Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Менеджмент підприємницької діяльності

Менеджмент підприємницької діяльності




Сторінка2/16
Дата конвертації10.03.2017
Розмір3.19 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Сутність, функції і форми підприємства ........................................................


13



    1. Форми і види підприємств …………………….................................................


13



    1. Класифікація підприємств за розмірами …….................................................


15



    1. Зовнішнє середовище функціонування підприємства ....................................


15

Лекція 3. Ресурсне забезпечення підприємства ………….................................................

17




3.1. Основні фонди підприємства та підвищення ефективності їх використання …………………………………………………………………………………….

17





3.2. Нематеріальні ресурси та активи підприємства ..............................................

18

Лекція 4. Кадрова політика підприємства ………………..................................................

21




    1. Персонал підприємства. Склад та структура …………………………………

21




    1. Рух персоналу та його показники ………………..............................................

25




    1. Основні проблеми у сфері кадрової політики ……………….........................

28

Лекція 5. Виробничий процес та його організація ………….............................................

29




    1. Принципи організації виробництва …………..................................................

29




    1. Виробнича структура та інфраструктура підприємства ………….................

31




    1. Виробнича програма, її сутність та основні поняття …………......................

31




    1. Поняття якості продукції. Показники якості продукції …………..................

36

Лекція 6. Планування діяльності підприємства ………….................................................

38




    1. Роль і місце планування в управлінні підприємством ……………………….

38




    1. Методи планування …………………………..................................................

39




    1. Оперативно-календарне планування …………................................................

39

Лекція 7. Бізнес-планування в підприємницькій діяльності …………………………….

42




    1. Сутність бізнес-планування та призначення бізнес-плану ………………....

42




    1. Зміст бізнес-плану ………………………….....................................................

42




    1. Реалізація бізнес-плану на підприємстві …………..........................................

45

Лекція 8. Управління підприємством ……………………………………………………..

45




    1. Поняття і сучасні принципи управління ……………………..……………....

46




    1. Функції та методи управління підприємством ………………………………

47




    1. Організаційні структури управління підприємством ………………………..

47




    1. Припинення підприємницької діяльності …………………………...……….

51

Лекція 9. Витрати виробництва та собівартість продукції ………………………………

52




9.1. Поняття витрат та собівартості продукції. Класифікація витрат і структура собівартості …………………………...................................................................

52




9.2. Методи визначення собівартості продукції …………………..……………..

54




9.3. Шляхи зниження собівартості продукції …………………………………….

55

Лекція 10. Дохід, прибуток та рентабельність підприємства. Ризики підприємницької діяльності ……………………………………………………………………….

56





    1. Економічна сутність доходу підприємства. Сутність прибутку підприємства, його види ……………………………………………………………...………

56





    1. Рентабельність підприємства …………………………................................

57




    1. Ризики підприємницької діяльності …………………………......................

58

Семінарсько-практичні заняття ……………………………………………………...……

60

Тема 1. Підприємство як суб’єкт ринкових відносин ……………………………

60

Тема 2. Ресурсне забезпечення підприємства …………………………………….

60

Тема 3. Кадровий персонал підприємства ………………………………………..

61

Тема 4. Виробничий процес та його організація ……………………..………….

62

Тема 5. Витрати виробництва та собівартість продукції ………………………...

63

Практичні завдання …………………………………...……………………………………

65

Тема: Складання бізнес-плану власного підприємства ……………..…………..

65

Тема: Кадровий склад підприємства ………………………………….…..………

75

Тема: Дохід, прибуток та рентабельність підприємства ………………...………

78

Тестовий контроль для перевірки знань ………………………………………….…..…..

81

Тема: Підприємство як суб’єкт ринкових відносин ……………………………...

81

Тема: Ресурсне забезпечення підприємства ……………………………………...

83

Тема: Кадровий персонал підприємства ………………………………………….

85

Тема: Виробничий процес та його організація …………………………………...

86

Тема: Витрати виробництва та собівартість продукції …………………………..

89

Тема: Дохід, прибуток та рентабельність підприємства ………………………...

90

Тема: Планування діяльності підприємства ……………………………………...

92

Теми для самостійного опрацювання ……………………………………………………..

94

Тема 1. Інвестиції на підприємстві: формування, використання, ефективність .

