Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Пріоритети сучасної філології: теорія І практика" Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ббк 80

Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Пріоритети сучасної філології: теорія І практика" Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ббк 80




Сторінка19/31
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.58 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   31

Література

1. Betteridge, Buckby, Wright Games for Language Learning: Third edition. – UK: Cambridge University Press, 2006. – 208 pg.

2. Бочарова Л. Игры на уроках английского языка на начальной и средней ступенях обучения //Иностр. языки в школе. – 1996. – № З

3. Ніколаєва С. Методика викладання іноземних мов в середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 2002. – 346 с.

4. Соловова Е. Методика обучения иностранным язькам. – М.: Просв., 2003. – 239 с.

5. Соколов Є. Developing Communicative Skills Using Information Gap Exercises (інформація з сайту www.school907.ru/sch907.files/razrabotki.htm)



Мяло Марина

Полтавський державний педагогічний

університет ім. В.Г. Короленка

Науковий керівник – ст.викл. Таран З.Н.
Прислів’я – мудрість народу

Мудрість народна повік не загине, твориться сторіччями, шліфується, передається від покоління до покоління. Основу відбору коштовностей народної мудрості склала латинська мова, яка виконувала важливу роль у поширенні і запозиченні іншими мовами численних прислів’їв, приказок та крилатих висловів.

Широко відомі і в наш час влучні латинські слова, вислови, прислів’я і приказки, такі як: pecúnia nón ólet “гроші не пахнуть”, álea iálcta est “жереб кинуто”, sapiénti sát “розумному досить”, lúpus in fábulis “про вовка промовка”, що свідчить про могутність латинської мови і в наші часи.

Прислів’я − це слушні поради, філософські міркування і судження щодо людського буття, які відображають основи світогляду народу, його моральні і етичні принципи. Ці словесні мініатюри в процесі свого формування закріпились як усталені формули, образні кліше. У сучасній науці з термінами прислів’я і приказки для означення жанру вживається термін паремія. Окрім фольклористики, прислів’я і приказки (фразеологічний фонд) вивчає мовознавство. Фольклористи розглядають паремії як жанр народної словесності, аналізують їх із точки зору композиції, художньо-образної структури, ідейного навантаження. Мовознавці розглядають прислів’я лише як лінгвістичний аспект.

Фразеологічні вислови нерідко образно узагальнюють багатовіковий суспільно-історичний досвід народу, його культурну і мовну самобутність [2, c. 216]. Народна мудрість передає безмежне розмаїття людських взаємин. Тому деякі з них заперечують одні одних, інколи у них відображено протилежні життєві ситуації або суперечливі погляди на них.

В українській та інших слов’янських мовах чимало засвоєних (з латинської мови) скалькованих висловів не видаються запозиченнями, оскільки процес асиміляції на всіх рівнях мови відбувся у повному обсязі, спричинивши навіть виникнення паремічних варіантів, наприклад:

лат. De gustibus et coloribus non est disputandum;

укр. Про смаки не сперечаються

англ. Every man to his taste / There is no accounting for taste / Tastes differ

нім. Über Geschmack lässt sich nicht straiten/ Die Geschmäcke sind verschieden

фр. Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer.

Чітку межу між прислів’ями та приказками провести важко. Прислів’я здебільшого виражені повним реченням, висловлюють окрему закінчену думку, судження і мають повчальний характер, тоді як приказки – це неповні речення, що містять лише натяк на якийсь висновок або судження і не мають чітко вираженого повчального значення. Певна кількість прислів’їв і приказок є спільною для багатьох мов, ще більшу групу складають вислови, які не мають інших еквівалентів або значно розходяться за мовним оформленням [4].

Багато висловів з’явилося на основі спостереження за різними життєвими явищами і на основі розвитку ремесел та суспільних відносин:

лат. Flamma fumo proxima est (Де дим, там і вогонь)

укр. Немає диму без вогню

англ. There is no smoke without fire

нім. Kein Rauch ohne Feuve

франц. Il n’y a pas de fuméе sans feu.

