Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Лекція загальні питання методики викладання іноземних мов

Скачати 332.28 Kb.

Лекція загальні питання методики викладання іноземних мов




Скачати 332.28 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації31.03.2017
Розмір332.28 Kb.
ТипЛекція
  1   2   3





ЛЕКЦІЯ 1. Загальні питання методики викладання іноземних мов
Основні принципи освіти і зміни у навчанні іноземних мов

У ПРОГРАМІ “ОСВІТА” визначені основні завдання та шляхи реформування освіти в Україні, сформульовано основні принципи освіти. Серед основних принципів освіти є наступні:


Пріоритетність освіти. Визнання суспільством значення освіти, нові підходи до інвестиційної політики в освіту.
Мето́дика (від грец. μέθοδος - «шлях через») навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) - галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання (приватну дидактику).
Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Зростає роль іноземних мов, зокрема англійської. Іноземна мова є одним з компонентів професійної компетенції людини.


Демократизація освіти. Децентралізація управління освітою. Регіоналізація управління системою освіти. Автономія регіонів, навчальних закладів у вирішенні питань освіти. Складання програм, підготовка підручників, посібників. Раніше існував один підручник, одна програма з іноземної мови для усіх шкіл СРСР. Тепер таких підручників є багато.
Гуманізація. Утвердження людини, як найвищої соціальної цінності.

Гуманітаризація. Пріоритет гуманітарних дисциплін, покликаних сформувати культуру, особистості, дати загальну картину світу.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Карти́на сві́ту - складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином.


Національна спрямованість освіти. Поєднання освіти з національною історією, культурою, мовою.

Відкритість освіти. Інтеграція у світовий освітній простір, прицняття міжнародних стандартів освіти, пріоритет загальнолюдських цінностей, переймання досвіду інших країн.
Міжнародний стандарт - стандарт розроблений міжнародною організацією стандартизації. Найвідомішою з них є International Organization for Standardization. Міжнародний стандарт можна застосовувати прямо, чи модифікувати для кращої відповідності місцевим умовам.


Безперервність освіти. Забезпечення безперервності освіти, перетворення її у процес, що триває усе життя.

Нероздільність навчання і виховання. Підпоядкування змісту навчання і виховання формуванню всебічно розвиненої людини.

Багатокультурність і варіативність освіти. Створення умов для вибору форм освіти, навчальних закладів, альтернативних програм і підручників.
Ступені загальної середньої освіти та навчання іноземних мов
Триступенева система – початкова школа (І ступінь), основна школа (ІІ ступінь), старша школа (ІІІ ступінь).
Початкова школа Початкова школа - загальноосвітній навчально-виховний заклад для дітей, що дає початкову освіту - елементарні знання з рідної мови (вміння читати й писати), математики, а також про природу й суспільство; перший ступінь обов'язкової загальної освіти.
Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
Іноземна мова обов’язкова на всіх ступенях.

Серед загальноосвітніх навчальних закладів виділяються школи нового типу:



Спеціалізовані школи і профільні класи (І-ІІІ ступінь, ІІ-ІІІ ступінь) поглиблене навчання одного або кількох базових предметів.
Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.


Гімназія –середній загальноосвітній заклад ІІ-ІІІ ступеня який забезпечує підготовку обдарованих дітей.

Ліцейсередній навчальний заклад, що забезпечує здобуття освіти понад державний стандарт.
Сере́дня загальноосві́тня шко́ла - загальноосвітня школа, в якій учні здобувають середню освіту.
Призначений для талановитої молоді.
Державний освітній стандарт з іноземної мови
Одним з напрямків реформування системи освіти в Україні є розробка державних стандартів.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.
Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.


Державний стандарт освіти – норми і положення, що окреслюють державні вимоги до освіченості особи на рівні початкової, базової і повної середньої школи та гарантії в її одержанні громадянами.

