Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Організація геологорозвідувальних робіт»

Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Організація геологорозвідувальних робіт»




Сторінка1/5
Дата конвертації25.03.2017
Розмір1.07 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

геологічний факультет


ОРГАНІЗАЦІЯ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ

Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Організація геологорозвідувальних робіт»

для студентів геологічних спеціальностей вищих навчальних закладів

Київ

Ніка-Центр

2011

УДК 550.

Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.
Геоло́гія (від грец. γῆ - земля, і грец. λογος - наука) - комплекс наук про тверду оболонку Землі, історію її розвитку та процеси, що її створили.
Геологорозві́дувальні робо́ти - комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр.
Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
83/84

Рецензенти:
Шумлянський В.О., доктор геол.-мін.наук, професор

Андрієвський І.Д., канд.екон. наук, старший науковий співробітник



Рекомендовано до друку Вченою радою геологічного факультету (протокол №5 від 12 листопада 2008)

Курило М.М.
Факульте́т (нім. Fakultät, від лат. facultas - спроможність, здатність) - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.
Листопа́д (падоли́ст) - одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється докторам і кандидатам наук із стажем наукової роботи не менше трьох років, які працюють у вищих навчальних закладах III–IV рівня акредитації або наукових установах та організаціях до них прирівняних і зараховані після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом, на посади старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідувача (начальника) та завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектору, лабораторії), завідувача кафедри або призначені на посади ректора, проректора з навчальної та наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року та опублікування за останні три роки у наукових фахових виданнях України або інших держав не менше п'яти наукових праць за відповідною спеціальністю, з них дві - без співавторів.

Організація геологорозвідувальних робіт: Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Організація геологорозвідувальних робіт» для студентів геологічних спеціальностей вищих навчальних закладів/ К.: Ніка-Центр, 2011.-44 с.

ISBN

Запропоновано комплекс завдань до лабораторних робіт, спрямований на покращення якості оволодіння теоретичними знаннями та набуття студентами практичними навичками у вивченні планування, проектування та організації головних видів геологорозвідувальних робіт та допоміжних процесів; засвоєння принципів нормування та організації праці на геологічних підприємствах.

Підприє́мство - самостійний суб'єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.
Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
Організація праці - це один з напрямів управління виробництвом, що здійснюється через систему взаємопов'язаних між собою методів залучення до праці, форм розподілу та кооперації, згідно з якою групи працівників закріплюються за певними галузями суспільно-корисної діяльності.
Передбачено визначення об’єкту вивчення, мети, складу робіт для різних етапів та стадій ГРР в Україні, розробка основних документів планування геологорозвідувальних робіт – геологічного завдання та пооб’єктного плану;
Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.
Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.
складання проектів і кошторисів ГРР, використання збірників укрупнених кошторисних норм.

УДК 550.83/84

ББК

© М.М.Курило, 2011

© Київський національний університет

ISBN імені Тараса Тараса Шевченка, 2011


ВСТУП

Навчальний курс «Організація геологорозвідувальних робіт» має на меті ознайомлення студентів з основами планування, проектування та організації головних видів геологорозвідувальних робіт та допоміжних процесів;

Кошторис - затверджений у встановленому порядку або прийнятий належним чином фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання органів державної влади, установ та організацій; на виробничу діяльність, капітальне будівництво тощо.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка - державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет.
засвоєння принципів нормування та організації праці на геологічних підприємствах.

Окрім лекцій навчальним планом передбачено проведення лабораторних робіт, метою яких є закріплення теоретичного матеріалу та набуття практичних навичок у визначенні основних показників планування, складанні проектів геологорозвідувальних робіт (ГРР), використанні основних нормативних документів планування робіт у геологічній галузі.

Вихідними матеріалами для виконання лабораторних робіт є довідкові видання та чинні нормативні документи ДГСУ та ДКЗ України, Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин, Збірники укрупнених кошторисних норм на геологорозвідувальні роботи та ін.

Застосунок, застосовна програма, прикладна програма (англ. application, application software; пол. aplikacja; рос. приложение, прикладная программа) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.
Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.

Методичні вказівки включають 7 тем і відповідних завдань, які розраховані на 17 годин лабораторних робіт:

1. Визначення об’єкту вивчення, мети, складу робіт для різних етапів та стадій ГРР в Україні.

2. Аналіз нормативно-правових документів, які діють в галузі ГРР.

Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Використання Інструкцій ДКЗ із застосування класифікації запасів і ресурсів до родовищ окремих видів корисних копалин.
Інструкція - правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб.
Визначення кількості розвідувальних виробок при ГРР на окремі види корисних копалин у відповідності до Інструкцій.

3.Розробка основних документів планування геологорозвідувальних робіт – геологічного завдання та пооб’єктного плану.