лат. Non procul a proprio stipite poma cadunt

укр. Яблуко від яблуні недалеко котиться

англ. As the tree, so the fruit

нім. Der Apfel fällt nicht weit vom stamm

франц. Le fruit ne tombe jamais loin de l’arbre.

Виокремлюється також група прислів’їв і приказок, запозичених із творів античних письменників, філософів, які перекладені багатьма мовами світу.

лат. Cogito, ergo sum (Р.Декарт)

укр. Я думаю, отже, я живу

англ. I think, therefore I am

нім. Ich denke, also bin ich

франц. Je pense, donc je suis.

лат. Scio, – inquit, – me multa nescire (Сократ)

укр. Я знаю, що я нічого не знаю

англ. I know that I know nothing

нім. Ich weiβ, dass ich nichts weiβ

франц. Je sais que je ne sais rien.

До найголовнішого пласту належить зразки жанру, в яких розповідається про моральні якості людей, їхні психічні смаки:

лат. Quod in corde sorbit, id est in lingua (in ore) ebrit

укр. Що в тверезого на думці, то в п’яного на язиці

англ. What soberness conсeals, drukness reveals

нім. Was man trunken gesagt, hat man nüchtern gedacht

франц. Ce que sobre tien en coeur, est sur la langue du buveur.

лат. Malo cum Planone errare, quam cum aliis recte sentire

укр. Краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти

англ. Better to be foolish with all than wise by yourself

нім. Besser mit Weisen weinen als mit Narren lachen

франц. Mieux vaut un sage ennemi qu’un sot ami [3].

Дослідник О.Ю.Думенко виділяє тематичні розділи прислів’їв; деякі з них наведені нижче:

1. Багатство і бідність: лат. Dones eris felix, multos numerabis amicos

укр. Багато грошей – багато друзів

нім. Viel Geld, viel Freunde

франц. Les amis du riche sont nombreux

2. Бог, релігія:

лат. Quod hodie non est, cras erit

укр. Дасть Бог день, дасть і пожиток

англ. Let the morn come and the meat with it

нім. Kommt der Tag, kommt das Essen

франц. Demain il fera jour.

3. Війна і мир, гроші:

лат. Nervos belli pecuniam

укр. Гроші – рушійна сила війни

англ. Money is the sinews of war

нім. Geld führt den Kreig

франц. L’argent est le nerf de la guerre.

4. Добро і зло:

лат. Bona caus triumfat

укр. Добро не пропадає, а зло умирає

англ. A good thing will live and a bad one will die

нім. Gute Taten leuchten auch im Dunkeln

франц. Une bonne affaire (cause) triomphe.

5. Життя, доля, дружба і ворожнеча:

лат. Vivere est militare

укр. Життя – це боротьба.

англ. Life is not all beer and skittles. Life is a battle.

нім. Leben heiβt kämpfen

франц. Vivre c’est lutter

6. Час, своєчасність:

лат. Senis venit ab annis

укр. Досвід приходить з роками

англ. Older and wiser

нім. Mit den Jahren kommt der Verstand

франц. Avec l’âge on deviant sage [1]

Фразеологічний фонд латинської мови містить численні прислів’я і приказки, що увійшли до складу багатьох мов світу. Значна їх кількість становить невід’ємну частину світової фольклорної спадщини.

Оволодіння нею включає опанування словниковим складом мови, культурою слова, а більш глобально – вивчення культурної діяльності, культурних таксонів, когнітивних структур, походження паремій, їх функціонування у синхронному та діахронному планах.


Література

1. Жовківський А., Жовківська Г. та ін. Мудрість народна – мудрість міжнародна. – Чернівці: “Рута”, 2004 – 256 с.

2. Ревак Н., Cулим В. Латинська мова (для неспеціальних факультетів). – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. – 415 с.

3. Французькі прислів’я та приказки / Упорядкував М.Пугачев – К.: Рад. шк., 1961. – 123 с.

