Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні рекомендації призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу "Безпека життєдіяльності"

Скачати 446.3 Kb.

Методичні рекомендації призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу "Безпека життєдіяльності"




Скачати 446.3 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації13.04.2017
Розмір446.3 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5

Методичні рекомендації призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу "Безпека життєдіяльності". Процес навчання, під час вивчення цієї дисципліни, передбачає опанування комплексу знань і вмінь необхідних для повсякденного життя та професійної діяльності, зорієнтований на розвиток творчої особистості студента — майбутнього фахівця нового покоління.

1.1. Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» займає провідне місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо і дозволяє випускнику вирішувати професійні завдання за певною спеціальністю з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації та їхніх негативних наслідків.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою,епідемією, стихійним лихом , епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Прикладні́ науко́ві дослі́дження - наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей - розробка нових виробів, нових матеріалів, технологій та технологічного обладнання, нових методів лікування хвороб, медичних препаратів та медичного обладнання, нових сільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин.

1.2. Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

1.3. Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу ОГ в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.



Загальнокультурні компетенції охоплюють:

  • культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

  • знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

  • вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

  • здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

  • здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;
    Техногéнна безпéка у праві - стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.


  • вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

  • вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

  • здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;
    Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.
    Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.


  • знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

  • вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

  • вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

  • вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;
    Технологі́чний проце́с - це впорядкована послідовність взаємопов'язаних дій та операцій, що виконуються над початковими даними до отримання необхідного результату.


  • вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

  • обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

  • вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

  • оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;

  • здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої

Після вивчення цієї дисципліни студент повинен

Вміти:

  • аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;
    Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.


  • оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;

  • самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;

  • забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;

  • розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;

  • визначати психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;

  • оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;

  • надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;
    Перша медична допомога Пе́рша меди́чна допомо́га - комплекс невідкладних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди та під час її транспортування до медичного закладу.


  • визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.
    Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.


Знати:

  • основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

  • характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;

  • вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

  • класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров’я людини;

  • методи виявлення шкідливих та небезпечних факторів;

  • законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини;

  • основні принципи колективної безпеки;

  • принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства.

Підсумковий контроль – диференційований залік (ПМК).

Курс "Безпека життєдіяльності" має світоглядно-професійний характер. Метою курсу є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців по опануванню вмінь створювати безпечні умови діяльності і життя як у виробничій, так і в невиробничій сферах, осягнення принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Практи́чна підгото́вка - обов’язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Сталий розвиток Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

Опрацювання навчального матеріалу рекомендується здійснювати за допомогою традиційних та новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, що є вимогою сучасного технічного розвитку цивілізації і зорієнтовано на формування інтелектуального потенціалу України та розвиток духовної культури особистості.

Духо́вна культу́ра - складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.
Телекомуніка́ції, також електрозв'язок (англ. Telecommunications) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду дротовими, радіо, оптичними або іншими електромагнітними системами.

В методичних вказівках відображені тенденції реформування, що відбуваються в освітній системі України, а саме:



  • викладення матеріалу подається у відповідності до методичних рішень першої науково-методичної конференції "Безпека життя і діяльності людини — освіта, наука, практика"

  • самостійна творча робота студента, яка передбачає:

  • глибоке засвоєння навчального матеріалу шляхом опрацювання рекомендованої літератури;

  • самостійне складання тестів, написання статей, рефератів, підготовка презентацій тощо;

  • активну участь у студентських науково-практичних конференціях;

  • стимулювання використання телекомунікаційних засобів (комп’ютерних програм, мережі Internet тощо) при опрацюванні навчального матеріалу;

  • стимулювання володінням культурою мови, логічним мисленням, вмінням формулювати висновки;

  • формування широкого світогляду, позитивних моральних засад.





    1. Вимоги до написання самостійної роботи:


Форма виконання: робота може виконуватися у писаному, друкованому чи електронному вигляді (у форматі Word, або іншому текстовому редакторі), PowerPoint, html - форматі.
Текстовий редактор - комп'ютерна програма-застосунок, призначена для створення й зміни текстових файлів (вставки, видалення та копіювання тексту, заміни змісту, сортування рядків), а також їх перегляду на моніторі, виводу на друк, пошуку фрагментів тексту тощо.


Об’єм: для робіт писаних від руки: не менше 7-ми повних сторінок формату А-4 (не включаючи титульної), для друкованих — не менше 4-ох повних сторінки (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал - одинарний).

Оформлення: Зверху в правому верхньому кутку першої сторінки вказується прізвище та ініціали, нижче факультет, курс, група. Через 2 інтервали посередині сторінки — назва теми ПРОПИСНИМИ літерами, далі, через 2 інтервали, текст. Поля: верхнє та нижнє - 2 см, ліве - 3 см, праве - 1,5 см.

Літературні джерела подаються як зноски внизу сторінки або в кінці роботи у порядку їх використання чи алфавітному порядку, при цьому вказується: видавництво, рік видання, загальний обсяг сторінок чи інтервал використаних сторінок. Після цитати чи посилання на джерело інформації в тексті ставиться номер джерела в квадратних дужках => [—]. Посилання на сайти в Internet подаються у такому ж порядку. При написанні реферату необхідно використати не менше 2-х джерел, не враховуючи підручника з безпеки життєдіяльності.