94

Тема 2. Оборотні кошти підприємства ……………………………………………

95

Тема 3. Оплата праці на підприємстві …………………………………………….

96

Тема 4. Управління підприємством ……………………………………………….

98

Орієнтовні питання для модульного контролю ………………………………………….

101

Приклади типових завдань модульного контролю знань ………………………………..

104

Оцінювання навчальних досягнень студентів ……………………………………………

105

Словник основних термінів і понять з курсу ……….…………………………………….

106

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Нова система господарювання, яка формується в умовах переходу вітчизняної економіки до ринку, потребує відповідних знань у майбутніх спеціалістів у галузі сучасного менеджменту. Суспільству потрібні фахівці, які вміють аргументовано відстояти свої ідеї, взяти на себе ініціативу, мають лідерські якості, йдуть на розумний ризик і ведуть за собою інших.

Недостатня продуктивність традиційного управління дедалі все частіше спонукає дослідників до пошуку ефективних механізмів і шляхів забезпечення продуктивної діяльності організації. Вирішенню цієї проблеми, реалізації першочергових завдань сприяє культура ділових стосунків, управлінська та особиста культура фахівців.

Відтак, постала необхідність формування у випускників вищих навчальних закладів нового управлінського мислення, умінь та навичок ефективного менеджменту.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Запропонована навчальна дисципліна висвітлює основи менеджменту підприємницької діяльності в науковому і прикладному аспектах. Для того, щоб успішно набути професійних знань з управлінських питань, необхідно опанувати спеціальну літературу не тільки з менеджменту, а й з інших дисциплін – географії ринку праці України, техніко-економічних основ виробництва, основ маркетингу, регіональних проблем стійкого розвитку, психології та ін.



Мета забезпечити відповідну науково-практичну підготовку майбутніх фахівців-географів у галузі управління.

Завдання:

  • формування управлінської культури майбутніх фахівців-географів;

  • наукове, творче осмислення новітніх підходів до управління;

  • формування стилю управління, наукової організації праці;
    Організація праці - це один з напрямів управління виробництвом, що здійснюється через систему взаємопов'язаних між собою методів залучення до праці, форм розподілу та кооперації, згідно з якою групи працівників закріплюються за певними галузями суспільно-корисної діяльності.


  • оволодіння основами ефективного менеджменту.

Рівні компетентності студентів:

  • розуміння співвідношення понять «управління», «менеджмент», «керівництво»;

  • знання сучасних концепцій та тенденцій розвитку менеджменту;

  • виявлення сутності етики ділового спілкування;

  • оволодіння основами наукової організації праці керівника;

  • засвоєння технології прийняття управлінських рішень;

  • знання способів розв’язання конфліктів і усунення стресів;

  • виявлення особливостей менеджменту підприємницької діяльності;

  • застосовування різних підходів до управління;

  • володіння методами мотивування, стимулювання якісної роботи персоналу;

  • організація власної праці та праці персоналу.


СТРУКТУРА МОДУЛІВ

Характеристика навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань

0401 природничі науки


За вибором

навчального закладу



Напрям підготовки

8.04010402 географія


Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

Економічна та соціальна географія


Рік підготовки:

5-й

6-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання: бізнес-план

Семестр

Загальна кількість годин – 54

9-й

11-й

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента –2,4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр економічної та соціальної географії, викладач




Лекції

20 год.

8 год.

Практичні, семінарські

10 год.

2 год.

Самостійна робота

24 год.

44 год.

Із них ІНДЗ: 7 год.

Вид контролю: іспит

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 30/24

для заочної форми навчання – 10/44



Структура навчальної дисципліни

Назви модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

Л.

П.

С.р




Л.

П.

