Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Менеджмент підприємницької діяльності

Менеджмент підприємницької діяльності




Сторінка12/16
Дата конвертації10.03.2017
Розмір3.19 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
ТЕМА: РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
1. Виробничі фонди підприємства поділяються на основні та оборотні залежно від:

а) тривалості кругообігу;

б) способу перенесення своєї вартості в процесі виробництва;

в) умов оновлення;

г) усі відповіді правильні.

2. До складу основних виробничих фондів входять:

а) будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби;

б) будівлі, споруди, передавальні пристрої, устаткування, незавершене виробництво, інструменти і прилади, транспортні засоби;

в) будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інструменти і прилади, запаси сировини і матеріалів.



3. Ознака, що лежить в основі поділу основних фондів на активну та пасивну частину, це:

а) цільове призначення;

б) рівень дохідності;

в) ступінь спрацьованості;

г) характер участі у виробничих процесах.

4. До активної частини основних виробничих фондів відносяться:

а) машини, устаткування, передавальні пристрої;

б) будівлі, споруди, інвентар;

в) будівлі, споруди, незавершене виробництво, готова продукція;

г) незавершене виробництво, машини, транспортні засоби

5. До пасивної частини основних виробничих фондів відносяться:

а) машини, споруди, транспортні засоби, збутова мережа;

б) будівлі, споруди, інвентар;

в) устаткування, силові і робочі машини, вимірювальні прилади і техніка.



6. Відновна вартість основних фондів – це:

а) вартість основних фондів до моменту введення їх в експлуатацію;

б) вартість основних фондів з урахуванням їх зносу;

в) грошове вираження витрат на відтворення основних фондів у сучасних умовах;

г) вартість основних фондів на момент їхньої ліквідації.

7. Під фізичним зносом основних фондів розуміють:

а) зменшення вартості машин і устаткування в результаті впровадження нових ефективних їх видів;

б) постійну втрату основними фондами своєї первісної вартості в процесі виробництва;

в) постійну втрату основними фондами своєї первісної вартості, що відбувається з ними в процесі виробництва чи їх бездіяльності.



8. Амортизація основних фондів – це:

а) знос основних фондів;

б) процес перенесення вартості основних фондів на собівартість виготовленої продукції;

в) відтворення основних фондів;

г) витрати з утримування основних фондів.

9. Виробнича потужність підприємства - це:

а) максимальна потужність устаткування, під час використання якої підприємство досягає найбільшого прибутку;

б) максимально можливий випуск продукції за одиницю часу в натуральному виразі за повного використання виробничого устаткування;

в) максимальний випуск продукції на вузьких місцях.



10. За природою свого походження нематеріальні ресурси виникають завдяки:

а) зносу основних виробничих фондів;

б) рідкісності ресурсів;

в) зменшенню індивідуальних витрат на виробництво;

г) новим, унікальним знанням у будь-якій формі;

д) наближенню споживачів до виробників продукції;

є) правильні відповіді «б» і «г».

11. Головною особливістю нематеріальних ресурсів є:

а) відсутність можливості визначення загального конкретного розміру користі, вигоди, яку вони дають підприємству;

б) короткий життєвий цикл;

в) неможливість забезпечення їхнього правового захисту;

г) їх обов'язкова наявність на будь-якому підприємстві.

12. Сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв'язки, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів тощо – це:

а) товарний знак;

б) гудвіл;

в) «ноу-хау»;

г) фірмове найменування.

13. Розроблена автором або авторським колективом модель виробу, який буде випускатися на даному підприємстві – це:

а) винахід;

б) промисловий зразок;

в) раціоналізаторська пропозиція;

г) корисна модель;

д) еталон.



14. Нематеріальні активи – це:

а) права на використання об'єктів промислової та інтелектуальної власності;

б) різновид нематеріальних ресурсів;

в) складова потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи отримання доходів;

г) жодної правильної відповіді.

