Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу «Мінераграфія» для студентів геологічного факультету спеціальності 040103 геологія

Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу «Мінераграфія» для студентів геологічного факультету спеціальності 040103 геологія




Сторінка1/8
Дата конвертації28.04.2017
Розмір0.8 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Геологічний факультет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних занять з курсу «Мінераграфія» для студентів геологічного факультету спеціальності 6.

Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.
Геоло́гія (від грец. γῆ - земля, і грец. λογος - наука) - комплекс наук про тверду оболонку Землі, історію її розвитку та процеси, що її створили.
Націоналі́зм (фр. nationalisme) - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі[Джерело?].
Факульте́т (нім. Fakultät, від лат. facultas - спроможність, здатність) - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.
Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
040103 – геологія






Київ, 2009

УДК 553.08

Методичні вказівки з лабораторних занять до курсу «Мінераграфія» для студентів геологічного факультету з напряму підготовки 6.040103 – геологія.

/Упорядник Курило М.В. – К: Логос – 2009. ­- 50 с.

Приведена класифікація рудних мінералів, викладені загальні основи кристалооптики, описана апаратура для вивчення основних характеристик рудних мінералів, запропоновано комплекс завдань для вивчення оптичних, фізичних і хімічних властивостей як рудних так і жильних мінералів, наведена методика визначення текстур та структур руд.

Апаратура (рос. аппаратура, англ. apparatus, нім. Apparatur) - сукупність функціонально різноманітних вимірювальних приладів і допоміжних пристроїв та пристосувань, спеціально підібраних для виконання певної технічної задачі.
Кристалоо́птика (рос. кристаллооптика, англ. crystallooptics, нім. Kristalloptik f) - наука про проходження світла крізь кристали. Межує з оптикою та кристалографією.
Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.
Хімічні властивості - властивості речовин, що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході хімічної реакції. До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу.


Рецензенти: С.О.Галій, доктор геолого-мінералогічних наук (Українська наукова асоціація)

Г.Г.Павлов, кандидат геолого-мінералогічних наук (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Рекомендовано до друку Вченою радою геологічного факультету (протокол №13 від 15 червня 2006 р.)


Зміст



  1. Класифікація рудних мінералів

    1. Рудні мінерали чорних і легованих металів

    2. Рудні мінерали кольорових і легких металів

    3. Рудні мінерали рідкісних і рідкісноземельних металів

    4. Рудні мінерали благородних металів

    5. Рудні мінерали радіоактивних металів

  2. Кристалооптика

    1. Загальні положення кристалооптики

    2. Оптичні властивості мінеральної речовини

  3. Вивчення апаратури

  4. Оптичні властивості рудних мінералів

    1. Вивчення відбивної здатності рудних мінералів та методів їх визначення

    2. Визначення кольору мінералів у відбитому світлі

    3. Вивчення двовідбиття та його кольорового ефекту

    4. Визначення кольору внутрішніх рефлексів

  5. Фізичні та хімічні властивості мінералів

    1. Вивчення твердості рудних мінералів

    2. Вивчення магнітних властивостей мінералів

    3. Електричні властивості мінералів

    4. Макро- та мікрорадіографія

    5. Газово-рідкі включення в мінералах

  6. Парагенетичні асоціації і структурний аналіз руд

    1. Кристаломорфологічні особливості і типоморфні асоціації рудних мінералів

    2. Визначення кількісного складу мінералів

    3. Дослідження структур та текстур руд

    4. Структурно-текстурний аналіз руд

    5. Структури і текстури, які впливають на збагачення

Література

ВСТУП
При вивченні генезису родовищ мінеральної сировини та для вибору найефективніших методів їх розвідки та розробки важливе значення має комплексне вивчення руд: визначення рудних мінералів, наявність в них домішок, структур та текстур.
Гене́зис, також Гене́за (грец. γένεσις від грец. γέννόω - породжую, створюю, лат. genesis) - походження, виникнення; процес утворення. В науці це опис походження, виникнення, становлення, розвиток, метаморфоза або (необов'язково) загибель об'єктів.
Те що детальне вивчення складу руд, розподіл рудних мінералів у вмісних породах дозволяє ефективно використовувати в промисловості всі корисні компоненти руд та правильно визначити схему їх технологічної обробки. Таке вивчення включає мінераграфічний аналіз руд, їх спектральний, хімічний, рентгеноструктурний та інші аналізи.

