Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Медіасоціалізуючий вплив комп’ютерних технологій на молоде покоління анотація

Скачати 133.37 Kb.

Медіасоціалізуючий вплив комп’ютерних технологій на молоде покоління анотація




Скачати 133.37 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір133.37 Kb.

УДК 37.013.42 С. І. Семчук

Уманський державний педагогічний університет,

м. Умань, Україна
МЕДІАСОЦІАЛІЗУЮЧИЙ ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА МОЛОДЕ ПОКОЛІННЯ
Анотація. В статті розкриваються особливості медіасоціалізації дітей дошкільного віку. Дається ретроспективний аналіз поглядів науковців з означеної проблеми.

Ретроспективний аналіз (від лат. Retro - «назад» і лат. specto - «дивлюся»), у шахах - метод побудови баз даних шахових закінчень, що з'ясовує об'єктивну оцінку позиції на основі оцінок всіх заключних позицій, які можуть бути отримані з даної.
Визначено психологічні закономірності та особливості формування дитячої свідомості в контексті впливу комп’ютерних технологій. Виокремлено форми впливу комп’ютерних технологій на соціалізацію молодого покоління. Розкрито аспекти особистісних якостей молодого покоління, які формуються під впливом комп’ютерних технологій.

Ключові слова: комп’ютерні технології навчання, дитина дошкільного віку.
Аннотация. В статье раскрываются особенности медиасоциализации детей дошкольного возраста. Дается ретроспективный анализ взглядов ученых по данной проблеме. Определены психологические закономерности и особенности формирования детского сознания в контексте влияния компьютерных технологий. Выделены формы влияния компьютерных технологий на социализацию молодого поколения. Раскрыты аспекты личностных качеств молодого поколения, которые формируются под влиянием компьютерных технологий.

Ключевые слова: компьютерные технологии обучения, ребенок дошкольного возраста.


Annotation. The article deals especially mediasotsialzatsiyi preschoolers.

Retrospective analysis of scientists point of view on this problem is presented. Certainly psychological conformities to law and features of forming of child's consciousness in the context of influence of computer technologies. The forms of influence of computer technologies are selected on socialization of the young generation. Aspects of young generation personal characteristics under the computers technologies influence is distinguished in the article.



Key words: computers teaching technologies, preschool child.
Вступ. На фоні соціально-економічних перетворень, що спостерігаються в сучасному українському суспільстві, дедалі гостріше постає питання впливу комп’ютерних технологій на соціалізацію дітей дошкільного віку.

Дитина поступово входить у суспільне середовище, формується як особистість, яка постійно розвивається. Перетворення людського індивіда на особистість відбувається в процесі соціалізації.

Соціалізація – це процес входження індивіда в соціальне середовище, оволодіння навичками практичної та теоретичної діяльності.

Українське суспільство - це таке суспільство, яке самовизначається як кровно-духовна спільнота українського походження і будує своє життя за українським стилем.
Соціа́льне середо́вище (в сучасній соціальній теорії називається «соціальне мільйо», від фр. milieu, [miˈljøː] - середина) - оточуючий зовнішній соціальний світ (соціум) - норми, закони, правила, традиції, які впливають на людину або соціальну групу.
Перетворення реально існуючих відносин в якості особистості. Цей процес передбачає як цілеспрямований вплив на особистість у процесі виховання, так і стихійний сплив різних умов і обставин життя на формування особистості.

Психосоціальна система «соціум – особистість» поступово набула принципово нової структури і якості. В неї активно включився такий впливовий посередник як мас-медіа, і відтепер діада «соціум – особистість» виглядає як тріада «соціум – мас-медіа – особистість». Отже, процес соціалізації відбувається як медіасоціалізація [5, 6].

