Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Пріоритети сучасної філології: теорія І практика" Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ббк 80

Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Пріоритети сучасної філології: теорія І практика" Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ббк 80




Сторінка6/31
Дата конвертації10.03.2017
Розмір5.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Нумерологеми в англійській пареміологічній картині світу

За допомогою мови ми відображаємо світ. Проте кожна мова не тільки і не стільки відображає об’єктивний світ, скільки по-своєму інтерпретує його (М.П.Кочерган). Умовою пізнання людиною світу та орієнтації у просторі й часі, життєдіяльності загалом є систематизація дійсності [5, с. 358]. Однією з форм систематизації світу є його кількісне впорядкування. Це робить світ дискретним, виміряним, підрахованим (В.В.Левицький). Маркерами процесу такої світокласифікації виступають елементи мовної картини світу – нумерологеми.

Поняття “нумерологеми” – мовного маркеру національно-культурної свідомості, об’єднує семіотичні одиниці, що містять цифри як національну категорію міри, у яких відображені особливості кількісної символізації етнокультури, стереотипи національного мислення та стратегії й тактики в кількісному представленні світу [6, с. 62].

Метою нашого дослідження є визначення етнокультурної інформації нумерологем в англомовній картині світу шляхом аналізу пареміологічних одиниць, які вербалізують нумерологеми. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 1) описати етнокультурний зміст англійських нумерологем на матеріалі 195 паремій, відібраних з корпусу 4000 пареміологічних одиниць; 2) визначити частоту вживання нумерологем в аналізованих пареміях.

Оскільки будь-яка національна мова – це не лише система позначень, що містить і передає інформацію, а й акумулятор загальногуманістичної, соціально-історичної, етнокультурної, оцінної інформації, значущої для соціуму, то окремі мовні одиниці функціонують не просто як слова-номінації з одним чи кількома лінгвістичними значеннями, а як слова-концепти, які включають певний квант культурної інформації про соціум (В.В.Жайворонок).

Для позначення національно-культурної маркованості мовної системи, І.Привалова пропонує вживати термін мовний маркер національно-культурної свідомості, який визначає як “втілювач образів етнолінгвокультурної свідомості … й культурно зумовлених знань, які формують національні когнітивні бази етнолінгвокультурних особистостей” [6, с. 60-61], тобто, це етнокультурне “навантаження” концепту.

Національно-мовна картина світу певною мірою “спроектована” на всі рівні мовної системи (І.В.Кононенко), однак очевидно, що на лексико-семантичному, зокрема пареміологічному рівні, розбіжності між різними мовами найбільш виразні. У паремії з особливою очевидністю проявляється зв’язок мови з культурою етносу, сценаріями комунікативної поведінки її мовних особистостей, з національно-культурними цінностями етносу [5, с. 30], у якій через усталені концепти етнокультури відображається національний менталітет соціуму [4, с. 42].

Аналіз англійських паремій дозволив виявити такі нумерологеми: one (first), two (second), three (third), four, five, six (sixth), seven (seventh), eight, nine, ten, eleven, twelve, twenty, thirty, forty, hundred, thousand. Частота вживання нумерологем у пареміологічних одиницях та представлену в пареміях номінативну парадигму наведено у таблиці 1.



Таблиця 1

Англійські нумерологеми в англомовній картині світу



№ з/п

Числів-ник

Частота нумеро-логем в м-лі дослідж.

Концепт

абс.

відн. (%)

1

One (first)

90

42,9%

Fortune, human, morals, time, the whole, wisdom

2

Two (second)

47

22,4%

Evil, family, relationships, time, truth, wisdom, woman

3

Nine

12

5,7%

Happiness, human, law, life, time, woman

4

Three (third)

10

4,8%

Health, family, relationships, time

5

Seven (seventh)

10

4,8%

Happiness, sin, space, time, wisdom

6

Six (sixth)

8

3,8%

Death, similarity, time

7

Four

6

2,8%

Human, life, wisdom

8

Hundred

5

2,4%

Life, trade

9

Ten

4

1,9%

Life, time, wisdom, woman

10

Twenty

4

1,9%

Human, life, truth, wisdom

11

Eleven

3

1,4%

Law, time

12

Five

2

0,9%

Wisdom

13

Eight

2

0,9%

Time

14

Thirty

2

0,9%

Human, life

15

Forty

2

0,9%

Human, life, wisdom

16

Thousand

2

0,9%

Space, trade, wisdom

17

Twelve

1

0,5%

Law

Загалом




210

100%





Література

1. Баранцев К. Англо-український фразеол. словник. – К.: Радянська школа, 1969. – 1052 с.

