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.04.2017
Розмір231.46 Kb.
ТипЛекція
  1   2

Лекція № 2

Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в ЦНС. Інтегративна функція нейронних ланцюгів.

Структурною і функціональною одиницею нервової системи являється нервова клітина – нейрон.

Нерво́ва ткани́на - тканина ектодермального походження і є системою спеціалізованих структур, що утворюють основу нервової системи і забезпечують умови для реалізації її функцій.
Нервова система Нервова система - цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов'язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємопов'язану регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища.
Це спеціалізовані клітини ,здатні приймати і зберігати інформацію,реагувати на подразнення,встановлювати контакти з другими нейронами, клітинами органів . Унікальна здатність нейрона являється здатність генерувати електричні розряди і наявність спеціальних закінчень – синапсів,які слугують для передачі інформації.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Нервова система за допомогою своїх нейронів здійснює взаємозв΄язок окремих органів між собою і всього організму з навколишнім середовищем, сприймає зовнішні та внутрішні подразнення , аналізує інформацію, що надходить до організму , регулює діяльність усіх його органів і систем ,формує поведінку, вищу нервову і психічну діяльність.

Кожний нейрон має тіло або сому ,і відростки: дендрити, аксон і пресинаптичні закінчення. Аксон один і довгий, дендрити – короткі і їх може бути в нервовій клітині від 1 до 1000. Сома нейрону замкнута в багатошарову мембрану ,яка забезпечує формування і поширення електричного потенціалу до аксонного горбику,а також несе трофічну функцію, забезпечує ріст дендритів. Вона містить рибосоми, лізосоми, речовину Ністля(тигроїд), апарат Гольджі, пігменти, мікротрубочки, мітохондрії.

Ве́кторний потенціа́л - векторна величина, що є характеристикою магнітного поля.
Комплекс Ґольджі (також званий як Апарат Ґольджі, тільце Ґольджі та інші) - одномембранна органела, що є переважно в еукаріотів.
Рибосоми здійснюють синтез білка на матрицях транспортної РНК, вступають в контакт з ендоплазматичною сіткою апарату Гольджі і утворюють тигроїд.
Біоси́нтез (або просто синтез) білкі́в - процес, за допомогою якого клітини будують білки. Термін іноді використовується для посилання виключно на процес трансляції, але частіше означає багатокроковий процес, що включає біосинтез амінокислот, транскрипцію, процесинг (включаючи сплайсинг), трансляцію та посттрансляційну модифікацію білків.
Ендоплазматичний ретикулум (ЕПР, від лат. reticulum - «сіточка») або ендоплазматична мережа - внутрішньоклітинна органела еукаріотичних клітин, що являє собою розгалужену систему з оточених мембраною сплющених порожнин, бульбашок і канальців.
Тигроїд містить РНК і приймає участь в синтезі білкових компонентів клітини. Апарат Гольджі органела нейрону ,яка оточує ядро у вигляді сітки, приймає участь в синтезі нейросекреторних сполук . Лізосоми забезпечують гідроліз в нейроні. Пігменти нейронів - меланін і ліпофусцин знаходяться в чорній речовині середнього мозку,в ядрах блукаючого нерву, клітинах симпатичної системи. Мітохондрії органели, які забезпечують енергетичні потреби нейрону. Мікротрубочки слугують для передачі інформації в нейроні. Ядро утримує генетичний матеріал. Генетичний апарат контролює диференціацію клітин,а також синтез білку нейроном протягом його життя.
Блукаючий нерв Блука́ючий (блудни́й) нерв (лат. nervus vagus) - X пара черепних нервів. Названий так за велику ділянку поширення і складне розгалуження волокон. За функцією нерв змішаний, бо містить парасимпатичні, рухові та волокна загальної й специфічної (смакової) чутливості.
Ген - одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки. Ген є ділянкою молекули ДНК, що містить інформацію для синтезу РНК. Процес зчитування гену і синтезу РНК називається транскрипцією.
Диференціа́ція кліти́н, в біології розвитку, - процес, у якому клітини отримують певний тип або «фенотип». Морфологія клітини та картина експресії генів можуть значно змінитися протягом диференціації, але генетичний матеріал зазвичай залишається без змін (хоча і з цього правила є нечисленні винятки).

