Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



М. Сутність І структура фасилітації в педагогіці методичні матеріали

Скачати 339.99 Kb.

М. Сутність І структура фасилітації в педагогіці методичні матеріали




Скачати 339.99 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації02.05.2017
Розмір339.99 Kb.
  1   2   3


2014 рік

Дячук С.М.
СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА

ФАСИЛІТАЦІЇ В ПЕДАГОГІЦІ

Методичні матеріали

У статті розглянуто проблему формування педагогічної фасилітації вчителя як специфічного виду його педагогічної діяльності. Проаналізовано традиційні підходи до розуміння вченими сутності педагогічної фасилітації вчителя та сучасний підхід до її формування у студентів – майбутніх учителів. Науково обґрунтовано сутність, структурно-компонентний склад досліджуваного феномена, визначено способи формування педагогічної фасилітації студентів у процесі навчання у вищому навчальному закладі

Ключові слова: фасилітація, педагогічна фасилітація, педагогічна діяльність вчителя.

Вищий навчальний заклад Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Проблема педагогічної діяльності вчителів висвітлена в численній кількості праць видатних вітчизняних (Ш.Амонашвілі, Ю.Бабанський, В.Кан-Калик, Н.Кузьміна, А.Макаренко, А.Маркова, С.Русова, Г.Сковорода, В.Сластьонін, В.Сухомлинський, К.Ушинський, В.Шаталов) і зарубіжних учених (Б.Блум, Д.Дьюї, А.Комбс, Я.Коменський, К.Роджерс, Л.Шульман та інші)

Сучасна психолого-педагогічна наука має велику кількість досліджень, присвячених не тільки розкриттю різноманітних аспектів професійної діяльності вчителів, але й питанню підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі (О.Абдулліна, Є.Барбіна, І.Бех, І.Богданова, А.Богуш, В.Гриньова, Т.Жаровцева, І.Зязюн, І.Зимня, В.Золотухіна, В.Ісаєв, Е.Карпова, Н.Кічук, М.Князян, Л.Кондрашова, З.Курлянд, В.Ликова, А.Линенко, Н.Ничкало, О.Цокур, Р.Хмелюк та інші).

Водночас недостатньо дослідженим, на нашу думку, залишається питання формування педагогічної фасилітації вчителів як одного з механізмів гуманізації навчально-виховного процесу.

Варто зауважити, що термін «педагогічна фасилітація» є відносно новим, він не належить до традиційних категорій педагогіки та психології. Але сучасна психолого-педагогічна наука містить сукупність ґрунтовних теоретичних положень, які можемо використовувати, досліджуючи розглядуване поняття. Для усвідомлення теоретичних засад формування педагогічної фасилітації потрібно звернутися до наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених, в якому досліджуване явище має свої витоки, насамперед, до гуманістичної парадигми існування людства, що належить до числа фундаментальних ідей світової педагогіки.

Ідея гуманізму педагогіки має яскраве відображення у працях багатьох вітчизняних учених: Х.Алчевської, М.Драгоманова, О.Духновича, Т.Лубенця, А.Макаренка, М.Максимовича, М.Пирогова, С.Русової, Г.Сковороди, В.Сухомлинського, К.Ушинського, І. Франка. В області гуманістичної педагогіки знаходиться досвід вітчизняних учителів-новаторів (Ш.Амонашвілі, В.Волков, Є.Ільїн, С.Лисенкова, В.Шаталов).

Ідея гуманізму відображена також у працях таких зарубіжних вчених, як О.Декролі, Дж.Дьюї, Р.Кузіне, С.Френе, Р.Штайнер. Реалізація гуманістичного підходу в зарубіжних країнах пов’язана з іменами А.Маслоу, Дж.Оллпорта, К.Роджерса, Р.Мея, В. Франкла та інших.

Відповідно до гуманістичної концепції формування особистості К.Роджерса, людина є суб’єктом власного життя. Вона вільна у своєму виборі, прийнятті рішень, намагається виявляти самостійність і відповідальність, саморозвиватися.

Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.

Людина, яка вільно рухається шляхом свого особистісного зростання, найповніше функціонує .

Таким чином, розглянувши педагогічні ідеї, робимо висновок, що в центрі уваги гуманістичної педагогіки перебуває цілісна особистість, котра прагне до максимальної реалізації своїх можливостей, є відкритою для сприйняття нового досвіду, здатна до свідомого і відповідального вибору в різноманітних професійних і життєвих ситуаціях.

