Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до практичних занять для бакалаврів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування»

Методичні вказівки до практичних занять для бакалаврів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування»




Сторінка3/4
Дата конвертації22.03.2017
Розмір0.81 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4
Тема 4

Українське мистецтво XIV-XVI ст.

Мета та завдання: розгляд поняття ренесанс в контексті світової мистецької культури, аналіз розвитку архітектури та мистецтва періоду Ренесансу.

Практичне заняття 5. Особливості розвитку мистецтва XIV-XVI ст.

5.1. Архітектура України XIV-XVI ст.

Архітекту́ра Украї́ни - сучасні та історичні пам'ятки, що мають архітектурну та історичну значимість.

5.2. Архітектурно-декоративна та статуарна пластика

5.3. Станкове та монументальне малярство


Особливості розвитку мистецтва XIV-XVI ст. Оборонне зодчество XIV-XVI ст. Специфіка будівництва. Двочастинна планувальна структура. Розвиток міст (Броди, Жовква, Бережани, Тернопіль, Олика, Шаргород та ін.). Їх оборонна система. Новий тип оборонних споруд – великі бойові башти (вежі в селах Столп’є, Білавине, Спас, Чорнієве (тепер у Польщі), надбрамна вежа в Кременці, Кам’янці-Литовському).
Оборо́нна спору́да - вид фортифікаційних споруд, що зводяться (влаштовуються) на місцевості з метою забезпечення військам умов для ведення оборони, зменшення їх втрат і ускладнення наступу супротивника.
Ве́жа, башта - висока вузька споруда, що має спеціальне призначення, висота якої значно перевищує розміри основи. Основні відмінності вже від інших високих будівель - відсутність розтяжок (консольна конструкція, що закріплена тільки в основі) і невеликий внутрішній об'єм, іноді весь об'єм вежі зайнятий одними лише сходами.
Придністровські фортеці (Білгород-Дністровська, Хотин).

Фортеця Судак у Криму. Замок Любарта у Луцьку.

Замок Любарта, або Луцький замок - верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків.
Замки Кременця, Бучача, в Острозі. Кам’янецька фортеця. Мукачівський і Хустський замки.

Замки в Смотричі, Меджибожі, Скалі, Бакоті та ін. Оборонні комплекси монастирів (Києво-Печерська лавра, монастирі Унівський у Галичині (XV ст.), в Зимному на Волині (друга половина XV ст.), Межиріччі (XV ст.), Дермані (XV ст.) та ін.).

Богоявленська церква в Острозі. Троїцька церква у Межирічі, Успенська церква (1495) в Зимному, костьол Луцького замку (1545) та П’ятницька церква у Львові. Тридільні муровані з ґонтовим покриттям церкви: Михайлівська (XIV ст.) у с. Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області та Різдва Богородиці (XV ст.) у с. Росохи Старосамбірського району на Львівщині.

Готика в українській архітектурі. Храмове будівництво (тридільне членування, тетраконхові однозальні храми та ротонди). Собор Іоанна Богослова в Луцьку і церкви св. Юра та Вірменська церква у Львові, Різдва Христового в Галичі та Різдва Богородиці в Рогатині.

Різдво́ Пресвято́ї Богоро́диці, або Мала́ Пречи́ста - релігійне свято християнської церкви на честь Богородиці Діви Марії, матері Ісуса Христа, що є одним з дванадесятих свят. Святкується щороку православними 21 вересня, католиками - 8 вересня.
Староса́мбірський райо́н - район України на південному заході Львівської області. Районний та адміністративний центр - місто районного значення Старий Самбір. Населення становить 78 331 особу (на 1 серпня 2013).
Рога́тинський райо́н - район України у північній частині Івано-Франківської області. Адміністративний центр у місті Рогатин. Населення становить 42 789 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 815 км². Утворено 1939 року.
Іван Богослов (Йоан, Іван син Зеведеїв, івр. יוחנן‎ - Йоханан) - апостол, християнський святий, проповідник, автор декількох творів Нового Заповіту. Його ім'я означає «Бог щедрий у благодаті».
Різдво́ Христо́ве - велике християнське свято, згідно з християнським віросповіданням це день народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха (Спасителя від влади гріха).

Церкви-ротонди: св. Василія у Володимирі-Волинському і Горянська в Ужгороді.



Архітектурно-декоративна та статуарна пластика. Сакральна скульптура. Пам’ятка сюжетної пластики (оклад Галицького євангелія XIV ст.). Рельєф-триптих із зображенням Богоматері-Оранти й Антонія та Феодосія Печерських.
Феодо́сій Пече́рський, (1009 ? - 3 травня 1074) - святий Православної церкви, преподобний, один із основоположників чернецтва на Русі, видатний церковний і політичний діяч другої половини XI ст. Був ігуменом першого руського Києво-Печерського монастиря.
Алебастрони – зображення Богоматері з дитиною і страждаючого Христа. Скульптури із зображенням жертвоприношення Христа. Консоль з Даниїлом. Готична скульптура Львова (голова усміхненого юнака з колекції Національного музею у Львові, . розп’яття із Жидачева, статуетка св. Анни (музей “Олеський замок”). Плоскорізьба у камені-вапняку (“Благовіщення” XV ст.), у кристалічному мармурі (сюжет “В’їзд до Єрусалима”), об’ємна фігура у поліхромованому дереві з(св. Севастіана).

Дрібні металопластикові художні вироби. Мистецтво виготовлення печаток з образно-сюжетним рельєфним вирішенням (печатка міської громади м. Львова з гербом князя Лева Даниловича, магістрату м.

Готична скульптура - скульптура стилю середньовіччя - готики (XI–XII століття і ХІІІ-XIV століття (в окремих країнах - до XVI ст.).
Лев I Дани́лович (бл.1228 - бл.1301) - старший син короля Данила Романовича (найстарший брат Іраклій загинув молодим на полюванні), князь перемиський (1240-1269), галицький, белзький (з 1269), верховний правитель Галицько-Волинського князівства (бл.1270 - бл.1301)
Львова (1353 p.), печатка королівського зразка короля Юрія Львовича (“Печать Пана Юрія, Короля Руси”).



Станкове та монументальне малярство. Житійні ікони (“Св.Микола”, “Борис і Гліб”, “Похорони князя Володимира”, “Повернення Бориса з походу”, “Вбивство Гліба”, “Битва Ярослава з Святополком”).

