Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до індивідуальної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови " для студентів спеціальності 020303 "Переклад"

Скачати 379.88 Kb.

Методичні вказівки до індивідуальної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови " для студентів спеціальності 020303 "Переклад"




Скачати 379.88 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації16.03.2017
Розмір379.88 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


3306 МЕТОДИЧНІ вказівки

до індивідуальної роботи

з дисципліни Практика перекладу з англійської мови

для студентів спеціальності 6.020303 “Переклад”

денної форми навчання





Суми

Сумський державний університет

2012




Методичні вказівки до індивідуальної роботи з дисципліни “Практика перекладу з англійської мови” / укладачі : В. О. Дорда, О. А. Кириченко. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 40 с.

Кафедра германської філології

ПЕРЕДМОВА
Інтерактивна інформаційна система − це інформаційно-обчислювальна система, в якій передача і обмін інформацією відбуваються в режимі діалогу.

Інтерактивні технології − це один зі шляхів пошуку механізму переходу від репродуктивного до розвиваючого типу навчання.

Інтерактивне навчання − це спеціальна форма організації освітнього процесу, суть якої полягає у спільній діяльності студентів над освоєнням навчального матеріалу, в обміні знаннями, ідеями, способами діяльності. Інтерактивна діяльність на заняттях передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного визначення загальних, але значущих для кожного учасника завдань.

Роль нових інтерактивних технічних засобів і освітніх технологій

Роль нових інтерактивних технічних засобів і освітніх технологій полягає у вирішенні завдань організації навчального процесу на різних технічних платформах для побудови нової концепції креативного навчання.

Нові технологічні прийоми в освіті тісно пов'язані з новими технічними засобами та інформаційними технологіями. Освітній процес в умовах універсального освітнього середовища передбачає можливість широкого застосування інтерактивних пристроїв і набуває якісно нових рис.

Освітній процес, що базується на використанні інтерактивних технологій, передбачає створення режимів аудиторної і самостійної роботи, дистанційного навчання; занурення в інформаційне середовище; широкі міждисциплінарні зв’язки; виділення рівнів освоєння курсу; організацію системи контролю засвоєння курсу на різних рівнях; емоційно-чуттєвий вплив.

Зазначимо характерні особливості базової схеми навчального процесу, що ґрунтується на нових інформаційних комп'ютерних технологіях:

− по-перше, системний зв’язок з існуючими технологіями навчання, органічне включення у традиційні форми ведення навчального процесу, що не вимагає істотної перебудови ні психології викладача, ні психології сприйняття матеріалу студентами;

− по-друге, проведення усіх видів навчальної роботи з використанням мультимедійної навчальної системи, де демонстрація і керування виконуються за допомогою інтерактивних пристроїв;

− по-третє, використання мережевих технологій як у межах окремої аудиторії та всього університету, так і ресурсів міжнародних комп’ютерних мереж, що дозволяють вирішувати завдання на принципово новому інформаційному рівні.

Робота з інтерактивними пристроями, такими, як мультимедійні мережеві навчальні класи або інтерактивні (електронні) дошки, істотно допомагає навчанню. Це хороший вибір для тих викладачів, які хочуть зацікавити своїх слухачів, підвищити відвідуваність занять, полегшити засвоєння матеріалу, а також допомогти учням з фізичними вадами (поганий зір, погіршення слуху). Необхідно зазначити, що тільки мультимедійні мережеві навчальні класи дозволяють якнайповніше та найкомфортніше сприймати візуальну інформацію з індивідуальних моніторів студентів. При цьому інтерактивна дошка використовується для фронтальних колективних методів навчання і введення рукописної і графічної інформації безпосередньо з дошки. Тому, для створення сучасного середовища навчання найбільш вдалою можна вважати комбінацію двох інтерактивних систем − мультимедійного мережевого навчального класу та інтерактивної дошки.
Методичні аспекти застосування мережевих мультимедійних навчальних класів під час вивчення іноземних мов

Застосування мережевих мультимедійних навчальних класів дозволяє отримати єдине інформаційно-технологічне середовище для навчання будь-яких предметів і створює штучну іншомовну обстановку в процесі навчання іноземних мов. Це вирішує одне з важливих проблемних питань сучасної методики, а саме реалізацію масового навчання двох із чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання (тобто осмислення іноземної мови) і говоріння (умовно-комунікативному або комунікативному). Для досягнення цієї мети найбільш ефективним є використання мультимедійних технічних засобів навчання.