4. Складання проектів і кошторисів ГРР. Використання збірників укрупнених кошторисних норм.

5. Нормування праці на геологорозвідувальних роботах.

6. Аналіз балансу робочого часу при виконанні ГРР.

Розвідувальна діяльність або розвідка (англ. Intelligence assessment) - діяльність, яка здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення органів державної влади розвідувальною інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами держави зовнішнім загрозам національній безпеці.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Но́рма (рос. норма, англ. standard, norm, quota, rate, нім. Norm f, Rate f) - загальновизнане, узаконене правило, міра, закон, взірець, звичайний стан. Встановлена у директивному порядку, регламентована величина, міра чи допустима границя того чи іншого показника, що визначає придатність виробу для його подальшого використання.
Робочий час - це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

7. Організація гірничопрохідницьких робіт. Складання циклограм проходки гірничорозвідувальних виробок.



Тема 1

Стадії проведення ГРР та їх комплексність
Геологорозвідувальні роботи - це процес геологічного вивчення надр із використанням комплекс у спеціальних робіт і досліджень.

ГРР можуть проводитись із метою картування території країни та її окремих регіонів, а також пошуків, розвідки, підготовки для розробки й експлуатації родовищ корисних копалин або з іншою метою використання надр, не пов’язаним із видобуванням корисних копалин.

Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.
Геологічне вивчення покладів корисних копалин полягає у дослідженні їх геологічної будови і структури, речовинного складу, кількості, якості і технологічних властивостей руд;
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Речови́нний склад, Склад речовини́ - Сховище речовини, матеріалу певного призначення. Наприклад, запалювальний склад, просочувальний склад, детонувальний склад тощо. Характеристика речовини, наприклад, корисної копалини за вмістом і кількісним співвідношенням її складових частин, компонентів: гранулометричний (ситовий) склад, фракційний склад, хімічний склад, елементний склад, петрографічний склад, літологічний склад, мінералогічний склад і т.і.
По́клад ко́рисних копа́лин (рос. залежь полезного ископаемого, англ. mineral deposit, ore deposit, pool, нім. Lager n, Lagerstätte f, Vorkommen n, Rohstoffvorkommen n (eines nutzbaren Minerals)) - скупчення корисних копалин у надрах або на земній поверхні, оконтурена відповідно до вимог кондицій щодо якості, кількості, умов залягання та розробки мінеральної сировини.
гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання.
Гідрогеоло́гія (рос. гидрогеология, англ. hydrogeology, geohydrology; нім. Hydrogeologie) - галузь геології, що вивчає підземні води, їхнє походження, фізичні властивості, хімічний і газовий склад, поширення в земній корі, а також використання їх та методи охорони від виснаження та забруднення.
Це є підставою для обґрунтування доцільності їх розробки, проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини.

Процес геологічного вивчення надр поділяється на окремі послідовні стадії, при цьому результати попередніх досліджень є основою для обгрунтування доцільності проведення кожної наступної стадії. Прийнята стадійність ГРР дозволяє зупиняти роботи на безперспективних об’єктах та переходити до наступного етапу досліджень лише на ділянках надр із позитивними результатами геологічного і техніко-економічного вивчення.

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.


Стадія геологорозвідувальних робіт частина геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об'єктами геологічного вивчення, цілями та методами геологорозвідувальних робіт, вимогами до їхніх кінцевих результатів .

Проведення кожної наступної стадії робіт дозволяє отримати якісно нову і кількісно більш повну і точну характеристику об’єкта при мінімальних витратах всіх видів ресурсів.

В Україні стадійність геолого-розвідувальних робіт регламентується Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, відповідно до якого геологорозвідувальні роботи на тверді корисні копалини проводяться за такими стадіями:

Стадія І. Регіональне геологічне вивчення території України.

Поло́ження - нормативно-правовий або локально-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро і т. ін.
Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Підстадія І-1. Регіональні геолого-геофізичні дослідження масштабів 1:1000 000 - 1: 500 000.

Масштаб, мірило (від нім. Maß - міра, і нім. Stab - палка) - відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворень, до інших номінальних значень. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри об'єкту ненадійні, креслення дрібних деталей) - це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення.
Регіо́н (англ. region, нім. Gebiet n, Region f; від лат. regio - царина, царство) - в давнину земля, царство, сьогодні - велика земельна одиниця. У фізичній географії - узагальнена назва одиниць фізико-географічного районування будь-якого таксономічного рангу.

Підстадія І-2. Регіональні геологозйомочні, геофізичні й геолого-прогнозні роботи масштабу 1:200 000 (1:100 000).

Геофі́зика (від дав.-гр. γή - земля та дав.-гр. φυσικά - єство, природа) (англ. geophysics; нім. Geophysik f) - комплекс наук про фізичні властивості Землі й фізичні процеси, які відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері під впливом внутрішніх сил Землі й космічних тіл.