Педагогічну фасилітацію розуміємо як взаємодію між учителем та учнем, яка базується на засадах гуманізму, полісуб’єктності, толерантності, дозволяє встановити зв'язок між загальноціннісними ідеалами української, зарубіжної педагогічної думки і сучасним станом педагогічної науки і практики, передбачає нагальний пошук способів і засобів гуманізації навчально-виховного процесу.

Педагогіка Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

У сучасній педагогіці поняття фасилітації широко використовується в аспекті міжособистісної взаємодії в педагогічному процесі. В цьому зв’язку досліджується особливий вид педагогічної взаємодії між вчителем та учнем, що отримав назву «фасилітуюча взаємодія». У розробках учених виокремлено і особливий тип педагогічного спілкування – фасилітуюче спілкування. На підставі того факту, що феномен фасилітації у спілкуванні (без його термінологічного визначення) представлений у працях багатьох учених (А.Адлер, М.Бердяєв, Е.Берн, Л.Виготський, А.Маслоу, В.Соловйов, В.Франкл, Е.Фромм, К.Ясперс), професор Л.Куликова та представники її наукової школи О.

Наукова школа (рос. научная школа, англ. scientific school, нім. wissenschaftliche Schule f, Richtung f) - форма організації колективної наукової праці співробітників НДІ, ВНЗ, наукового центру тощо під керівництвом лідера школи, як правило, відомого вченого.

Врублевська [5], О.Димова [7] обґрунтували сутність фасилітуючого спілкування та його специфіку в професійній діяльності вчителя.

На думку О.Врублевської, здатність педагога до фасилітуючого спілкування – це іманентна якість особистості вчителя, що розвивається та дозволяє здійснювати педагогічну взаємодію як таку, що надихає і спонукає вихованця до інтенсивної, свідомої самозміни відповідно до особистісно пріоритетних сенсів життєдіяльності, тим самим актуалізуючи процес його спрямованого і продуктивного саморозвитку .

Проблема застосування фасилітуючого спілкування як професійно-педагогічного набула подальшого розвитку в дослідженні В.Суміної. На підставі аналізу досліджень, що визначають взаємозв’язок спілкування з розвитком особистості (О.Леонтьєв, Б.Ломов, Л.Виготський, І.Зимня) вчена зазначає, що фасилітація педагогічного спілкування формує особистісний досвід суб’єктів навчального процесу, забезпечує розвиток особистісних функцій самостворення і самоорганізації.

Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Дотримання педагогом і студентами пріоритетних фасилітуючих принципів створює атмосферу взаємної поваги та підтримки, що сприяє максимальній розкутості та самовираженню .

Досліджуючи новітні педагогічні теорії, системи та технології, С.Котова, С.Смирнов, Є.Шиянов зазначають, що в сучасному педагогічному процесі фасилітація – це зміна ефективності діяльності учня у взаємодії з учителем або іншими учнями. Навіть пасивна присутність педагога в класі активізує учнів, спрямовує їхню діяльність у необхідне русло, стабілізує її без явних цілеспрямованих дій педагога. Але феномен фасилітації виникає тільки в тому випадку, коли педагог буде авторитетним, референтним, визнаним .

Заслуговує на увагу наукова позиція І.Жижиної, яка в своєму дисертаційному дослідженні обґрунтувала педагогічну фасилітацію як необхідну якість сучасного вчителя .

У вітчизняних наукових працях феномен фасилітації розглядається здебільшого з точки зору психології в аспекті екофасилітативного підходу (П.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Лушин) та у зв’язку зі здатністю психолога здійснювати фасилітаційний вплив на людину (Г.Балл, О.Кондрашихіна).

Екопсихологічна фасилітація, за П.Лушиним, – це процес управління відкритою динамічною системою особистості з метою підтримки її в стані саморозвитку.

Динамічна система Динамі́чна систе́ма - математична абстракція, призначена для опису і вивчення систем, що еволюціонують з часом. Прикладом можуть служити механічні системи (рухомі групи тіл) або фізичні процеси.

Цей процес є продовженням уявлень роджеріанської фасилітації, але з істотними відмінностями у трактуванні форм управління: фасилітація має відношення до управління ситуацією розвитку наявного потенціалу особи; процес фасилітації означає сприяння процесу саморозвитку.

У дослідженні О.Кондрашихіної зазначено, що вплив і діяння, спрямовані на актуалізацію життєвих ресурсів особистості, трактуються в сучасній психології за допомогою таких понять, як «ненасильницьке діяння» (Ю.Орлов), «розвивальне діяння» (В.Сітаров, Р.Старовойтенко). У зв’язку з тим, що в межах

  1   2   3


Скачати 339.99 Kb.