2. Дубенко О. Англо-американські прислів'я та приказки. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 416 с.

3. Коломієць З. Національна специфіка семантики фразеологічних одиниць зі значенням “розумна людина” в українській, російській та німецькій мовах // Наукові записки. – Випуск 44. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2002. – С. 146-150.

4. Коцюба С. До питання про пареміологічний парадокс // Мовознавство. – 2006. – №4. – С. 41-53.

5. Норман Б.Ю. Наивно-математическая картина мира и ее отражение в языке // Типологические обоснования в грамматике: К 70-летию проф. В.С.Храковского: Сб. ст. – М.: Знак, 2004. – С. 358-367.

6. Привалова И.В. Интеркультура и вербальный знак (лингвокогнитивные основы межкультурной коммуникации): Монография. – М.: Гнозис, 2005. – 472 с.
Гаврильєва Ксенія

Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г.Короленка

Науковий керівник – ст. викл. Шкарупа Н.С.
Розвиток міжкультурної іншомовної компетенції

Поняття “міжкультурна компетенція” виникло на початку 1970-х рр., коли відбувалося становлення іншомовної компетенція як самостійного напряму. На межі 1970-1980-х рр. актуальними ставали питання щодо відношення до іншої культури, відмови від етнічного та культурного центризму.

Міжкультурна компетенція включає в себе два аспекти: 1) здатність сформувати в учнів культурну ідентичність, яка вимагає знань мови, норм поведінки іншої комунікативної спілки; 2) здатність досягати успіхів при контакті з носіями іншого культурного соціуму.

Головними ознаками міжкультурної компетенції є:



  • відкритість до пізнання іншої культури, до сприйняття психологічних,соціальних, міжкультурних відмінностей;

  • психологічний настрій на кооперацію з представниками іншої культури;

  • здатність переборювати соціальні, етнічні, культурні стереотипи;

  • володіння набором комунікативних засобів, правильний вибір залежно від ситуації спілкування;

  • дотримання етикетних норм у процесі комунікації [3, с.40].

Завдяки ознакам міжкультурної компетенції індивід матиме змогу успішно спілкуватися з партнерами інших культур, народів як на повсякденному, так і на професійному рівнях.

Культурна компетенція має змогу допомогти учням визначити, у якій ситуації використовувати мовні штампи: “How are you, sir?” (Як справи, сер?), а в якій “What is up, dude?” (Як поживаєш, друже?). Сюди можемо також віднести звертання, титули, які використовуються в англомовних країнах, коли звертаються до співрозмовника: “Ladies and gentleman” (Пані і панове!) – формальне звертання; “My lord!” – до судді, єпископа; “Officer!” – до поліцейського; Father – до священника; Professor – до викладача університету; Waiter / Waitress / Porter / Nurse – до обслуговуючого персоналу [2, c. 12].

Функція міжкультурної комунікації зводиться до правильного вибору фрази чи кліше, залежно від місця, цілі спілкування. Функція іншомовного спілкування покликана донести знання до учнів, які відповідають нормам тієї чи іншої країни. Так, в Англії не дозволено запитувати про те, скільки людина заробляє, заплатила за ту чи іншу річ, запитання особистого характеру (вік, сімейний стан, стан здоров’я).

Зміст міжкультурної компетенції можна розділити на три групи знань: 1) мовно-лінгвокультурологічні, 2) когнітивно-культурологічні, 3) когнітивно-комунікативні.

