Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до практичних занять для бакалаврів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування»

Методичні вказівки до практичних занять для бакалаврів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування»




Сторінка2/4
Дата конвертації22.03.2017
Розмір0.81 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4
Тема 2

Скіфо-сарматське та античне мистецтво Північного Причорномор’я
Мета та завдання: розгляд скіфо-сарматської культури, характеристика особливостей будівництва, архітектури та пластики, аналіз шедеврів золотарства скіфів.
Скіфи (скити) (грец. Σκύϑαι) - екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх кочових племен, що мешкали у VII-III ст. до н. е. на землях Великого Євразійського Степу, тобто від степів сучасної України на заході й до сучасної Монголії та Китаю на сході.


Практичне заняття 2. Скіфо-сарматське мистецтво.

    1. Архітектура та будівництво Скіфії

    2. Пластика і художні вироби

    3. Золотарство скіфів

Залізний вік на території України (ХІІ−ІV ст.

Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
до н.е.). Періодизація залізного віку. Кіммерійці: проблема етнічної належності. Культурні досягнення кіммерійців. Поховальні пам’ятки кіммерійської культури.

Скіфи в давній українській культурі. Геродот про скіфські племена. Калліпіди, скіфи-орачі, скіфи-землероби, кочові скіфи − проблема диференціації. Заупокійний культ скіфів. Кургани Солоха, Товста Могила, Чортомлик, Гайманова могила.

Гайма́нова моги́ла - скіфське поховання, яке відносять до категорії «царських» (поховання з великою кількістю коштовних прикрас та предметів побуту), біля села Балки Василівського району Запорізької області України, створення якого датують IV століттям до нашої ери.
Залі́зна доба (I тис. до н. е.) - період ранньої історії людства, який визначається розвитком металургії і використанням залізних виробів (ножі, сокири, посуд, зброя, прикраси тощо). Тривав приблизно від 1200 р.
Товста́ моги́ла - скіфський курган IV століття до н. е. біля міста Покров Дніпропетровської обл.; досліджений 1971 р. Борисом Мозолевським.
Каменське городище. Перехід від військової демократії до класового суспільства.
Воєнна демократія - одна з провідних форм організації суспільств при становленні класогенезу та політогенезу в добу розкладу первісного ладу. Цей термін введений американським етнографом Льюїсом Морганом (1818-1881 рр.).
Виникнення міст. Неаполь Скіфський.

Сармати на території Північного Причорномор’я. Матріархат в сарматських племен.

Сарма́ти (грец. Σαρμάται) - кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів, що мешкав на межі нашої ери у Сарматії, яка займала територію України та прилеглі землі. Споріднений зі скіфами.
Поховальні пам’ятки сарматів; матеріальна культура.
Матеріальна культура (англ. Material culture) - сукупність усіх матеріальних цінностей, створених певною культурою, її уречевлена складова. Оскільки для різних суспільств характерні різні культури, то відповідно до рівня узагальнення розглядають матеріальну культуру людства, окремого народу і тому подібне.

Скіфо-сарматська доба (VІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.). Культура кіммерійської доби. Початок залізної доби. Декоративно-прикладне мистецтво, кам’яне різьбярство та монументальна скульптура. Кіммерійська кам’яна скульптура – антропоморфні стели – меморіальний жанр давньої монументальної пластики.

Пластика і художні вироби. Скіфський звіриний стиль.

Звіри́ний стиль - назва художнього стилю, поширеного в мистецтві кількох стародавніх культур. Основною тематикою зображень були тварини або ж частини їх тіла, та складних композицій з них, звідки й назва.
Шедеври золотарства скіфів: Золота пектораль з кургану Товста могила, дзеркало із Келермеського кургану, Чортомлицька ваза-амфора, вази із кургану Куль-Оба, ваза із Гайманової могили, золотий гребінь, срібні чаша і посудина із кургану Солоха, високомистецькі золоті сагайдаки.

Мотиви прикрас предметів (зображення тварин в звіриному стилі: оленя, лося, ведмедя, коня, птахів, риб). Атрибути військової культури сарматів.



Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми

  1. Алексеев А.Ю., Мурзна В.Ю., Ролле Р. (1991) Чортомлык. Скифский царский курган IV века до н. э. — К., 1991.

  2. Ильинская В.Н., Тереножкин А.И. Скифия VII-IV века до н.э. — К., 2000.