15. Патент – це:

а) система правових норм, що визначають виключне право авторів наукових, літературних творів на використання плодів своєї праці;

б) договір на строкове і відшкодоване володіння та користування майном;

в) документ, яким держава (державний орган), надає особі або підприємству виключне право використання зазначеного в ньому об'єкта промислової власності;

г) дозвіл на використання нематеріальних ресурсів.

16. Ліцензіар – це:

а) власник, який передає іншій заінтересованій особі ліцензію на використання в певних межах прав на патенти, «ноу-хау» тощо;

б) заінтересована особа, якій власник передає права користування об’єктом ліцензії.

17. Паушальна виплата – це:

а) одноразова винагорода за право користування об’єктом ліцензійної угоди;

б) періодичні відрахування протягом чинності ліцензійної угоди, які встановлюються у вигляді ставок до обсягу чистих продажів;

в) періодичні відрахування протягом чинності ліцензійної угоди, які встановлюються у вигляді ставок до собівартості виробництва;

г) періодичні відрахування протягом дії ліцензійної угоди, які встановлюються з розрахунку на одиницю ліцензійної продукції.

18. Роялті – це:

а) періодичні відрахування протягом чинності ліцензійної угоди;

б) одноразова виплата за використання об’єкта ліцензійної угоди;

в) відстрочка терміну платежу за використання об'єкта ліцензійної угоди;

г) патентна грамота;

д) патентний опис.


ТЕМА: КАДРОВИЙ ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА
1. Сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності – це:

а) трудовий колектив;

б) персонал підприємства;

в) кадри підприємства;

г) трудовий потенціал.

2. З метою характеристики соціальних та моральних потреб працівників підприємства, їх особливих цілей та економічних інтересів використовують термін:

а) трудові ресурси;

б) трудовий колектив;

в) кадри підприємства;

г) трудовий потенціал.

3. За характером участі в господарській діяльності підприємства персонал підрозділяється на:

а) виробничий і невиробничий;

б) робітників, службовців, спеціалістів, керівників;

в) висококваліфікований, кваліфікований, малокваліфікований, некваліфікований;

г) усі відповіді правильні.

4. Які із зазначених категорій працівників не відносяться до виробничого персоналу:

а) працівники дитячого саду та бази відпочинку;

б) робітники інструментального цеху;

в) робітники транспортного цеху;

г) працівники складу заводу.


  1. До категорії «службовець» відносяться працівники, що:

а) займаються інженерно-технічними, економічними й іншими роботами;

б) зайняті безпосередньо в процесі виробництва та надання матеріальних благ;

в) здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування;

г) обіймають посади керівників структурних підрозділів підприємства.



6. До основних робітників не відноситься:

а) наладчик карусельних верстатів;

б) токар-розточник механічного цеху;

в) робітниця відділу технічного контролю;

г) жодної правильної відповіді.

7. Кваліфікація – це:

а) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;

в) більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;

г) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

8. Вид трудової діяльності, здійснення якої вимагає відповідної підготовки, називається:

а) професією;

б) спеціальністю;

в) кваліфікацією;

г) категорією.

9. Продуктивність праці характеризується:

а) обсягом випущеної продукції;

б) обсягом випущеної за одиницю часу продукції у розрахунку на одного працюючого;

в) кількістю продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу;

г) жодної правильної відповіді.

10. Трудомісткість виробництва – це:

а) затрати робочого часу на одиницю продукції;

б) обернений показник виробітку;

в) чисельність працівників, що приходиться на одиницю продукції;

г) усе перелічене є правильним.

11. Який з показників є трудовим показником продуктивності праці:

а) верстатозмінність;

б) трудомісткість;

в) матеріаломісткість;

г) фондомісткість.

12. Якщо виробіток на одного працівника підприємства підвищиться, то трудомісткість:

а) теж підвищиться;

б) знизиться;

в) залишиться незмінною;

г) усе залежить від особливостей конкретного підприємства.