Мовно-культурологічні знання – це знання з опорою на зв’язок між мовою та культурою, оволодінням різноманітними фоновими знаннями. Для прикладу візьмемо слова з різних галузей American English (AmE) and British English (BrE): to prepare / to ready; shop / store; garden / yard; football / soccer; holidays / vocations; single ticket / one way ticket; candy / sweets; baby carriage / pram; sidework / pavement; pants / undershirts.

В американському варіанті англійська мова характеризується перевагою у використанні Past Simple Tense замість британського Present Perfect Tense. До мовно-лінгвокультурологічних знань належить також мова звуків: ouch – щодо переляку чи болі; yach – при відразі до чого-небудь; woah – здивування, цікавість.



Когнітивно-культурологічні знання завдання та вправи на виконання різноманітних мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) на визначення лексичних одиниць, граматичних явищ, реплік, запитань, які відображають національно-культурну специфіку, відображають реалії країни мови, яка вивчається.

Когнітивно-комунікативні знання – це інформаційно-інтерпретаційні знання, які спрямовані на ідентифікацію та коментування різноманітних мовних і немовних засобів на основі пізнавальних стратегій. Наприклад, у яких ситуаціях англієць використовує такі фрази: That hat looks good on you”, “The dinner was delicious”, “Your child is cute [4, с. 20].

Оволодіння іншомовною комунікацією можливе лише в процесі спілкування. Для його моделювання на уроках учитель має застосовувати візуальні, аудіовізуальні, мультимедійні засоби, які дають змогу відтворити різноманітні ситуації, зіставити та порівняти. Проілюструємо приклад мовної ситуації “Привітання в об’єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії”. У Великобританії good morning, good afternoon, good evening слід вживати на конференціях, засіданнях, ділових зустрічах здебільшого до незнайомої людини; morning / afternoon / evening – при зустрічі з сусідами, колегами; hello – при зустрічі з другом [2, c. 15].

Після опрацювання мовної ситуації вчитель може запропонувати учням завдання такого характеру для закріплення знань:



I. Choose the best answer:

1. When you meet someone whom you know only slightly (in the morning) you say:

a) How do you do? b) Good morning. c) Hello.

2. When you meet an acquaintance at about 12.30 p.m. you say:

a) Good morning. b) Good afternoon. c) Good day.

3. When you come into a room where there is a group of your fellow-students, you say:

a) Hello! b) Hello, everybody! c) Morning.

II. Greet the following people

1) a clothe friend called Andrew;

2) an eldery neighbour at 3 p.m.;

3) a colleague whom you know only slightly, at 10 a.m.;

4) your parents, on arriving home in evening;

5) your sister Helen;

6) a shop assistant;

7) your doctor, to whom you have come far an examination [2, c. 17].

У результаті цієї роботи в індивіда формуються здібності щодо міжкультурної комунікації. Він буде здатний:


  • адекватно сприймати різноманітні культурні цінності;

  • розглядати різні культурні явища і представників інших культур із позиції емпатії;

  • вміти переглядати та змінювати свої оцінки щодо іншої культури;

  • розширювати навички міжкультурного спілкування;

  • приймати нові знання щодо іншої культури для більш глибокого пізнання своєї;

  • систематизувати факти культурного життя;

  • оволодівати соціокультурними знаннями певної країни [1, c. 58].


Література

1. Иванов А., Поуви Д. Английские разговорные формулы: Учеб. пособие по спец. “Иностр. яз.” – М.: Просвещение, 1989. – 128 с.

3. Садохин А. Компетентность или компетенция межкультурной коммуникаций / А.Садохин // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2007. – №3. – С.39-56.

4. Соловйова Э. Понятие социокультурной грамотности в курсе обучения иностранным языкам // Иностранные языки в школе. – 2007. –№2. – С.17-23.


Гакман Оксана

Чернівецький національний

університет імені Ю. Федьковича,

Науковий керівник – зав. каф.

