Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Менеджменту якості

Скачати 44.66 Kb.

Менеджменту якості




Скачати 44.66 Kb.
Дата конвертації12.05.2017
Розмір44.66 Kb.
ТипПротокол




Система менеджменту якості

Навчально-методичний

комплекс

навчальної дисципліни

«Соціологія культури»


Шифр

документа



СМЯ НАУ НП

12.01.08-01-2014



Cтор. з


Національний авіаційний університет

Навчально-науковий Гуманітарний інститут

Кафедра Соціології та політології


ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

з дисципліни «Соціологія культури»

для студентів

Галузь знань: 0301 "Соціально-політичні науки"

Напрям підготовки: 6.030101 "Соціологія"

Укладачі:

доктор соціологічних наук, професор Хомерікі О.А.

Соціологія Соціоло́гія (від лат. societas - «суспільство» та грец. λογος - «вчення», «знання», «наука») - наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками.

кандидат соціологічних наук, доцент Настояща К.В.

кандидат соціологічних наук Тащенко А.Ю.

Рекомендації розглянуті та


схвалені на засіданні кафедри соціології та політології
Протокол № ____ від «___»________ 20__ р.
Завідувач кафедри
______________ О.А. Хомерікі

Питання до заліку


  1. Соціологія культури як наука.

  2. Об’єкт, предмет соціології культури.

  3. Проблемні зони соціології культури.

  4. Місце соціології культури серед інших наук.

  5. Дослідні методології соціології культури.

  6. Понятійно-категоріальний апарат соціології культури.

  7. Ґенеза основних культурологічних концепцій в соціологічній інтерпретації.

  8. Культурноцентрований і антропоцентрований підходи.

  9. Культурна антропологія (школа Ф. Боаса).

  10. Культура в фокусі постмодерністів.

  11. Соціокультурна динаміка П.Сорокіна.

  12. Гезельшафт и Гемайншафт в концепції Тьоніса.

  13. Філософія культури Г.Зімеля.

  14. Концепції Хейзінги, Х.Ортегі-і-Гассета.

  15. Концептуалізація культури в рамках постмодерної парадигми.

  16. Поняття соціального простору і культурного (П. Сорокін, П. Бурдьє).

  17. Структурна архітектоніка вітчизняного соціокультурного простору.

  18. Культурна традиція як каркасний механізм культури.

  19. Концепції культурної традиції Є. Шилза і С. Айзенштадта.

  20. Структура та функції культурної традиції.

  21. Функціональний конфлікт складових культурної традиції, як механізм саморуху.

  22. Феномен центральної зони культури.

  23. Рівні осягнення центрових змістів культури на різних рівнів знання.

  24. Етос культури (Р. Бенедикт) і архетипи національної свідомості (С. Кримський) в філософії.

  25. Центральна зона культури (С. Айзенштадт) в структурі культурної традиції в соціології. Харизматичні змісти центральної зони культури за С. Айзенштадтом.

  26. Поняття картини світу (А.
    Карти́на сві́ту - складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином.
    Редкліф-Браун) в етнології і культурології і центральна зона культури.

  27. Центральна зона культури і поняття міфу у культурі (М. Еліаде)

  28. Ідеологія як центрова міфологема культури.

  29. Уявлення про ідеологію в соціології.

  30. Концепції ідеології Грамші, Альтюссера.

  31. Ідеологія постмодерного соціуму.

  32. Соціальний інститут культури: сутність, типологія, структура (Я. Щепанський).

  33. Розмаїття і типологія субкультур.

  34. Культурні інституції і організації.

  35. Субкультури соціальних інститутів і соціальних кіл.

  36. Елітні і маргінальні субкультури: диспозиція в просторі.

  37. Соціальне коло і соціальний рух.

  38. Історія поняття соціального інституту в соціології.

  39. Концепт культури в соціології: історія і структура я субкультури (П.Штомпка).

  40. Соціальні групи інституту культури.

  41. Обрядово-ритуальна практика субкультур.

  42. Масова, елітарна і індивідуальна культура (Х. Ортега і Гассет).

  43. Культурна форма як неділимий елемент культури.

  44. Структура і типи культурних практик.

  45. Типи культурних форм.

  46. Формотворення і періодизація циклу функціонування культурної форми.

  47. Культурна модель як основа субкультури.

  48. Інноваційно-інституціоналізаційні процеси як наслідок функціонування культурної традиції (суспільні рухи і політичні процеси).

  49. Види соціальних змін.
    Політи́чний проце́с - це форма функціонування політичної системи суспільства, що змінюється у просторі і часі; сукупна діяльність суб'єктів політики, завдяки якій забезпечується функціонування та розвиток політичної системи.
    Соціа́льна змі́на - процес появи нових рис і елементів в соціальних структурах і в системах соціальних взаємостосунків.


  50. Харизматична особистість як модератор суспільного дискурсу.

  51. Етапи навіювання і фундаменталізації життєвого стилю.

  52. Культура особистості.

  53. Етапи культурації.

  54. Ідентифікація і відособлення в соціалізації.

  55. Еліти в просторі культури.

  56. Центр соціокультурного простору.

  57. Колообіг еліт (В. Парето) і їх культурних практик.

  58. Дифузія і кордони соціальної групи еліти (Р.
    Соціа́льна грýпа - сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.
    Бард).

  59. Глобалізація в сфері культури.

  60. Особливості інституціональної системи світових макрокультурних систем.

  61. Масовізація, американізація і вестернізація.

  62. Концепція глобальної ойкумени У. Ганерсона і макросистем І.Валлерстайна.

  63. Секулярізація і профанація автентичних культурних цінностей.

  64. Сценарії геополітичного напрямку розвитку глобальної культури.

  65. Роль мас-медіа у формуванні сучасної культури.

  66. Функції ЗМІ у культурних практиках.

  67. Проблема навіювання і маніпулювання (Г. Маклюен).

  68. Засоби маніпулювання і впливу на психіку.

  69. Техніки і практики впливу в історії культури.
    Історія культури - розділ історичної науки та культурології, присвячений вивченню розвитку і взаємодії аспектів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з культурою. Крім того, історія культури є окремою соціально-гуманітарною академічною дисципліною.


  70. Маніпулювання натовпом (С. Москвічі).

  71. Мережеве суспільство (М. Кастельс).

  72. Віртуалізація як соціальна проблема.
    Соціа́льна пробле́ма - («проблема» від грецького problema - перепона, завдання, складність) - незадоволені повністю чи частково потреби та інтереси територіальної громади або її окремих складових, що сформульовані в загальному вигляді як певна соціальна задача, що потребує вирішення.


  73. Суспільство споживацтва (Д.Рісмен, Е. Фромм) і критика культури (Г. Маркузе, М.Хоркхаймер).

  74. «Теория праздного класса» Т. Веблена і концепція вистави Д. Гофмана.

  75. Типи і види споживання, ідеологія споживання.

  76. Симулякрізація і гіперреальність (Ж.П. Бодріяр).


Скачати 44.66 Kb.

  • Національний авіаційний університет Навчально-науковий Гуманітарний інститут Кафедра Соціології та політології ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
  • Питання до заліку