Мінераграфія як наука – це складова частина вчення про корисні копалини. Її головний метод - вивчення руд у відбитому світлі. За допомогою мінераграфії можлива діагностика мінералів, з яких складається руда, вивчення їх парагенезису, структури та текстури руд.

Зміст науки про рудні родовища А.Г.

Схема (грец. Σχήμα - образ, вид) - Спрощене зображення, викладення чогось у загальних, основних рисах. Кресленик, що передає основну ідею конструкції машини, приладу тощо за допомогою умовних позначень.
Діагно́стика (з грец. diagnosis = dia+gnosis = «роз+пізнання») (англ. diagnostics; нім. Diagnostik; фр. le diagnostic) - галузь знань, що вивчає теорію і методи організації процесів постановки діагнозу, а також принципи побудови засобів діагностування.
Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.
Руда́ (англ. ore, нім. Erz n) - природне мінеральне утворення, що містить метали та їх сполуки у кількостях та у вигляді, придатних і економічно доцільних для їх промислового використання. Іноді рудами називають також деякі види неметалевої сировини, наприклад, азбестова, баритова, графітова, сірчана, п'єзокварц, флюорит та інші.
Бетехтін [3] визначив таким чином: 1) методика вивчення рудоутворювальних мінералів; 2) описова мінераграфія та 3) вчення про рудні родовища.
Рудні родовища (рос. рудные месторождения, англ. ore deposits, metalliferous deposits; нім. Erzlagerstätten f pl, Erzvorkommen n pl) - ділянки земної кори, в надрах або на поверхні яких є рудні поклади, за своїми розмірами, якістю і умовами залягання придатні для промислової розробки.
Аналогами цих розділів у науці про гірські породи є: 1) методи оптичного дослідження породоутворювальних мінералів;
Аналог (від грец. analogos - відповідний): Об'єкт вивчення (явище, предмет, установка, схема чи пристрій), схожий (аналогічний) з певним об'єктом. Коли розв'язують техн. задачі, аналогія передбачає наявність певних однозначних співвідношень між характеристиками А.
О́птика (англ. optics) - розділ фізики, в межах якого вивчається природа оптичного випромінювання (світла), досліджуються процеси випромінювання світла, його поширення в різноманітних середовищах і взаємодії з речовиною.
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.
2) описова петрографія; 3) петрологія.

Основні елементи мінераграфічних досліджень ті ж самі, що й в мікроскопії гірських порід: визначення мінерального складу агрегату, характеристика особливостей будови (структури та текстури) руди, просторового розподілу різних типів руд, з'ясування послідовності мінералоутворення.

Мінера́льне - селище в Україні, в Ясинуватському районі Донецької області. Населення становить 405 осіб.
Петроло́гія (грец. πετρα - камінь, λογος - вчення; рос. петрология; англ. petrology; нім. Petrologie f) - галузь геології, наука, яка всебічно вивчає магматичні і метаморфічні гірські породи, з точки зору їх речовинного складу, геологічних особливостей і генезису (мінералогічний і хімічний склад, структуру і текстуру, умови залягання, закономірності поширення, походження і зміни в земній мантії, корі і на поверхні Землі). Істотна відміна петрології від описової петрографії полягає у тому, що за допомогою аналітичних методів (структурного і мікроструктурного аналізів, фізико-хімічного аналізу, термодинаміки і т. п.) вона здатна вирішувати питання походження гірських порід, магм різного складу, способи їх подальшої еволюції (диференціація, асиміляція, синтексис і т. ін.); термодинамічні умови утворення гірських порід, як магматичних, так і метаморфічних. Вчення про магматичні формації розвинулось саме на базі петрології і тектоніки.
Петрогра́фія (грец. πετρα - камінь; γραφω - пишу) (рос. петрография, англ. petrography, нім. Petrographie f) - одна з геологічних наук, яка вивчає гірські породи з точки зору їх мінерального і хімічного складу, геологічних особливостей.
Про́стір (латинське: spatium) - протяжність, вмістилище, в якому розташовані предмети і відбуваються події. У філософії тривають дискусії щодо того, чи є простір окремою сутністю чи лише формою існування матерії.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Мінера́л (від пізньолат. minera - руда, рудна жила, рудник) - природна речовина, що утворилась під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті.
Результати цих досліджень разом з польовими спостереженнями використовуються для інтерпретації процесів формування рудного тіла, а також для геологічно обґрунтованої оцінки та промислової характеристики родовища в цілому.
Інтерпретатор мови програмування (interpreter) - програма чи технічні засоби, необхідні для виконання інших програм, вид транслятора, який здійснює пооператорну (покомандну, построкову) обробку, перетворення у машинні коди та виконання програми або запиту (на відміну від компілятора, який транслює у машинні коди всю програму без її виконання).

