Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Скачати 484.23 Kb.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття




Скачати 484.23 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації31.03.2017
Розмір484.23 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова
"Затверджено"

на методичній нараді

кафедри стоматології дитячого віку

Завідувач кафедри

доц.

Стоматолóгія (від грец. στοματος - «рот», и λογος - «слово»; англ. dentistry) - розділ медицини, що стосується зубів, ротової порожнини і суміжних структур. Включає діагностику та лікування їх захворювань і відновлення втрачених чи уражених тканин.
Філімонов Ю.В.


" " 20 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Ортодонтія

Модуль №

1

Змістовний модуль №

2


Тема заняття

Методи дослідження жувальної функції і ковтання.


Курс

3

Факультет

Стоматологічний

Підготував

Шінкарук – Диковицька М.М.

Вінниця 2012





  1. Актуальність теми: зубощелепна система як складова частина щелепно-лицевої ділянки складається з окремих функціональних елементів різного ступеня складності.
    Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
    Функціональним елементом ЗЩС є зуби, їх функція - механічна обробка їжі за допомогою жування.
    Елеме́нт (лат. elementum - стихія, первинна речовина) - нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.
    Механі́чна обро́бка - обробка заготовок із різних матеріалів за допомогою фізичної дії різної природи з метою створення виробу за заданими розмірами або проміжної заготовки для подальших технологічних операцій.


2. Конкретні цілі: вивчити методи дослідження функції жування, визначення понять жувальна сила, жувальна ефективність, жувальна здатність, вміти визначати жувальні коефіцієнти за авторами, засвоїти правила визначення та методику виконання різних жувальних проб, вивчити фази жування та ковтання.
Коефіціє́нт - характеристика процесу, явища, речовини або поля, яка має відносно сталий характер.
Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)



Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Нормальна анатомія

Вміти диферінціювати тимчасові та постійні зуби. Знати анатомічні особливості тимчасових зубів в залежності від стадії розвитку зуба. Знати м’язи ЩЛД, їх функції.

Ортопедична стоматологія

Орієнтуватися в матеріалах, що використовуються в клініці ортопедичної стоматології.


4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.(с.130)

  1. Знати м’язи ЩЛД та їх функцію.

  2. Знати функції кожного зуба та поділ їх на групи.

  3. Знати анатомо-фізіологічні особливості, які сприяють акту смоктання.

  4. Знати фази жування та ковтання.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення



Мастикаціодинамометрія

Фізіологічний метод визначення сили жування.




Міотонометрія

Враховує тонус жувальних м’язів при різних станах.

Електроміографія

Запис біопотенціалів м’язів з метою дослідження їх фізіологічної активності.

Артрофонографія

Метод аускультації СНЩС для виявлення в них шуму, хрусту та клацання, а також диференціальної діагностики функціональних та морфологічних порушень.

Інфантильний тип ковтання

Спостерігається від народження до 2-3 років, дитина не жує, а смокче, тому під час ковтання язик відштовхується від зімкнених губ.

Фази акту ковтання

  1. Невимушена та усвідомлена

  2. Слабо усвідомлена

  3. Вимушена

Соматичний тип ковтання

Встановлюється у віці від 2,5 до 3 років, дитина переходить від смоктання до жування, тому язик відштовхується від зімкнених зубних рядів і піднебінного склепіння.

Лінгводинамометрія

Визначення м’язового тиску язика всередині ротової порожнини на зубні ряди за допомогою спеціальних пристроїв.

Електроміографія

Дозволяє встановити участь в акті ковтання жувальних і мімічних м’язів.


4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Інфантильний тип ковтання, умови виникнення даної патології. .

2. Соматичний тип ковтання, фізіологічний вік його формування .

3. Фази акту ковтання, умови їх порушення.

4. Функціональна проба за Френкелем, методика її проведення.