С.р

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Модуль 1. Загальні засади менеджменту підприємницької діяльності

Тема 1. Менеджмент у підприємницькій діяльності

3

2




1

3

1




2

Разом за модулем 1

3

2




1

3

1




2

Модуль 2. Забезпечення ефективної діяльності підприємства

Тема 2. Підприємство як суб’єкт ринкових відносин

5

2

1

2

3

1




2

Тема 3. Ресурсне забезпечення підприємства

5

2

1

2

5

2




3

Тема 4. Кадрова політика підприємства

6

2

2

2

5




2

3

Тема 5. Виробничий процес та його організація

5

2

1

2

4

1




3

Тема 6. Планування діяльності підприємства

5

2

1

2

4

1




3

Тема 7. Бізнес-планування в підприємницькій діяльності

4

2

2




8







8

Тема 8. Управління підприємством

4

2




2

4

1




3

Тема 9. Витрати виробництва та собівартість продукції

5

2

1

2

5







5

Тема 10. Дохід, прибуток та рентабельність підприємства. Ризики підприємницької діяльності

5

2

1

2

6

1




5

Разом за модулем 2




18

10

16

44

7

2

35

Усього годин

47

20

10

17

47

8

2

37

Індивідуальне науково-дослідне завдання

7







7

7







7

Усього годин

54

20

10

24

54

8

2

44

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Основна література:

  1. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учеб.-метод. пособ. / Алексеева М.М. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 248 с.

  2. Бесєдін М.О. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): Підручник / М.О. Бесєдін, В.М Нагаєв. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 496 с.

  3. Болховитинова И.С. Планирование на предприятии: Учеб. пособ. / И.С. Болховитинова, С.Н. Каруна, Л.В. Щупак. – Воронеж: Воронеж. гос. техн. ун-т, 2002. – 153 с.

  4. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник / Бухалков М.И. – М.: ИНФРА, 2003. – 400 с.

  5. Веснин В.Р. Основы менеджмента / Веснин В.Р. – М.,1996.

  6. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навч. посіб. Друге видання, перероб. і допов. / Виноградська А.М. – К.: Кондор, 2007. – 544 с.

  7. Вудок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя – практика / М. Вудок, Д. Френсис. – М.: Дело, 1991.

  8. Горемыкин В.А. Планирование на предприятии / Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. – М.: Инф.-изд. Дом “Филинъ”, 1999.

  9. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке.: Пер. с англ.: Уч. пос. / Друкер П.Ф. – М., 2000.

  10. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / Друкер П.Ф. – М., 1992.

  11. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. i доп. / Бойчик I.М., Xapiв П.С., Хопчан М.I., Піча Ю.В. – К.: Каравела; Л.: Новий Cвiт-2000, 2001. – 298 с.

  12. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

  13. Елисеев А.Г. Организация и методика проведения деловых совещаний / Елисеев А.Г. – К.,1995.

  14. Зінь Е.А. Планування діяльності підприємства: Підручник / Е.А. Зінь, М.О. Турченук – К.: Професіонал, 2004. – 320 с.

  15. Ильин А.И. Планирование на предприятии: Учебник / Ильин А.И. – Минск: Новое знание, 2004. – 635 с.

  16. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / Іванова В.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 472 с.

  17. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента / Кабушкин Н.И. – Минск, 1999.

  18. Карлоф Б. Деловая стратегия/ Пер. с англ. – М., 1991.

  19. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навч. посіб. / Коломінський Н.Л. – К.,1996.

  20. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент / Котлер Ф. – СПб.,1999.

  21. Кунц Г. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функцій / Г. Кунц, С. О’Доннел. – М.,1981.

  22. Любанова Т.П. Стратегическое планирование на предприятии: Учеб. пособ. / Любанова Т.П., Мясоедова Л.В., Олейникова Ю.А. – М.: ИКЦ «Март»; Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2005. – 400 с.

  23. Маховикова Г.А. Планирование на предприятии: конспект лекций / Маховикова Г.А., Кантор Е.Л., Дрогомирецкий И.И. – М.: Эксмо, 2007. – 144 с.

  24. Мескон М. Основы менеджмента / Пер. с англ. / Мескон М., Х., Альберт М., Хедоури Ф. – М., 1992.

  25. Мицич П. Как проводить переговоры / Мицич П. – М.,1987.

  26. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник / Орлов О.О. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

  27. Основы менеджмента / Под. ред. В.С.Верлоки, И.Д. Михайлова. – Харьков, 1996.

  28. Пасічник В.Г. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / В.Г. Пасічник , О.В. Акіліна. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 с.

  29. Планирование на предприятии : практ. пособ. / Под ред. Лапыгина. – М.: Изд-во «Омега-Л», 2007. – 304 с.