Київський Псалтир. Святкові, пасійні сцени, сцени зі Старого Завіту, батальні композиції.

Стари́й Запові́т - одна з двох частин Біблії, в його основі лежить «Танах» та поділяється на книги Закону (Тора), Пророків (Невіім) та Писання (Кетувім), що в свою чергу поділяються на історичні, поетичні та повчальні твори.

Нові художні тенденції у станковому малярстві. “Параскева П’ятниця з житієм” (Музей народної архітектури, Сянок, Польща), “Козьма і Дем’ян” (Національний музей, Львів), “Параскева Тирновська” (Історичний музей, Сянок, Польща), кілька ікон святого Миколи з житієм.

Святи́й Микола́ Чудотворець; Микола Уго́дник; Святи́тель Миколай(270 /286(бл.275) - 6 грудня 326 /342/351), (грец. Νικόλαος, Hagios Nikólaos, лат. Sanctus Nicolaus) - єпископ Мир (Лікія, сучасне Демре, Анталія, Туреччина), християнський святий.
Житійні ікони, цикли пасій, “Страшні Суди”, тема Богородиці. “Похвала Богородиці” з пророками.
Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми

  1. Овсійчук В. Українське мистецтво XIV— першої половини XVII століття. — К., 2000.

  2. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI-першої половини XVII століття.— К., 1985.

  3. Ісаєвич Я.Д. Князівства першої половини XIII ст. // Історія української культури. — К., 2001. — С. 39-41.

  4. Крвавич Д. Нововідкритий пам’ятник давньоруської скульптури //Образотворче мистецтво. — 1982. — № 2.— С. 30-31.

  5. Крвавич Д. Пам’ятки архітектурно-декоративної скульптури XIV-XV ст. на Прикарпатті // Образотворче мистецтво.—1984. — № 4. — С. 1-32.

  6. Пуцко. В.Г. Каменный рельеф из киевских раскопок // Сов. археология. — 1981. — № 2.— С. 230-231.


Тестові завдання:

Специфіку будівництва кінця ХІІІ – початку ХІV ст. визначила:

1) культова архітектура;

2) оборонна архітектура;

3) житлова архітектура;

4) архітектура малих форм.
Найбільшими фортецями в Україні є:

1) фортеця у Судаку (1345 р.) ;

2) фортеця–замок в Кам’янці Подільському (ХVІ ст. – ХVІІІ ст.) ;

3) фортеця в Хотині (ХІІІ – ХІV ст.) і Білгород-Дністровському (ХІІІ-ХІV ст.) ;

4) замки-фортеці Галичини.
Домінантою східнослов'янського середньовічного міста є:


  1. хаотична забудова;
    Середньові́чне мі́сто - центр ремесел та торгівлі на відміну від села, мешканці якого займалися сільським господарством.


  2. собор (або церква);

  3. собор і ратуша;

  4. житлова споруда.


Тип Богородиці в українській іконописній традиції:

  1. Одигітрія;

  2. замилування;

  3. Оранта;

  4. знамення.


Дата випуску першої україномовної друкованої кирилицею книги:

  1. 1450 р., місто Майнц;

  2. 1615 р., місто Київ;

  3. 1491 р., місто Краків;
    Кра́ків (пол. Kraków, нім. Krakau, лат. Cracoviae) - місто в Польщі на березі Вісли, 760 тисяч жителів (2004), з найближчими передмістями 1,2 млн. Адміністративний центр Малопольського воєводства.


  4. 1573 р., місто Львів.


Яка з фортець входить в список 7 чудес України?

  1. Хотинська;

  2. Генуезька;

  3. Кам’янець-Подільська;

  4. Хустська.


Барбакан – це…?

  1. башта;

  2. напівкругла стіна;

  3. внутрішній двір;

  4. деревяні ворота.


Яка башта не входить до складу Острозького замку?

  1. Надбрамна башта;

  2. Богоявленська церква фортеця;

  3. Кругла вежа;

  4. Георгіївська башта.


Головна святиня українських греко-католиків – це:

  1. Хотинська фортеця;

  2. Церква Богоявлення;

  3. Архикафедральний собор св. Юра;

  4. Вірменський кафедральний собор Успіння пресвятої Богородиці.
    Ді́ва Марі́я, Богоро́диця, Ма́тір Бо́жа, Марія (дав-євр. מרים Miryam) - мати Ісуса Христа (Лк. 1:26-56, Лк. 2:1-7, Мт. 1:16-25). Із Нового Заповіту відомо, що жила в Назареті (Мр. 1:9) у Галілеї із своїм чоловіком Йосипом.



Пам’яткою волинського сакрального мистецтва є:

  1. Хотинська фортеця;
    Сакра́льне мисте́цтво - мистецтво, тісно пов'язане з вірою в Бога, релігійними обрядами, релігійним життям, символізмом божественної сили.


  2. Церква Богоявлення;

  3. Архикафедральний собор св. Юра;

  4. Вірменський кафедральний собор Успіння пресвятої Богородиці.

Яким храм є тринавною хрестовокупольною базилікою?

  1. Кафедральний костел всіх апостолів Петра і Павла;

  2. Церква св. Юра;

  3. Горянська церква;

  4. Богоявленська церква.


Сюжети мініатюр Київського Псалтиря (1397 р.) в основному пов’язані з темою:

1) історії Старого Заповіту;

2) євангельських історій;

3) життя святих;

4) міфології.
Український іконопис ХІV-ХVІ ст. в основному представлений пам’ятками:

1) Західної України;

Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

2) Волині;

3) Центральної України;

4) Полтавщини.
Основними характеристиками українського іконопису ХІV-ХVІ століть є:

1) розповідність, увага до деталізації форм;

2) реалізм, тенебризм;

3) камерність, обмеженість кольорової гами;

4) монументальність, узагальненість форм.
Канон в іконописі передбачає:

1) дотримання кольорових співвідношень;

2) повторення загальної схеми композиції;

3) сталі співвідношення постаті до тла;

4) використання техніки темперного живопису.
Тема 5

Ренесансне мистецтво України

(друга пол.16 – перша пол. 17 ст.)
Мета та завдання: розгляд розвитку мистецтва в ІІ половині ХVІ - першій половині ХVІІ ст.; аналіз стилю ренесанс; характеристика розвитку архітектури, статуарної та рельєфної пластики та живопису в ІІ пол. ХVІ - першій половині ХVІІ ст.
Практичне заняття 6. Ренесансне мистецтво України.

