Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Людина починається з добра

Скачати 62.62 Kb.

Людина починається з добра




Скачати 62.62 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір62.62 Kb.
ТипПовідомлення

Виховна година для учнів початкових класів

Вчитель Андрієнко Н.В.

Тема: Людина починається з добра

Мета:
ознайомити учнів із поняттями «добро» і «зло», чуйність, сміливість, боягузтво, егоїзм, усвідомлення дітьми відповідальності за думку, слово, вчинок;
формувати судження щодо норм поведінки;
збагачувати уявлення про добрі вчинки, розвивати логічне мислення;
Боягузтво - це характеристика поведінки людини в певній ситуації, виражена відмовою до якого-небудь вчинку (дії) через страху або наявність будь-яких фобій. Вважається негативною якістю і прямою протилежністю сміливості і мужності.
Сміливість, смілість - смілива психологічна установка та поведінка, рішучість у вчинках, самовпевненість й здатність людини долати почуття страху та розгубленості. Сміливість - це здатність у разі виникнення небезпеки (для життя, здоров'я чи престижу) зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності.
Відповіда́льність - загальносоціологічна категорія, яка виражає свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної групи.
Поня́ття - форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.

виховувати почуття чуйності, доброзичливості, небайдужості та повагу до людей.
Обладнання: схема «Я», прислів’я (записані на сердечках), дидактичний матеріал (оповідання В.
Дида́ктика (дав.-гр. διδακτικός - повчаючий) - один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.
Дидактичний матеріал - особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом.
Сухомлинського, Бруно Феррери), дерево доброти, клубочок щастя.

Хід уроку

  1. Організація класу

  2. Повідомлення теми виховної години
    Очевидно, ви не раз чули вислови жити по совісті, працювати по совісті, судити по совісті, говорити по совісті. Що, на вашу думку, вони означають? Що ж таке совість? Сьогодні ми з'ясуємо це непросте питання, переконаємося, що совість і сором – це регулятори людської поведінки, що совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно.
    Отже, Добро – це життя людини заради інших, щире бажання допомогти, любов до батьків, близьких, Батьківщини, здатність до самопожертви.
    Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
    Тива Респу́бліка Тива́ (Тува́; рос. Респу́блика Тыва́; тувинськ. Тыва Республика) - суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу. Столиця - місто Кизил.
    Зло – бажання отримати від життя все можливе, не рахуючись ні з ким і ні з чим, замкненість і зосередженість на власних проблемах, інтересах, амбіціях. Совість і сором – це регулятори людської поведінки, совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно.

  3. Мотивація діяльності.

Психологічне налаштування на урок.

Який у вас настрій? Передайте його виразом обличчя.


Інколи кажуть: «Як не знаєш, як поводитися – залишайся
самим собою».
Ставимо перед собою основне завдання для вирішення: які
риси характеру я хочу мати?
Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.
Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.


4. Основна частина
1)Гра «Відшукай свої риси характеру»

2)Гра «Ромашка»
Завдання:
Назви хороші якості свого товариша;
Розкажи про добрі вчинки свого однокласника;
Пригадай, кого образив ненавмисно та знайди спосіб загладити свою провину;
Розкажи, який добрий вчинок ти здійснив;
Зроби комплімент сусідці по парті.
Компліме́нт (фр. compliment) - це особлива форма похвали, вираз схвалення, поваги, визнання або захоплення; люб'язності, приємні слова, утішний відгук, відфільтровані лестощі.

3)Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Запитання.
Питання - форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка непитальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.
Що ти скажеш, якщо … ?
твій друг травмував коліно і йому боляче;
твоя подружка загубила ручку і плаче;
у твого сусіда немає олівця, лiнiйки;
ти ненароком штовхнув дівчинку;
в автобусі ти сидиш, а бабуся — стоїть;
без черги заходять в автобус;
при тобі насміхаються з дівчинки;
бігають по коридору твої друзі;
у тебе є велосипед, а у твого друга — немає.
4)Фiзкультхвилинка
Добре те, що сонце світить.
Добре те, що вітер вiє.
Добре те, що цей ось ліс
Разом з нами ріс і ріс.
Добре гратися надворі.
Добре вчитися у школі.
Добре плавати в ставку,
Добре те, що я живу!
5)Вирішення проблемних ситуацій. Робота в групах.
Діти діляться для роботи на групах. Капітан кожної команди групи
обирає конверт із завданням, де пропонується знайти вихід із певної проблемної ситуації.
Велосипе́д (також: зах. укр. ро́вер, схд. укр. ла́йба, закарп. укр. біциґлі) - це транспортний засіб, який приводить в рух сила людських м'язів, що передається на ведуче(і) колесо(а). Зазвичай велосипеди мають два колеса; бувають також триколісні велосипеди та інші, екзотичніші - одноколісні, чотириколісні тощо.
Проблема - складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження. Проблема - об'єкт (питання, недолік чи потреба чогось,завада від надлишку чи наявності чогось, процес) явище збуджуючого характеру як стимул діяльності спонукаючого характеру - незадоволений попит чи нереалізовані потреби (нестача або відсутність, надлишок або наявність чого-небудь), дефект, вада, чи загроза що змушує цілеспрямовано ліквідувати проблему шляхом уникнення взаємодії чи зміни стану об'єкту, себе чи свого ставлення до подій.