4. Шишкина И., Финкельштейн Р. Крылатые слова, их происхождение и значение. – Л.: Просв., 1972 – 168 с.
Нагорна Тетяна

Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського

Науковий керівник – к. філол. н., доц. Гладьо С.В.
Реалізація категорії ввічливості через стратегії й тактики мовленнєвої поведінки

Одним з пріоритетних напрямків лінгвістичних досліджень сьогодення є пошук шляхів оптимізації людського спілкування, вивчення факторів, що сприяють його успішності. Встановлення та підтримання мовного контакту, необхідного для досягнення комунікації, передбачає дотримання загальних вимог ввічливості [1, с. 90].

Ввічливість є системою міжособистісних зв’язків, спрямованих на сприяння інтеракції, шляхом мінімізації можливості конфлікту та конфронтації, що властива людській взаємодії [5, с. 34].

Мовна ввічливість розглядається як висловлення поваги до співрозмовника і, водночас, як засіб презентації самого мовця. В останньому випадку мовець постає як добре вихований, ввічливий член певного суспільства [2, с. 19].

Категорія ввічливості насамперед визначається національною культурою, характером ситуації (приватна, соціальна, професійна, офіційна), а також різноманітними параметрами. Серед останніх головними є соціальні, а саме: встановлення статусу та визначення дистанції між партнерами в спілкуванні. Ввічливість традиційно поділяється на експліцитну й імпліцитну.

Експліцитна, або конвенційна ввічливість полягає в дотриманні прийнятих правил етикету, комунікативного контакту та метакомунікативних постулатів комунікації.

Імпліцитна, або індивідуальна ввічливість вимагається не завжди її дотримання, засноване на вільному виборі певних мовних засобів, є менш помітним [2, с. 19].

Ввічливість у взаємодії між комунікантами можна визначити як способи вираження усвідомлення іміджу іншої особистості. П.Браун та С.Левінсон виділяють чотири головних типи стратегій ввічливості: чітко висловлена, позитивна, негативна та непряма ввічливість [4, с. 284].

Негативний імідж (negative face) особи виявляється у прагненні до незалежності, свободи дій, небажанні бути нав’язаним іншими.

Позитивний імідж (positive face) особи є потребою в прийнятті, симпатії з боку інших, в ставленні до неї, як до члена тієї ж групи, в усвідомленні, що її потреби поділяються й іншими [8, с. 61].

Мовна ввічливість реалізується в мовленні як через етикетні мовні формули, так і в граматичних структурах, пом’якшуючих виразах, лексичних, стилістичних засобах, інтонаційному забарвленні та невербальних засобах [7, с. 435].

Для різних соціальних груп значення категорії ввічливості буде різним. Такими соціальними групами є спільність людей зі спільним заняттям та прагненнями [6, с. 71]. Ввічливість не є помітною, окрім випадків, коли наявні порушення прийнятих норм ввічливості. Порушення принципу ввічливості може мати стратегічний характер, в такому разі говоримо про інструментальну неввічливість як спосіб здобуття інтеракційної влади [3, с. 156].

Гендерні дослідження з питань мови повинні розглядати категорію ввічливості не лише в рамках лінгвістичної поведінки чоловічих та жіночих груп, а й у світлі того, як гендерна стереотипізація впливає на оцінку чоловічої та жіночої поведінки як такої, що є ввічливою [6, с. 78].

Категорія ввічливості постає способом презентації мовця як представника певної культурної спільноти, носія цінностей, норм та правил поведінки певного суспільства, соціальної групи, а також характеристики статусу, гендеру, набору ролей комуніканта, його комунікативної компетенції, готовності до толерантного сприйняття та конструктивної взаємодії з іншими представниками даної або інших культурних спільнот.