Проведення виробки, проходження виробки, проходка виробки (рос. проведение (проходка) выработки, англ. driving, нім. Grubenbauvor-richtung f, Vortrieb m, Abteufung f, Abteufen n, Auffahren n des Grubenbaus) - комплекс робіт, руйнування та видобування гірських порід у межах контура поперечного перерізу підготовчої виробки, встановленого відповідним паспортом.
Інфанти́льність, або інфантилі́зм (від лат. infantilis - дитячий) - відсталість у розвитку. Характеризується збереженням у людини фізичних або психічних рис дитячого віку.
Соматика (від грец. Σωματικóς - тіло). Термін «соматичний» звичайно посилається на тіло, відрізняючи його від розуму. Також він посилається на частину нервової системи, яка управляє рухом, відчуттями та пропріоцепцією (див. Соматична нервова система)
Патоло́гія (грец. παθός - страждання; та грец. λόγος - вчення) - наука про структурні, біохімічні та функціональні зміни в клітинах, тканинах та органах, спричинені хворобою. В основі патологічної науки закладені чотири основні аспекти патологічного процесу: його причина (етіологія) біохімічні та молекулярні механізми розвитку (патогенез) структурні зміни в клітинах і органах організму (морфологічні зміни) функціональна послідовність морфологічних змін (клінічний прояв[en]).
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.
Функціональна проба - це точно дозований вплив на організм різних факторів, який дозволяє вивчити реакцію фізіологічних систем на той чи інший вплив і дає змогу отримати уявлення про функціональний стан організму в умовах активної життєдіяльності.

5. Яким величинам дорівнює жувальна ефективність за Оксманом.

6. Які зуби слід враховувати для визначення жувальної ефективності за Агаповим і чому вона дорівнює.

7. Резервні сили зуба, методи їх визначення для одонтопародонтограми.

8.Особливості проведення жувальних проб за Христіансеном, Гельманом, Рубіновим,недоліки.

Рубі́н (лат. rubens, rubinus - червоний; застаріле - сардіс), (рос. рубин, англ. ruby, нім. Rubin m) - мінерал, різновид корунду, червоного кольору, який зумовлений домішками хрому. Належить до класу окислів тригональної сингонії.


4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Вміти визначити тип ковтання.

2. Вміти провести лінгводинамометрію.

3. Вміти провести функціональну ковтальну пробу.

4. Провести визначення жувальної ефективності за Оксманом.

5. Провести визначення жувальної ефективності за Курляндським.

6. Вміти провести мастікаціографію, міотонометрію...

5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

Курля́ндія (латис. Kurzeme; нім. Kurland) - історичний регіон у Латвії. Розташований на заході країни.
Організа́ція (від грец. ὄργανον - інструмент) - цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.
Організаці́йна структу́ра управлі́ння (або субординаці́йна структу́ра) - упорядкована сукупність служб, відділів, підрозділів і окремих посадових осіб, що знаходяться у взаємозв'язку і співпідпорядкованості і виконують певні управлінські функції




Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

15хв

практичні завдання,ситуаційні задачі, усне опи­тування за стан­дартизованими переліками питань.

під­ручники, посібни­ки, методичні рекомендації.

1.11.1

О Організаційні питання.




1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль

початкового рівня підготовки.



2.

Основний етап

.


55хв

3.

Заключний етап

20 хв

тестові завдання

тестові завдання

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.




3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.


Зміст теми:

Дослідження функції жування

Статичні методи визначення жувальної ефективності

Для вирахування витривалості пародонту та ролі кожного зуба у жуванні запропоновані спе­ціальні таблиці, які отримали назву статичних систем обліку жувальної ефективності. У цих та­блицях ступінь участі кожного зуба в акті жуван­ня визначена постійною величиною (константою), вираженою в процентах. При складанні вказаних таблиць роль кожного зуба вимірюється величи­ною жувальної та ріжучої поверхні, кількістю коренів, розміром їх поверхні, відстанню, на яку вони віддалені від кута щелепи. Запропоновано декілька таблиць, побудованих за одним і тим же принципом (Дюшанж, Вустров, Мамлок та ін.).