1. Старенька бабуся просить вас сходити в аптеку за ліками, а на вас чекають друзі…
2. У клас весняним ранком залетіла бджілка. Вона не може вилетіти на волю…
3. Мишко захворів і його довго немає у школі…
4. Ви поспішаєте до школи, але назустріч іде старенька бабуся, яка несе важкі сумки…
5. Мама попросила вас сходити за хлібом. При вході в магазин ви бачите маленьку дівчинку, яка голосно плаче…
Після обговорення капітани груп висловлюють думки щодо вирішення
життєвих ситуацій. Інші групи слухають, доповнюють, пропонують своє вирішення проблеми.
6)Релаксаційна пауза
Уявіть себе добрими чарівниками. Ви творите добро і вам від
цього приємно, ви набираєтеся нових сил! Розплющіть очі, усміхніться, у вас – хороший настрій.

7)Читання оповідань В Сухомлинського.
Оповіда́ння - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується подія з життя одного сформованого персонажа.

Мати
Стомлена мати задумливо дивиться у вікно, її борщ у тарiлцi давно
охолов. Раптом iз полону невеселих думок вириває вимогливий різкий голос доньки: «Я вже тебе вдруге кличу, давай компот». І ніякої уваги до душевного стану матері. Стиснулось материнське серце: «Невже росте егоїстка?»

Бабуся
Старенька бабуся нетерпляче чекає внука зi школи, потім підкладає


йому на тарілку найсмачнiшi шматочки. Поки хлопчик їсть, бабуся сидить поруч i зітхає: «Щось мені так сумно було сьогодні. Ну що там у тебе в школі? Розкажи мені!» — «Що в школі? Нічого! А ти ввімкни телевізор і дивись!» — великодушно радять онук. І невтямки йому, хлопчикові, як потрiбнi старій людині живе, співчутливе слово, увага.

Батько
Батько збирається у відрядження. Вся сім’я iде проводжати його в


аеропорт. Ігор нетерпляче переступає з ноги на ногу. «Ну що з тобою, синку?» — запитує батько, думаючи, що той хвилюється з приводу його вiд’зду. «Тату, а можна я тут з тобою попрощаюсь, бо ми з Сашком домовились лiти на рибалку?» — «Ну, як хочеш …» — вiдповiв батько, а на душі йому стало боляче.
Висновок. В оповіданнях В. Сухомлинського ми спостерігаємо прояви
жорстокості, бездушності. Інколи діти ранять своєю нечутливістю, байдужістю до найближчих, найрiднiших. Оповідання вчать не бути байдужим до рідних, близьких, друзів. Робити добро, бути уважним.
8)Коментування прислів’їв.
• В лиху годину впізнаєш вірну людину.
• Шляхом зла доходять до добра.
• Добрим жити на свiтi веселіше.
• Худо тому, хто добра не робить нікому.
• Поспішай робити добро.
• Не встояти злу проти добра.
Висновок. Людина повинна бути доброю, творити добро.
9) Читання оповідання Бруно Феррери.
Розрада
Одна дівчинка повернулася вiд сусідки, у котрої померла восьмирічна
донька.
— Чому ти ходила до тої Олі? — питає батько.
Щоб її розрадити, - вiдповiла дівчинка.
— А як ти, така мала, могла її розрадити?
— Я її обняла, вона взяла мене на коліна i я... плакала з нею.
Висновок. Якщо хтось поруч iз вами страждає, плачте разом iз ним.
Якщо хтось радіє, радійте iз ним. Любіть ближніх, бо любов - дивиться i бачить, чує i вислуховує. Любити — це брати участь усім своїм єством у радості чи горі ближнього.
Всі ми живемо тільки один раз. Отож все добро, яке можемо вчинити
зараз, не відкладаймо на пiзнiше.
10)Гра «Гарячий стілець»
— Як ви будете поводитися у таких випадках?
1. Бабуся захворіла, і я...
2. Впала сестричка і плаче, і я...
З. Маленький братик не може заснути, і я...
4. Мама втомлена прийшла з роботи, і я...
5. Наближається мамине свято, i я
6. Тато майструє шосе у майстерні, і я
7. Однокласник пiдвiв тебе, i я...
8. Друг робить зауваження, і я...
9. Товариш просить сказати неправду, і я…
10. Товариш просить дати списати домашнє завдання, і я…
Вчитель. Для чого людина живе на свiтi? (Вiдповiдi учнів).