Саме тому останнім часом багато вчених – соціологів, культурологів, педагогів, психологів, медичних працівників – цікавляться цією проблемою та аналізують медіасоціалізуючий вплив комп’ютерних технологій на становлення особистості дитини в дошкільному віці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сьогодні на теоретико-методологічному рівні інтенсивно досліджуються проблеми оновлення змісту освіти, створення належних умов для формування особистості дитини дошкільного віку, оптимального її розвитку й виховання.

Помітний доробок у галузі аналізу соціально-психологічних та педагогічних аспектів цієї проблеми належить таким дослідникам, як Л. Артемова, І. Бех, А. Богуш, В. Болгаріна, В. Кремень, І. Зверєва, В. Іванов, А. Капська, Л. Коваль, В. Кузь, О. Кононко, Н.  Лавриченко, В. Оржеховська, І. Печенко (Рогальська), Т. Поніманська, Р. Пріма, О. Савченко, І. Фельдштейн.

Проблема використання сучасних комп’ютерних технологій у педагогічному процесі, висвітлена в роботах учених (Р. Вільямса, Б. Гершунського, В. Глушкова, А. Єршова, К. Маклін, Ю. Машбиця, С. Пейперта, Є. Полат та ін.). Науковці стверджують, що впровадження комп’ютерних технологій у практику навчання є однією з форм підвищення ефективності навчального процесу.

Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Психолого-педагогічні аспекти комп’ютеризації педагогічного процесу розкриті в наукових доробках вчених (П. Гальперіна, Б. Гершунського, М. Ігнатенка, Ю. Машбиця, В. Монахова, П. Підкасистого, З. Слєпканя, Н. Тализіної, О.Тихомирова та ін.).

Технології комп’ютеризованого навчання досліджували вчені (А. Ашеров, А. Довгялло, О. Савельєв, О. Молібог та зарубіжні – Г. Клейман, Н. Краудер, С. Пейперт, В. Скіннер).

Проблемою розробки й використання комп’ютерних технологій навчання займалися вчені (Н. Апатова, А. Верлань, М. Головань, А. Гуржій, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Ю. Жук, І. Іваськів, В. Лапінський, В. Мадзігон, Д. Матро, Н. Морзе, С. Раков, Ю. Рамський, І. Роберт, П. Ротаєнко, В. Руденко, М. Семко, О. Християнінов).

Сьогодні комп’ютерні технології навчання є тим сучасним способом передачі знань, що відповідає якісно новому змісту навчання й розвитку дитини. Цей спосіб дозволяє дитині з інтересом навчатися, знаходити джерела інформації, виховувати самостійність і відповідальність при одержанні нових знань, розвивати дисципліну інтелектуальної діяльності

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. В реаліях сьогодення вкрай важливо, з одного боку, щоб дитина-дошкільник під час освоєння комп’ютерних технологій навчання отримала глибокі знання, соціалізувалася. З іншого, виникла нагальна проблема педагогічного, психологічного, культурологічного захисту особистості дитини від надлишкових, деструктивних та руйнівних впливів ІКТ.

Психолого-педагогічна наука б’є на сполох, усвідомлюючи ті жахливі, непередбачувані наслідки у вигляді негативного трансформування свідомості, травмування психіки, які може дати така інформація дитині-дошкільнику, свідомість якої формується. Водночас ніхто поки що не поставив на державному рівні питання про те, у якому віці й на який час доцільно вперше підпускати дитину до екрану монітора [1, 2].



Метою статті є висвітлення ролі мезофакторів у процесі соціалізації дітей дошкільного віку загалом та впливу мас-медіа на цей процес зокрема.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасному світі особистість дитини з раннього дитинства виявляється в оточенні техносфери, істотною частиною якої є комп’ютерні технології. Вони відіграють передусім інформаційну роль у розвитку дітей. А відтак, здобуваються різноманітні суперечливі, несистематизовані відомості про типи поведінки людей і способи життя в різних соціальних стратах, регіонах, країнах, тобто, дитина здобуває інформацію, яка істотно відрізняється від навчально-виховної в дошкільному навчальному закладі.