Сучасний етап розвитку технічних засобів навчання характеризується переходом до створення багатофункціональних мережевих мультимедійних навчальних комплексів і автоматизованих навчальних систем на базі ЕОМ. Такі комплекси і системи мають універсальні дидактичні можливості, вони дозволяють вести навчання в діалоговому режимі з урахуванням індивідуальних можливостей слухачів, забезпечують дистанційне навчання з використанням сучасних технологій.

У процесі навчання за допомогою мультимедійних технічних засобів у сучасній вищій школі використовуються різні світлотехнічні, відеотехнічні та звукотехнічні засоби. Це особливо стосується до вивчення іноземних мов.

Світлотехнічні і відеотехнічні засоби забезпечують візуальну інформацію, яка в ході навчання може виконувати різноманітні функції:

− служити опорою для розуміння мовленнєвої структури;

− бути сполучною ланкою між смисловою і звуковою стороною слова і таким чином полегшувати запам'ятовування;

− проектувати на екран різні ситуації для навчання говоріння;

− виконувати роль зворотного зв'язку у формі ключів.

Світлотехнічні засоби − це графопроектори (кодоскопи), документ-камери.

Відеотехнічні − це відеомагнітофони, телевізори, плазмові панелі, мультимедійні проектори, цифрові електронні (інтерактивні) дошки, комп'ютери.

Звукотехнічні засоби:

− дозволяють здійснювати усі види звукової наочності при навчанні фонетики;

− мають можливість представляти навчальну інформацію в природній мовній формі при навчанні аудіювання і говоріння;

− сприяють інтенсифікації навчального процесу.

Звукотехнічні засоби − це магнітофони; програвачі аналогові або цифрові; аудіопасивні і аудіоактивні пристрої лінгафонних кабінетів.

Успішне навчання іноземної мови в середній школі можливе, якщо:

− заповнювати відсутність природного іншомовного середовища на усіх етапах навчання;

− повніше реалізовувати важливий дидактичний принцип наочності;

− здійснювати навчання з урахуванням індивідуальних типологічних особливостей кожного студента;

− створювати кращі умови для програмування і контролю;

− забезпечувати прискорене формування і розвиток навичок слухового контролю;

− максимально використовувати аналітичні й імітаційні здібності студентів, повніше мобілізувати їх внутрішні ресурси;

− більш-менш точно визначати якісні показники мовленнєвого рівня студентів за їх аудіозаписами;

− виконувати багато активних видів вправ з усіма студентами одночасно, включаючи говоріння.
Інтенсифікація навчального процесу на основі

індивідуалізації навчання з використанням відеофонограм

Індивідуалізація навчання іноземної мови полягає у створенні оптимальних режимів роботи студента, контролі його з боку викладача і наданні консультації, допомоги кожному студенту.

Консультація і допомога украй потрібні під час роботи з відеофонограмою, що обумовлено складністю таких форм роботи, а також тим, що саме тут найчіткіше починають проявлятися індивідуально-психологічні особливості студентів, такі, як мовленнєва аудитивна пам'ять (МАП), мовленнєва аудитивна увага (МАУ) і мовленнєва аудитивна витривалість (МАВ), які безпосередньо впливають на якість сприйняття і розуміння мови.