Крім розв'язання вищезазначених завдань мінераграфія вирішує численні проблеми вузько прикладного характеру, які мають велике практичне значення. Збагачення руд проектується на основі попереднього мікроскопічного аналізу сировини та контролюється цим же методом аналізу. Проектування та контроль металургійних процесів також проводяться з урахуванням мінерального складу руд та продуктів термічної переробки. В останньому випадку мінераграфія тісно поєднується з металографічним (мікроскопічним) методом аналізу металів, з яким має дуже багато спільних засобів дослідження. Крім цього, мікроскопічні дослідження у відбитому світлі з успіхом застосовуються у вивченні викопного вугілля.

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Металу́ргія (англ. Metallurgy) - наука, техніка і галузь промисловості, які пов'язані з одержанням металів з руд або металовмісних речовин з наданням їм необхідних властивостей. У прикладному плані - сукупність зв'язаних між собою галузей і стадій виробничого процесу від видобутку сировини до випуску готової продукції - чорних і кольорових металів та їх сплавів (стопів).
Вугі́лля, Викопне вугілля (рос. уголь ископаемый, англ. fossil coal (mineral), нім. fossile Kohle f) - тверда осадова порода, горюча копалина, утворена шляхом вуглефікації рослинних залишків.

Студенти ІІ курсу, які починають вивчати мінераграфію, ще не знайомі з методикою мікроскопічних досліджень прозорих мінералів у поляризованому прохідному світлі і геологією рудних родовищ. Тому ми стисло приводимо основні положення кристалооптики, основні оптичні ефекти, що спостерігаються в поляризаційному мікроскопі – заломлення, двозаломлення, ізотропія і анізотропія, оптичний знак і орієнтування мінералів, знайомимо з класифікацією руд і рудних мінералів.

Анізотропі́я (від грец. άνισος - нерівний, неоднаковий та грец. τροπή - напрям) - відмінність властивостей середовища у різних напрямках (на відміну від ізотропії).
Ізотропі́я, Ізотро́пність (рос. изотропия, изотропность; англ. isotropy, isotropism; нім. Isotropie f) -
Візуальні ефекти (англ. Visual effects) - ілюзіоністський напрям у кіно, одним з родоначальників якого і першовідкривачем був француз Жорж Мельєс.

При дослідженні непрозорих мінералів у відбитому світлі ці параметри визначаються набагато важче ніж під час дослідження прозорих мінералів, тому доводиться звертати увагу на інші діагностичні ознаки: твердість, магнітність, колір, внутрішні рефлекси, мікрохімічні реакції.

Експериме́нт (англ. experiment) - сукупність дослідів, об’єднаних однією системою їх постановки, взаємозв’язком результатів і способом їх обробки. В результаті експерименту отримують сукупність результатів, які допускають їхню сумісну обробку і зіставлення.
Але їх визначення також інколи ускладнюється технічними чинниками. Наприклад, якість відбитого світла залежить не тільки від відбивної здатності мінералів, але й від якості самих аншліфів та чистоти їх поверхні [2]. Крім цього, додаткові оптичні ефекти (інколи дуже слабкі), які часто виникають, спостерігаються тільки в приладах з оптикою високої якості.

Складність оптики відбитого світла і відсутність необхідних приладів та посібників збільшують труднощі, котрі виникають під час роботи студентів з аншліфами.

Театральна лабораторія «ВідСутність» - зразковий художній колектив заснований в 2010 році за ініціативи Юрія Паскара в місті Рівне. Діє на базі Рівненського міського Палацу дітей та молоді.
Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.
Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.

Ці методичні вказівки складено для полегшення самостійної підготовки студентів спеціальності 6.070700 – геологія (спеціалізація - геологія, геохімія) при виконанні лабораторних робіт з мінераграфії.