13. Нормування праці – це:

а) забезпечення підприємства робочою силою та її правильний розподіл між робочими місцями;

б) умови, в яких здійснюється процес праці;

в) визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовлюється в одиницю часу;

г) система технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів із використання праці.

13. Для визначення чисельності працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, не треба знати:

а) планову кількість виробів;

б) годинну норму виробітку одного працівника;

в) дійсний фонд робочого часу одного середньооблікового працівника;

г) середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві;

д) сумарну трудомісткість виробничої програми.



14. Для визначення чисельності обслуговуючого персоналу, праця якого не нормується, не треба знати:

а) загальну чисельність одиниць устаткування, що обслуговується;

б) кількість змін роботи устаткування;

в) дійсний фонд робочого часу одного середньооблікового працівника;

г) коефіцієнт облікового складу;

д) норму обслуговування на одного працівника;


ТЕМА: Виробничий процес та його організація
1. Виробництво являє собою процес, спрямований на створення продукції або надання послуг з метою:

а) отримання прибутку;

б) задоволення суспільних та особистих потреб;

в) поєднання дій працівників, засобів праці та природних ресурсів, які необхідні для виготовлення продукції.



2. До факторів виробництва не відносять:

а) засоби праці;

б) предмети праці;

в) капітал;

г) трудові ресурси;

д) продукцію.



3. Загальна структура підприємства визначається сукупністю:

а) цехів, дільниць, допоміжних підрозділів, які безпосередньо або побічно беруть участь у виробництві продукції;

б) виробничих та невиробничих підрозділів, управлінських підрозділів, розміром взаємозв'язку та співвідношення між ними;

в) виробничих, управлінських та обслуговуючих підрозділів, їхніми зв'язками, які формуються на принципах підлеглості.



4. Виробнича структура підприємства визначається:

а) сукупністю цехів, дільниць, обслуговуючих господарств та служб, які беруть участь у виробничому процесі, та зв'язками між ними;

б) сукупністю виробничих та функціональних підрозділів, які побічно беруть участь у виробничому процесі;

в) економічними зв'язками, що виникають між виробничими підрозділами підприємства.



5. Сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб робітників підприємства – це:

а) виробнича інфраструктура;

Виробни́ча інфраструкту́ра - це комплекс галузей, що обслуговують основне виробництво і забезпечують його ефективну економічну діяльність. До них належать транспорт, зв'язок, електроенергетика, кредитно-фінансові заклади, спеціалізовані галузі ділових послуг.

б) соціальна інфраструктура;

в) організаційна структура;

г) виробнича структура.

6. Основною структурною виробничою одиницею є:

а) цех;


б) дільниця;

в) робоче місце.



7. Заготівельні виробничі цехи відносять до:

а) допоміжних;

б) обслуговуючих;

в) основних.



8. Не відноситься до типу виробничої структури підприємства:

а) предметна;

б) спеціалізована;

в) технологічна;

г) змішана.

9. Предметна структура забезпечує:

а) підвищення випуску продукції;

б) підвищення продуктивності праці;

в) збільшення тривалості виробничого циклу;

г) усе перелічене вище;

д) правильні відповіді ”а”, “б”.



10. Не здійснює безпосереднього впливу на виробничу структуру підприємства:

а) галузева специфіка підприємства;

б) рівень вимог до якості продукції;

в) тип виробництва;

г) регіон розташування;

д) характер виробничого процесу.



11. Виробничий процес – це:

а) сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та сил природи, потрібних для виготовлення продукції;

б) процес безпосереднього вироблення продукції основної продукції підприємства;

в) сукупність дій щодо зміни та визначення стану предмета праці;

г) процес виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів.

12. До обслуговуючих процесів не відносять:

а) складські;

б) транспортні;

в) ремонтні.



13. Дискретні процеси – це виробничі процеси:

а) які не потребують технологічної циклічності;

б) яким притаманна циклічність, пов’язана з виготовленням виробів певної форми;

в) які виконуються робітником за допомогою машин;

г) які здійснюються машинами без участі робітника.