Спілкування з комп’ютером викликає в дітей жвавий інтерес, спочатку як ігрова діяльність, а потім і як навчальна. Цей інтерес лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам’ять й увага, адже саме ці якості забезпечують психологічну готовність дитини до навчання в школі.

Однією з форм впливу комп’ютерних технологій на соціалізацію дітей дошкільного віку є трансляція інформації про культуру та її репродукція. Другою – власні творчі, продуктивні можливості ІКТ. І третьою формою впливу ІКТ є естетична їх функція. Окремі спеціалісти вважають, що принаймні половина людства формує свої погляди під соціалізуючим медіа впливом.

Аналіз нових наукових джерел з питань впливу комп’ютерних технологій на дітей дошкільного віку, дозволив нам виділити психологічні закономірності та особливості формування дитячої свідомості:

- гострий сюжет викликає й підтримує увагу та зацікавленість дітей;

- підвищена увага до перегляду коротких сюжетних роликів;

- можливість залучення дитини до участі в процесі перегляду реклами;

- захоплення дитини рекламним сюжетом базується на психологічних механізмах;

- легкість запам’ятовування короткого, цікавого та близького дитині сюжету;

- можливість формування в дитинстві етичних та моральних норм, цінностей за допомогою цікавого та доступного дитині сюжету.

Мораль - система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.

Під кінець ХХ ст. види і можливості ЗМІ (зокрема комп’ютерні технології) значно розширилися. До сфери мас-медіа належать тепер всі види телебачення разом з такими його новими технологіями, як супутникове і кабельне, радіомовлення, всі різновиди звукозапису та його розповсюдження. А комп’ютери та їх програмне забезпечення, відео, кіно, друковані видання надали людству величезні можливості для отримання різнобічної інформації в найкоротші строки.

Друко́вані за́соби ма́сової інформа́ції (пре́са) - періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і.
Програмне забезпечення Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Винахід комп’ютера знаменував собою перехід людства від моделювання і посилення фізичних можливостей і функцій людини до моделювання і посилення її інтелектуальних можливостей [2, 290].

Комп’ютеризація, що поступово проникає практично в усі сфери життя й діяльності сучасної людини, вносить свої корективи й у підходи до виховання дітей дошкільного віку.

Вітчизняні та закордонні дослідження з використання комп’ютера в дошкільних навчальних закладах переконливо доводять не тільки можливість, але й доцільність використання комп’ютера, а, також визначають особливу його роль в розвитку інтелекту і особистості дитини у цілому (С.

Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
 Новосьолова, Г. Петку, І. Пашеліте, С. Пейперт, Б. Хантер й ін.).

Система виховання до недавнього часу не ставила перед собою мету підготовки дітей в процесі взаємодії з усіма ЗМІ. В умовах сьогодення, оволодіння дитиною вмінням використовувати пізнавальний та інший потенціал ЗМІ, набуває великого значення. Виходячи з цього, особливим аспектом соціального виховання стає так зване медіа-навчання. Медіа-навчання чи медіаосвіта (з лат. media – засоби) – вивчення вихованцями закономірностей комп’ютерних технологій. Його завдання: підготувати дітей до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації (навчити дитину розуміти її – «декодувати» повідомлення, критично оцінювати їх якість), усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодіння засобами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.

Створена телебаченням та Інтернетом віртуальна реальність (медіа реальність) є цілком конкурентоспроможною альтернативною дійсності, і разом вона утворює середовище існування сучасної дитини (медіасередовище). Сучасний медіа простір став не лише середовищем інформаційного обміну, а й середовищем, де здійснюється соціальна комунікація, обмін поглядами й почуттями тощо [5, 6].