Геохі́мія - наука про хімічний склад Землі і закони поширення, поєднання руху атомів хімічних елементів та їх стабільних ізотопів у різних оболонках земної кулі.

Вони складаються з наступних розділів: класифікація рудних мінералів, кристалооптика, вивчення апаратури, оптичні властивості рудних мінералів, фізичні і хімічні властивості мінералів, парагенетичні асоціації і структурний аналіз руд.


1. КЛАСИФІКАЦІЯ РУДНИХ МІНЕРАЛІВ
Виділяються наступні типи руд, для яких характерні певні асоціації мінералів [17]:

  1. Руди чорних і легованих металів (Fe, Mn, Cr, Ti, Ni, Co, W, Mo, V).

  2. Руди кольорових металів (Cu, Pb, Zn, Hg, Sb та ін.).

  3. Руди легких металів (Al, Mg).

  4. Руди благородних металів (Au, Ag, Pt).
    Фі́зика (від грец. φυσικός природний, φύσις природа) - природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами; це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова.
    Кольоро́ві мета́ли - це промислова назва всіх металів, крім заліза та елементів його групи. Зазвичай ознакою кольорового металу був його специфічний колір, відмінний від темно-сірого, наприклад, білий (алюміній, срібло), жовтий (золото), червоний (мідь) тощо.
    Благоро́дні мета́ли (шляхе́тні мета́ли) - метали, що належить до групи кольорових металів, які мають високу хімічну стійкість і умовно поділяються на дві підгрупи: дорогоцінні метали (золото, срібло) і платинові метали (платина, паладій, родій, іридій, рутеній, осмій).


  5. Руди розсіяних і рідких металів (Li, Be, Ge, Zr, Nb, Ta nf sy.).

  6. Руди радіоактивних металів (U, Th, Ra).


1.1. Рудні мінерали чорних і легованих металів.
Рудні мінерали залізних руд

Залізо входить до складу майже 500 мінералів. Однак рудоутворювальними є лише: магнетит FeO.Fe2O3 (72% Fe), гематит Fe2O3 (70% Fe), бурий залізняк Fe2O3.

Гемати́т (рос. гематит, англ. hematite, нім. Hämatit m, Roteisenstein m) - староукраїнська назва - желізовець - це: чорний мінерал класу оксидів та гідроксидів, або низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.
Магнети́т або магні́тний залізня́к - мінерал заліза класу оксидів та гідрооксидів.
Бурий залізняк (рос. бурый железняк, англ. limonite, brown(iron) ore, bog iron ore; нім. Eisenstein, Eisenerz) - природне скупчення гідроксидів заліза. Осадова гірська порода.
H2O (до 60% Fe), сидерит Fe2CO3 (48% Fe), гідроалюмосилікати (до 40% Fe) та ільменіт FeTiO3.

Основні типи родовищ заліза наступні:


  1. Магнетитові (магнітні залізняки), напівмартитові і мартитові, які вміщують до 50–65% заліза.

  2. Титаномагнетитові, які вміщують до 55% заліза і до 20% двоокису титану.
    Ільмені́т, або тита́нистий залізня́к - мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, з групи корунду-ільменіту. Оксид титану з істотним вмістом заліза, магнію та марганцю шаруватої будови. Отримав назву від Ільменських гір на Уралі.
    Залізняки́ - село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 10 осіб. Орган місцевого самоврядування - Клюшниківська сільська рада.
    Марти́т (рос. мартит, англ. martite, нім. Martit m) - мінерал, різновид гематиту. За ім'ям міфологічного бога війни Марса (J. F. A. Breithaupt, 1828).
    Сидери́т (грец. ςιδερος - залізо), син. шпат залізний, скалинець залізний) - мінерал, карбонат заліза. Назва – від грецьк. “сидерос” – залізо (W.K.Haidinger, 1845). Син. – бемеленіт, гірит, руда біла залізна, сферосидерит, флінц, халібіт, шпат залізний.
    Окси́д тита́ну(VI), титан(IV) оксид - неорганічна бінарна сполука складу TiO2. Оксид титану (IV) (діоксид титану, двоокис титану, титанові білила, харчовий барвник E171) TiO2 - амфотерний оксид чотиривалентного титану - найважливіший з усіх оксидів цього елементу.