В основу системи занять з практики іноземної мови багато викладачів-лінгвістів кладуть модифіковану циклічну селективно-лабораторну модель навчання, яка передбачає індивідуалізацію процесу навчання в усіх ланках, і саме ці можливості надають мережеві мультимедійні лінгафонні класи.


Обґрунтування деяких обовязкових функцій

аудіокомпаративних засобів (лінгафонних пристроїв)

При сприйнятті рідної мови або знайомого тексту іноземною мовою темп мовлення не відіграє істотної ролі. Добре знаючи наперед фонетичний склад слів, ми передбачаємо, антиципуємо їх звучання, сприймаючи “редуковані” (наприклад, за умови поганого телефонного зв’язку) фонеми без особливих труднощів. Інша справа з малознайомими словами, звуковий склад яких ми не антиципуємо. У цьому випадку незрозумілість при передачі звучання фонем створює труднощі, часто непереборні.

У справедливості зазначеного тут легко переконатися кожному, хто користується звичайним телефоном. Ми без жодних труднощів сприймаємо інформацію співрозмовника рідною для нас мовою, допоки вона не містить власних імен, географічних назв і т. ін.

Стикаючись з незнайомими словами, звуковий образ яких не можна антиципувати, ми починаємо зазнавати серйозні труднощі. Звідси − прохання говорити повільніше, чіткіше і, нарешті, “передавати по буквах”.

Така сама ситуація складається при вправах в аудіюванні. Слід визнати, що в цьому плані звичайні лінгафонні пристрої, без функції темпокорекції, не відкривають для студентів хоч якихось нових можливостей і не створюють умов для підвищення ефективності вже наявних.

Розглядаючи аудіювання як процес смислового сприйняття мови, необхідно виділити два його рівні: сукцесивний і симультанний. Перший рівень пов'язаний з осмисленням не лише змісту мови, але і її форми, з подоланням фонетичних і лексико-граматичних труднощів; другий − з подоланням труднощів змістовного, смислового і психологічного аспектів.

Розрізняють два основні види вправ для навчання аудіюванню: тренувально-комунікативні (для подолання мовленнєвих труднощів аудіювання) і комунікативно – пізнавальні (для навчання смислового сприйняття мови).

Основною характеристикою тренувально-комунікативних вправ є те, що зміст висловлювання в них зазначений наперед. Увага студентів концентрується головним чином на мовних явищах.

Комунікативно-пізнавальні вправи передбачають оперування засвоєним мовним матеріалом у мовленнєвій ситуації, що імітує умови природного спілкування.

Вищеназвані два види вправ тісно взаємоз’язані. Їх дозування і сполучуваність залежать від етапу навчання, складності навчального матеріалу і конкретного практичного завдання.

Метою тренувально-комунікативних вправ є відпрацювання розуміння мовної форми діалогічного і монологічного повідомлення, тобто того, що могло б утруднити його сприйняття і розуміння. Цей вид вправ будується на рівні значення слів, словосполучень, фраз, нескладних висловлювань. Висловлювання можуть являти собою одну − дві діалогічних одиниці, два-три логічно з’язаних речення. Тренувально-комунікативні вправи − це необхідний етап навчання сприйняттю мови на смисловому рівні.

Слід зауважити, що значну частину тренувально-комунікативних вправ для аудіювання можна виконувати у позанавчальний час.

Комунікативно-пізнавальні вправи будуються на матеріалі зв'язного діалогічного чи монологічного текстів у рамках, обумовлених ситуацією висловлювання.

Сприйняття іншомовного висловлювання в умовах природної комунікації припускає наявність високоавтоматизованих навичок і умінь, які включають:

− вилучення з мовного повідомлення незнайомих явищ, їх диференціацію і з'ясування;

− ідентифікацію діалогічних і монологічних мовленнєвих повідомлень у різних умовах їх надання;

− оперативне тримання в пам’яті висловлювань різної довжини і різного обсягу;

− співвіднесення звукових образів із семантичним значенням мовленнєвих одиниць.

