Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні рекомендації до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології за кредитно-модульною системою для викладачів та студентів медичного факультету

Скачати 191.22 Kb.

Методичні рекомендації до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології за кредитно-модульною системою для викладачів та студентів медичного факультету




Скачати 191.22 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації02.05.2017
Розмір191.22 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ

ТА ІМУНОЛОГІЇ

Методичні рекомендації

до практичних занять з мікробіології,

вірусології та імунології за кредитно-модульною системою

для викладачів та студентів медичного факультету



(модуль І)

Львів - 2013

У розробці “Методичних рекомендацій” брали участь: завідувач кафедри, д. м. н.

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Імуноло́гія (грец. Ιμύηος(imunos) - здоров'я і грец. λόγος (logos) - слово; наука) - галузь біомедичних наук, що покриває вивчення всіх аспектів імунної системи всіх організмів.
Факульте́т (нім. Fakultät, від лат. facultas - спроможність, здатність) - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.
Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
Ка́федра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.
, професор Корнійчук О.П.
Профе́сор (лат. professor - викладач, учитель) - учене звання і посада викладача вищого навчального закладу або наукового співробітника науково-дослідної установи. Офіційний статус із XVI століття (вперше в Оксфордському університеті).
,
д.м.н., професор В.В. Данилейченко, доценти: к.м.н. А.Д.Бобровник, к.б.н. Л.М. Бурова, к.м.н. О.О. Немченко, к.б.н. С.Й.Павлій, к.м.н. Р.Г. Шикула, старші викладачі: М.П.Постранський, М.З.Тимків, асистенти: Г.С.Лаврик, О.В.Мельник.

Методичні рекомендації “Тематичний модуль. Загальна мікробіологія. Методи мікробіологічної діагностики. Вчення про інфекцію та імунітет. Принципи хіміотерапії інфекційних хвороб”для студентів ІІ та ІІІ курсу за спеціальностями 7.11.01.01.- “ Лікувальна справа ”, 7.11.01.04.- “ Педіатрія ”, 7.11.01.05.- “ Медико–профілактична справа” підготовки “Медицина” розглянуті та затверджені на засіданні методичної комісії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Діагно́стика (з грец. diagnosis = dia+gnosis = «роз+пізнання») (англ. diagnostics; нім. Diagnostik; фр. le diagnostic) - галузь знань, що вивчає теорію і методи організації процесів постановки діагнозу, а також принципи побудови засобів діагностування.
Педіатрі́я (від грец. παιδίον - дитина та грец. ιατρεία - лікування) - галузь у медичній науці, головним завданням якої є збереження або повернення здоров'я дитині, щоб дозволити їй у повній мірі реалізувати свій вроджений життєвий потенціал.
Данило Галицький Дани́ло Рома́нович, також Коро́ль Дани́ло або Дани́ло Га́лицький, (давньорус. Данило Романовичъ; 1201 - 1264) - руський король з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, якого вважають національним героєм України.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (ЛНМУ; лат. Universitatis Medicinalis Leopoliensis) - один з найбільших та найстаріших медичних навчальних закладів України. Готує спеціалістів за напрямами , медицина, медико-профілактична справа, стоматологія та фармація.

Під загальною редакцією: завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктора медичних наук, професора Корнійчук О.П.

Редакція - окремий варіант книги у книгодрукуванні, що характеризується певними ознаками, як наклад, тип обложки, тип паперу, та інше. Так видання може бути випущеним обмеженим тиражем, без можливості подальшого допечатування, чи навпаки «відкрите видання» тираж якого обмежується лише попитом на книгу.
До́ктор нау́к - вищий науковий ступінь, який присуджують на підставі публічного захисту докторської дисертації.



Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, М.Р.
Член-кореспонде́нт академії - звання, яке надається вченому, обраному до складу академії наук (національної, галузевої), який не користується всіма правами дійсного члена.
Проректор - заступник ректора вищого навчального закладу з якого-небудь напряму роботи ВНЗ.
Гжегоцький.

Перелік скорочень.