В сучасних наукових джерелах широко висвітлюються переваги поширення комп’ютерних технологій – віртуальна освіта, мобільні телефони-радіоприймачі, Інтернет-аукціони, нові субкультури, що виникли в Мережі Інтернет.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.
Віртуа́льна реа́льність (англ. Virtual reality) - уявна реальність, створена за допомогою комп'ютерних систем, які забезпечують візуальні і звукові ефекти, що занурюють глядача в ілюзорний світ за екраном.
Соціальна комунікація (англ. social communication) - обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.
Інтернет Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Водночас широко обговорюються й негативні наслідки розвитку Мережі Інтернет:

- страхи перед інформаційною війною, втрата державного суверенітету, засилля порнографії та її згубна дія на розум і почуття юних відвідувачів Мережі Інтернет;

Інформаці́йна війна́ (англ. Information War) - використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником.
Державний суверенітет - верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави означає дію в межах її території тільки однієї публічної влади, яка визначає повноваження усіх державних органів і посадових осіб, а також підлеглість цій владі всього населення території.

- страшні історії про захоплення найбільших банків, всебічну поінформованість терористів у справах своїх майбутніх жертв [3, 10].

На сьогоднішній день комп’ютерні технології стали не тільки головою рушійною силою прогресу, засобом спілкування світового масштабу а й потенційним джерелом насилля та агресії. Жорстока і агресивна поведінка – це одна із найактуальніших проблем, що пов’язана із взаємодією дітей дошкільного віку з комп’ютерними технологіями. ІКТ, в свою чергу, дуже активно пропонують все нові і нові можливості для підкріплення такого стану занепокоєння. Медіа насилля: бойовики, трилери, фільми жахів, жорстокі мультфільми – зараховуються зазвичай до окремої групи і кваліфікуються як «соціально небезпечні», бо саме вони пропагують культ насилля, жорстокості, розпусти, істотно деформують дитячу психіку.

Фільм жаху, фільм страхіть горор (англ. horror film, horror movie) - жанр художнього фільму. До фільмів жаху або ж горорів належать стрічки, що покликані налякати глядача, вселити почуття хвилювання, або розсмішити, створити напружену атмосферу чи нестерпного очікування чогось жахливого.

З цього приводу С.Лемсон висловив таку переконливу думку: «діти привчаються до думки, що страхи та насилля – це норма, побоюються стати жертвою злочинця і найменше спроможні допомогти жертві злочину. Вони зростають більш агресивними і жорстокими» [7, 25].

Слушною з цього приводу є думка А. Федорова, який погоджується з думкою С. Лемсона, що: «багатообразні медіа показують дітям велику кількість лякливих і викликаючих страх образів, більшість з яких вони, ймовірно, ніколи б не побачили в реальному житті» [6, 47].

Соціалізаційні можливості мас-медіа полягають передусім в їхній здатності до поширення знань, формування способів їх сприйняття та оцінювання, утвердження того чи іншого ставлення до подій. Тобто фактично вони конструюють суб’єктивну реальність і «занурюють» у неї молоде покоління [4, 166].

Сьогодні утверджується думка про те, що кожна дитина дошкільного віку незалежно від статі, має право на розкриття власного таланту і здібностей, використання їх для саморозвитку й загального поступу.

Комп’ютерна реклама відіграє одну із важливих ролей у цьому процесі. Як у всьому світі, так і в Україні будь-яка реклама є провідником, медіатором позитивного і негативного, вона виносить на зовні, робить публічними думки, погляди, образи і поведінкові моделі; вона є «вчителем» актуальної культури, формує і транслює нові суспільні зв’язки, даючи власні «уроки життя» і, що важливо, має потужній інформаційний вплив на соціалізацію дітей дошкільного віку.

Сучасним дошкільникам необхідна не лише ґрунтовна інформаційна підготовка. Не менш важливою є естетична готовність сприйняти, відчути соціально-психологічну атмосферу епохи, оцінити її здобутки. В цьому вбачається розуміння необхідності створення належного базису, пов’язаного з удосконаленням культури почуттів, взаємин, потреб, без яких не можна соціалізувати особистість, здатну усвідомити цінності людського буття, красу природи, мистецтва, суспільних відносин, нарешті самої людини.