  3. Славін JI.M. (1966) Скіфо-сарматське та античне мистецтво Північного Причорномор’я // Історія українського мистецтва — К., 1966. — С. 41-45. — Т.1.

  4. Яценко И.В. (1971) Исскуство скифских племен Северного Причерноморья // История искусства народов СССР.— М., 2000.— Т. 1. — С. 117-140.

  5. Бритова И.Н. Искусство античных городов Северного Причерноморья // История искусства народов СССР. — М., 1971. — Т. 1. — С. 138-183.

  6. Гарчев П. (2000) Державність таврів та час її існування // Хроніка 2000. — К., 2000. — Вип. 33. —С. 94-104.

  7. Давня історія України. — К, 2001. — Т. 2. — С. 176-193, 367- 451.


Мета та завдання: розгляд античної культури, характеристика особливостей будівництва, архітектури.
Антична культура - це культура держав, що сформувалися з 3 тисячоліття до н. е. по 5 століття нашої ери на теренах Середземноморського регіону періоду архаїчної Греції, класичної Греції, доби еллінізму та доби Римської республіки.
живопису та пластики міст-полісів Північного Причорномор’я.
Практичне заняття 3. Античне мистецтво Північного Причорномор’я.

3.1. Загальна характеристика мистецтва Північного Причорномор’я

3.2. Архітектура античних міст-полісів Північного Причорномор’я

3.3. Скульптура античного періоду Північного Причорномор’я

3.4. Різьба та коропластика

3.5. Малярство Північного Причорномор’я і Таврії


Грецька колонізація та виникнення колоній у Північному Причорномор’ї. Центри, етапний характер колонізації. Зони античної колонізації: Південне Побужжя, Подністров’я, Керченський півострів, Південно-Західний берег Криму.

Мілет як головний центр колонізації. Відтворення в колоніях схем соціополітичного, культурного та економічного життя Східного Середземномор’я. Духовна культура античних колоній. Особливості розвитку мистецтва: архітектура, живопис, скульптура.

Культура грецьких міст-держав на території України: Ольвії, Херсонесу, Пантікапея, Феодосії, Боспорського царства.

Ке́рченський піво́стрів (крим. Keriç yarımadası) - східна частина Кримського півострова. Омивається на півночі Азовським морем, на сході - Керченською протокою, на півдні - Чорним морем, на заході з'єднується із Кримським півостровом Ак-Монайським перешийком завширшки 17 км.
Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Боспорська держава, Боспор ( Боспорське царство, Кіммерійський Боспор) - одна з античних держав Північного Причорномор'я з центром на берегах Керченської протоки.
Поліс (фінік. , грец. πόλις, лат. civitas) в сучасному значенні - місто-держава, міська громада; звідси політія - особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму.
Політеїзм релігійних вірувань грецьких міст-полісів.

Пам’ятки офіційної лапідарної епіграфіки – написи, вирізьблені на кам’яних плитах.

Містобудування та архітектурні традиції. Фортифікаційне містобудування (Херсонес, Ольвія, Феодора, Генуезька фортеця).

Пластичне мистецтво античних міст-полісів Північного Причорномор’я. Коропластика. Храмова архітектура та поховальні споруди. Напрями у живописі: сакральний та наївно-реалістичний.


Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми

  1. Славін JI.M. (1966) Скіфо-сарматське та античне мистецтво Північного Причорномор’я // Історія українського мистецтва — К., 2001. — С. 41-45. — Т.1.

  2. Яценко И.В. (1971) Исскуство скифских племен Северного Причерноморья // История искусства народов СССР.— М., 2000.— Т. 1. — С. 117-140.

  3. Акимова Л.И. (1988) К проблеме геометрического мира: шахматный орнамент // Жизнь мифа в античности: Материалы научн. конф.

  4. Античные города Северного Причерноморья: очерки истории и культуры. — М.: 2000. — С. 8-25, 211-224.

  5. Бритова И.Н. Искусство античных городов Северного Причерноморья // История искусства народов СССР. — М., 1971. — Т. 1. — С. 138-183.

  6. Гарчев П. (2000) Державність таврів та час її існування // Хроніка 2000. — К., 2000. — Вип. 33. —С. 94-104.

  7. Давня історія України. — К, 2003. — Т. 2. — С. 176-193, 367- 451.


Тестові завдання:

Скіфська золота пектораль з Товстої Могили датується

1) ІV ст. до н.е.;

2) V ст. до н. е.;

3) VІ ст. до н.е.;

4) V ст. н.е.
З якого металу було зроблено скіфську пектораль.