Зміст загальної середньої освіти в Україні складається з державного, регіонального й шкільного компонентів.



Державний компонент – формується на державному рівні і обов’язковий для всіх шкіл України.

Регіональний компонент – відображає національну своєрідність регіону, його історію, культуру, традиції.

Шкільний компонент – добирається з урахуванням інтересів конкретної школи, можливостей педколективу.

Базовий навчальний планзміст загальної системи освіти, який мають засвоїти учні

Інваріантна частина базового навчального плану обов’язкові предмети для всіх учнів

Варіативна частина базового навчального плану – вибіркові навчальні дисципліни

Освітній стандарт навчального предмета–характеристика змісту освіти і система вимог, що є обов’язковими для досягнення кожним учнем.
Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.


Метою навчання ІМ є оволодіння учнями основами іншомовного спілкування у процесі якого здійснюється освіта, виховання і розвиток особистості.

Держстандарт визначає базовий рівень оволодіння іноземною мовою учнів в області аудіювання, усного мовлення , читання і писемного мовлення.

Мінімізація змісту у навчанні ІМ виражається у кількісному обмежені мовного матеріалу, сфер і ситуацій спілкування, тематики мовлення.

Програми і підручники з ІМ повинні відповідати держстандарту з ІМ.

Успішна реалізація вимог держстандарту залежить у великій мірі від учителя.

Сучасні вимоги до кваліфікації вчителя ІМ

Кваліфікаційна характеристика –перелік основних вимог до професійних якостей, знань і вмінь фахівця, необхідних для успішного виконання професійних обов’язків.

Методичний компонент кваліфікації вчителя ІМ включає вимоги до теоретичної і практичної підготовки

До теоретичної підготовки

Вчитель повинен знати і розуміти

Етапи розвитку методики, формування фонетичних, лексичних, граматичних, навичок техніки читання письма, умінь аудіювання, усного мовлення читання писемного мовлення, класної позакласної роботи, контроль і оцінювання.

До практичної підготовки
Вчитель повинен уміти реалізовувати

Навчальну функцію

Виховну

Розвиваючу



освітню

Методика навчання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
Методика навчання іноземних мов і її завдання

Для того, щоб навчання іноземних мов у середніх нав­чальних закладах було ефективним і відповідало сучасним вимогам, майбутній учитель має добре оволодіти теоретичним курсом "Методика навчання інозем­ної мови", який повинен посідати провідне місце в системі професійної підго­товки фахівця.



До основних завдань теоретичного курсу "Методика навчання іноземної мови" відносяться такі:

— показати головні компоненти теорії сучасного навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах і на цій основі навчити студентів викорис­товувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;

— ознайомити студентів з сучасними тенденціями в навчанні іноземних мов як у нашій країні, так і за кордоном;

— розкрити суть складових частин і засобів сучасної методики як науки; спря­мувати студентів на творчий пошук під час практичної діяльності у школі;

— сформувати у студентів під час практичних і лабораторних занять профе­сійно-методичні вміння, необхідні для плідної роботи в галузі навчання іноземних мов;

— залучити майбутніх вчителів до опрацювання спеціальної науково-мето­дичної літератури, що має стати джерелом постійної роботи над собою з метою підвищення рівня професійної кваліфікації.

В педагогічному плані слово "методика" найчастіше вживається у трьох значеннях:

1) "методика" як педагогічна наука, яка має, з одного боку, характеристики, притаманні будь-якій науці (теоретичний фундамент, експериментальну базу, робоче поле для перевірки науково обґрунтованих гіпотез), а з другого - специфічні об'єкти дослідження, що зумовлені як особливостями самого предмета, так і шляхами оволодіння ним;

2) "методика" як сукупність форм, методів і прийомів роботи вчителя; це "технологія" професійної практичної діяльності;

3) "методика" як навчальна дисципліна.