6.1. Загальна характеристика

6.2. Розвиток архітектури України у другій пол. 16–17 ст

6.3. Ренесансна скульптура та рельєфна пластика

6.4. Український живопис у другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Закономірності та специфічні особливості розвитку ренесансного мистецтва в Україні.

Європейський Ренесанс та його вплив на розвиток української культури у XIV-XVI ст. Причини гальмування ренесансних впливів в українських землях.

Культурно-освітня діяльність братств – центрів національно-релігійного відродження. Львівське Успенське братство.

Льві́вське бра́тство, Успенське ставропігійне братство у Львові, Львівська ставропігія - братство, національно-релігійна громадська організація православних українських, грецьких міщан Львова. Початок діяльності близько 1439 року, початки його значного розвитку припали на 80-х роки 16 ст.
Київське Богоявленське братство – національна православна громадська освітницька організація.
Ки́ївське бра́тство - громадська організація православних міщан Києва, яка виникла близько 1615 року; одне з багатьох подібних братств, що утворилися в українських містах на зламі 16-17 століть.

Розвиток архітектури ХІV ст.: зростання міст, розвиток самоврядування, проникнення елементів ренесансного стилю.

Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance - «Відродження») - культурно-філософський рух кінця Середньовіччя - початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Посилене укріплення міст. Містобудування XVI – першої половини XVII ст. (замки і фортеці на Поділлі, Волині, Галичині (Кам’янець-Подільський, Луцьк, Володимир-Волинський, Острог, Львів, Хотин та ін.).

Провідне місце в архітектурі Ренесансу світських будівель (ратуші, замки-палаци, житла міщан).

Ренесансні впливи у Львові – «Чорна кам’яниця», вежа Корнякта, кам’яне різьблення, каплицю Боїмів.

Ве́жа Корня́кта - пам'ятка архітектури національного значення у Львові (вулиця Підвальна, 9), частина ансамблю Успенської церкви.
Капли́ця Бо́їмів - пам'ятка сакральної архітектури у Львові на площі Катедральній, 1. Одна з найкращих пам'яток пізнього Ренесансу у Львові.
Ренесансна скульптура (надгробок князя К.Острозького Києво-Печерської Лаври), ренесансний живопис, іконостаси П’ятницької та Успенської церков у Львові, церква св. Духа в Рогатині. Видатні українські художники: Л. Пухало, Ф. Сенькович, М. Петрахнович. Окремо варто розглянути портретний живопис.

Острозький науково-культурний центр. Для вивчення цього питання особливу вагу має книгодрукарська справа в Україні. І. Федоров – першодрукар в українських землях.

Ренесансна архітектура Львова (пл. Ринок, Успенська церква, вежа Корнякта та ін.). Ренесансна скульптура та рельєфна пластика (статуарна і надгробкова скульптура).

Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми


  1. Голубець М. Українське малярство XVI-XVII ст. під покровом Ставропігії.— Львів, 1920.

  2. Драгам М. Українські дерев’яні церкви. — Львів, 1937.

  3. Жолтовський П.М. Український живопис XVII-XVIII ст. — К, 1978.

  4. Історія українського мистецтва. — К., 1966. — Т. 2.

  5. Ленченко В.О. Хортицький замок Дмитра Вишневецького // Президент. — 2002. — № 7-8. — С. 103-107.
    Хортицький замок - укріплення (замок) збудоване на острові Мала Хортиця в 1556 році князем Дмитром Вишневецьким. Зруйнований у 1557 році татарами. Частина істориків трактує це укріплення як першу Запорозьку Січ, втім більшість вітчизняних істориків відкидають подібне не підтверджене джерелами трактування.
    Лесик О.В. (1993) Замки та монастирі України. — Львів: Світ, 1993. — 176 с.

  6. Мартинюк А. Ренесансна житлова архітектура Жовкви //Народознавчі зошити. — 2002. — № 2.— С. 262-271.

  7. МарченкоM.I. Історія української культури з найдавніших часів до середини XVII ст. — К., 1961.

  8. Мацюк О. Замки й фортеці Західної України. — Львів, 1997. — 160 с.

Тестові завдання:
Який стиль Успенської церкви у м. Львів?

  1. італійський ренесанс;

  2. готика;

  3. романський;

  4. українське бароко.


Який стиль Палацу Любомирського замку Площі Ринок?

  1. бароко;

  2. ренесанс;

  3. готика;

  4. класицизм.


Місцем розташування церкви св. Онуфрія є:

  1. Львів;

  2. Київ;

  3. Жовква;

  4. Броди.


У якому стилі працював П. Римлянин?

  1. бароко;

  2. ренесанс;

  3. готика;

  4. класицизм.


Хто виконав портрет Дмитра Долгорукого?

1) майстер Пінзель;

2) майстер Самуїл;

3) Яким Глинський;

4) Алімпій Галик.
Цінність якої церкви становить П’ятницький іконостас?


  1. Св. Параскеви;

  2. Успенської;

  3. Св. Онуфрія;

  4. Богородчанської.


Автором ікони «Христос Вседержитель» 1565 р. з Долини є:

1) майстер Олексій;

2) майстер Дмитрій;

3) майстер Федуско;

4) Федір Сенькович.
Особливістю тематичної програми П’ятницького іконостасу у Львові є:

1) введення празничкового ярусу;

2) введення пророчого ярусу;

3) введення пасійного циклу;

4) наявність намісних ікон.
Іконостас Спасопреображенької церкви у Великих Сорочинцях є прикладом мистецтва:

1) ренесансу;

Вели́кі Соро́чинці - село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Розташоване за 26 кілометрів від райцентру.