  1. срібло;

  2. мідь;

  3. золото;

  4. бронза.

Праслов’янська археологічна культура, якій притаманні: незахищені поселення; наявність великих двоповерхових будівель; різноманітна кераміка, орнаментована хвилястим та геометричним орнаментами; наявність жіночих статуеток тощо:

  1. трипільська;

  2. скіфська;

  3. роменська;

  4. кіммерійська.


Античні міста на Північному Причорномор’ї почали з’являтися у:

1) ІХ ст. до н.е.;

2) VІ ст. до н.е.;

3) VІІ ст. до н.е.;

4) І ст. н.е.
Ольвія, Херсонес, Тіра – міста-держави, засновані:


  1. греками;

  2. римлянами;

  3. сарматами;

  4. слов’янами.


Із античних міст Північного Причорномор’я найдовше проіснував:

1) Пантікапей;

2) Боспор;

3) Ольвія;

4) Херсонес.
Стародавні племена кочовиків-скотарів, що мешкали у південних степах і залишили по собі кургани, особливий стиль у мистецтві, безліч унікальних ювелірних виробів тощо:


  1. половці;
    Ювелі́рні прикра́си - предмети, що відіграють функцію естетичної орнаментації тіла людини. Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури.


  2. печеніги;

  3. скіфи;

  4. кіммерійці.



Тема 3

Мистецтво Київської Русі (ІХ – ХІІІ ст.)

Мета та завдання: розгляд культури Київської Русі, характеристика особливостей будівництва, архітектури, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Давньоруської держави, аналіз фресок та мозаїк.
Практичне заняття 4. Мистецтво Київської Русі.
Ки́ївська Русь (Русь; стцерк.-слов. Роусь) - середньовічна держава на території Східної Європи з центром у Києві. Існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.
Мистецтво Київської Русі - це складова частина світової культурної спадщини країни. Руські митці за короткий проміжок часу не тільки опанували найкращі світові мистецькі традиції, а й внесли чимало нового, власного у світову художню культуру, стали не лише її учнями, а й творцями.

4.1. Кам’яне муроване будівництво Київської Русі

4.2. Скульптура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво

4.3. Живопис Софії Київської

4.4. Книжкова мініатюра
Вплив Візантії на розвиток архітектури, живопису, монументального живопису, іконопису, книжкової мініатюри, військової організації Давньоруської держави.

Собор святої Софії - Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор - християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису 11-18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.
Монументалізм (від лат. monumentum - пам'ятник) - стиль у світовому мистецтві та архітектурі середини XX століття. Виник як альтернатива авангардизму та модернізму 10-20-х років в СРСР та нацистській Німеччині, але згодом набув поширення і в інших країнах.
Структура збройних сил - узагальнена структурована ієрархія збройних сил держави, що відповідає вимогам політики національної оборони, з урахуванням військового потенціалу країни та національних (військових) традицій.

Самобутність культури Київської Русі, специфічні риси народного світосприйняття.

Причини й наслідки запровадження християнства та його вплив на розвиток культури та освіти. Офіційні релігійні реформи Володимира Великого.

Жанри перекладної і оригінальної літератур: церковна лірика, житійна, релігійна, філософсько-публіцистична, ораторська, агіографічна, світська. «Слово о полку Ігоревім» – визначна пам’ятка давньоукраїнського письменства. «Повість временних літ» – перший системний виклад історії на східнослов’янських землях та визначний літературно-енциклопедичний твір. Літописання в Галицько-Волинській державі.

Га́лицько-Воли́нське князівство (в західних джерелах також Галицьке королівство лат. Regnum Galiciæ), від 1253 року також Ру́ське королі́вство (лат. Regnum Russiæ) - центральноєвропейська середньовічна руська держава.



Давньоруська архітектура та мистецтво. Синтез візантійських і місцевих традицій, запозичення та трансформація, роль канону в будівництві та оздобленні храмів. Десятинна церква – перший кам’яний храм Київської Русі.
Це́рква Різдва́ Пресвято́ї Богоро́диці Десяти́нна (Десятинна церква) - сакральна споруда, зведена у Києві наприкінці X століття, що вважається першою кам'яною церквою Київської Русі. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам'яткою національного значення.
Містобудування Київської Русі. Розвиток монументального зодчества.