Пріоритетними напрямками дослідження категорії ввічливості є вивчення того, які стратегії категорії ввічливості є найбільш конструктивними для процесу комунікації, а також поєднання яких стратегій адресанта та адресата призводить до успіху в мовленнєвій взаємодії. Як показує огляд спеціалізованої літератури, категорію ввічливості необхідно досліджувати на рівні дискурсу, а не на рівні речення чи фрази.
Література

1. Плющ Н. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. – К.: НМК В.О, – 1991. – С. 90-98.

2. Ратмайр Р. Функциональные и культурно-сопоставительные аспекты прагматических клише // Вопросы языкознания. – 1997. – №1. – С. 15-21.

3. Beebe L. Polite fictions: Instrumental rudeness as pragmatic competence.– Washington, DC: Georgetown University Press, 1995.

4. Brown P., Levinson S. Politeness: Some Universals in Language Usage. –Cambridge: Cambridge University Press, 1987.

5. Lakoff R. Talking Power. The Politics of Language.– Basic Books, 1990.

6. Mills, S. Gender and politeness. Cambridge: Cambridge University Press, 2003.

7. Swan M. Practical English Usage. – Oxford University Press, 2005. – 653 p.

8. Yule G. Pragmatics. – Oxford University Press, 1996. – 138 p.
Найдьон Олександра

Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г.Короленка

Науковий керівник – к. філол. н. Луньова Т.В.
Комп’ютерний сленг як специфічний мовний феномен

Специфіка комп’ютерного сленгу полягає в тому, що він належить одночасно до двох пластів лексики: стилістично зниженої та запозиченої.

Сленг – це сукупність жаргонізмів, які утворюють різновид розмовної лексики і відображають фамільярне, гумористичне ставлення до предмета мовлення. Їх вживають переважно за умов невимушеного спілкування. Інколи сленг – викривлене, ненормативне, вульгарне мовлення, коли предмету надають принизливої оцінки. Сленг має в основі літературну мову або іншомовні вкраплення [2].

Запозичення – це процес переходу одиниць однієї мови в одиниці іншої мови, їх асиміляція за законами та правилами цієї мови [1]. Запозичення – це найпродуктивніший спосіб поповнення комп’ютерної лексики. Зокрема, комп’ютерний сленг має в своїй основі англомовну лексику через те, що англійська мова є мовою комп’ютерних технологій, усі програми спочатку писалися англійською, та й на сьогодні левова частка команд подається англійською.

Шляхи та способи формування комп’ютерного сленгу дуже різноманітні. Основними методами є: калька (повне запозичення), напівкалька (запозичення основи), переклад, фонетична мімікрія [1].

Серед прикладів комп’ютерної лексики є запозичення, граматично не освоєні українською чи російською мовою. У такому випадку слово запозичують цілком з його вимовою, написанням і значенням. Такі запозичення піддаються асиміляції. Кожен звук у запозиченому слові заміщуюється відповідним звуком рідної мови відповідно до фонетичних законів. Ці слова видаються іншомовними: у вимові та написанні, вони відповідають усім нормам англійської мови. Наприклад, запозичення з англійської мови: deviceдевайс; hard driveгард; enterентер; altальт [3, с. 35].

Частина таких слів в українській мові з’явилася внаслідок того, що більшість програмових продуктів досі працює англійською мовою. Унаслідок цього відбувається своєрідне звикання до деяких розповсюджених команд чи повідомлень. Наприклад, інвалід юзер (популярна відповідь на запитання, чому що-небудь не працює) є перефразуванням повідомлення операційної системи MS DOS “Invalid drive” [3, с. 38].

Цікаво, що стилістично нейтральні в англійській мові слова, після переходу до сленгу програмістів, набувають іронічно-зневажливого чи розмовного забарвлення. Окрім того в жаргоні багато запозичень з англійського комп’ютерного жаргону: геймер – від англійського жаргонізму gamer (професійний гравець у комп’ютерні ігри), doomer (шанувальник гри Doom).