англійської мови Михайленко В.В.
Про концепт часової міри в англомовній картині світу

Виявлення особливостей організації концептосфер та пов’язаних з ними мовних картин світу, що знаходиться у фокусі уваги сучасного когнітивного мовознавства, передбачає, перш за все, встановлення номенклатури та структури концептів, сформованих у свідомості носіїв мови.

Об’єкт нашого дослідження – слова-вимірювачі часу в англійській мові.

Метою роботи є засоби вимірювання часу в англійській мові. В основу вимірювання часу закладено рух небесних тіл, що відображає три фактори: обертання Землі навколо своєї осі, обертання Місяця навколо Землі та рух Землі навколо Сонця. Від того, на якому з цих явищ ґрунтується вимірювання часу, залежать і різні його поняття [3, с. 3-4]. Це хвилина – minute, година – hour, місяць – month, рік – year.

При вимірюванні встановлюються числові відношення між вимірюваною величиною й обраною одиницею вимірювання – еталоном. Вимірювання може мати безпосередній характер, відбуватися за допомогою простого зіставлення еталона й вимірюваного, а також може бути опосередкованим процесом, із застосуванням спеціальних приладів, лічильних машин і т.д. [4: 43-44].

При встановленні еталонів для вимірювання часу виникали значні труднощі. Мірами часу були природні одиниці, взяті людиною з навколишнього світу. Це доба – 24-hours, місяць month, рік year, і досить суттєво, що вони непорівнянні.

Одиниці для вимірювання відрізків часу, доби: година – hour, хвилина – minute, секунда – second, та її долі, – створені самою людиною. Для вимірювання довших проміжків часу людина навчилася використовувати періодичні природні явища. Систему рахунку значних проміжків часу, засновану на періодичних явищах навколишнього світу, прийнято називати календарем. Саме він дозволяє встановлювати певний порядок днів у році [2, с. 3].

Слова-вимірювачі виконують декілька найважливіших функцій у мові. Одна з них – когнітивна (пізнавальна) функція. Словa second, minute, hour, day, nigh, year мають значення проміжку часу, періоду часу, як абстрактного, так і конкретного. Секу́нда – одиниця виміру часу, хвили́на – одиниця часу. Позначення: українське хв, міжнародне mіn. 1 хв = 60 сек = 1/60 год = 1/1440 доби. Година (позначення: год, h) – одиниця вимірювання часу. Доба́ – дорівнює 24 годинам (1440 хвилин, 86400 секунд).

Так, у У.С.Моема зустрічаємо: “It seemed to her that Tom had shed the years so that he was become not only in age Roger’s contemporary” [1, с. 155]; “She gave him another sort of smile, just a trifle roguish; she lowered her eyelids for a second and then raising them gazed at him for a little with that soft expression that people described as her velvet look” [1, с. 19]; “It was a beautiful day, clear, warm and sunny” [1, с. 129]; “It often seemed to her that she was two persons, the actress, the popular favourite, the best-dressed woman in London, and that was a shadow; and the woman she was playing at night, and that was the substance” [1, с. 157].
Література

1. Моем У.С. “Театр”. Книга для читання англійською мовою. – Вінниця: Нова Книга, 2006, – 360с.

2. Хренов Л., Голуб И. Время и календарь. – М.:Наука, 1989. – 128с.

3. Цыоульський В. Календари и хронология стран мира: (Книга для учащихся). – М.: Просвещение, 1982. – 128с.

4. Швачко C., Кобякова І. Вступ до мовознавства (курс лекцій): Посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 224с.

Гешко Наталія

Чернівецький національний університет

імені Ю. Федьковича

Науковий керівник – зав. кафедри

англійської мови Михайленко В.В
Розвиток комунікативної компетенції студента

Сучасна методика викладання розглядає англійську мову як комунікативний, інтерактивний процес, вказуючи, що в основі його лежить поняття “комунікативна компетенція”. Цей термін, що належить Делу Хаймзу (1970), отримав свій подальший розвиток у працях М.Кенела і М.Свейна (1980), А.Палмера і Л.Бахмана (1982).

Мета нашої праці: розглянути комунікативну компетенцію студента, який спеціалізується з англійської мови та літератури.