2) бароко;

3) рококо;

4) класицизму.
Портретні зображення конкретних історичних осіб в іконописі доби бароко найчастіше зустрічаються у сюжеті:

1) «Успіня Богородиці» ;

2) «Покров Богородиці» ;

3) «Воздвиження Чесного Хреста» ;

4) «Страшний суд».
Новим видом мистецтва, що виник в Україні в добу Ренесансу була:

1) скульптура;

2) монументальне малярство;

3) графіка;

4) графіті.
Прикладом ренесансного іконостасу є:

1) іконостас церкви Св. Юра в Львові;

2) іконостас з церкви Святого Духа у Рогатині;

3) іконостас Святопреображенської церкви у Великих Сорочинцах;

4) іконостас П’ятницької церкви у Львові.
Виразна орієнтація на західноєвропейську художню культуру в українському іконописі простежується від

1) початку XVIІ ст.;

2) середини XVIІ ст.;

3) другої половини XVIІ ст.;

4) початку XVIІІ ст.
Ренесансні тенденції в іконостасі церкви Успіння Богородиці з Наконечного найбільш наглядно виявлені в образах ікон:

1) намісного ряду;

Успі́ння Богородиці (грец. Κοίμησις Θεοτόκου, Koímēsis Theotokou) - дуже велике східнохристиянське свято, день смерті (успіння) Діви Марії, Богородиці, матері Спасителя Ісуса Христа. Відмічається щорічно 28 серпня у православних, давньосхідних та східно-католицьких церквах.

2) ряду празників;

3) апостольського ряду;

4) пасійного циклу.
Іван Руткович проявив себе як новатор-

1) рисувальник;

2) портретист;

3) колорист;

4) пейзажист.
Творчість Йова Кондзелевича представляє зразок зрілого стилю:

1) ренесансу;

2) бароко;

3) рококо;

4) неорококо.
Авторами іконостасу Успенської церкви у Львові були:

1) Ілля Бродлакович та Стефан Дзенгалович;

2) Іван Руткович та Йов Кондзелевич;

Іва́н Рутко́вич - український галицький іконописець кінця XVII - початку XVIII століття, працював переважно у Жовкві.

3) Федір Сенькович та Василь Петрахнович;

4) Лука Долинський та Юрій Радиловський.
Лука Долинський працював у жанрі:

1) портрету;

2) пейзажу;

3) побутової картини;

4) натюрморту.
Тема 6

Мистецтво українського бароко (17 – перша пол. 18 ст.)
Мета та завдання: аналіз стилю бароко; характеристика розвитку архітектури, скульптури та живопису в ІІ пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.
Практичне заняття 7. Стилістичні особливості барокового мистецтва в Україні

7.1. Мистецтво українського бароко. Загальний огляд

7.2. Архітектура українського бароко. Тенденції розвитку та визначні пам’ятки

7.3. Живопис українського бароко. Творчість Й.Кондзелевича та І.Рутковича

7.4. Українська скульптура кінця 17 – 18 ст.

Значну роль у внутрішньому оздобленні Софійського собору в Києві (окрім фресок і коштовних мозаїк) відігравали різьблені панелі-рельєфи. Як сировину використовували шифер та мармур. Найближчі поклади каменю, легкого в обробці, знайшли поблизу міста Овруч, звідки везли пірофілітовий сланець (шифер).

Вплив європейської культури XVII-XVIII століття на українські землі. Хронологічні рамки бароко в Україні. Самобутність українського бароко, його характерні риси, напрямки і школи. Ідейно-стильові тенденції: офіційне аристократичне «високе бароко» та «низове» бароко.

Естетичні особливості українського бароко: багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилена декоративність, динамізм і вигадливість форм.

Принципи формування в мистецтві художнього образа козака. Внесок гетьманів у розвиток української культури.

Значення козацтва як чинника суспільного життя та культурного розвитку.

Особливості українського бароко в архітектурі. Місцеві й регіональні школи дерев’яного та мурованого зодчества. Барокова архітектура Львова (собор Св.

Барокова архітектура Львова почала розвиватись на початку XVII ст. з будівництва костелу єзуїтів (1610-1630) за проектом Джакомо Бріано. Його зводили за зразком римської базиліки Церква Il Gesù. Львівський храм єзуїтів вважають першим бароковим храмом на теренах сучасної України та одним з перших у Речі Посполитій.
Юра, Домініканський), Києва (Андріївська церква, Києво-Печерська лавра, Маріїнський палац). Видатні майстри барокової архітектури: І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Й. Шедель, І. Зарудний, Ф. Старченко та ін.

Особливості стилю бароко в образотворчому мистецтві. Монументальний живопис, художня школа Києво-Печерської лаври, парсуна, портретний  живопис, емблемо- та герботворчість, символи української геральдики, іконопис. Персоналії  І. Рутковича, Й. Кондзелевича, М. Петраховича, Ф. Сельковича. Жовківський мистецький центр та його представники: Ю. Шимонович, І. Туткович, А. Альтомоне. Художня школа київської академії: І. Щирський, Д. Галятовський, Г. Левицький, Л. Тарасевич, І. Мігура. Київська граверна школа.

Барокова скульптура. Творчість Й. Пінзеля.


Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми

  1. Возницький Б.Г. Проблема інспірацій у творчості Майстра Пінзеля та її вплив на львівську скульптуру другої половини XVIII ст. // Українське бароко та європейський контекст. — К, 1991. — С.105-113.
    Ки́ївська Акаде́мія - найстаріший вищий навчальний заклад в Східній Європі й один з найстаріших вищих навчальних закладів у світі, заснований близько 1037 р. Академія багато років була центром богослов'я та освіти на навколишніх землях.
    Украї́нське баро́ко або Коза́цьке баро́ко - назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століття. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.


  2. Возницкий Б.,Опанасенко Н. Мастер Пинзель— легенда и реальность: Каталог выставки. — Львов, 1988.

  3. Гембарович M. Скульптура та різьблення // Історія українського мистецтва: У 6 т, — К, 1968. — Т. 3.

  4. Голубець М. Мистецтво // Історія української культури /Видання Івана Тиктора.
    Іва́н Мики́тович Ти́ктор (6 липня 1896, с. Красне, нині с-ще Красне Буського району Львівської області - 26 серпня 1982, м. Оттава, Канада) - громадський і політичний діяч, старшина УCC та УГА, відомий український видавець і редактор.
    — Львів, 1937.

  5. Драган М. Українська декоративна різьба XVI-XVIII ст.— К., 1970.

  6. Крвавич Д. Українська скульптура періоду рококо //ЗНТШ.— Львів, 1998.— Том CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — С. 127-154.


Тестові завдання:

Іконостас собору Святого Юра у Львові належить до здобутків мистецтва:

1) бароко;

2) рококо;

3) класицизму;

4) історизму.
Що таке «рустика»?