Підстадія І-3. Геологозйомочні й геологопрогнозні роботи масштабу 1:50 000 (1:25 000).

Стадія ІІ. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин.

Підстадія ІІ-1. Пошукові роботи

Підстадія ІІ-2. Пошуково-оціночні роботи.

Стадія ІІІ. Розвідка родовищ корисних копалин.
Ця стадійність в цілому відповідає схемі стадійності, яка використовується в розвинутих видобувних країнах світу і рекомендується ООН як міжнародна, але має свої відмінності.

Об’єкт ГРР – локальна ділянка земної кори, яка характеризується спільністю геологічної будови і наявністю перспектив виявлення скупчень певного виду корисних копалин.

Перспекти́ва (фр. perspective, від лат. perspicio - ясно бачу) - система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.

Об’єкти ГРР різняться за стадіями робіт і ними можуть бути:



  1. Геологічні і гідрогеологічні регіони (крупні складчасті структури, щити, провінції, басейни, рудні пояси) або їх частини;

  2. Рудні і нафтогазоносні райони і структури (блоки, площі), вугленосні і водоносні басейни або їх частини;

  3. Рудні поля і окремі перспективні рудопрояви;

  4. Площі проведення геофізичних, г/г, і/г вишукувань та інших робіт спеціального призначення;

  5. Окремі свердловини (або групи свердловин) глибокого буріння на нафту і газ.
    Вугленосність (рос. угленосность, англ. tenor of coal, coal content, presence of coal; нім. Kohlenführung) - величина, що характеризується даними про кількість вугільних пластів, потужність і будову кожного з них, розподіл їх у розрізі вугленосної товщі, форму покладів, петрографічні типи, хіміко-технологічні характеристики та умови утворення вугілля.
    Складчастість (англ. folding) - порушення нормального залягання геологічних пластів без розриву їхньої суцільності, але з утворенням складок.
    Свердлови́на (англ. well, drilling hole, borehole; нім. Bohrloch) - гірнича виробка, глибокий, вузький круглого перерізу отвір у ґрунті, зроблений буровим інструментом.
    Глибоке буріння (рос. глубокое бурение, англ. deep drilling, нім. Tiefbohren n) - спорудження свердловин в земній корі в інтервалі глибин 4500-6000 м (понад 6000 м – надглибоке буріння), що відображає досягнутий рівень техніки і технології XX ст.



Завдання 1. Визначення об’єкту вивчення, мети, складу робіт та кінцевого результату для різних стадій ГРР в Україні. Головні характеристики окремих етапів та стадій ГРР записують у вигляді таблиці 1.1.
Завдання 2. Порівняння стадій геологорозвідувальних робіт прийнятих в Україні із схемами рекомендованими ООН, прийнятими в Росії та розвинутих видобувних країнах світу. Основні відмінності у стадійності ГРР записують у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.1

Стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини

Об'єкт

вивчення


Мета робіт


Вид, склад робіт


Основний кінцевий

результат робіт



1

2

3

4

Стадія І. Регіональне геологічне вивчення території України

Підстадія I-1. Регіональні геолого-геофізичні дослідження масштабу: 1:1000000-1:500000













Підстадія I-2. Регіональні геолого-зйомочні, геофізичні й геолого-прогнозні роботи масштабу 1:200000 (1:100000)













Підстадія I-3. Геолого-зйомочні й геолого-прогнозні роботи масштабу 1:50000 (1:25000)












продовження табл.1.1



1

2

3

4

Стадія II. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин

Підстадія II-1. Пошукові роботи













Підстадія II-2. Пошуково-оціночні роботи













III. Розвідка родовищ корисних копалин

Підстадія. Розвідувальні роботи













Таблиця 1.2

Порівняння стадій геологорозвідувальних робіт прийнятих в Україні із схемами рекомендованими ООН, прийнятими в Росії та розвинутих видобувних країнах світу


№п\п

Предмет порівняння

Характеристики для стадії ГРР в Україні

Характеристики для стадії ГРР в Росії

Характеристики для стадії ГРР в розвинутих добувних країнах світу

1

Об’єкт дослідження










2

Вид, склад робіт










3

Масштаб території дослідження










4

Методи досліджень










5

Форма власності геологічних підприємств-виконавців ГРР










6

Фінансове забезпечення ГРР










Список рекомендованої літератури: 1, 9, 10, 11.



  1   2   3   4   5



  • Нормування праці
  • Тема 1 Стадії проведення ГРР та їх комплексність
  • Регіональні
  • Стадія І. Регіональне геологічне вивчення території України Підстадія I-1.
  • Стадія II. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин Підстадія II-1.
  • III. Розвідка родовищ корисних копалин Підстадія.