Комунікативну компетенцію студента можна розглядати як здатність студента здійснювати мовленнєву діяльність через реалізацію комунікативної, мовленнєвої поведінки на основі фонологічних, лексико-граматичних, соціологічних і країнознавчих знань та навичок відповідно до різноманітних завдань і ситуацій спілкування [2, c. 34-38].

М.Кенел та М.Свейн запропонували структуру комунікативної компетенції студента, що складається з чотирьох компонентів (видів компетенції) [3, c. 109-111]:

1) дискурсивна компетенція – здатність поєднувати окремі речення у зв’язне усне або письмове повідомлення, дискурс, використовуючи для цього різноманітні синтаксичні та семантичні засоби когезії;

2) соціолінгвістична компетенція – здатність розуміти і продукувати словосполучення та речення з такою формою та таким значенням, які відповідають певному соціолінгвістичному контексту ілокутивного акту комунікації; (ілокутивний акт – втілення у висловлюванні, породжуваному в ході мовлення, певної комунікативної мети; цілеспрямованість; функція впливу на співрозмовника); 3) стратегічна компетенція – здатність ефективно брати участь у спілкуванні, обираючи для цього првильну стратегію дискурсу, якщо комунікації загрожує розрив через шум, недостатню компетенцію та ін., а також адекватну стратегію для підвищення ефективності комунікації; 4) лінгвістична компетенція – здатність розуміти та продукувати вивчені або аналогічні їм висловлювання, а також потенційна здатність розуміти нові, невивчені висловлювання. Лінгвістична компетенція займає перше місце у вивченні англійської мови.

Усі існуючі та можливі комунікативні компетенції мають рівний статус, оскільки кожна з них повною мірою задовольняє інтелектуальні (концептуальні) потреби її власника. Тому володіння мовою слід оцінювати з точки зору рівня сформованості відповідної комунікативної компетенції [1, c. 65-70]. На формування комунікативної компетенції студента впливає низка факторів. Основними є внутрішні та зовнішні фактори. До внутрішніх відносяться: мотиваційну сферу; внутрішню позицію особистості; розвиток та становлення “Я” та почуття ідентичності особистості. До зовнішніх факторів відносяться соціальні умови: суспільство, у якому вживається конкретна мова, його соціальну структуру, різницю між носіями мови у віці, соціальному статусі, рівні культури та освіти, місці проживання, також різницю у їхній мовленнєвій поведінці в залежності від ситуації спілкування. Внутрішні та зовнішні фактори взаємопов’язані, зовнішні залежать від внутрішніх і навпаки [3, c. 57-60].

Формування комунікативної компетенції студента нерозривно пов’язане із соціокультурними, соціолінгвістичними, стратегічними, дискурсивними знаннями та мовленням. Комунікативна компетенція як сукупність вищезгаданих складових (мовленнєвої, мовної, дискурсивної, соціокультурної, соціолінгвістичної, стратегічної), тобто здатність людини до іншомовного спілкування, бажання толерантно сприймати інших співбесідників, охоплює різноманітні тематичні сфери людської діяльності: власну особу та особу комуніканта, повсякденне життя, дозвілля, громадсько-політичний устрій, звичаї, національні та культурні традиції, галузі економіки, науки, освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, засоби масової комунікації та інформації, світ і всесвіт. Від рівня сформованості навичок і вмінь залежить відповідно й рівень володіння англійською мовою.

Отже, володіння студентом англійською мовою як іноземною – це динамічні, творчі й індивідуально специфічні здібності людини користуватися комунікативним інвентарем мовних засобів, що є в її пам’яті, для сприйняття та побудови в усній чи писемній формі програм мовленнєвої поведінки у вигляді висловлень та дискурсів. Такі здібності бути учасником мовленнєвої діяльності й були названі комунікативною компетенцією.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31



  • Гаврильєва Ксенія
  • Розвиток міжкультурної іншомовної компетенції
  • Гакман Оксана
  • Про концепт часової міри в англомовній картині світу
  • Гешко Наталія
  • Розвиток комунікативної компетенції студента