  1. наукові знання;

  2. власна культура будівництва;

  3. порожнеча у стінах храму;

  4. центральний купол храму.


Для “мазепинського бароко” притаманне:

  1. монументальність та ідея української державності;

  2. поширення ідей гуманізму;

  3. зміцнення позицій католицизму;

  4. особливий інтерес до людської особистості.


Собор св. Юрія у Львові спроектував:

  1. Меретин;

  2. Берніні;

  3. Боррроміні;

  4. Растреллі.


Перша найбільша культова пам’ятка барочної архітектури у м. Львів – це:

  1. Костел Божого Тіла;

  2. Покровський собор;

  3. Храм святих апостолів Петра і Павла;
    Апо́стол Петро́ (грец. Απόστολος Πέτρος; помер близько 67 року в Римі) у християнстві - один з 12 апостолів (учнів) Ісуса Христа. Перший єпископ Римський та Антіохійський.


  4. Церква Пресвятої Богородиці.


Цінна пам’ятка української архітектури другої половини 17 ст., що була побудована козаками – це:

  1. Церква Пресвятої Євхаристії;

  2. Покрова Пресвятої Богородиці;

  3. Андріївська церква;

  4. Велика Лаврська дзвіниця.


Яка споруда збудована за проектом Бартоломео Растреллі?
Франческо Бартоломео Растреллі (італ. Francesco Bartolomeo Rastrelli 1700, Париж - 1771) - архітектор італійського походження. Автор проекту Андріївської церкви (1747–1753) з ознаками стилю рококо та Маріїнського палацу (1752–1755) у Києві, Україна.


  1. Будинок митрополита;

  2. Будинок полкової-канцелярії;

  3. Маріїнський палац;

  4. Покровський собор.


Майстер українського бароко, архітектор 18 ст., який має кваліфікацію «кам’яного будівництва майстра»:

  1. Йоган Шедель;

  2. Степан Корнір;

  3. Йоган Пінзель;

  4. Андреас Бемер.


Які з перелічених храмів збудовані в стилі бароко:

  1. Собор св. Юрія у Львові;

  2. Домініканський костел у Львові;

  3. Храм св.Катерини у Чернігові;

  4. Успенська церква у Львові.


Кому належить монументальне живописне оформлення інтер’єру собору св. Юра у Львові?:

  1. Івану Рутковичу;

  2. Йову Кондзелевичу;

  3. Луці Долинському;

  4. Стефану Вишенському.


Андріївську церкву в Києві спроектував:

  1. Меретин;

  2. Берніні;

  3. Боррроміні;

  4. Растреллі.


Хто будівничий великої дзвіниці Києво-Печерської лаври?

1) Б. Растреллі;

2) Й. Шедель;

3) С. Ковнір;

4) І. Григорович-Барський.
Авторство ікони «Богородиця з похвалою» 1599 р. з Ріпнева приписується

1) Іванові Рутковичу;

2) Василеві Петрахновичу;

3) Федору Сеньковичу;

4) Федускові з Самбора.
Хто є автором так званого Богородчанського іконостасу?

1) І. Руткович;

3) М. Петрахнович;

4) Ф. Сенькович;

5) Й. Кондзелевич.
Бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль представляє:


  1. Архикатедралький собор св.
    Богородчанський іконостас - унікальна пам'ятка українського іконопису доби пізнього Ренесансу, або маньєризму та раннього бароко. Іконостас створений в 1698-1705 рр. іконописцем-ієромонахом Білостоцького монастиря на Волині Йовом Кондзелевичем та майстрами його кола для церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Великий Скит у Маняві.
    Архітектурний ансамбль (від фр. ensemble - цілісність, зв'язність, єдність) - "гармонійна єдність просторової композиції будівель, інженерних споруд, творів монументального живопису, скульптури і садово-паркового мистецтва ".
    Юра;

  2. Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці;

  3. Замок Любарта;

  4. Церква богоявлення Господнього.


Гуманістичні та національно-визвольні ідеї в українському іконописі XVIІ ст. найвиразніше виявилися в сюжеті:

1) «Страшний Суд» ;

2) «Покров Богородиці» ;

3) «Страсті Христові» ;

4) «Різдво Богородиці».
На чий кошт було збудовано Микільський військовий собор у Києві?

1) М. Миклашевського;

2) Д. Апостола;

3) Б. Хмельницького;

4) І. Мазепи
На чий кошт було збудовано Спасо-Преображенський собор у Сорочинцях?

1) Д. Апостола;

2) І. Сулими;

3) І. Мазепи;

4) В. Гамалії.
Хто виконав ікони іконостаса Успенського собору Києво-Печерської лаври?

Спасо-Преображенський (Спаський) собор у Чернігові - одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятник давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в України для звучання голосу; акустичні характеристики зали - вражаючі і неперевершені.
Військо́вий Микі́льський собо́р («Вели́кий Мико́ла») - православний храм у Києві, збудований архітектором Й. Д. Старцевим на кошти гетьмана Івана Мазепи протягом 1690–1696 р.р. поруч з Миколаївським монастирем.
Успе́нський собо́р (Собо́р Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці) - головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври.


  1. Лука Боровик;

  2. Іван Руткович;

  3. Яким Глинський;

  4. Алімпій Галик.


На художньо-образний лад та стилістику іконопису кінця XVI – початку XVIІ ст. найбільший вплив мав розвиток:

1) скульптури;

2) монументального малярства;

Живопис, малярство - вид пластичного мистецтва, створення зорових образів за допомогою фарб, нанесених на будь-яку поверхню: натягнуте на раму полотно, папір, поверхню стін, посуд тощо. Зазвичай, фарба або інші пігменти наносяться на поверхню за допомогою пензля, однак можливе й використання інших засобів, як-от аерографи, ножі або губки.

3) графіки;

4) рельєфу.
Ренесансні тенденції в українському іконописі найвиразніше виявилися трактуванні:

1) одягу;

2) пейзажу;

3) побутових предметів;

4) портрету.
Іконостас церкви Святого Духа в Рогатині є прикладом мистецтва періоду:

1) раннього ренесансу;

2) раннього бароко;

3) рококо;

4) неокласицизму.