  30. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Є. Москалюка. — К.: КНЕУ, 2005. – 384 с.

  31. Планування та прогнозування в умовах ринку. – Навч. посіб./ За ред. В.Г. Воронкової. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 608 с.

  32. Платонова Н.А., Харитонова Т.В. Планирование деятель-ности предприятия: Учеб. пособ. / Н.А. Платонова, Т.В. Харитонова – М.: Издательство «Дело и сервис», 2005. – 432 с.

  33. Прогнозирование и планирование в условиях рынка / Под ред. Т.Г. Морозовой, А.В. Пулькина. – М.: ЮНИТИ – ДИАНА, 1999. – 318 с.

  34. Свіницька О.М. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / Свіницька О.М. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 232 с.

  35. Стратегическое планирование / Под ред. Э.А. Уткина. – М.: Ассоциация авторов и издателей “ТАНДЕМ”; Изд-во “ЭКМОС”, 1998. – 440 с.

  36. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: Навч. пociб. / Г.М. Тарасюк, Л.I. Шваб – К.: Каравела, 2003. – 432 с.

  37. Терентьев В.К. Истины управления: взгляд на основы менеджмента / Терентьев В.К. – М., 2002.

  38. Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент: Учебник / Фатхутдинов Р.А. – 5-е изд. – СПб.: Питер, 2007. – 496 с.

  39. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: Учебник / Фатхутдинов Р.А. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2001. – 448 с.

  40. Фельзер А.Б. Техніка роботи керівника: Навч. посіб. / Фельзер А.Б. – К., 1993.

  41. Хміль Ф.І. Ділове спілкування / Хміль Ф.І. – К., 1994.

  42. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник / Хміль Ф.І. – К., 1995.

  43. Чаюн І.О. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсного обґрунтування: Навч. посіб. / І.О. Чаюн, І.Ю. Бондар. – К.: Київ. нац. торг.–екон. ун-т, 2000. – 127 с.

  44. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / Швайка Л.А. – Л.: Магнолія Плюс, 2004. – 268 с.

  45. Ясинський В.В., Гайдай О.О. Бізнес-планування: теорія і практика: Навч. посіб. / В.В. Ясинський, О.О. Гайдай. – К.: Каравела, 2004. – 232с.


Додаткова:

  1. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление / Конаржевский Ю.А. – М., 2000.

  2. Лабунская В.А. Невербальное поведение / Лабунская В.А. – Ростов-на-Дону, 1985.

  3. Мистецтво управління персоналом. Книга 1/За ред. Ю.Наврузова. – К., 2002.

  4. Нагаєв В.М. Конфліктологія: курс лекцій (модульний варіант) / Нагаєв В.М. – К., 2004.

  5. Організація праці менеджера: Навч. посіб. / Виноградський М.Д. та ін. – К., 2003.

  6. Пиз А. Язык телодвижений / Пиз А. – Н. Новгород, 1992.

  7. Проектування систем управління та менеджменту: Практикум / За ред. Й.С. Завадського. – К., 1994.

  8. Симонов В.П. Педагогический менеджмент: 50 ноу-хау в управлении педагогическими системами / Симонов В.П. – М., 1999.

  9. Шейнов В.П. Как управлять другими. Как управлять собой: искусство менеджера/ Шейнов В.П. – Минск, 1997.

ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ
ЛЕКЦІЯ 1. МЕНЕДЖМЕНТ У ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

План:

1.1. Суть і значення менеджменту.

1.2. Школи практичного менеджменту.

1.3. Види та функції менеджменту.


1.1. Суть і значення менеджменту.

Історія управлінської думки має свої корені, які йдуть в глибину віків і тисячоліть. Висловлювання по проблемах управління вчені знаходять і на єгипетських папірусах, і на глиняних табличках з міжгір'я Тигру і Євфрату. Проте поєднувати їх з менеджментом прямо не можливо, тому що це були в основному рекомендації по державному управлінню.

Протягом усієї історії люди захоплювалися такими постатями, як Олександр Македонський і Наполеон, Генрі Форд і Пол Гейтц, більше, ніж видатними вченими, мислителями та поетами.