Орієнтовний план роботи:

Вступрозкривається важливість проблеми та її місце в безпеці життєдіяльності.

Основна частина подається статистична інформація у формі таблиці, далі слідують аналітичні викладки на основі статистичної ї та теоретичної інформації.

Висновки.

Додатки (при необхідності)

Список використаної літератури.
Вимоги. При оцінці роботи зважається на використання основної та додаткової літератури, логіку викладення. зв’язок теорії з практикою, обгрунтовані висновки, орфографічні та стилістичні помилки, акуратність, використання Internet тощо.

1.3. МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ


Належне оволодіння навчальним матеріалом з курсу безпеки життєдіяльності потребує опрацювання як основної так і додаткової літератури, періодичної преси.

Навчання з безпеки життєдіяльності у вищих учбових закладах направлене, перш за все, на формування у майбутнього фахівця культури щодо його безпеки, відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо.

Преса - друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений наклад.
Мора́льні ці́нності - моральні зразки, поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати життя та орієнтувати себе в ньому.
Акценти переносяться з питань виявлення тих чи інших негативних явищ чи впливів середовища, на забезпечення комплексної безпеки людини на основі системного підходу, що включає екологічні, технічні, соціальні, психологічні та духовні засади.
Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.
Це забезпечує, не тільки адекватну реакцію на негативні фактори, але й дозволяє майбутнім фахівцям ефективно розробляти методи усунення негативних факторів, запобігання небезпек, та зменшення наслідків їх прояву.

Специфікою безпеки життєдіяльності, як науки, є використання методів і досягнень фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології тощо; тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Тому при вивченні тем курсу необхідно обов’язково користуватися не тільки підручниками з безпеки життєдіяльності та додатковою літературою, але й підручниками і довідниками з біології, фізики, хімії, психології, соціології, права, тощо. Наприклад, при вивченні теми "Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини" необхідно повторити: будову нервової, ендокринної і т.д. систем людини (шкільний предмет – анатомія людини);

Діяльність - це процес взаємодії людини з довкіллям, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок появи потреби.
Анатомія людини (з грецької. ανά, aná - верх і τομή, tomé - різати) - розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їхню мікроскопічну та макроскопічну будову.
поняття про почуття, інтелект, волю (предмет – людина і світ). При вивченні теми "Негативні електричні та електромагнітні фактори" необхідно повторити природу електромагнітного випромінювання, його види, види полів: магнітне, електричне, гравітаційне тощо, природу та параметри електричного стуму (предмет – фізика);
Св́ітло - електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 - 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 390 до 750 нанометрів.
базові положення електробезпеки (предмет – основи безпеки життєдіяльності); деякі положення невідкладної допомоги при нещасних випадках (попередня тема з курсу безпеки життєдіяліяльності.

Одним з ефективних засобів підготовки до занять є використання комп’ютерної техніки.

Перспективним методом самопідготовки є використання студентами мережі Internet. Саме в Internet, на відміну від СD-дисків, інформація швидше поновлюється, крім того, тут міститься багато статистичної, наукової, наочної інформації, що розміщена на сайтах міністерств, відомств, наукових організацій, видавництв тощо.

Пошук сайтів та конкретних тем можна здійснити за допомогою пошукових систем: avanport.

Пошуко́ва систе́ма (або скорочено пошукови́к) певна база даних - онлайн-служба (апаратно-програмний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи.
com, rambler.ru, yahoo.com тощо.

При вивчені питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, можна скористатися сайтом Міністерства надзвичайних ситуацій, де представлена аналітична, статистична інформація та електронна версія періодичної преси — сайт www.mns.gov.ua.
Контроль самостійної роботи (КСР) передбачає:


  • перевірку конспекту з тем самостійної підготовки;

  • усне опитування з тем чи питань самостійної підготовки;

  • перевірку виконання творчих завдань: рефератів, тестів, кросвордів, сценаріїв, статей, огляду літератури із заданої теми тощо;

  • перевірку розв’язування задач.

Колоквіум проводиться напередодні поточної атестації (може бути об’єднаний з контролем самостійної роботи) і передбачає:

  • усне опитування з тем, що вивчалися протягом атестаційного періоду;

  • підсумкове тестування.

Залік передбачає підсумкове тестування та усне опитування з усіх тем курсу. Запитання для усного контролю до кожної теми містяться у даних методичних рекомендаціях .

Для тестування використовуються відкриті чи закриті тести та задачі на основі алгоритмів, які розглядаються в курсі. Нижче наводяться приклади тестів і задач.



Заохочення

Студентам, що приймали участь у олімпіадах, конференціях, роботі гуртка тощо, дана робота враховується при виставленні підсумкової оцінки.



Пропуски занять

Студенти, що були відсутніми на занятті, конспектують та опрацьовують пропущену тему самостійно, оцінка їх знань проводиться під час колоквіуму. Крім того, залежності від виду пропущеної теми, студенти необхідно виконати завдання, що визначаються викладачем індивідуальні і забезпечують необхідну глибину знань з пропущеної теми.



.

2.ТЕМАТИКА ЗАНЯТЬ



Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
  1   2   3   4   5


Скачати 446.3 Kb.

  • Вимоги до написання самостійної роботи
  • 1.3. МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
  • 2.ТЕМАТИКА ЗАНЯТЬ