Тема 7

Мистецтво українського класицизму і романтизму

(друга пол.18 – перша пол. 19 ст.)
Мета та завдання: аналіз мистецьких особливостей стилю класицизм; характеристика розвитку архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, скульптури та живопису в ІІ пол.

Садо́во-па́ркове мисте́цтво (або садо́во-па́ркова архітекту́ра) - мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення.
ХVІІІ - першій половині ХІХ ст.

Практичне заняття 8. Особливості мистецтва українського класицизму і романтизму.

8.1. Загальна характеристика мистецтва класицизму

8.2. Архітектура класицизму та містобудування

8.3. Класицизм і романтизм у малярстві

8.4. Скульптура класицизму і романтизму

8.5. Садово-паркове мистецтво


Художні особливості романтизму та класицизму. Історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції. Архітектура періоду класицизму та романтизму. Відкритий характер композиції ансамблів площ, вулиць і окремих комплексів. Створення великих ансамблів.

Зодчі першої половини ХІХ ст.: Андрій Воронихін, Андріян Захаров, Олександр Брюллов, Василь Стасов, Вікентій Беретті.

Розвиток архітектури Києва (архітектор Андрій Миленський, В. Беретті). Будівельні роботи на півдні України (Єлисаветград, Херсон, Маріуполь, Катеринослав, Одеса).

Бере́тті Віке́нтій (Вінче́нцо-Саве́ліо-Йо́сиф-Анто́ніо) Іва́нович (14 червня 1781(17810614), Дамазо-де-Урбе, Рим, Папська область - 18 (30) серпня 1842) - російський та український архітектор італійського походження, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1809), професор архітектури (1831).
Олекса́ндр Па́влович Брюлло́в (нар. 29 листопада (10 грудня) 1798(17981210), Санкт-Петербург - пом. 9 (21) січня 1877, Санкт-Петербург) - російський архітектор і художник-аквареліст. Представник пізнього класицизму.
Будіве́льні робо́ти - роботи, що виконуються на будівельному майданчику (об'єкті) при зведенні будівель і споруд.
Архітектурна творчість Ф.К. Боффо, Г.І. Горічеллі, У. Козлова. Архітектура Львова.

Класицизм і романтизм у малярстві. Релігійне малярство. Іконостаси, створені Василем Петрахновичем з Жовкви для Краснопущанського монастиря (40-ві роки XVIII ст., знищений пожежею 1899 р.) та Лукою Долинським для Юрської церкви у Львові (80-ті роки XVIII ст.). Портретне малярство Остапа Білявського (1740-1804).

Іконостас Успенського собору Києво-Печерської лаври (художник Яким Глинський). Празничковий цикл: “Різдво Христа”, “Хрещення Христа”, “В’їзд в Єрусалим”, “Стрітення”, “Успіння” та ін. Іконостас з Сулимівки (ікони “Соглядатаї землі Ханаанської” та “Зустріч Марії з Єлизаветою”).

“Покрова” з Сулимівки. Козацький портрет XVIII ст. Ктиторський портрет. Майстер Самуїл. Жіночі портрети (портрет Парасковії Сулими, портрет дружини Гната Галагана, портрет Віри Дараган).

Творчі інтерпретації європейських течій в живописі. Антон Лосенко — основоположник історичного жанру, видатний портретист. Український портрет (Дмитро Левицький (1735-1822), Володимир Боровиковський (1737—1825).

Гнат Іванович Ґалаґан (? - 1748) - український військовий і політичний діяч. Представник козацької старшини з роду Ґалаґанів. Полковник чигиринський (1709-1714) і прилуцький (1714-1739).
Лосе́нко Анто́н (Антін) Па́влович (нар. 30 липня (10 серпня) 1737(17370810), Глухів, Глухівський полк, Гетьманщина - пом. 23 листопада (4 грудня) 1773, Санкт-Петербург, Російська імперія) - український живописець, педагог і культурний діяч.
Володи́мир Лýкич Боровикóвський (* 24 липня (4 серпня) 1757(17570804), Миргород, Миргородський полк, Гетьманщина - †6 (18) квітня 1825) - український маляр, живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795).
Романтизм в живописі Тропініна. Мистецька спадщина Т. Шевченка.

Скульптура класицизму і романтизму. Скульптура Галичини. Площа Ринок (1793 р.) Скульптори Гартман і Йоганн Вітвери з Відня, брати Антон та Йоганн Шимзери, Поль Евтель, І. Мартос. Пам’ятники Личаківського цвинтаря.

Характерні ознаки романтизму: заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. Класицизм у мистецтві. Розвиток культури за часів Української національно-демократичної революції (1917-1921).

Критичний реалізм. Художники-передвижники. Стильове розмаїття: імпресіонізм, неоромантизм, віденський ренесанс, псевдо візантійський стиль, модерн, ампір, еклектика.

Державний історико-культурний музей-заповідник «Лича́ківський цви́нтар» - меморіальне кладовище у Львові. На 86 полях загальною площею 40 га тут розміщені понад 300 тис. поховань (зокрема понад 2000 гробівців), на могилах встановлено близько 500 скульптур і рельєфів.
Візантійське мистецтво - стиль в образотворчому мистецтві й архітектурі, що зародився в 4-5 століттях у Візантії (столиці Східної Римської імперії) і поширився в Італії, через Балкани, в Київській Русі, де він існував впродовж багатьох століть.


Особливості розвитку класицизму в архітектурі. Паркове мистецтво України («Софіївка»). Класицизм в архітектурі Києва і Львова.
Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми

  1. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. — К., 1989.

  2. Вечерський В.В. До питання про національний стиль в архітектурі України XVII- XVIII ст. // Архітектурна спадщина України. — 1994. — Вип. 1. — С. 102-113.

  3. Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. — К., 2001. — 446 с.

  4. Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010.

  5. Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012.

  6. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р. М. Вечірко та ін. – К.: КНЕУ, 2003. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip

  7. Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf

  8. Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010.