Дендрити основна сприймаюча частина нейрону, які використовуються для сприйняття інформації, яка потрапляє до них від других нейронів через спеціалізовані контакти(шипики), які збільшують поверхню контактування з іншими нейронами. Число шипиків збільшується в процесі навчання. Чим більше шипиків, тим ефективніше функціонує ЦНС. Довжина дендритів 0,5мм. Аксон може бути довжиною від 1мм до 1м . Закінчення аксона розгалужуються на багато чисельні терміналі (гілочки) , які утворюють синапси (контакти) на інших нейронах і інервованих органах. Один аксон може контактувати з тисячами нервових клітин і створювати до 10 тисяч синапсів.

Нейрон Нейрон (від дав.-гр. νεῦρον - волокно, нерв) - електрично збудлива клітина, що обробляє та передає інформацію у вигляді електричного або хімічного сигналу. Передача хімічних сигналів відбувається через синапси - спеціалізовані контакти між нейронами та іншими клітинами.
Дендрити відрізняються від аксонів не тільки за своєю морфологією, а й функціонально. Аксон проводить збудження від тіла нейрона – це вихід ,а дендрит, навпаки, проводить збудження до тіла нейрона – це вихід. Місце відходження аксона від тіла нейрона називається аксонним горбиком. На потязі перших 50 – 100 мкм (до 0,1мм) аксон не має мієлінової оболонки.
Мієлін - це багата на ліпіди речовина, з якої утворюється мієлінова оболонка нервових волокон хребетних.
Ця безм΄якотна ділянка з аксонним горбиком утворює початковий сегмент.
Аксонний горбик - конічна ділянка нейрону, що є місцем виходу аксону від перикаріону., Безпосередньо за аксонним горбиком слідує немієлінізований початковий сегмент аксона.
Це місце має підвищену збудливість і тут формуються ПД(нервові імпульси), здатні розповсюджуватись вздовж по аксону. На закінченнях аксонів виділяються медіатори за рахунок вхідного потоку іонів Са2 . Один аксон може утворювати до 10000 синапсів на багатьох нервових клітинах і на одній нервовій клітині може знаходитись до 10000синапсів від багатьох інших нейронів . Аксони збуджувальних нейронів утворюють синапси з дендритами і рідше з тілом постсинаптичних нейронів. Аксони гальмівних нейронів частіше утворюють синапси на тілі постсинаптичного нейрону, їх дія спричиняє перешкоду проведенню збудження від дендритів до аксонного горбика. Аксо – аксон альні синапси, які можуть бути як збудливими так і гальмівними, не впливають безпосередньо на зону виникнення електричного сигналу. Їх функція – модуляція вихідної активності постсинаптичного нерону, тобто у збільшенні або зменшенні кількості виділяє мого в закінченнях його аксона медіатора. Контактування одного нейрона з багатьма нейронами , називається дивергенцією шляхів проведення нервових імпульсів.
Електричний сигнал - сигнал у вигляді електричного діяння, дієвою величиною якого є сила струму або напруга;
Потенціал дії (ПД, також нервовий імпульс) - це короткочасні амплітудні зміни мембранного потенціалу спокою (МПС), що виникають при збудженні живої клітини. По суті це електричний розряд - швидка короткочасна зміна потенціалу на невеликій ділянці мембрани збудливої клітини (нейрона або м'язового волокна), в результаті якого зовнішня поверхня цієї ділянки стає негативно зарядженою по відношенню до сусідніх ділянок мембрани, тоді як його внутрішня поверхня стає позитивно зарядженою по відношенню до сусідніх ділянок мембрани. Потенціал дії є фізичною основою нервового або м'язового імпульсу, який відіграє сигнальну (регуляторну) роль.
Дивергенція
(розходження) здатність нейрона встановлювати чисельні звʼязки з іншими нейронами. Одна й та сама клітина бере участь у різних нервових процесах і реакціях, кожен нейрон може забезпечувати поширення імпульсу - іррадіація збудження в ЦНС.
Іррадіація збудження (лат. irradiatio)- його поширення на певну відстань з місця свого виникнення. Величина й дальність залежать від сили подразнення та функціонального нервового центру. В реальних умовах, незважаючи на досить часту можливість широкої ірадіації у ЦНС, збудженні фактично поширюється лише в певних напрямках і призводить виникнення чітких рефлекторних реакцій, обмежених гальмуванню.
Іррадіація - поширення процесу збудження. Другий варіант ,тобто контактування багатьох нейронів з одним нейроном , називається конвергенція(сходження)


  1   2


Скачати 231.46 Kb.