  1. Ig Імуноглобуліни

  2. АО Антигенна одиниця

  3. ДЛМ Мінімальна летальна доза

  4. ДНТФ Дизоксирибонуклеотидтрифосфат

  5. ЖСА Жовтково – сольовий агар

  6. ІФА Імуноферментний аналіз

  7. КВА Казеїнововугільний агар

  8. ЛПС Ліпополісахарид

  9. МПБ М'ясо–пептоний бульйон

  10. МПА М'ясо–пептоний агар

  11. ОНІ Особливо небезпечна інфекція

  12. ПЛР Полімеразна ланцюгова реакція

  13. РА Реакція аглютинації

  14. РБТЛ Реакція бласттрансформації лімфоцитів

  15. РГА Реакція гемаглютинації

  16. РЗГА Реакція затримки гемаглютинації

  17. РЗК Реакція зв'язування комплементу

  18. РІА Радіоімунний аналіз

  19. РН Реакція нейтралізації

  20. РНГА Реакція непрямої гемаглютинації

  21. РНІФ Реакція непрямої імунофлюресценції

  22. РП Реакція преципітації

  23. СЕС Санітарно–епідеміологічна станція

  24. ФГА Фітогемаглютенін

  25. ЦПД Цитопатогенна дія

Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
Фізіоло́гія (грец. φυσιολογία - природознавство)- це наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їх системи і в цілому всього організму. Основним у фізіології є експериментальний метод дослідження, який обґрунтував англійський учений Френсіс Бекон.
Інфекція. Імунітет.

Тематичний план практичних занять.

з/п

Т Е М И

Години

1.

Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічний метод дослідження. Прості методи фарбування мікроорганізмів.

3

2.

Мікроскопічний метод дослідження. Ультраструктура бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Методи Грама, Циля-Нільсена.

3

3.

Мікроскопічний метод дослідження (продовження). Негативні методи фарбування. Ультраструктура бактеріальної клітини.

3

4.

Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, рикетсій, мікоплазм, хламідій.

3

5.

Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація. Виділення чистої культури бактерій.

3

6.

Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій.

3

7.

Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій. Ферменти бактерій. Виділення чистих культур анаеробів.

3

8.

Виділення чистих культур бактерій. Фактори патогенності мікроорганізмів. Біологічний метод в мікробіології.

3

9.

Явище антагонізму мікроорганізмів. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.

3

10.

Імунітет. Види резистентності організму до збудників інфекційних захворювань. Фактори неспецифічного захисту організму. Імунна система організму.

3

11.

Специфічний імунний захист організму. Механізми клітинного та гуморального імунітету. Основи трансплантаційної імунології.


3

12.

Серологічні реакції.

3

13.

Серологічні реакції з використанням мічених діагностичних препаратів.

3

14.

Оцінка імунного статусу людського організму. Імунопатологічні стани. Типи гіперчутливості. Алергодіагностика. Імунокомплексна патологія при реалізації імунної відповіді в рамках трансплантаційного імунітету.

3

15.

Імунопрофілактика та імунотерапія. Призначення і принцип застосування імуномодуляторів та імуностимуляторів, імуносупресантів. Використання імунобіологічних препаратів у профілактиці і лікуванні імунопатології.

3

16.

Підсумковий модульний контроль.

3




Разом

48


Заняття 1.

Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічний метод дослідження.
Мі́кроскопі́чний масшта́б (грец. μικρόν - маленький та грец. σκοπεῖν - глядіти) - категорія, яка вживається в фізиці для позначення процесів, явищ та станів, які відбуваються на рівні атомів та молекул.
Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.
Ме́тод (від грец. μέθοδος - «шлях крізь») - систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити, щоб виконати певну задачу чи досягти певної мети; поняття тотожне алгоритму дій і технологічному процесу.
Прості методи фарбування мікроорганізмів.

Актуальність. Відповідна структура i спеціальне обладнання бактеріологічної та вірусологічної лабораторій, дотримання протиепідемічного режиму роботи i встановлених правил при проведенні мікробіологічних досліджень дозволяє запобігати інфікуванню персоналу лабораторій та оточуючих, забезпечити умови для швидкої i надійної діагностики інфекційних захворювань.
Наді́йність - властивість технічних об'єктів зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання та транспортування.
Фа́рба (від нім. Farbe), рідше барва - речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин, для захисту виробів або будов від дії зовнішнього середовища. Фарби - це загальна збірна назва матеріалів для фарбування.
Персонал (від лат. persona - особистість) - колектив працівників або сукупність осіб, що здійснюють трудові функції на основі трудового договору (контракту).
Інфекція або заражування хворобою (англ. Infection - проникнення в організм хвороботворних мікробів; інфікування, зараження) - стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент - патоген (бактерія, паразитичний грибок, найпростіший організм, гельмінти, вірус або пріон), який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.
Знання основних груп мікроорганізмів, вивчення їx морфологічних особливостей дає можливість правильно використовувати мікроскопічний метод дослідження при діагностиці інфекційних захворювань.
Особливість, або сингулярність в математиці - це точка, в якій математичний об'єкт (зазвичай функція) не визначений або має нерегулярну поведінку (наприклад, точка, в якій функція недиференційована).
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би - розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники - віруси, різноманітні бактерії, найпростіші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їх життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки - пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення.


