Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Луценко Олена Львівна

Скачати 84.55 Kb.

Луценко Олена Львівна




Скачати 84.55 Kb.
Дата конвертації28.05.2017
Розмір84.55 Kb.

Для цитування: Луценко О.Л. Використання методу «Аналіз структури особистості» А. Болдуіна в сучасних умовах / Актуальні питання освіти і науки: зб. наук. ст., матеріали IV між нар. наук.-практ. конф., 10-11 листоп. 2016 р. / Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця. – Х.

Ки́ївський націона́льний економі́чний університе́т і́мені Вади́ма Гетьмáна (КНЕУ) - вищий навчальний заклад в Україні, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет. Заснований в 1906 році як Вищі комерційні курси.

: ХОГОКЗ, 2016. – С. 256-261.
УДК 159.923.3.072

Луценко Олена Львівна

Харківський національний Університет імені В.Н. Каразіна


Використання методу «Аналіз структури особистості» А. Болдуіна в сучасних умовах
В статті викладаються особливості використання ідеографічного психодіагностичного методу «Аналіз структури особистості» А. Болдуіна, що був розроблений на основі аналізу листів жінки на ім’я Дженні у 1942р. Метод є інформативним та ефективним для вивчення індивідуальної структури особистості, але він розроблений до появи сучасних інформаційних технологій.

Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

У зв’язку з відходженням у минуле паперового листування нами був запропонований спосіб використання даного методу на основі сучасних форм текстового самовираження – електронних щоденників (блогів), постів у соціальних мережах, електронних листів. Метод пройшов успішну апробацію в курсі практикуму з психодіагностики.


Ключові слова: ідеографічні методи психодіагностики, структура особистості, контент-аналіз
Знання різнобічних методів психодіагностики надає досліднику можливість підібрати найбільш оптимальний психодіагностичний комплекс для вивчення наукових питань або розв’язання практичних психологічних проблем. Переважну більшість поширених в нашому інформаційному просторі психодіагностичних методів складають так звані номотетичні методи, на відміну від ідеографічних (ідеоморфічних, морфогенетичних), які представлені набагато менше.

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Як відомо, ідеографічні та номотетичні методи є взаємодоповнюючими, оскільки стандартизовані номотетичні методи (наприклад, особистісні опитувальники, тести інтелекту та здібностей) надають подібну (загальну) інформацію про всіх досліджуваних, а ідеографічні методи збирають унікальну інформацію про індивідуальні особливості кожного респондента [3]. Можна згадати небагато повністю ідеографічних методик, наприклад, Прийом автопортрету П. Ржичана [1], Метод каузометрії О. Кроніка., Р. Ахмерова [2], Метод «Шкала самовизначення» Ф. Кілпатрика і Х. Кантріла [3], «Аналіз структури особистості» А. Болдуіна [3], та частково ідеографічних (з елементами стандартизації) методик, наприклад, методика «Репертуарних грат» Дж. Келлі, лонгітюдне біографічне інтерв’ю Г. Томе, методика «Q-класифікація» У. Стефенсона [3]. Через таку їх малу чисельність дуже важливим є можливість використання кожної відомої ідеографічної методики. Метод «Аналіз структури особистості» А. Болдуіна є інформативним та ефективним для вивчення індивідуальної структури особистості, але він розроблений на базі аналізу поштового листування до появи сучасних інформаційних технологій.

Інформа́тика (рос. информатика, англ. informatics, information science; нім. Informatik f) - теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності.

У зв’язку з відходженням у минуле паперового листування нами був запропонований спосіб використання даного методу на основі сучасних форм текстового самовираження, а саме, у формі ведення електронних щоденників (блогів), постів у соціальних мережах або електронних листів.

Мета статті – описати спосіб використання ідеографічного методу «Аналіз структури особистості» А. Болдуіна в сучасних умовах інформаційно-техногенного суспільства та висвітлити результати його апробації.

Ідеографічний метод «Аналіз структури особистості» був запропонований Г. Олпортом, але розроблений саме як метод його учнем А. Болдуіном (Baldwin, 1942) на основі аналізу листів однієї жінки на ім'я Дженні, які вона писала протягом тривалого періоду життя – з 1926 по 1937 рр. [3-5].

Спочатку Г. Олпорт використав клінічний підхід до аналізу 301 листа жінки з псевдонімом Дженні Мастерсон. Для підтвердження результатів власного аналізу він пізніше запросив 36 експертів, які так само, як і він, на базі клінічного аналізу (читання листів та виписування власних гіпотез та висновків), спробували визначити основні риси Дженні. В результаті було виявлено 8 її центральних диспозицій: 1) сварлива-підозріла, 2) центрована на собі, 3) незалежна-самостійна, 4) драматична-схильна до сильних переживань, 5) естетична-артистична, 6) агресивна, 7) цинічна, 8) сентиментальна [4, 5]. А. Болдуін розробив процедуру контент-аналізу та використав її до третини листів. Предметом вивчення була індивідуальна структура її мислення, а саме, домінуючі теми та комплекси асоціацій, що виражалися у текстах листів. Зокрема, аналізувалося, який емоційний тон її листа, коли вона говорить про жінок, про гроші, про природу? Якщо вона розповідає про свого сина, про що ще згадується в цьому контексті? [3]. А. Болдуін рахував сполучення, які з’являлися частіше, ніж це могло би бути просто випадково [4].