Пародо́нт - тканини, що оточують зуб. У це поняття входять: ясна, ділянка, що прилягає до кореня зуба, кістки альвеолярного відростка щелепи, зубна зв'язка, цемент кореня зуба.
Відсо́ток або також проце́нт (лат. «pro centum» - сота частка, на сто). Відсотком якого-небудь числа називають соту частину цього числа.
Ві́дстань або ві́ддаль між двома точками простору - довжина уявного відрізка прямої, що сполучає ці точки.
Таблиця - це перелік, зведення статистичних даних або інших відомостей, розташованих у певному порядку за рядками та стовпцями.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.

У нашій країні отримала розповсюдження ста­тична система обліку жувальної ефективності, роз­роблена Н. І. Агаповим (табл. 1). Н. І. Агапов прийняв жувальну ефективність усього зубного апарата за 100 %, а за одиницю жувальної здібності та витривалості пародонту - малий різець, порівню­ючи з ним всі інші зуби.

Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
Таким чином, кожний зуб в його таблиці має постійний жувальний коефіцієнт.

У таблицю Н. І. Агапов вніс поправку, рекомен­дуючи при вирахуванні жувальної ефективності за­лишкового зубного ряду приймати до уваги зуби-антагоністи, а при їх відсутності рахувати за 0 %.

В системі Н. І. Агапова цінність кожного зуба стала і не залежить від стану його пародонту. На­приклад, роль ікла в жуванні визначається завжди одним і тим же коефіцієнтом, незалежно від того, стійкий він чи має патологічну рухомість. Це сер­йозний недолік запропонованої системи.



Таблиця 1

Жувальні коефіцієнти зубів за Н. І. Агаповим

Зуби

1

2

3

4

5

6

7

8

Всього

Жувальні

коефіцієнти

в %


Верхня щелепа

2

1

3

4

4

6

5

-

25 %

Нижня щелепа

1

2

3

4

4

6

5

-

25 %

Були зроблені намагання скласти нові ста­тичні системи, в яких витривалість пародонту до жувального тиску залежала б від ступеня уражен­ня пародонту. Так, І. М. Оксман у запропоновану ним схему обліку жувальної ефективності зубної системи поклав анатомо-фізіологічний принцип.

Зу́би - орган у ротовій порожнині хребетних тварин, використовуються для розкушування і пережовування їжі, а також із метою нападу і захисту. Вони розміщені в комірках щелеп і сполучені із ними зв'язками, що є своєрідними амортизаторами при жуванні.
Оцінка дається кожному зубу, включаючи і тре­тій моляр. При цьому враховується площа жу­вальної чи ріжучої поверхні, кількість горбиків, коренів, особливості пародонту і наявність остан­нього зуба в зубній дузі. Нижні та верхні бокові різці як слабкіші у функціональному відношенні прийняті за одиницю. Верхні центральні різці та ікла прийняті за дві одиниці, премоляри за три, перші моляри за шість, другі - за п'ять; зуби му­дрості на верхній щелепі - за три, на нижній - за чотири одиниці.
Премоля́ри, малі корінні зуби (лат. premolar, dentes premolares) - два зуби, які розташовані в зубному ряду дорослої людини з обох сторін щелеп за іклами перед молярами.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Верхньощелепна́ кі́стка (лат. maxilla) - кістка верхньої щелепи в кісткових риб, включно з чотириногими. В анатомії людини maxilla означає всю верхню щелепу.
У результаті таких розрахунків складена відповідна таблиця (табл. 2).
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.