Ге́нрі Фо́рд (англ. Henry Ford; * 30 липня 1863(18630730), Дірборн, Мічиган, США - † 7 квітня 1947, Дірборн, США) - конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор», перший віце-президент Співтовариства автомобільних інженерів SAE (нині - SAE International), також один з найбагатших людей усіх часів.
Глиня́ні табли́чки (іноді - глиня́ні кни́ги) - археологічні знахідки, записи (тексти, малюнки, схеми, карти), зроблені на глиняних табличках.
Алекса́ндр III Македо́нський (грец. Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών) або Александр Великий (грец. Μέγας Ἀλέξανδρος) (кінець липня 356 до н. е., Пелла - 10 червня 323 до н. е.) - дев'ятнадцятий цар Македонії, син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру.
Успіхи цих діячів спричинювалися не лише тим, що вони знали, чого і як хотіли б досягти. Найдивовижнішим завжди здавалося те, що вони вміли підпорядковувати собі інших і змушувати їх свідомо, наполегливо, майже добровільно діяти для досягнення поставленої мети. Вміння керувати чи то виробництвом, чи армією, чи державою завжди вважалося і називалося мистецтвом або талантом. Від нього залежала доля держав, війн, народів і окремих людей. Але у ХХ ст. підприємств, організацій, військових підрозділів і самостійних держав стало настільки багато, а їх взаємодії стали такі тісні та різноманітні, що чекати та шукати управлінський талант на кожну керівну посаду стало ніколи і нікому. Саме тому мистецтво управління перетворилося у науку управління – менеджмент (від англ. "management" – управління, завідування, організація).

У фундаментальній книзі М.Х. Мескона, М.Альберта, Ф. Хедоурі "Основи менеджменту" даються такі визначення менеджменту:



Менеджмент – це вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

Менеджмент – це діяльність, яка відповідно до цілей та завдань бізнесу розробляє плани, визначає не лише, що і коли робити, але й як і хто буде виконувати те, що намітили, формує робочі процедури по всіх стадіях управління та здійснює контроль.

Менеджментце не управління предметами, а організація і управління роботою людей.

Менеджмент – діяльність щодо знаходження найкращих способів досягнення цілей організації.

Реалізацією завдань менеджменту на підприємствах та в організаціях займаються менеджери. Менеджери – це прошарок професіоналів-управлінців, головним завданням яких є координація і організація діяльності колективів на основі врахування об'єктивних законів та закономірностей економіки, соціології, психології, конфліктології тощо, тобто управління на науковій основі.

Менеджер - управлінець, директор, адміністратор, найманий професійний керівник, що не є власником фірми.

З розвитком менеджменту змінюються вимоги суспільства до професійних якостей менеджера. Раніше головною вимогою до управлінця була здатність якнайшвидше реагувати на зміни ринкової ситуації. Сьогодні гарним спеціалістом вважається той менеджер, який створює для свого підприємства нові ринки і не лише пасивно реагує на ринкові зміни, але й сам змінює ринок. Виконуючи свої обов’язки, менеджер виступає у ролі управлінця, дипломата, лідера, новатора, вихователя тощо.

На сучасних підприємствах у розвинутих країнах зайнято значно менше рядових робітників, ніж 50 і навіть 10 років тому. В майбутньому їх буде ще менше. Вже зараз існують підприємства, на яких практично немає робітників, а існують лише висококваліфіковані службовці та менеджери. Останні стають основним і водночас найрідкіснішим фактором виробництва.

На сучасному підприємстві одна людина ніколи або майже ніколи не може бути найкомпетентнішим менеджером. Фактично на всіх великих західних підприємствах вище керівництво формується у вигляді робочої групи.

Років тому - шкала часу, що широко використовується в археології, геології та інших науках для датування подій в минулому. Оскільки час відрахунку змінюється, стандартна практика пропонує використання 1950 року як еталонної точки «сучасності».
Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал).
Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
Вище керівництво, також Топ-менеджмент (англ. Top management) - група керівників організації вищого рівня ієрархії, які щодня несуть відповідальність за ефективне управління цією організацією. Такі керівники радою директорів і / або акціонерами наділені необхідними владою і повноваженнями.
Для створення творчого колективу менеджерів потрібно щонайменше два-три роки. Отже, підприємець має постійно дбати про наявність необхідного складу менеджерів відповідної кваліфікації для успішної роботи підприємства в тривалій перспективі.