Тестові завдання:
Автором статуй античних богів на площі ринок у Львові є:

1) Матвій Полейовський;

2) Гартман Вітвер;

3) Брати Шімзери;

4) Іван Мартос.
Будівля міської ратуші у Львові споруджена:

1) у стилі ренесансу;

2) у нормах австрійського класицизму;

3) у стилі модерну;

4) у стилі бароко.
Найвидатнішим представником класицизму в жанрі портрета є:

1) Остап Білявський;

2) Лука Долинський;

3) Дмитро Левицький;

Оста́п Біля́вський (близько 1740, Городище, нині Сокальський район,Львівщина, Україна - 1803) - український художник-портретист.
Га́ртман Ві́твер (нім. Hartman Witwer; вересень-жовтень 1774, Імст - 9 липня 1825, Львів) - австрійського походження львівський скульптор епохи класицизму.
Матві́й Полейо́вський (після 1734 - 1806) - львівський скульптор та, можливо, архітектор доби рококо українського походження, мабуть, римо-католик. В історичних документах часом іменується архітектором.
д-р Дмитро́ Па́влович Леви́цький (30 жовтня 1877, с. Добрячин, Україна - 31 жовтня 1942, Бухара, Узбецька РСР) - український громадсько-політичний діяч, правник, адвокат. Доктор права.

4) Сергій Васильківський.
Вихідці з України, які стали всесвітньо відомими художниками, А. Лосенко, В. Боровиковський працювали у стилі:


  1. реалізму;

  2. модернізму;

  3. класицизму;

  4. імпресіонізму.


Перший оперний театр в Україні було відкрито в 1809 р.
Сергі́й Іва́нович Василькі́вський (* 7 (19) жовтня 1854(18541019), Ізюм - пом. 8 жовтня 1917, Харків) - український живописець, пейзажист.
Оперний театр - театральна будівля, призначена для виконання оперних постанов, що складається зі сцени, оркестрової ями, зали для глядачів та приміщень для переодягання та зберіганя декорацій. Тоді як більшість будівель такого типу призначені виключно для оперних постанов, інші є частинами багатофункціональних культурних центрів.
у:


  1. Києві;

  2. Харкові;

  3. Одесі;

  4. Львові.


Назвіть твір, що став центральним в історії українського живопису ХІХ століття:

1) народна картина «Козак Мамай» ;

2) «Катерина» Тараса Шевченка;

3) «Мойсей» Миколи Устиновича;

4) «Покрова Богородиці з портретом Богдана Хмельницького».
Хто автор гравюри «Нестор Літописець»?

1) Левицький;

2) Зубрицький;

3) Щирський;

4) Тарасевич.

Тема 8

Мистецтво України середини 19 – 20 століття
Мета та завдання: розкрити основні ознаки модернізму як культурного феномену ХХ століття, проаналізувати розвиток художньої культури, охарактеризувати сучасну ситуацію в розвитку образотворчого мистецтва України.

Практичне заняття 9. Українське мистецтво середини 19 – 20 століття.

9.1. Особливості розвитку художньої культури України середини ХІХ –ХХ ст.

9.2. Стильове розмаїття української архітектури 19-20 ст.

9.3. Малярство та пластика ХІХ - ХХ ст.



Стильове розмаїття української архітектури 19-20 століття. Визначні адміністративні споруди Києва , Львова, Одеси (вокзали, театри та ін.). Сакральна архітектура Києва (Софійсько-Михайлівський майдан , Володимирський собор та ін.). Модерна архітектура Львова.

Поширення стилю модерн (асиметричність планування, використання залізних конструкцій і оздоблювальних матеріалів (прикраси з литого заліза), ламаних ліній). Бесарабський критий ринок у Києві (1910, архітектор Г. Ю. Гай). Мотиви класичного стилю у творчості архітектора О. М.

Адміністрати́вні спору́ди - будівлі, призначені для різних, здебільшого державних, установ.
Моде́рна архітекту́ра або архітектура модернізму - термін, що узагальнює в собі декілька течій, стилів в архітектурі, які виникли у 20 столітті та намагалися привнести в архітектуру риси стрімкого технологічного розвитку.
Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus - зразковий) - напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.).
Бекетова (будинки Харківського медичного товариства з Бактеріологічним інститутом ім. Л. Пастера на Пушкінській вулиці (1911–1913), Комерційний інститут).

Стиль українського модерну (будинок Полтавського земства, арх. Ф. Кричевський, будинок художнього училища в Харкові архітектора К. М. Жукова).

Основні стильові тенденції розвитку скульптури кінця 19 початку 20 ст. (академізм, віденський класицизм). Монументальна скульптура та рельєфна пластика (пам’ятник Володимиру Великому). Пластичне оздоблення в архітектурі модерну і класицизму. Скульптура ХХ ст.: неоакадемізм, традиціоналізм, авангард, соціалістичний реалізм.

Розвиток жанрового живопису. Реалістичні тенденції (Товариство передвижників).

Ві́денська класи́чна шко́ла, Віденський класицизм (нім. Wiener Klassik) - художній напрямок в європейській музичній культурі 2-й половини XVIII - початку XIX століть.
Соціалісти́чний реалі́зм (скорочено соцреалі́зм, рос. Социалистический реализм) - термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 30-х років XX сторіччя.
Реалі́зм (від лат. realis - «суттєвий», «дійсний») - стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму.
Рисувальна школа М.Мурашка. Етнографічна тема (Ф. Кричевський, М. Пимоненко, К. Трутовський та ін.). Майстри краєвиду (В. Орловський, С. Васильківський та ін.).

Трансформація культурницького руху. Етнографічні дослідження та фольклористика: Ф. Вовк, В. Хвойко, М. Сумцов, П. Чубинський. Особливості в архітектурі: еклектика, віденський ренесанс, псевдовізантійський стиль, модерн. Українське пластичне мистецтво та живопис. Створення  художніх навчальних закладів: художніх студій (О. Мурашко, С. Новаківський) та художніх училищ. Меценати української культури.

Імпресіонізм в українському живописі. І. Труш, О. Новаківський, О. Мурашко. Український авангард. Роль братів Кричевських, О. Богомазова, В. Татліна, О. Архипенка для становлення українського образотворчого мистецтва. Г. Нарбут – видатний український графік.

Українська культура у міжвоєнний період, роки Другої світової та Великої вітчизняної воєн (1920–1945).

Дру́га світова́ війна́ - наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами.
Культурне будівництво в радянській Україні.

Модернізм в українському мистецтві: М. Бойчук, А. Петрицький. Майстер батального жанру та графічних ілюстрацій М. Самокиш, пейзажні твори М. Бурачка, Г. Світлицького, портретний жанр М. Жука. Майстри образотворчого мистецтва Галичини: А. Монастирський («Запорожець»), І. Труш, О. Новаківський.