Таблиця 2

Жувальні коефіцієнти за І.М. Оксманом

Зуб




1

2

3

4

5

6

7

8

Всього

Жувальні

коефіцієнти

в %


Верхня щелепа

2

1

2

3

3

6

5

3

25 %

Нижня щелепа

1

1

2

3

3

6

5

4

25 %

Окрім анатомо-топографічних особливостей кожного зуба, І. М. Оксман рекомендує врахову­вати його функціональну цінність у зв'язку з ура­женням пародонту. Тому при рухомості першого ступеня слід оцінювати зуби як нормальні, при другому ступені із втратою на 50 %, при рухомос­ті третього ступеня вважати їх відсутніми. Також слід оцінювати однокореневі зуби з вираженими симптомами верхівкового хронічного чи гострого періодонтиту.

Періодонтит - це запалення періодонту, що характеризується порушенням цілісності зв'язок, що утримують зуб в альвеолі, кортикальної пластинки кістки, що оточує зуб та резорбції кісткової тканини від незначних розмірів до утворення кіст великих розмірів.
Симпто́м (від грец. σύμπτομα - випадок, ознака) - будь-яка відчутна зміна в організмі або його функціях, яку виявили на підставі скарг хворого (суб'єктивний симптом) або при дослідженні лікарем (об'єктивний симптом).
Каріозні зуби, які слід пломбувати, відносяться до повноцінних, а із зруйнованою ко­ронкою - до відсутніх.

Вирахування жувальної ефективності зубного апарата за Оксманом доцільніше, ніж за Агаповим, оскільки при цьому враховується функціональна цінність кожного зуба не тільки у відповідності з його анатомо-топографічними даними, але й за функціональними можливостями.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

В. Ю. Курляндським запропонована статич­на система обліку стану опорного апарату зубів, названа ним пародонтограмою.

Курземе (латис. Kurzeme) - «земля куршів»
Пародонтограма отримується шляхом занесення даних про кожен зуб у спеціальну схему.

Як і в інших статичних схемах, у пародонтограмі кожному зубу із здоровим пародонтом при­своєно умовний коефіцієнт (табл. 3). Різниця із таблицями Н. І. Агапова та І. М. Оксмана у тому, що умовні коефіцієнти виведені не з анатомо-топографічних даних, а на основі гнатодинамометричних даних Габера.
Таблиця 3

Коефіцієнти витривалості пародонту щодо навантаження





Зуби

Верхня шелепа

1

1

2

2

3

3

54

54

76

67

8

8

Нижня щелепа







21

12

3

3

54

45

76

67

8

8

Коефіцієнт

1,25

1,0

1,5

1,75

3,0

2,0

Чим більш виражена атрофія альвеолярного відростка, тим більше знижується витривалість па­родонту. Тому в пародонтограмі зниження витри­валості пародонту прямо пропорційне зменшенню лунки зуба.

Пряма́ пропорці́йність - стале відношення двох змінних величин. При збільшенні (зменшенні) однієї величини в декілька разів у стільки ж разів збільшується (зменшується) друга величина. Такі величини називаються прямо пропорційними.
У відповідності з цим встановлені ко­ефіцієнти витривалості пародонту до жувального тиску при різному ступені атрофії лунки. Ці коефі­цієнти надані в табл. 4.



Для складання пародонтограми необхідно отримати дані про стан лунок зубів та про ступінь їх атрофії. Ступінь атрофії лунок визначається рентгенологічними та клінічними дослідженнями.
Рентгенологія - розділ клінічної медицини, який вивчає застосування рентгенівського випромінювання для дослідження органів і систем організма і діагностики захворювань. Виникла після відкриття Рентгеном (нім. W. C. Röntgen)
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.
Дослідження Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

  1   2   3


Скачати 484.23 Kb.

  • МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  • 2. Конкретні цілі
  • Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  • 4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.(с.130)
  • 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
  • 4.2. Теоретичні
  • Функціональна проба
  • Курляндським
  • Етапи заняття Розподіл часу Види контролю Засоби навчання
  • Зміст теми: Дослідження функції жування
  • Таблиця 1 Жувальні коефіцієнти зубів за Н. І. Агаповим
  • Таблиця 2 Жувальні коефіціє н ти за І.М. Оксма н ом
  • Таблиця 3 Коефіцієнти витривалості пародонту щодо навантаження