14. Принцип спеціалізації виробничого процесу означає:

а) одночасне виконання окремих операцій і процесів;

б) безпосереднє здійснення суміжних технологічних операцій;

в) обробку предметів праці без зустрічних і зворотних переміщень на всіх стадіях виробничого процесу;

г) зменшення номенклатури продукції, яка виробляється на кожній ділянці підприємства;

15. Технологічна концентрація виробництва – це:

а) збільшення продуктивності технологічних установок, агрегатів устаткування;

б) укрупнення виробничих одиниць підприємства;

в) процес збільшення розміру самостійних підприємств.



16.Виробнича програма підприємства - це:

а) стратегічний план економічного розвитку підприємства;

б) система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок;

в) установлення термінів виробництва окремих видів продукції;

г) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок;

д) план ресурсного забезпечення підприємства.



17. Для обчислення обсягу виробництва і реалізації продукції використовуються показники:

а) натуральні;

б) трудові;

в) вартісні;

г) усі відповіді правильні.

18. Які показники виробничої програми характеризують виробничу спеціалізацію підприємства:

а) натуральні;

б) трудові;

в) вартісні.



19. До вартісних показників виробничої програми підприємства не належить:

а) товарна продукція;

б) валова продукція;

в) номенклатура та асортимент;

г) реалізована продукція;

д) чиста та умовно-чиста продукція.



20. Товарна продукція не включає:

а) готову для реалізації продукцію;

б) роботи та послуги промислового характеру, виконані для інших підприємств;

в) запчастини та напівфабрикати для реалізації на сторону;

г) готову продукцію, напівфабрикати, що виготовлені для власних потреб.
ТЕМА: ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ТА СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

1. Собівартість продукції являє собою:

а) усі види виплат підприємства постачальникам за ті ресурси, що були використані;

б) грошові платежі постачальникам ресурсів: оплату сировини, палива, заробітну плату, амортизаційні відрахування;

в) грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції.



2. Витрати промислового підприємства поділяються на прямі та непрямі за:

а) економічним характером витрат;

б) ступенем їх однорідності;

в) способом обчислення на одиницю продукції;

г) реакцією витрат на зміну обсягу виробництва.

3. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:

а) змінними;

б) постійними;

в) прямими;

г) непрямими.

4. Економічні витрати являють собою:

а) грошові платежі постачальникам ресурсів: оплату сировини, палива, заробітну плату, амортизаційні відрахування;

б) усі види виплат підприємства постачальникам за ті ресурси, що були використані;

в) витрати, які мають неявний характер та відбивають використання у виробництві ресурсів, які належать власникам підприємства.



5. Змінні витрати – це:

а) витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом певного різновиду продукції;

б) витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції;

в) витрати, які прямо обчислюються на одиницю продукції;

г) витрати, загальна сума яких за певний час не залежить від обсягу виготовленої продукції.

6. До непрямих витрат не відноситься наступна стаття собівартості:

а) витрати на утримування і експлуатацію устаткування;

б) цехові витрати;

в) загальнозаводські витрати;

г) витрати на освоєння і підготовку виробництва;

д) позавиробничі витрати.



7. До постійних витрат не відноситься наступна стаття собівартості:

а) цехові витрати;

б) загальнозаводські витрати;

в) зворотні відходи;

г) втрати від браку;

д) позавиробничі витрати.



8. До прямих не відносяться витрати на:

а) сировину і матеріали;

б) зворотні відходи;

в) заробітну плату основних виробничих робітників;

г) експлуатацію та утримування устаткування;

д) знос інструмента.



9. Показник граничних витрат використовується під час:

а) аналізу доцільності зміни обсягу виробництва продукції;

б) прогнозування величини витрат;

в) обліку та аналізу витрат;

г) планування величини витрат.