З поняттям "менеджер" часто ототожнюють поняття "бізнесмен" або "підприємець". Слід зазначити, що "бізнесменом" або "підприємцем", як правило, називають власника капіталу. На відносно невеликому підприємстві власник може водночас виконувати функції менеджера і навіть виплачувати собі за цю роботу заробітну плату.

Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Але у величезних монополіях та транснаціональних корпораціях власники контрольних пакетів акцій мають під своїм контролем сотні підприємств і безумовно не можуть бути на всіх них менеджерами, здебільшого вони взагалі не мають ніякої певної визначеної посади. Менеджер обов’язково займає постійну офіційну посаду і одержує відповідну заробітну плату. Підприємцем же можна назвати того бізнесмена, який починає нову справу, реалізує принципово нові ідеї, вкладає власні гроші і бере на себе ризик. Це ж підкреслює канадський дослідник Х. Вудс, "менеджер як виконавча особа власника або роботодавця виконує функцію по управлінню персоналом і в цій якості розглядається окремо від підприємця.

1.2. Школи практичного менеджменту.

Американська школа менеджменту. Американці справедливо вважають себе засновниками менеджменту як науки або сфери знань і досліджень. Менеджер у США – професія престижна і почесна. Понад 1300 шкіл бізнесу у США мають офіційний сертифікат Американської асамблеї шкіл бізнесу, серед них найпрестижніші – Гарвардська та Стенфордська. Американське суспільство, що цінує ідеали індивідуалізму, багато уваги приділяє саме високій теоретичній підготовці окремого спеціаліста.

Японська школа менеджменту сформувалася відповідно до японської культури і системи освіти.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.
Протягом століть у японців формувалося кланове суспільство. Кожен відчував необхідність належати до певного клану і посідати в ньому певне місце. У кожного японця виховується гірі – почуття вдячності та відданості своєму клану. Дуже високо завжди цінувалася освіта – в Японії вже декілька століть немає неписьменних. Існує культ високої культури праці і поваги до майстерності: спеціаліст найвищої кваліфікації, найкращий у своїй справі оголошується національним надбанням.

У процесі навчання японські спеціалісти одержують, можливо, не таку глибоку освіту, як у США, але більш універсальну. Молодий спеціаліст обов’язково попрацює не лише за своєю конкретною спеціальністю, припустимо, інженера, але й механіка, технолога, економіста, бухгалтера тощо. Зрештою його зупинять на тій ланці роботи, яка найбільш відповідатиме його здібностям. Японці кажуть, що їх інженер підготовлений гірше, ніж американський інженер, технолог – гірше ніж американський технолог і т.д., але внаслідок того, що кожен японський спеціаліст має конкретне уявлення про кожну ділянку роботи, створюється суцільне поле компетентності, а тому загальний результат діяльності японського підприємства кращий, ніж американського. Відповідно до цієї концепції – "навчання за допомогою досвіду" і готується японський менеджер. Серед спеціалістів буде відібраний саме той, хто має не лише знання, але хист до керівництва. Він досконало знатиме свою фірму та різні аспекти бізнесу, але першу керівну посаду одержить у 30-35 років. За традицією японської культури фірма бере на себе піклування про працівника, і саме ця діяльність є однією з найголовніших для менеджера. Фірма може укласти з працівниками угоду довічного найму (останнім часом відсоток таких працівників зменшується), влаштовувати відпочинок, екскурсії по підрозділах, літнього працівника, який не відповідає посаді, може завчасно з пошаною відправити на пенсію. У відповідь – гірі – відданість, старанність, компетентність працівника. На японських фірмах вчаться всі – від робітника до президента – і відповідальність за це покладається на менеджера кожного підрозділу. Отже, школи бізнесу більшості японських підприємств не потрібні. Відтак їх налічується лише 3, та й ті в основному готують спеціалістів для роботи за кордоном. Для еліти існує Академія Мацусіти при фірмі "Мацусіта денки", яка молодих людей з вищою освітою навчає ще 5 років.

Все більше японських менеджерів працює за кордоном, в тому числі і в США. Виявляється, що і серед індивідуалістів-американців чимало тих, хто із вдячністю сприймає піклування фірми про себе.