Процеси сьогоднішнього суспільного життя відкрили широкий доступ до надбань світової художньої культури, але водночас посилили й сферу впливу псевдомистецтва на дітей дошкільного віку.

Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
Сфе́ра впли́ву - регіон, який фактично знаходиться під безумовним політичним, економічним і культурним впливом іншої держави. Країни, які потрапляють у сферу впливу сильної держави, називаються «сателітами».
Це особливо виявляється в естрадній музиці, де не лише виникають нові стилі, спрямування, жанри, а й під тенетами шоу-бізнесу ефір заповнюють зразки низькопробної музики.

Будь-яка інформація, що транслюється теле-, радіо-, відео-, аудіо каналами тощо, так чи інше несе заряд естетичного або антиестетичного впливу, оскільки спрямована на максимальне збудження почуттів, емоцій.

Для багатьох дітей перегляд на комп’ютері фільмів, прослуховування музичних записів є своєрідною компенсацією дефіциту міжособистісних стосунків, засобом відволікання від проблем.

Міжособо́ві стосу́нки - це взаємозв’язки між людьми, що об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і спілкування.
Велику роль відіграють ІКТ в розвитку дитини, хоча це спірна проблема.

Американські вчені (Шрам, Лайл і Паркер) прийшли до висновку, що перегляд медіа програм прискорює розвиток дитини на рік, особливо до того часу, коли вона має йти до школи. Сутність їхньої теорії полягає в тому, що молоде покоління на «комп’ютерних» зразках навчаються міркувати, отримують знання, розширюють кругозір. Робота з комп’ютером, з однієї сторони, призводить до розширення контактів, можливості обміну соціокультурними цінностями, набуття символічного досвіду, розвитку процесів навіювання. Але з другої сторони, вона може призвести до «синдрому залежності» від комп’ютерних мереж, який сприяє до звуження інтересів, відлучення від реальності, залежність від комп’ютерних ігор, соціальної ізольованості, ослаблення емоційних реакцій та багатьох негативних наслідків. Оскільки, «Я-концепція» зароджується і формується під впливом багатьох інституцій і головною інституцією для нашого дослідження є ІКТ, які в наш час займають лідируюче місце серед багатьох інституцій.

Дослідники медіапростору стверджують, що найбільш артикульованими проблемами, перебуванням у ньому дітей, є:

- «згорання» пізнавальних інтересів;

- зниження тонусу і якості інтелектуальної діяльності;

- «лінивість» психіки (уваги, пам’яті, уяви);

- наслідування дітьми асоціальної поведінки віртуальних героїв;

- «віртуалізація» життєвого світу дітей (руйнування соціальних зв’язків;

- відволікання від дитячих обов’язків в межах своєї родини;

- Інтернет-залежність (захоплення іграми з медіанасильством («ігроманія»);

- порушення соматичного і психічного здоров’я [5, 6].

Саме ІКТ генерують соціальну пам'ять, надають соціального змісту подіям, що відбуваються. Справді, небезпека інформації полягає в тому, що вона впливає на соціалізацію дітей дошкільного віку безпосередньо, укорінюючись в ній як органічний елемент, здатний доповнити і навіть замінити функції відчуттів, сприйняття, уяви тощо. Тобто безконтрольний інформаційний потік може як завгодно глибоко проникати в суть дитини і деформувати її свідомість.

Інформаційний потік - стабільний рух інформації, спрямований від джерела інформації до отримувача, визначений функціональними зв’язками між ними.