У системі тренувально-комунікативних вправ, призначених для навчання аудіювання, розрізняють ті самі види вправ, що і для навчання говоріння. Різниця між ними полягає в тому, що перші мають за мету навчання рецептивної сторони мовленнєвої діяльності, а другі − репродуктивно-продуктивної. Тренувально-комунікативні вправи представлені наступними видами:

− імітаційні (просте, розширене і вибіркове відтворення);

− диференцювальні (контрастивне, просте і розширене відтворення);

− на підстановку (з різнорівневими елементами для підстановки);

− трансформаційні (видозмінення форми, часу, особи і числа, розширення і поєднання речень).
Обовязкові вимоги до функціональності

аудіокомпаративних засобів (лінгафонних пристроїв) для

вивчення іноземних мов

Цифрова технологія запису/відтворення.

Зміна швидкості відтворення (темпокорекція) без зміни тембру мовлення (як уповільнення, так і прискорення).

Виділення мовленнєвого фрагмента і його багаторазове відтворення.

Маркування для миттєвого позиціонування на відмічених фрагментах (як правило, 5−10 відміток).

Наявність автоматичного регулювання рівня.

Наявність еквалайзера.
Інтерактивне навчання.

Мультимоніторна конфігурація.

Функція

Підтримка одного, двох або трьох моніторів на робочому місці викладача.

Дружній інтерфейс панелі управління викладача.

Мультимедійна навчальна система.

Підтримка Unicode (будь-якої мови інтерфейсу та освітніх матеріалів).
Демонстрація викладачем

Демонстрація викладачем у режимі реального часу всім або вибраним студентам екрану свого комп’ютера разом із голосом, відеоматеріалів (таких, як DVD/VCD-фільми, USB-камера і т. ін.) та анімованих навчальних програм (наприклад, презентації PowerPoint, інтернет-сайти, Flash-програми і т. ін.).

Вибір із декількох джерел аудіопрограм (звук із мікрофона викладача, звук із комп’ютера викладача, мікрофон і комп’ютер одночасно, зовнішні джерела).

Інструмент “Екранний маркер” дозволяє малювати на екрані, друкувати текст і має інші корисні можливості для ілюстрації.

Можливість призупиняти демонстрацію дозволяє викладачеві керувати процессом.

Відображення екрана викладача на комп’ютерах студентів у віконному режимі (картинка в картинці) дозволяє студентам бачити інструкції викладача і одночасно намагатися працювати самостійно.


Контроль (моніторинг) і управління студента

Спостереження екрана студента (одночасне відображення від 1 до 16 екранів, якщо на робочому місці викладача лише один монітор, і до 32 екранів в двох- або трьохмоніторной конфігураціях при виділенні окремого монітора лише для спостереження екранів студентів).

Контроль екранів вибраних студентів з одночасною демонстрацією екрану свого комп’ютера разом зі своїм голосом, відео матеріалів (таких, як DVD/VCD-фільми, USB-камера і т. ін.) і анімованих навчальних програм (наприклад, презентації Poweroint, інтернет-сайти, Flash-програми і т. ін.).

Контроль будь-яких аудіоджерел комп’ютерів вибраних студентів (мікрофон студента, звук з комп’ютера студента або мікрофон і комп’ютер одночасно).

Дистанційне керування комп’ютерами вибраних студентів.

Організація голосового діалогу з вибраними студентами.


Дистанційна допомога

Викладач може дистанційно керувати будь-яким комп’ютером студента, щоб забезпечити миттєве керівництво або допомогу. Викладач може дистанційно встановлювати аудіо джерело на комп’ютерах студентів (звук з мікрофона викладача, звук із комп’ютера викладача, мікрофон і комп’ютер одночасно).