Зразки фортифікаційної архітектури (Золоті Ворота). Світське будівництво Київської Русі.



Синтез візантійських і місцевих традицій, запозичення та трансформація, роль канону в будівництві та оздобленні храмів. Київська архітектурна школа, Софія Київська, Успенський собор, архітектурні канони давньоруського зодчества, Чернігівська архітектурна школа, Спасо-Преображенський та Борисо-Глібський собори, Галицька архітектурна школа (поєднання давньоруських та західноєвропейських традицій), церква св. Пантелеймона.
Найстарішою спорудою Києва вчені називають саме собор Святої Софії.


Фресковий та мозаїчний живопис. Образ Богоматері в монументальному живописі.
Стіно́пис або му́рал (англ. mural - «фреска»; ісп. muro - «стіна», «мур») - різновид монументального і декоративного малярства, що виконувалося безпосередньо на стіні або на штукатурці, закріпленій на стіні, в якому фігуративні образи й декоративні орнаменти підпорядковуються архітектурним формам.
Оранта Софії Київської – шедевр візантійського та давньоруського мистецтва. Станковий живопис. Книжкова мініатюра («Остромирове Євангеліє», «Ізборник Святослава»). Мистецтво іконопису галицько-волинських земель.

Декоративно-ужиткове мистецтво та художні ремесла: гончарство, металопластика, різьбярство, деревообробка, ткацтво. Давньоруська ювелірна майстерність: скань, чернь, зернь, перегородчата емаль. Світове значення культури Київської Русі.
Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми

  1. Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник.
    Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.
    Станко́вий живо́пис - рід малярства, твори якого мають самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення. Буквально - живопис, створений на станку (мольберті).
    Книжкова мініатюра - витвір образотворчого мистецтва невеликого розміру в книгах. Спершу термін «мініатюра» означав червоний (писаний циноброю) малюнок у рукопису, що ілюстрував та доповнював текст. Характеризувався малим розміром, часто розміщувався на полі або між рядками рукописів, хоча трапляються мініатюри і на весь аркуш.
    Українська культура - сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії.
    — Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf

  2. Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010.

  3. Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – С. 88 – 149.

  4. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. — К., 1992.

  5. Козак Н.Б. Княжий портрет в мистецтві Київської Русі: візантійський виклик— українська відповідь // Народознавчі зошити. — 1999. — № 5. — С. 622, 634.

  6. Шилов Ю.О. Джерела витоків української етнокультури XIX тис. до н.е.- ІІ тис. н.е. — К., 2002.

  7. Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 121 – 157.

  8. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р. М. Вечірко та ін. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 112 – 140. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip


Тестові завдання:
Будівництво Софіївського собору і Золотих воріт у Києві було завершено у:

  1. 996 р.;

  2. 1037 р.;

  3. 1160 р.;

  4. 1240.


У 988 р. християнство на Русі було запроваджено:

  1. князями Аскольдом і Діром;

  2. княгинею Ольгою;

  3. Володимиром Великим;

  4. Кирилом та Мефодієм.


Києво-Печерська лавра – це:

  1. збірка творів про історію Києво-Печерського монастиря, яка була складена в 1215-1230 рр.;

  2. православний чоловічий монастир, заснований у Києві 1051 р.;

  3. комплекс архітектурних споруд початку ХI століття, призначений для життя великих князів;
    Вели́кий князь - титул правителів Київської Русі, пізніше - аристократичний титул.


  4. дитинець Києва, навколо якого розбудувалось місто.


Назва малюнка, що розміщувався у рукописній книзі

  1. фреска;

  2. мініатюра;

  3. ікона;

  4. мозаїка.

Повчання дітям” було складено:



  1. Володимиром Великим;

  2. Ярославом Мудрим;

  3. Володимиром Мономахом;

  4. Ізяславом Святославовичем.


У куполі Софії Київської розташоване зображення:

1) Святої Софії;

2) Богородиці Оранти;

3) Христа Пантократора;

4) київського князя Володимира.

Князь Київський - титул володаря та правителя міста Києва та Київського князівства.
Святі Софі́я, Ві́ра, Наді́я та Любо́в (грец. Σοφία, Πίστη, Ελπίς, Αγάπη, італ. Sapienza, Fede, Speranza, Carità, лат. Sapientia, Fides, Spes, Amor; пом. 137, Рим, Римська імперія) - ранньо-християнські святі, мати Софія та її доньки мучениці Віра, Надія і Любов.
Володи́мир Святосла́вич (більш відомий як Володимир Великий, давньорус. Володимѣръ Свѧтославичъ; у сагах конунг Вольдемар; також Володимир Святий; 960±3 - 15 липня 1015) - Новгородський князь (970–988), Великий князь Київський (979–1015), правитель і хреститель Київської Русі.