  3. Гематитові і гідрогематитові (червоні залізняки), які вміщують до 50–60 % заліза.

  4. Гідрогетитові (бурі залізняки), які вміщують до 40–50% заліза.

  5. Сидеритові (карбонатні), які вміщують в середньому 30–35% заліза.

  6. Залізо-хлоритові (силікатні), які вміщують в середньому 25–40% заліза.

Рудні мінерали марганцевих руд.

Марганець широко розповсюджений в земній корі і входить до складу приблизно 150 мінералів. Найбільш розповсюдженими являються такі мінерали з вмістом

Mn, %:

Піролюзит

MnO2

55–63

Брауніт

Mn2O3

60–65

Гаусманіт

Mn3O4

65–72

Манганіт

Mn2O3.H2O

50–62

Псиломелан

n MnO.MnO2.n H2O

35–60

Родохрозит

MnCO3

40–45

Манганокальцит

(Ca, Mn) CO3

23–32

Родоніт

Mn3[Si3O9]

32–36

В залежності від мінерального складу руди поділяються на: окисні, карбонатні, силікатні і змішані. Цінними в промисловому відношенні є окисні руди, з яких отримують високоякісні концентрати (більш ніж 45% Mn).

Концентра́т (рос. концентрат, англ. concentrate, нім. Anreicherungsprodukt n, Konzentrat n) - основний продукт збагачення корисних копалин, в якому вміст цінного компонента вищий, ніж у вихідній гірничій масі, що надходить на збагачення.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.



Рудні мінерали хромових руд.

Хром входить до складу багатьох мінералів, однак практичне значення рудоутворюючі мають тільки так звані хромшпінеліди. В практиці їх називають хромітами. Загальна формула хромітів (Fe, Mg) (Cr, Al, Fe)2O4, співвідношення вмісту елементів різне.

Частіше зустрічаються магнохроміт (Mg, Fe) Cr2O4, хромпікотіт (Mg, Fe) (Cr, Al)2O4 і алюмохроміт (Fe, Mg) (Cr, Al)2O4. В залежності від кількісного відношення цих мінералів в рудах змінюється якість руд. Найбільш цінними є магнохромітові руди, які вміщують до 50% і більше Cr2O3 при відносно низькому вмісту FeO (15–18%).

Рудні мінерали нікелевих і кобальтових руд.

Нікель (англ. nickel, нім. Nickel n) - хімічний елемент, метал жовтувато-білого кольору, дуже твердий, добре полірується, притягується магнітом. Відомий з глибокої старовини.

Важливішими рудоутворювальними мінералами нікелю є: пентландит (Fe, Ni)S, нікелін NiAs, мілерит NiS, гарнієрит (Ni, Mg)12S16O20(OH)16 та інші силікати. В кобальтових рудах важливе значення мають: кобальтин CoAsS, лінеїт (Co, Ni)3S4, смальтин CoAs2, асболан m(Co, Ni)O.MnO2.nH2O.



Рудні мінерали вольфрамових руд.

Рудоутворювальними мінералами вольфраму є: вольфраміт (Fe, Mn) WO4 ферберит FeWO4, гюбнерит MnWO4 і шеєліт CaWO4.



Рудні мінерали молібденових руд.

Єдиним мінералом молібденових руд і концентратів є сульфід-молібденіт MoS2 (60% Mo), також є можливість використання повеліта CaMoO4 і молібдошеєліта Ca(Mo, W)O4.

Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).
Молібден (з грецької «подібний до свинцю»), (англ. molybdenum, нім. Molybdän n) - хімічний елемент. Позначається як Мо, в періодичній таблиці елементів його атомний номер 42, ат.м. 95,94. електронна конфігурація [Kr]4d55s1; група6, період 5, d-блок.
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Технологія вилучення металу з них складна.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

  1   2   3   4   5   6   7   8



  • ВСТУП При вивченні генезису
  • Аналогами
  • 1.1. Рудні мінерали чорних і легованих металів. Рудні мінерали залізних руд
  • Рудні мінерали марганцевих руд.
  • Рудні мінерали хромових руд.
  • Рудні мінерали нікелевих
  • Рудні мінерали вольфрамових руд.
  • Рудні мінерали молібденових