Тут, звичайно ж, відіграла роль загальна тенденція молоді залучати до повсякденної мови англіцизми. Захоплення англіцизмами стало своєрідною модою, що зумовлено певними молодіжними стереотипами, ідеалами. Саме в цій групі має місце неправильне прочитання англійського слова. Часом помилка стає настільки привабливою, що опановує маси: message мессаг, game over гамовер, reply реплюй, autocad автогад. Деякі сленгові запозичення нестійкі в написанні. Наприклад, існує декілька різних запозичень слова keyboard: кéйборд кéборд кіборд; delete: делет, деліт.

“Батьками” жаргонізмів можуть виступати й професійні терміни англійського походження, що вже мають еквівалент в українській мові: hard drive (вінчестер) хард драйв, хард диск, важкий драйв, твердий диск; programmer програмер (програмувальник); user юзер (користувач); to connect – конектитися (приєднуватися); to upgreid – апгрейдити (удосконалювати); to click – клікати (клацати, кілька разів натиснути на клавішу).

Граматичне освоєння українською мовою деяких запозичень супроводжується словотворчою українізацією цих запозичень: ZIP (програма архівації) зіпувати, зазіпований, зіпівський; RAR рарити, зарарений, рарений; use (використовувати) – юзати, заюзений, заюзаний, поюзаний; user (користувач) – юзер, юзерський.

Має місце додавання флексій до дієслів: to connectконектитися; to click – клікати.

Операційна система MS-DOS, що працювала багато років на більшості персональних комп’ютерів, давала змогу називати файли й каталоги іменами, що складаються не більше ніж з восьми знаків і розширення, що складаються всього із трьох знаків. Це привело до того, що назви багатьох програм та ігор також доводилося скорочувати чи використовувати абревіатури, якщо повні назви складалися з декількох слів. Похідні від різних прочитань цих скорочень потрапляли до сленгу. Таким чином з’явилося багато слів, як от: Norton Utilities, NU – нушка; Kai’s Power Tools, KPT – кепетешка; Execution file, EXE – екзешник; Three-dimensional Studio, 3DS – тридешка; Bulletin board system, BBS – бебеска, бібіеска, біба, бібізба, бібса, бібісіна, бібіесіна; IBM – Айбіемка. До того ж є група слів, де універбізація пройшла із частковою омонімією: операційна система VAX – вакса; мікропроцесор Pentium – пентюх; гра Quake – квак; ICQ – аська. Цей спосіб досить поширений. Це зумовлено великою кількістю абревіатур і простотою творення нових слів.

Найцікавішим з погляду лексикології, на наш погляд, є метод фонетичного наслідування (мімікрія): збіг семантично несхожих загальновживаних слів і англійських комп’ютерних термінів: error – Єгор; jamper – джемпер; button – батон; shareware – шаровари; Linux – лінух [3, с. 35].

Слово, що переходить до сленгу, набуває зовсім нового значення, жодним чином не пов’язаного із загальновживаним: laser printer – лазар. Так слово, що має в загальнонародній мові значення чоловічого імені Лазар, у комп’ютерному сленгу набуло зовсім нового значення.

Є слова, у яких одна частина – фонетичне наслідування, інша – переклад: cache memoryкиш-пам’ять. У цій групі слів особливо багато назв програм, можливо, через те, що саме ці назви найчастіше незрозумілі у вживанні і сприйнятті для українських користувачів обчислювальної техніки: Corel Draw – Король дров; Aldus PageMaker – Альдус Піжамкер; Power Chut – парашут. До цього явища також належать випадки звуконаслідування, без жодних аналогій зі словами стандартної лексики. Такі слова є своєрідною грою звуками.

Для аналізу на предмет запозичення було відібрано 88 одиниць сленгу комп’ютерних ігор зі словника, поданого на офіційному сайті гри Warcraft [4]. У результаті аналізу головним видом запозичень у російськомовному слензі комп’ютерних ігор виявилася напівкалька. Найбільш яскравими прикладами є: гуль від ghoul “vampire”, арчонок від archer, ладдер від ladder, батл від battle, кастовать від to cast, контра від counter що означає “гра counter strike”, трисфалы від Trisfal meadows, що означає “карта в грі”, траблить від a trouble – “створювати проблему”, харасс, харассить від to harass, раш від rush значить “стратегія гри”, плантить від to plant значить “встановлювати бомбу”, зумиться від to zoom, юзать від to use, приват від private вживаєтся у речення типу пиши в приват.