Методика як наука тісно пов'язана з концепцією навчального процесу, його основними компонентами, які й складають сукупність об'єктів вивчення та об'єктів дослідження.
Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

До основних компонентів навчального процесу відно­сяться:



  1. навчаюча діяльність учителя;

2) навчальна діяльність учнів;

  1. органі­зація навчання.

Будь-який процес навчання - це процес сумісної діяльності вчителя та учнів.

Навчання - це акт взаємодії того, хто навчає, з тим, кого навчають, з метою передачі одним і засвоєння іншим соціального досвіду.

Обидві сторони - і вчитель, і учень беруть активну участь у цій діяльності, але кожен по-своєму:

— вчитель мотивує навчальну діяльність учнів, спонукає їх до навчання;

— вчитель організує навчальні дії таким чином, щоб вони давали максималь­ний ефект. Ця організація проходить на рівні дій кожного окремого учня;

— вчитель здійснює навчаючі дії, спрямовуючи навчальні дії учнів;

— вчитель дає учням матеріал для засвоєння та орієнтири для їх навчальної діяльності;

— вчитель здійснює контроль за ефективністю засвоєння.
Без тісної взаємодії усіх трьох компонентів навчальний процес не може бути ефективним, а в окремих випадках стає і неможливим.

Отже, методика навчання іноземних мов - це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи і засоби нав­чання, а також способи навчання і виховання на матеріалі іноземної мови.



Об'єктом методики викладання іноземних мов є навчання, а її предметом - метод навчання. Між об'єктом і предметом існує двосторонній зв'язок.

У методиці навчання іноземних мов виділяють дві функціонально різні методики: загальну та спеціальну.



Загальна методика займається вивченням закономірностей та особливостей процесу навчання будь-якої іноземної мови.

Спеціальна методика досліджує навчання конкретної іноземної мови у певному типі навчального закладу з урахуванням мовних і мовленнєвих особливостей рідної мови.

Постійний розвиток методичної науки зумовлює появу самостійних відга­лужень загальної методики, наприклад: історичної методики (аналіз методич­них концепцій минулого); експериментальної методики (розробка теорії реаліза­ції наукових методичних досліджень); порівняльної методики (дослідження особливостей навчання іноземних мов у різних країнах), методики викорис­тання технічних засобів навчання тощо.

Кожна наука має свої вузькі завдання, свої способи та об'єкти дослід­ження. На основі багаторічних досліджень процесу навчання іноземних мов фахівці дійшли висновку, що, спираючись на основні принципи педагогіки, на лінгвістику та психологію і розвиваючись у тісній взаємодії з ними, методика викладання іноземних мов має всі визначальні ознаки, які характеризують будь-яку самостійну науку. Вона має теоретичний фундамент, експериментальну базу, свої об'єкти дослідження, цілі та завдання, свою структуру і систему понять.
Методи дослідження в методиці навчання іноземних мов
Методи дослідження мають на меті одержання наукових даних про закономірності навчання іноземних мов, про ефективність навчальних матеріалів, що використовуються, способів і форм навчально-виховного процесу.

Науковий пошук починається з чіткого визначення проблеми, цілей і зав­дань дослідження.

В сучасній методиці навчання іноземних мов використовуються основні та допоміжні методи дослідження.

До основних методів відносять:



Критичний аналіз літературних джерел як метод дослідження. В одних випадках цей метод може бути самостійним, наприклад, коли вивчаються методи навчання іноземних мов минулого. В інших він є складовою частиною деяких основних методів дослідження, коли виникає необхідність робити огляд відповідної наукової літератури, щоб не витрачати часу і зусиль на "відкриття", які вже давно зроблені.
Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.
Наукова публікація - це опублікований опис наукового дослідження, що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її дослідження, науково обґрунтовані висновки. Завданням наукових публікацій є знайомити науковий світ з результатами досліджень окремих вчених та груп науковців.


Вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів є також надзвичайно важливим методом дослідження, тому що майстри педагогічної праці нерідко знаходять прийоми та методичні рішення, використання яких значно підвищує ефективність навчального процесу.