Десятинна церква була споруджена у:

1) 989-996 рр. ;

2) 976-988 рр. ;

3) 990-993 рр. ;

4) 1100-1093 рр.
Першою великою спорудою Києва, оздобленою мозаїками і фресками, є:

1) Софійський собор;

2) Десятинна церква;

3) Успенський собор Києво-Печерської Лаври;

4) Михайлівський Золотоверхий собор.
Найдавнішою рукописною книгою Київської Русі є:

1) Остромирове Євангеліє;

Остроми́рове Єва́нгеліє - одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.
Рукописна книга - кодекс, що містить твір (або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого змісту, написаний вручну.

2) Кодекс Гертруди;

3) Ізборник Святослава;

Ізбо́рники 1073 та 1076 років - пам'ятки давньоруського перекладного письменства, створені для чернігівського князя Святослава Ярославича, відомі також як Ізборники Святослава. Одні з найдавніших писемних пам'яток давньослов'янської мови на теренах України-Русі.

4) Київський Псалтир.

Київський Псалтир - пергаментний рукопис великого формату на 229 аркушах, пам'ятка середньовічного книжного мистецтва України. Містить псалми Давида, а також десять хвалебних пісень і молитов з інших книг Біблії.

Настінні мозаїки у храмах Київської Русі застосовувалися:

1) з кінця ІХ – до початку ХІ ст. ;

2) з кінця Х – до початку ХІІ ст. ;

3) з початку ХІ – до кінця ХІІ ст. ;

4) не застосовувалися, були поширені лише фрески.
Композиція «Страшний Суд» вперше у системі розписів створена у:

1) Софії Київській (1043-1046);

2) Десятинній церкві;

3) Успенській церкві Києво-Печерського монастиря (1073-1079) ;

4) Кирилівській церкві (ХІІ ст.).

Кири́лівська це́рква, Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських - пам'ятка архітектури та монументального малярства ХІІ, XVII, XIX століть.

Найдавніші збережені ікони Київської Русі датуються:

1) кінцем ІХ ст.;

2) початком Х ст.;

3) кінцем ХІ ст.;

4) початком ХІІ ст.
Збруцький ідол знайдено в:


  1. 1048 р.;

  2. 1648 р.;

  3. 1848 р.;

  4. 1948 р.


Найдавніший з храмів Київської Русі, збудований протягом 989-996рр.:

  1. Десятинна церква;

  2. Софіївський собор;

  3. Михайлівський Золотоверхий собор;

  4. Успенський собор.


Михайлівський Золотоверхий собор у Києві зведений:

1) Ярославом Мудрим;

Яросла́в Володи́мирович, відомий як Яросла́в Му́дрий (983 / 987 - 17/20 лютого 1054, Вишгород) - ростовський князь (989–1010), Новгородський князь (1010–1034), Великий князь Київський (1015–1018, 1019–1054), благовірний.

2) Святославом Ярославичем;

Святослáв II Ярослáвич (у хрещенні Микола; *1027 - †27 грудня 1076) - князь володимиро-волинський (до 1054 року), чернігівський (1054-1073), київський (22 березня 1073 - 27 грудня 1076), четвертий син Ярослава Мудрого.

3) Святополком Ізяславичем;

Святопо́лк Ізясла́вич (давньорус. Свѧтополкъ Изѧславичь, Ст҃ополкъ Изѧславичь; 8 листопада 1050(10501108) - 16 квітня 1113) - руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1093 - 1113).

4) князем Володимиром Великим.
Хто був першим вітчизняним живописцем Київської Русі?


  1. Іван Руткович;

  2. Лука Долинський;

  3. Аліпій, Григорій;

  4. Іван Пінзель.


Де зображали у храмах Київської Русі образ Христа-Пантократора?

  1. на стіні;

  2. в середній частині храму;

  3. на центральному куполі;

  4. на завівтарній стіні.


Система розташування ікон в іконостасі підпорядковувалася вираженню:

1) головних догматів віри;

2) біблійної історії;

3) історії церкви;

4) особистості митця.

1   2   3   4