Отже, як бачимо, особистість дитини-дошкільника знаходиться в системі суспільних відносин, бере участь в їх творенні, тобто є уособленням суспільних відносин у окремо взятого індивіда, завдяки яким відбувається його соціалізація. Тому, з усією впевненістю ми можемо сказати, що соціальна поведінка і спілкування особистості мають бути інформаційно забезпечені. Отже, на нашу думку, інформування (ІКТ) є фактором соціалізації особистості оскільки:

- соціалізація є результатом орієнтаційних проявів в реаліях сьогодення, який задовольняється за рахунок засвоєння різнобічної інформації про неї;

- інформування (ІКТ) є організованою формою отримання інформації від суспільства до особистості дитини;

Отримання да́них (англ. Data Mining) - виявлення прихованих закономірностей або взаємозв'язків між змінними у великих масивах необроблених даних. Зазвичай поділяють на задачі класифікації, моделювання та прогнозування.

- інформування (ІКТ) є необхідністю в розвитку, існуванні, самовираженні особистості, оскільки здійснює змістовно-діяльнісний зв'язок між суспільством і особистістю дитини. Інформаційна достатність дозволяє особистості не тільки засвоювати попередній досвід, але і розвивати, коригувати;


  • інформування (ІКТ) стає фактором соціалізації, якщо він усвідомлюється дітьми дошкільного віку, як необхідність.

Висновки з даного дослідження. Отже, у статті розкриваються особливості медіасоціалізації дітей дошкільного віку, проаналізовано сучасні погляди науковців на специфіку сприйняття дітьми комп’ютерних образів, трансформацію дитячої картини світу, що призвело до необхідності вивчення особливостей впливу комп’ютерних технологій на особистість дитини з метою запобігання їх негативного впливу на дитячу аудиторію.
Карти́на сві́ту - складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином.


Перспективи подальших розвідок у даному напрямку планується провести у напрямі розробки й теоретичного обґрунтування інтегрованої моделі впливу комп’ютерних технологій на процес становлення особистості дитини-дошкільника.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Апостолова Г. В. Про наслідки використання електронної техніки для розвитку здібностей дитини / Г. В. Апостолова // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9-10. – С. 1-3.
Соціа́льна робо́та - галузь наукових знань, академічна дисципліна та професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікованої допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню.
Практи́чна психоло́гія та психологічна практика - сфера людської діяльності, система психологічних знань та область досліджень, зміст якої надзвичайно близький до змісту поняття прикладна психологія.

2. Багацкий В.В. Культурологія: історія і теорія світової культури ХХ століття: навч. посібник / В. В. Багацкий, Л. І. Кормич. – К.: Кондор, 2004. – 304 с.

3. Бондаровська В. М У мережі Інтернет: психологічні, етичні, культурологічні проблеми / В. М. Бондаровська, Н. І. Пов’якель // Психолог. – № 25 (169). – 2005. – С. 10-15.

4. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси / Н. М. Лавриченко. – К.: ВІРА ІНСАЙТ, 2000. – 444с.

5. Петрунько О. Сучасна дитина в медіапросторі / О. Петрунько // Педагогічна газета. – № 7 (180), липень. – 2009. – С.7-8.

6. Федоров А. В. Школьники и компьютерные игры с «экранным насилием» / А. В. Федоров // Педагогика. – 2004. – № 6. – С. 45-49.



7. Lamson S. R. Media Violence Has Increased the Murder Rate // C .Wekesser ( ed.), Violence in the Media. San Diego. 1995. – Р. 25.


Скачати 133.37 Kb.

  • Анотація.
  • Ключові слова
  • Ключевые слова
  • Аналіз останніх досліджень та публікацій.
  • Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.
  • Виклад основного матеріалу дослідження.
  • Висновки з даного дослідження.
  • Перспективи подальших розвідок у даному напрямку
  • ЛІТЕРАТУРА: 1. Апостолова Г. В. Про наслідки використання електронної техніки для розвитку здібностей дитини / Г. В. Апостолова // Практична психологія та соціальна робота