Наукове спостереження має цінність лише тоді, коли воно підпорядковане певній меті. Спостереження мають бути цілеспрямованими. Особливої цінності набувають спостереження, зафіксовані за допомогою технічних засобів. Результати зафіксованих спостережень можуть доповнюватися контрольними роботами, стандартизованими та не стандартизованими тестами, прото­кольними матеріалами. Кваліфікована класифікація спостережень - цінний матеріал для розробки методичних рекомендацій.

Пробне навчання - це дослідження, побудоване переважно на ерудиції та педагогічній інтуїції вчителя, який здійснює науковий пошук. У цьому випадку вчитель, спираючись на власний досвід, без глибокого і тривалого вивчення проблеми здійснює пошук, завдяки якому підтверджується або спростовується висунуте і первинно обґрунтоване допущення, спрямоване на удосконалення окремих аспектів процесу навчання іноземної мови.

У пробному навчанні досліджується первинна робоча гіпотеза вчителя, тобто реалізується так званий евристичний підхід, застосування якого дозволяє скоротити час на розробку шуканого варіанта режиму навчання. План дослід­ження та етапи його проведення визначаються за умов значного скорочення добору можливих варіантів навчання.

Запропонований варіант вирішення методичної проблеми без зволікань проходить випробування у навчальному процесі і відразу ж оцінюється його ефективність.

Під експериментом розуміють науково поставлений дослід, заснований на ретельному вивченні варіювання явища, яке досліджується, при можливому урівноваженні всіх інших значущих факторів.

Реалізація експериментальної роботи пов'язана з висуненням гіпотези.

Гіпотезою в наукових дослідженнях називають таке припущення, котре містить нові, ще не перевірені наукою твердження, які можуть бути перевірені за допомо­гою вже відомих або нових, запропонованих дослідниками методів.

Наука Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Як правило, гіпотеза перевіряється в ході експерименту або дослідного навчання. Як сама гіпотеза, так і методи її перевірки потребують ретельного опрацювання. Гі­потеза не повинна містити суперечностей, у ній має бути чітко визначено, яким чинним положенням науки вона відповідає і що несе в собі нового — такого, що потребує доведення. Гіпотеза повинна мати пояснювальний характер — розкривати внутрішні механізми, існуючий зв'язок явищ (Е.А. Штульман).

Гіпотеза в експерименті та гіпотеза в дослідному навчанні різняться за рів­нем абстрактності. До гіпотези в експерименті висуваються суворіші вимоги. В багатьох випадках дослідження потребує кількох послідовних гіпотез.

У методиці навчання іноземних мов види експериментів визначаються за трьома ознаками:

1) за значущістю дослідження - розвідувальний та основ­ний / базовий експеримент;

2) за умовами проведення - природний і лабора­торний експеримент,

3) за складністю організації - односерійний та багато­серійний, однофакторний та багатофакторний, прямий і перехресний експеримент тощо.


  1   2   3


Скачати 332.28 Kb.

  • Пріоритетність освіти.
  • Демократизація освіти.
  • Гуманізація
  • Національна спрямованість освіти.
  • Безперервність освіти.
  • Багатокультурність і варіативність освіти.
  • Гімназія
  • Державний освітній стандарт з іноземної мови Одним з напрямків реформування системи освіти
  • Державний стандарт освіти
  • Державний компонент
  • Шкільний компонент
  • Інваріантна частина
  • Освітній стандарт навчального предмета
  • Метою навчання ІМ
  • Сучасні вимоги до кваліфікації вчителя ІМ Кваліфікаційна характеристика
  • Методичний компонент
  • До практичної підготовки
  • Методика як наука
  • Обєктом методики
  • Загальна методика
  • Методи дослідження в методиці навчання іноземних мов
  • основних методів
  • Вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів
  • Гіпотезою