Існують школи бізнесу і в Західній Європі.

Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.
Їх біля 300 зареєстровано у EFMD (Європейський фонд розвитку менеджменту). Більшість з них дають високий рівень підготовки, хоч магістерські ступені в галузі бізнесу і управління не настільки розповсюджені і не так цінуються, як у США.



1.3. Види та функції менеджменту.

Складність та багатоплановість процесу управління потребує поділу управлінської праці. Слід відрізняти вертикальний та горизонтальний поділ управлінської праці. Вертикальний поділ управлінської праці призводить до створення рівнів управління.

Форма піраміди використовується для того, щоб показати, що на кожному наступному рівні управління знаходиться менше людей, ніж на попередньому.

Відповідно до часу створення та управління організацією виділяють такі види менеджменту:



  • організаційне управління (створення самої організації, її структури та системи управління нею, механізму реалізації управлінських функцій тощо);

  • перспективне управління (визначення тривалих цілей організації, шляхів їх досягнення тощо);

  • поточне управління (визначення конкретних завдань, координація процесу їх розв'язання, забезпечення процесу розв’язання необхідними матеріальними, людськими, інформаційними фінансовими ресурсами, контролем, оцінкою результатів, корекцією; заохочення або покарання виконавців).

Можна визначити в управлінні і горизонтальний поділ праці, тобто розподіл управлінської діяльності щодо об’єктів управління. В усіх цих видах менеджменту здійснюється як перспективне, так і поточне управління. Отже, розрізняють такі види менеджменту або управління:

Управління виробництвом (виробничий менеджмент) передбачає, що відповідні служби менеджменту здійснюють управління процесом створення продукції організації. Для цього менеджмент здійснює наступні операції: управління розробкою та проектуванням продукту; вибір технологічного процесу, розміщення кадрів та техніки по процесу тощо;
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
управління закупівлею сировини та матеріалів; управління запасами на складах.

Управління інноваціями (інноваційний менеджмент): управління науковими дослідженнями;
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
управління прикладними розробками; створення експериментальних взірців; впровадження новинок у виробництво.

Управління маркетингом (маркетинговий менеджмент) передбачає поєднання задоволення потреб споживачів з досягненням цілей організації. Необхідні заходи: вивчення ринку; реклама; ціноутворення та цінова політика; створення систем збуту; розподіл створеної продукції; збут.

Управління фінансами (фінансовий менеджмент) полягає в управлінні процесом руху фінансових засобів в організації. Передбачає:o створення бюджету та фінансового плану;o формування грошових ресурсів;o розподіл грошей між різними сторонами, що визначають життя організації;o оцінку фінансового потенціалу організації.

Управління персоналом (менеджмент персоналу) – використання можливостей співробітників для досягнення цілей організації. Передбачає: підбір та розміщення кадрів; навчання та розвиток кадрів; компенсації за виконану роботу; створення умов на робочому місці;
Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
підтримання стосунків з профспілками та розв’язання трудових суперечок.

Управління еккаутингом – передбачає управління процесом обробки та аналізу фінансової інформації про роботу організації з метою порівняння фактичної діяльності організації з її можливостями та діяльністю інших організацій. Це дає змогу виявити проблеми та приховані можливості організації.

Менеджмент за оцінкою більшості спеціалістів здійснює п’ять основних функцій:

1. Планування в процесі здійснення цієї функції необхідно з’ясувати становище організації, структуру її цілей та способи їх досягнення.

2. Організаційна функція – створення самої організації, її структури, системи управління, необхідної документації тощо.

3. Координаційна функція – забезпечення необхідного рівня взаємодії між учасниками та підрозділами.

4. Мотиваційна функція – визначення потреб людей та відшукання найдієвішого способу їх задоволення в певній ситуації з тим, щоб забезпечити їх якнайактивнішу діяльність у процесі досягнення цілей організації.

5. Контроль – виявити завчасно небезпеки, що насуваються, помилки, які спіткали діяльність організації, і таким чином створити підстави для вдосконалення роботи.


ЛЕКЦІЯ 2. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16



  • Форми і види підприємств …………………….................................................
  • Класифікація підприємств за розмірами …….................................................
  • Зовнішнє середовище функціонування підприємства ....................................