Прикладом кальок є фонологічна транскрипція англійських абревіацій російською мовою: AoE від Area of Effect “масові заговори у певній місцевості”, АПМ, АРМ від Actions per Minure “одиниця виміру”, афк від afk “відійшов від комп’ютера”, АТ від Arranged Team “командна гра”, ГГ від good game вживається як констатація перемоги у грі, Гл від good luck – стандартне побажання на початку гри, Лол від Lol “багато сміху”, МГ від MG, Mountain Giant – “гірський гігант”, Рофл від Rofl, rolls on floor laughing – “катаюся по підлозі від сміху”, PT від Random Team – командна гра з “раптовим суперником”, ТП від Tp, town portal – “портал міста”, TT від T.t значить “плачу”, ХФ від hf, have fun є стандартним побажання веселої гри.

Отже, англомовні запозичення є вагомою складовою сучасного комп’ютерного сленгу, у тому числі сленгу комп’ютерних ігор. Cтилістично нейтральна лексика англійської мови, стаючи об’єктом запозичення української або російської мови, набуває стилістичного забарвлення.
Література

1. Компьютерный сленг // http://www.stu.lipetsk.ru/files/materials/737/ computer_slang.ppt

2. Лихолитов П. Компьютерный жаргон // Русская речь. – 1997. – № 3 //http://www.gramota.ru/rusrech.html?id=357

3. Стрельбіцька Л. Інтернет як полігон розвитку природної мови // Вісн. нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2005. – № 538: Проблеми української термінології. – С. 33–38.

4. Warcraft Slang Online Vocabulary//http://myth.my1.ru/publ/1-1-0-20
Нікітенко Анна

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені В.Винниченка

Науковий керівник – к. філол. н., доц. Паращук В.Ю.
Англійські фразеологізми з антропонімами

в лексичному наповненні

Загальновизнаною є думка про те, що фразеологічні одиниці (ФО) будь-якої мови є найбільш специфічним явищем її лексикону не лише в плані системно-регулярної аномальності, а й у плані вираження фразеологізмами (ФЗ) національної самобутності народу – носія мови (Д.О.Добровольський; Ю.Ф.Прадід; В.М.Телія). На часі з’ясовані й описані шляхи відображення національних особливостей ФО: 1) нерозчленовано, комплексно, всіма елементами, разом узятими, тобто фразеологічним значенням; 2) розчленовано, тобто словами-компонентами; 3) прототипами, оскільки генетично вільні словосполучення описують певні звичаї, традиції культури, побуту тощо того чи того народу; 4) внутрішньою формою, яка виступає образним посередником між планом вираження й планом змісту, синтезує різні аспекти національно-культурного світобачення [5, с. 3]. Однак, англійські фразеологічні одиниці з компонентами-антропонімами, тобто іменами, прізвищами людей та етнонімами, ще не знайшли вичерпного висвітлення, хоча вони становлять в англійській мові значний шар, складний за своєю структурно-системною організацією.

Мета нашого дослідження полягає у виокремленні інвентарю антропонімічних компонентів англійських фразеологізмів. Матеріалом спостереження слугує картотека ФЗ з іменами, прізвищами людей та етнонімами, укладена нами шляхом наскрізної вибірки з репрезентативних лексикографічних джерел [1; 2; 3; 4].

Досліджуваний масив англійських ФО з компонентом-антропонімом поділяємо на такі групи: 1) ФЗ з (прецедентним) ім’ям-компонентом; 2) ФЗ з (прецедентним) прізвищем-компонентом; та 3) ФЗ з етнонімом-компонентом, які у свою чергу можливо структурувати на підгрупи.