Мета і завдання заняття. Вивчення правил роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.
Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
Оволодіння мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоєння техніки приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур і фарбування їх простими методами.
Контрольні питання.

1.Значення медичної мікробіології в діяльності лікаря.

2.Структура мікробіологічної лабораторії. Особливі умови праці лікаря-бактеріолога. Правила роботи.

3.Основні групи мікроорганізмів.

4.Основні форми бактерій.

5.Мікроскопічний метод дослідження. Типи сучасних мікроскопів

6.Будова світлового мікроскопа, роздільна здатність і збільшення мікроскопа, імерсійна система.

Мікроскоп - оптичний прилад для отримання сильно збільшених зображень об'єктів (або деталей їхньої структури), невидимих неозброєним оком. Людське око є природною оптичною системою, що характеризується певною роздільною здатністю, тобто найменшою відстанню між елементами спостережуваного об'єкта (сприйманими як крапки або лінії), при якому вони ще можуть бути відрізнені один від одного.
Розді́льна зда́тність або роздільність (англ. Resolution) - спроможність розрізняти дрібні деталі.

7.Методи і етапи приготування препаратів для мікроскопічного дослідження.

8.Способи фіксації мазків.

9.Барвники, що використовують для фарбування.

10.Прості методи фарбування, їх його значення і обмеження.

11.Орієнтовні методи визначення величини мікроорганізмів.

Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.


Практичні навики.

Засвоїти правила роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Оволодіти мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоїти техніку приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур. Засвоїти методику визначення морфологічних груп бактерій у мікроскопічних препаратах.



Зміст і хід заняття.

Робота 1. Вивчення правил поведінки і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.

Хід роботи: Вивчити «Правила роботи в мікробіологічній лабораторії».

ПРАВИЛА РОБОТИ В МІКРОБІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ.

1.Робота в лабораторії дозволяється тільки в медичних халатах, шапочках та змінному взутті, які захищають від можливого попадання на одяг заразного матеріалу.

2. Забороняється приймати їжу, пити, курити, зберігати продукти харчування у приміщеннях, де працюють із матеріалом, зараженим патогенними мікроорганізмами або підозрілим на таке зараження.

Патогене́з (від грец. páthos - страждання, хвороба і génesis - походження, виникнення) - механізми виникнення і розвитку хвороби і окремих її проявів на різних рівнях організму - від молекулярних порушень до змін в органах і системах; розділ патології, що трактує питання патогенезу.
Примі́щення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.
Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
Мікроорганізми, або мікроби - мікроскопічні організми, занадто маленькі, щоб бути видимими неозброєним оком. Вивченням мікроорганізмів займається мікробіологія. Мікроорганізми можуть бути бактеріями, археями, грибами або деякими іншими (ніж грибами) еукаріотами, але не вірусами або пріонами, бо останніх загалом класифікують як неживих, хоча мікробіологія вивчає і ці об'єкти.
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.

3. З інфікаваним матеріалом працюють тільки за допомогою інструментів (пінцети, петлі, корцанги та ін.).

Інструме́нт (лат. instrumentum - знаряддя) - технологічне оснащення (знаряддя або пристрій), які в процесі праці безпосередньо стикаються з предметом праці з метою зміни чи контролю його форми, стану, властивостей тощо.

4. Забороняється доторкатися руками до досліджуваного матеріалу і конденсату в засіяних чашках.

5. Перед роботою старанно перевіряють цільність скляного посуду, прохідність голок і надійність поршнів шприців.

6. При посіві матеріалу роблять напис на пробірках, чашках Петрі, колбах, флаконах із назвою аналізу (культури) і дати посіву.

7. У пробірки і чашки Петрі матеріал висівають поблизу від вогню пальника з пропалюванням петлі, шпателя, країв пробірки; під час роботи всі чашки з посівами поміщають у кювети, пробірки – у штативи.

8. Розчини, що містять патогенні мікроорганізми, набирають піпеткою за допомогою гумового балона.