Ще один учень Г. Олпорта – Д. Пейдж, виконав факторно-аналітичне дослідження змісту листів Дженні. Він теж виявив вісім факторів-рис особистості, які здебільшого були подібні до тих, що виявив Г. Олпорт з експертами, хоча були і розходження: 1) агресія, 2) владність, 3) прихильність, 4) автономність, 5) потреба у визнанні з боку родини, 6) сексуальність, 7) чутливість, 8) жертовність [4].

Олпорт писав у 1065 р., що «контент-аналіз (звичайний «ручний» або автоматизований) не дає золотого ключика до розгадки Дженні. Проте він об’єктивує, квантифікує та в певній мірі очищує враження, засновані на здоровому глузді. Він утримує нас ближче до даних (власних слів Дженні) та попереджає від спокуси захопитися тим, що здається очевидним. Та іноді він притягує нашу увагу до відкриттів за межами безпомічного здорового глузду.

Здоровий глузд - один з провідних початків людського життя, який розгортається не під дією науки, філософії чи якихось загальних принципів, а під вирішальним впливом здорового глузду. Саме тому він необхідний у гуманітарних і соціальних науках, які досліджують моральне та історичне існування людини.

Коротше кажучи, він, ставлячи в центр феноменологічний світ Дженні, дозволяє нам зробити більш надійні первинні висновки відносно структури особистості, що стоїть за її екзистенціальним досвідом» [цит. за 5, с. 436].

Для використання даного методу в сучасних умовах ми припустили, що найбільш близьким еквівалентом до «листів Дженні» є електронні листи, інтернет-пости з соціальних мереж та тексти богів (електронних щоденників). Ми розробили план апробації методу в межах психодіагностичного практикуму. Згідно плану студенти мали обрати особистість для аналізу, яка викладає у відкритий доступ в мережі Інтернет тексти власних блогів або постів.

Інтернет Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

Оскільки це була апробація, студенти не питали дозволу на аналіз текстів – адже усі тексти були у вільному доступі.

Контент-аналіз - якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Рекомендувалося не обирати осіб, які є професійними письменниками, журналістами, політиками, рекламістами, тобто тими, хто може довільно створювати потрібний імідж. Рекомендувалося обирати звичайних людей, які хочуть ділитися інформацією про себе з будь-яким користувачем Інтернету. Під час аналізу студенти надавали псевдонім досліджуваній особі для збереження конфіденційності, як це робив Олпорт та його учні. Під час справжнього використання даного методу для осіб, що звертаються за консультуванням до психолога, з точки зору етики психодіагностичних обстежень, треба буде просити особу надати усвідомлену згоду на таке дослідження і самі тексти, якщо вона їх створює.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Студенти мали знайти 10 текстів одного автора приблизно по 300 слів в кожному. Далі треба було аналізувати тексти за допомогою контент-аналізу А. Болдуіна. А саме, треба було підрахувати частоту появи певних понять, слів, виразів, які свідчать про значущість цієї теми для автора текстів. Потім ті категорії, які виявились найбільш часто згадуваними, аналізувалися методом асоціацій – з якими іншими поняттями, словами, сферами життя ці ключові поняття частіше за все згадуються разом. Частота появи повторюваних понять (тем) підраховувалась в абсолютних величинах та у відсотках від загальної кількості слів (приблизно 3000), а потім виписувалися асоціації та їх частота. Для зручності дані заносилися у таблицю.

Найбільш складна та цікава частина роботи – це перехід від аналізу домінуючих тем та асоціацій до виявлення структури особистості респондента. Іноді люди пишуть свої тексти частково психологічною термінологією – тобто самі називають власні риси та властивості. Іноді треба узагальнювати описи життєдіяльності до тих рис, які через них проявляються.

Результати роботи оформлювалися студентами у вигляді психодіагностичного звіту з метою, задачами, описом відомих демографічних даних досліджуваного, результатами, інтерпретацією, обґрунтуваннями, висновками (виявленою структурою особистості) та рефлексією.

Наведемо приклад використання даного методу в межах практикуму з психодіагностики, що проводиться на факультеті психології Харківського національного університету імені В.Н.

Демографія (дав.-гр. δήμος - народ та лат. graphe - письмо, описання) - наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку.

Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна - університет у місті Харків, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет. Заснований 17 листопада 1804 року з ініціативи видатного просвітника Василя Каразіна, а урочисто відкритий 29 січня (17) 1805 року.