11)Хвилинка українського фольклору
Збери прислів’я
Завдання учнів — поєднати частини, щоб утворилися прислів’я про
доброту.
Фольклор Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. - народна мудрість; народне знання), або усна наро́дна тво́рчість - художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Кожна пара отримує по три прислів’я.
Краще добро робити, ... (ніж гарно говорити).
Злий не вірить, ... (що є добрі люди).
Не одяг красить людину, ... (а добрі діла).
Добре діло твори ... (сміливо).
Добрі діла тихо ходить, а злі ... (як дзвони дзвонять).
Вiд добра добра ... (не шукають).
Хто людям добра бажає, той ... (i собі має).
Добрі вiстi ... (не лежать на мiсцi).
Без доброго діла немає ... (доброго iменi).
Роби добро скільки можеш — від цього… (не занеможеш).
Вчитель. Тільки добрий народ може створити так багато прислів’їв
про добро. Це наші дiди-прадiди своєю мудрістю вчать нас правильно творити добро.

5. Підсумок виховної години
Створення дерева доброти. Складання плану добрих справ.
— Під нашим сонечком доброти виросло чарівне дерево. Чого не
вистачає на ньому?
— Дійсно, листочків.
Листо́к (лат. folium, грец. phýllon) - вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві винятки.
На столі у вас зелені листочки. Щоб наше дерево
ожило, напишіть на листочку, яку добру справу ви зробили i листочок прикріпіть до дерева. Ось i подивимось, оживе наше дерево, чи нi. Зробити це потрібно швидко та акуратно.
— Подобається вам наше дерево? Давайте прочитаємо, якi добрі
справи ви зробили.
— Молодці! Це дерево добрих справ вже виросло під нашим сонечком
доброти. А тепер посадимо друге дерево, щоб воно ожило вiд добрих та милосердних справ нашого класу, i в кiнцi року ви зможете зробити висновок про свої вчинки та справи.
— А які добрі справи ви ще можете зробити?
Співставлення досягненої мети з очікуваними результатами.
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

Діти діляться на групи. Капітан групи почиває розмотувати клубок iз
словами: «На виховній годині я дізнався…», потім передає клубок наступному.

Отже, ми ознайомилися з вами з поняттями добра і зла;


завдяки читанню оповідань В.Сухомлинського та Б.Феррери усвідомили відповідальність за зроблений вчинок чи сказане слово; в ході вирішення проблемних ситуацій сформували уявлення про норми поведінки; збагатили уявлення про добрі вчинки в результаті створення дерева доброти.

Поспішайте, друзі, робити добро! Нехай ніколи не


затьмарить вашу душу зла справа. Хай тепло ваших сердець зiгрiває всіх: і рідних, і друзів, і навіть незнайомих людей. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю важливу справу — приношу людям радість!» .



1


Скачати 62.62 Kb.

  • Мета: ознайомити учнів із поняттями
  • Обладнання
  • Хід уроку Орган ізація класу Повідомлення теми виховної години Очевидно, ви не раз чули вислови жити по совісті, працювати
  • Мотивація діяльності. Психологічне налаштування на урок.
  • 4. Основна частина 1)Гра «Відшукай свої риси характеру» 2)Гра «Ромашка»
  • 3)Інтерактивна вправа «Мікрофон» Запитання
  • 5)Вирішення проблемних ситуацій. Робота в групах.
  • 6)Релаксаційна пауза
  • 8)Коментування прислів’їв.
  • 9) Читання оповідання Бруно Феррери.
  • 10)Гра «Гарячий стілець»
  • 11)Хвилинка українського фольклору
  • 5. Підсумок виховно ї години Створення дерева доброти. Складання плану добрих справ.
  • Співставлення досягненої мети з очікуваними результатами