Патогенність (від грец. πάθος - біль, хвороба та грец. γένεσις - виникнення) - потенційна здатність мікроорганізму спричиняти захворювання. Ця властивість характеризує видові генетичні особливості мікроорганізму, його взаємовідносини з певним видом або видами інших організмів.
Пробі́рка (від нім. probieren < лат. probo) - спеціалізована посудина циліндричної форми, що має напівкругле, конічне або плоске дно. Широко використовується в хімічних лабораторіях для проведення деяких хімічних реакцій в малих обсягах, для відбору проб хімічних речовин.
Ча́шка Пе́трі - неглибока посудина циліндричної форми, зроблена з пластмаси або скла. Широко використовується для дослідів у біології для клітинної культури, котра може бути культурою клітин бактерій, тварин, рослин або грибів.
Патоген або інфекційний агент - біологічний агент, що спричинює хворобу в іншому організмі-хазяїні. Цей термін найчастіше використовують для тих біоагентів, які руйнують нормальну життєдіяльність багатоклітинних тварин або рослин.
Набирати матеріал у піпетку ротом і переливати розчини із посудини в посудину через край заборонено.

9. У випадках потрапляння заразного матеріалу на робочий стіл, підлогу, одяг потрібно негайно та ретельно обробити це місце дезинфікуючим розчином.

Стільни́ця (англ. desktop metaphor) - це метафора інтерфейсу, яка є таким собі набором уніфікованих понять, що використовуються в графічному інтерфейсі користувача, аби спростити взаємодію користувачів із комп'ютером.

10. Після закінчення роботи забороняється залишати на робочих столах невикористані мазки, чашки Петрі, пробірки та інший посуд з інфікованим матеріалом. Використані під час роботи предметні скла, піпетки, тампони тощо занурюються у дезинфікуючий розчин.

11. Доставляти інфікований матеріал у лабораторію і переносити його з однієї лабораторії в іншу на території установи потрібно в спеціально пристосованому посуді (металевих біксах, ящиках, баках).

12. Залишати робоче місце в кінці заняття у взірцевому стані.

Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.


Робота 2. Дослідження можливостей імерсійної системи для вивчення морфології бактерій. Порівняти і описати мікроскопічну картину препарату стрептобацил і дріжджів при дослідженні в сухій системі (окуляр х10, об'єктив х40) та в імерсійній системі (окуляр х10, об'єктив х90).

Принцип методу. Неоднорідні складові мікробіологічного об'єкту, які відрізняються один від одного за поглинанням світла та показником заломлення, утворюють розсіяне світло, яке і формує зображення.
Поглина́ння(рос. поглощение; англ. absorption; нім. Absorption f) - заг. - вбирання в себе, приймання. Наприклад, поглинання газу, води або реаґенту пористими речовинами, абсорбентами, абсорбція.
Показник заломлення або абсолютний показник заломлення- це характерне для середовища число, яке визначає в скільки разів швидкість розповсюдження світла в середовищі менша за швидкість світла у вакуумі.
Використання імерсійної олії, якою заповнюється повітряний простір між препаратом і лінзою об’єктива, дозволяє підвищити роздільну здатність мікроскопа.
Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).
Повітряний простір - частина атмосфери, що знаходиться під контролем країни і розташована над її територією, включаючи її територіальні води, або, в більш загальному сенсі, будь-яка конкретна тривимірна частина атмосфери.


Правила роботи з імерсійною системою:

1. Підняти конденсор Аббе до рівня предметного столика, повністю відкрити ipic-діафрагму.

Конденсор (лат. condenso - згущую, ущільнюю) – короткофокусна лінза (дзеркало) або система лінз (дзеркал), що збирає і спрямовує промені від джерела світла на об'єкт, який розглядають або проеціюють. Є складовою частиною діаскопів, фотозбільшувачів, мікроскопів, кінопроекційних апаратів тощо.

2. Користуючись об'єктивом х8, за допомогою плоского дзеркала досягти максимального освітлення поля зору.

3. На предметному столику розмістити забарвлений препарат-мазок, закріпити клемами i нанести на нього iмерсійну oлiю.

4. Повертаючи револьвер, встановити над препаратом імерсійний об'єктив х90, під контролем зору занурити його в краплю імерсійної олії.

5. Дивлячись в окуляр лівим оком (не закриваючи правого), спочатку макрогвинтом знайти контури зображення, а потім мікрогвинтом досягти максимальної чіткості, вивчити й замалювати препарат.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Скачати 191.22 Kb.