 Каразіна. Був проаналізований анонімний (під псевдонімом) блог чоловіка, студента у віці 21 року. За допомогою контент-аналізу було виявлено 8 домінуючих тем: кохання (33 згадування, 1,1%), самотність (22 зг., 0,73%), красота (8 зг., 0,27%), ревнощі (12 зг., 0,4%), довіра (12 зг., 0,4%), мрії (15 зг., 0,5%), бути самим собою (12 зг., 0,4%) та кар’єра (10 зг., 0,33%). Кохання асоціювалося зі словосполученнями «справжнє кохання» (21 зг.) та «нерозділене кохання» (12 згадувань). Самотність асоціювалася з – «самотність це погано» (13 зг.) та «самотність набридає» (9 зг.). Красота з – «переконуйте, що ви красиві» (8 зг.). Ревнощі з – «ревнощі як відчуття власництва» (4 зг.), «негативне відчуття» (5 зг.), «ревнощі роз’їдають людину зсередини» (3 зг.) і так далі. В результаті аналізу студентка, яка його проводила, дійшла висновку, що даній особистості властиві десять основних рис: романтичність, скромність, терплячість, боязкість, мрійливість, довірливість, доброзичливість, вірність, уважливість, задушевність.

У рефлексивній частині опису дослідження студенти відмічали, що ця робота була дуже цікавою, що за текстами дійсно простежується структура особистості, що робота вчить бачити за суб’єктивними враженнями більш об’єктивні феномени, звертати увагу на дрібниці, вона надає важливий досвід для використання в інших видах психологічної практики. В більшості випадків студентам вдалося виявити центральні та вторинні диспозиції досліджуваних осіб, тобто структуру особистості, яка включала в середньому від п’яти до десяти рис.

Висновки

Метод «Аналіз структури особистості» А. Болдуіна залишається ефективним та інформативним в сучасних умовах, якщо замість паперових поштових листів використовувати тексти електронних листів, інтернет-блогів та постів у соціальних мережах.

Тексти мають надаватися досліджуваними особами на добровільній та усвідомленій основі, якщо вони погоджуються на таке психологічне дослідження, запропоноване психологом.

Метод може стати особливо цікавим для прихильників гуманістичного напрямку у психології, оскільки дозволяє запобігти «стандартизації» особистості, властивої номотетичним тестам, і сприяє аналізу індивідуальності та унікальності досліджуваної особи.

Перспективи подальших досліджень полягають у апробації даного методу в умовах роботи шкільного психолога та практики психологічного консультування.

Психологічне консультування - сфера практичної професійної діяльності психолога, пов'язана з наданням допомоги потребуючим її людям у вигляді порад, рекомендацій щодо вирішення життєвих психологічних проблем.

Література:

1. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 528 с.

2. Кроник А.А. Каузометрия: Методы самопознания, психодиагностики и психотерапии в психологии жизненного пути / А.А. Кроник, Р.А. Ахмеров. 2-е издание, исправленное и дополненное. – М.: Смысл, 2008. – 294 с.

3. Оллпорт Г.В. Общее и уникальное в психологии / Личность в психологии / Г.В. Оллпорт. – М.: КСП , СПб.: Ювента, 1998. – С. 72-87.

4. Фрейджер Р. Теории личности и личностный рост / Р. Фрейджер, Дж. Фейдимен. – 5-е изд. – М.: ОЛМА ПРЕСС, 2002. – 690 с.



5. Холл К.С. Теории личности / К.С. Холл, Г. Линдсей. – М.: КСП , 1997. – 720 с.
Луценко Елена Львовна

Применение метода «Анализ структуры личности» А. Болдуина в современных условиях

В статье излагаются особенности применения идеографического психодиагностического метода «Анализ структуры личности» А. Болдуина, разработанного на основе анализа писем женщины по имени Дженни в 1942 г. Метод является информативным и эффективным для изучения индивидуальной структуры личности, однако он разработан до появления современных информационных технологий. В связи с уходом в прошлое бумажной переписки нами был предложен способ использования этого метода на основе современных форм текстового самовыражения – электронных дневников (блогов), постов в социальных сетях, электронных писем. Метод прошел успешную апробацию в курсе практикума по психодиагностике.

Ключевые слова: идеографические методы психодиагностики, структура личности, контент-анализ

Lutsenko Olena

Application of the A. Baldwin’s "Personal structure analysis" method in modern conditions

The article outlines the features of the application of A. Baldwin’s ideographic psychodiagnostics method "Personal structure analysis", developed on the analysis of the letters of a woman named Jenny in 1942. The method is informative and effective for the study of individual personality structure, but it was developed before the advent of modern information technologies. We proposed a way of using this method on the base of contemporary forms of text self-expression, e.g. electronic diaries (blogs), social media posts, emails in connection with the departure in the past of correspondence in paper. This method has been successfully tested in the university course of practical psycho-diagnostics.

Keywords: ideographic methods of psychodiagnostics, personality structure, content-analysis


Скачати 84.55 Kb.

  • УДК 159.923.3.072 Луценко Олена Львівна
  • Харківського національного університету
  • Луценко Елена Львовна Применение метода «Анализ структуры личности» А. Болдуина в современных условиях
  • Ключевые слова