10. Витрати виробництва на підприємстві складаються із:

а) заробітної плати, амортизаційних відрахувань, вартості матеріалів, накладних витрат;

б) податків, заробітної плати, амортизаційних відрахувань, підприємницького прибутку;

в) відсотка за кредитом, заробітної плати, податку з прибутку, амортизаційних відрахувань;

г) витрат на відрядження і представницьких витрат, вартості матеріалів, податку з прибутку, прибуткового податку.

11. Метою групування витрат за калькуляційними статтями є:

а) визначення потреби в поточних витратах;

б) визначення собівартості одиниці виробу;

в) визначення структури собівартості виробленої продукції;

г) визначення пайової участі у витратах на виробництво одиниці продукції;

д) розробка плану зниження собівартості.



12. До собівартості промислової продукції відносяться:

а) поточні витрати на виробництво;

б) капітальні витрати;

в) виражені в грошовій формі витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

г) витрати на сировину, матеріали і заробітну плату працюючих;

д) витрати на устаткування.



13. Собівартість валової продукції відрізняється від кошторису виробництва на величину:

а) витрат, які не включаються у виробничу собівартість продукції;

б) залишків витрат майбутніх періодів і майбутніх платежів;

в) залишків незавершеного виробництва за собівартістю;

г) правильні відповіді “а” і “б”;

д) усі відповіді правильні.



14. Собівартість товарної продукції можна визначити:

а) синтетичним способом;

б) пофакторним методом;

в) як суму попередньо визначеної собівартості окремих виробів;

г) усі відповіді правильні.

ТЕМА: ДОХІД, ПРИБУТОК ТА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

1. Дохідність підприємства є:

а) одним з найголовніших показників, які відображають його фінансовий стан;

б) показником, який визначає мету підприємницької діяльності;

в) показником, який характеризує основний результаті діяльності підприємства;

г) правильні “б” і “в”;

д) всі відповіді правильні.



2. Дохід підприємства – це виручка:

а) отримана від реалізації матеріальних цінностей підприємства та послуг невиробничого характеру;

б) підприємства від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збору;

в) від реалізації виготовленої підприємством продукції;

г) усі відповіді правильні.

3. Прибуток – це:

а) виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат;

б) частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність;

в) виручка від підприємницької діяльності;

г) дохід підприємства.

4. Основною умовою одержання підприємством певної суми прибутку є:

а) перевищення доходів над витратами;

б) здійснення господарської діяльності в певному обсязі;

в) задоволення попиту;

г) усі відповіді неправильні.

5. Чистий прибуток підприємства відрізняється від прибутку від звичайної діяльності на величину:

а) процентів за довгострокові кредити;

б) податку на прибуток;

в) алгебраїчної суми надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податку на надзвичайний прибуток;

г) витрат на виконання позареалізаційних операцій.

5. Рентабельність – це:

а) частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

б) відносний показник ефективності діяльності підприємства;

в) різниця між виручкою та прямими витратами;

г) відношення валових витрат на виробництво до обсягу товарної продукції.

6. Рентабельність підприємства – це:

а) одержуваний підприємством прибуток;

б) відносна дохідність або прибутковість, що вимірюється у відсотках до витрат коштів або капіталу;

в) відношення прибутку до середньої вартості основних фондів та оборотних коштів;

г) прибуток на 1 грн. обсягу реалізованої продукції.
7. Рентабельність продукції визначається як співвідношення:

а) балансового прибутку до обсягу реалізації продукції;

б) прибутку від реалізації продукції та виручки від реалізації (без ПДВ та акцизу);

в) балансового прибутку та середньої вартості майна підприємства;

г) балансового прибутку та середньої вартості основних фондів та оборотних коштів.

8. Рентабельність власного капіталу – це відношення:

а) балансового прибутку до власного капіталу;

б) чистого прибутку до власного капіталу;

в) валового прибутку до власного капіталу;

г) прибутку (до сплати процентів за кредит) до власного капіталу.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16