ФЗ з (прецедентним) ім’ям-компонентом утворюються такими засобами: 1) англійськими іменами чоловіків та жінок: Billy, Dick, Harry, Jack, Jane, Jemima, Jill, Jimmy, John (Johnny), Paul, Peter, Thomas (Tom), Sam, напр.: doubting Thomas – Хома невіруючий, скептик; Every Tom, Dick and Harry – звичайна людина; 2) біблійними іменами: Adam, Сain, Job, Herod, Juda, Eve, напр.: As poor as Job – бідний як Іов, жебрак; to out-Herod Herod – перевершити самого Ірода в жорстокості; Judas kiss – поцілунок Іуди; 3) іменами міфологічних богів/богинь: Cupid, Haniballus, Morpheus, Pandora, напр.: Cupid's darts – стріли Амура; in the arms of Morpheus – уві сні; 4) іменами античних героїв: Ariadne, Hercules, Cassandra, Tantalus, напр.: the thread of Ariadne (книжн.) – нитка Аріадни, дороговказ, спосіб, який допомагає вийти зі скрутного становища; Haniballusvowsтверда рішучість боротись до кінця; the torments of Tantalus – муки Тантала, нестерпні страждання, спричинені спогляданням бажаної мети та усвідомленням неможливості досягти її; 5) іменами літературних героїв: Aladdins lamp (книжн.) – чарівна лампа Алладіна, талісман, який виконує бажання свого володаря.

Англійські ФЗ із прізвищем-компонентом утворені з використанням:

1) англійських прізвищ реальних осіб та типових прізвищ: Doe, Grundy, Jones, McCoy, Parker, Stevens, напр.: the real McCoyсправжня, непідробна людина або річ, походить від прізвища американського боксера Kid McCoy; nosy Parker – людина, яка всюди пхає свого носа; Mrs. Grundy – уособлення ходячої моралі;

2) прізвищ літературних персонажів: Dr. Jekyll and Mr. Hyde – “доктор Джекілл і містер Хайд”, людина, яка уособлює в собі добро і зло (за прізвищем героя повісті Л.Стівенсона “The Strange Case of Dr. Jekyll and Mr. Hyde”).

Незначна кількість англійських ФЗ утворені з імені та прізвища, напр.: a Rip Van Winkle – “Ріп Ван Вінкл”, відстала людина (за прізвищем героя з одноіменного оповідання В.Ірвінга); John Barleycorn – Джон Ячмінне Зерно (уособлення віскі, пива та інших спиртних напоїв, – цей ФЗ був відомий ще з першої половини XVII ст. і набув особливу популярність завдяки баладі Р.Бернса “John Barleycorn”).

Найменшу групу в нашому матеріалі спостереження складають ФЗ з етнічними номінантами, утворені з використанням етнонімів: Chinese, Dutch, Jewish, Irish, Indian, Polish, Turk, напр.: Chinaman's chance – жалюгідний шанс; Double Dutch – тарабарщина, щось незрозуміле; get sb's Irish up – дуже когось розізлити. Досить продуктивним є етнонім Dutch як конституент таких ФЗ: Double Dutch, Dutch act, Dutch Courage, Dutch bargain, Dutch comfort, Dutch concert, Dutch consolation, Dutch oven, Dutch treat, Dutch widow/Dutch wife.

Дослідження семантики фразеологізмів з антропонімами свідчить про те, що компоненти-власні назви, втрачаючи здатність виконувати видільну функцію, набувають іншої – характерологічної і виступають при цьому образним стрижнем внутрішньої форми ФО. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у виокремленні типу мотивації й участі слів-компонентів у формуванні цілісного фразеологічного значення.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   31



  • Прислів’я – мудрість народу
  • Реалізація категорії ввічливості через стратегії й тактики мовленнєвої поведінки
  • Комп’ютерний сленг як специфічний мовний феномен
  • Англійські фразеологізми з антропонімами в лексичному наповненні