Інструмент “Екранний маркер”  дозволяє  дистанційно  малювати на екрані комп’ютера студента, а також друкувати текст і має інші корисні можливості для ілюстрації.
Демонстрація студентом

Викладач може призначити студента для демонстрації екрана його комп’ютера всьому класу з одночасною передачею звуку. При цьому на екрані може відтворюватися аудіо-, відео- ролик, програватися диск DVD / VCD, відображатися USB-камера або анімована навчальна програма (наприклад, презентація PowerPoint, Інтернет-сайт, Flash-програма і т.д.).

Інструмент “Екранний маркер” дозволяє малювати на екрані, друкувати текст і має інші корисні можливості для ілюстрації на екранах комп’ютерів студентів.

Викладач може дистанційно встановлювати аудіо джерело на комп’ютерах студентів (звук з мікрофона викладача, звук із комп’ютера викладача, мікрофон і комп’ютер одночасно).


Голосове мовлення викладача

Передача голосових повідомлень у режимі реального часу (звук з мікрофона викладача, звук із комп’ютера викладача, мікрофон і комп’ютер одночасно, зовнішні джерела) будь-якому студенту, групі студентів чи всім студентам.


Аудіоконтроль студентів

Можливість контролювати (прослуховувати) будь-які аудіоджерела (звук з мікрофона, звук із комп’ютера, мікрофон і комп’ютер одночасно) з комп’ютерів студентів.


Діалог (селекторний зв’язок або інтерком)

Голосове спілкування з обраними студентами в режимі реального часу, не турбуючи інших студентів.


Голосове мовлення студента

Передача голосу вибраного студента всій аудиторії.


Виклик від студента (аналог підняття руки)

Студент у будь-який час може натиснути “гарячу” кнопку допомоги F12, за необхідності поставити запитання.

Відповідь викладача можна надати оперативно за допомогою функції “Діалог (селекторний зв’язок)”.

Викладач може негайно відмінити всі запити від студентів.


Управління аудіо-, відеопристроями (додатково)

Управління аудіо-, відеообладнанням спрощено і об’єднано єдиним контролером з дистанційним управлінням.

Викладач може використовувати програмну панель керування, щоб управляти всіма аудіо-, відео компонентами.
Функція «Відео – за Запитом’’

(VideoOnDemand (VOD))

(додатково)

Можливість трансляції одночасно декількох відеопрограм з виділеного VOD-сервера.



Вивчення мов

Жива трансляція відео- (мовлення)

Вивчення більше не обмежене текстовим читанням.

Викладачі можуть передати по мережі відеофайл або відеодиск на студентські комп’ютери в режимі реального часу, не використовуючи проектор.

Організація трансляції відеофайлів або аудіо-, відео- інформації з DVD, VCD, VHS, DV-камери на обрані комп’ютери студентів у повноекранному або віконному режимі за допомогою вбудованого відеопрогравача:

− трансляція різних відеофайлів або відеодисків (багатопотокова трансляція) одночасно на обрані комп’ютери студентів;

− використання багатопотокової трансляції відео не порушує роботу комп’ютерної мережі і не знижує її швидкість;

− трансляція відео із зовнішніх аудіо-, відеопристроїв, наприклад, з DVD-плеєра, VHS-магнітофона, DV-камери і т.д. забезпечується завдяки відеокодуванню в реальному часі в кілька потоків.
Робота в групах (групове обговорення)

Розбиття класу на кілька груп і голосове спілкування всередині груп у реальному часі без затримок.

Голосовий конференц-зв’язок (інтерком) і текстовий чат доступні в і в груповому режимі.

Викладач може приєднатися до групи в будь-який час і зробити запис обговорення для наступного аналізу.

− Обговорення в голосовому режимі і текстовому одночасно.

− Оперативний запис процесу обговорення для кожної групи.

− Можливість трансляції групового обговорення обраної групи іншим групам.

− Можливість викладача вести бесіду і одночасно відправляти текстові повідомлення всім групам одночасно.



Робота в парах / довільний вибір пар

Голосове обговорення (діалог) в парах (призначених автоматично за номерами комп’ютерів студентів чи довільно):

− студент може вести діалог і обмінюватися текстовими повідомленнями з різними одноклассниками;

− оперативний запис процесу обговорення для кожної пари;

− можливість трансляції групового обговорення обраної пари іншим парам;

− можливість викладача вести бесіду і одночасно відправляти текстові повідомлення всім парам одночасно.


Самопрослуховування

Досить натиснути відповідну кнопку на панелі управління для включення / відключення можливості студентам чути свій “живий” голос з мікрофона в навушниках.


Управління комп’ютерами і додатками

Дистанційне включення / вимикання комп’ютера

Дистанційне включення / вимикання (за допомогою функції Wake-On-LAN); ініціація виходу із системи Windows; перезавантаження комп’ютерів обраних студентів (одного, групи або всіх).
Блокування системних комбінацій клавіш

Блокування системних комбінацій клавіш операційної системи Windows на комп’ютерах студентів, що гарантує їх повне управління з комп’ютера викладача:

− блокування комбінації клавіш Ctrl+Alt+Del (виклик системного меню);

− блокування комбінації клавіш Ctrl+Shift+Esc (виклик Диспетчера задач Windows (Task Manager)).


Блокування / розблокування клавіатури і миші

Деактивація клавіатури і миші комп’ютерів студентів.


Чорний екран

Гасіння екранів комп’ютерів студентів з одночасною деактивацією клавіатури і миші для привернення уваги.


Керування додатками

− Завершення.

− Заборона запуску.

− Заборона Інтернету.

− Дистанційний контроль запущених програм на комп’ютерах студентів (контроль до 50 комп’ютерів одночасно) у режимі реального часу (як альтернатива функції “Спостереження за екраном студента”). Таким чином, студенти можуть зосередитися на навчанні.

− Дистанційне завершення запущених програм на вибраних комп’ютерах студентів (на одному комп’ютері, групі комп’ютерів або на всіх комп’ютерах).

− Дистанційне блокування виконання інших додатків.

− Дистанційне блокування запуску Інтернет-браузера.


Дистанційний запуск

− Дистанційне відкриття заданих додатків на комп’ютерах студентів.

− Дистанційне відкриття заданих файлів документів на комп’ютерах студентів.

− Дистанційне відкриття заданих Інтернет-сторінок на комп’ютерах студентів.


Файловий обмін

− Передача файлів.

− Передача і відкриття файлів.

− Збір (отримання) файлів.

− Передача файлів обраному студенту, групі або всім студентам.

− Передача і відкриття файлів обраному студенту, групі або всім студентам.

− Отримання файлів, відправлених із комп’ютерів студентів.
Оцінка прогресу (успішності) студентів

Перевірка знань (екзамен, вікторина, тестування)

Викладач може легко скласти питання з декількома варіантами відповідей.

Автоматичний аналіз результатів перевірки знань (відсоток від правильних відповідей).

Надання результатів у графічному або числовому вигляді.

Експорт результатів.
Управління і контроль навчальним процесом

З робочого місця викладача (з головного комп’ютера) є можливість реалізувати такі операції:

− Передача відео- і аудіоінформації на монітори усіх студентів або вибраної групи :

− з екрана комп’ютера викладача навчального фільму, роботу мультимедіадодатків та ін.;

− виконання завдань в автоматичному (послідовному) або ручному режимі;

− контроль або дистанційне керування комп’ютерами студентів;

− об’єднання студентів у групи, організація діалогу між групами;

− привертання уваги студентів передачею на їх монітори чорного екрана з потрібним повідомленням;

− привертання уваги студентів до об’єктів, які виділяються на екранах за допомогою миші.

У результаті викладач може спілкуватися з кожним студентом окремо і об’єктивно оцінювати його знання, а студенти можуть якісно краще, більш зацікавлено і комфортно сприймати інформацію у вигляді картинки із звуковим супроводом.


  1   2


Скачати 379.88 Kb.