Конструктивізм (будівництво приміщень Держпрому у Харкові). І. Фомін – основоположник пролетарської архітектури (будинок Кабінету міністрів України); А.

Бата́льний жанр - жанр образотворчого мистецтва, що відображає військові події і життя армії.
Портре́т або Портретний жанр (фр. portrait) - мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва. Багато портретів створено і в гравюрі.
Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
 Заботолоний – яскравий представник «радянського класицизму» (будинок Верховної Ради України). Монументальна скульптура: монумент на честь 200-річчя Г.Сковороди у Лохвиці та пам’ятник у стилістиці кубізму Артему (Сергеєву) у Донбасі за проектом І.Кавалерідзе.

Трагічні сторінки культури України. Висвітлення патріотичних, національних почуттів народу в мистецьких творах.



Розвиток культури в УРСР (1945–1991). Образотворче мистецтво післявоєнних років: С.Бесєдін – «Визволення Києва», В.Костецький – «Повернення», Т.Яблонська – «Хліб». Твори художниць-примітивісток – феномен народного мистецтва: А.Собачко-Шостак, К.Білокур, М.Приймаченко, В.Павленко.

Місце шістдесятників в житті українського суспільства.



Культуротворчі процеси в Україні в умовах незалежності. Вплив масової культури на формування національного культурного простору. Створення мережі культурної індустрії та мистецької комунікації.

Тенденції розвитку образотворчого мистецтва Волині 20-21 ст. Художники-графіки (М. Шамрило, О. Дишко, Е. Сабова-Дишко та ін.). Художники-живописці (О. Борисюк, О.Валента, О.Байдуков, М. Ковальчук та ін.). Творча та репрезентативна діяльність Волинської Національної спілки художників України.
Українське суспільство - це таке суспільство, яке самовизначається як кровно-духовна спільнота українського походження і будує своє життя за українським стилем.
Ма́сова культу́ра (або: маскульт, маскультура, по́п-культу́ра, популярна культу́ра) - культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) - контрастуючи з «елітарною культурою».
Націона́льна спі́лка худо́жників Украї́ни (НСХУ) - всеукраїнська громадська творча організація професійних митців і мистецтвознавців. Це добровільне творче об'єднання талановитих особистостей - живописців, графіків, скульпторів, майстрів декоративного мистецтва, мистецтвознавців, що генерують нові художні ідеї та проекти, осмислюють і сприяють творенню нашого життя за законами гармонії і краси.

Рекомендована література для поглибленого опрацювання теми

  1. Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010.

  2. Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012.

  3. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р. М. Вечірко та ін. – К.: КНЕУ, 2003. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip

  4. Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf

  5. Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010.

  6. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. — К, 2001. — 350 с.

  7. Рудницький А. Проблеми і шляхи розвитку української урбаністики та архітектури в умовах державної незалежності України // Вісн. Укр. академії архітектури. — 2002. — 3 (7). — С. 11-18.

  8. Українське мистецтво та архітектура кінця XIX — початку XX ст. // НАНУ, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2000. — 240 с.

  9. Чепелик В.В. Український архітектурний модерн. — К., 2000. — 378 с.
    Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке - українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій - Хмельниччини.
    Украї́нський архітекту́рний моде́рн, УАМ - один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової (див. українське бароко)




Тестові завдання:

«Будинок з химерами» В. Городецького є прикладом

1) у стилі ренесансу;

2) у нормах австрійського класицизму;

3) у стилі модерну;

4) у стилі бароко.
Найголовнішою працею Шевченка-художника періоду заслання стала:

1) серія «Притча про Блудного сина» ;

2) акварель «Пожежа в степу» ;

3) сепія «Діти-байгуші» ;

4) «Катерина».
Сергій Васильківський увійшов в історію українського живопису як:

1) художник-пейзажист;

2) портретист;

3) майстер побутового жанру;

Побутовий жанр - розділ образотворчого мистецтва, різновид живопису, що зосереджений на відтворенні сцен повсякденного, буденного життя, зазвичай сучасного художника. Побутовий жанр має також відтворення у скульптурі, графіці, фото.

4) майстер міфологічного жанру.
Представниками харківської пейзажної школи були:

1) М. Мурашко, К. Костанді;

2) С. Васильківський, М. Мурашко;

3) М. Пимоненко, В. Орловський;

4) С. Світославський, П. Левченко.
Про майстерність Олексанра Мурашка як колориста найкраще засвідчує його твір:

1) «Похорон Кошового» ;

2) «Дівчина в червоному капелюсі» ;

3) «Паризьке кафе» ;

4) «Автопортрет».
Яке нововведення у скульптуру у світовій практиці впровадив О. Архипенко:

1) монументалізм;

2) колір;

3) фактуру;

4) пустий простір як частину об’єму.
Олекса Новаківський є представником:

1) реалізму;

2) експресіонізму;

3) імпресіонізму;

4) кубізму.
Казимир Малевич був творцем мистецького напрямку:

1) кубізму;

2) супрематизму;

3) примітивізму;

4) дадаїзму.
Найвищі мистецькі здобутки Олени Кульчицької пов’язані з:

1) малярством;

Оле́на Льві́вна Кульчи́цька (15 вересня 1877, Бережани - 8 березня 1967, Львів) - український графік, маляр, педагог. Народний художник УРСР (1956). Депутат Верховної Ради УРСР 3-4-го скликань. Автор понад 4 000 художніх творів.

2) графікою;

3) прикладним мистецтвом;

4) іконописом.
Творчістю якого художника розпочинається українське мистецтво ХХ ст.

1) Ф. Кричевського;

2) О. Мурашка;

3) Г. Нарбута;

4) Т. Шевченка.
Казимир Малевич належав до

1) авангардистів

2) романтиків

3) реалістів

4) абсурдистів
Іменем якого художника названа окрема течія в мистецтві 1920-30 рр.:

1) О. Новаківського;

2) О. Мурашка;

3) К. Малевича;

4) М. Бойчука.
У яких жанрах працював Іван Труш:

1) пейзажу і портрету;

2) батального жанру;

3) історичного жанру



4) міфологічного жанру

Хто був творцем українського національного стилю у графіці?

  1. О. Архипенко;

  2. О. Богомазов;

  3. О. Екстер;

  4. Г. Нарбут.

Рекомендована література


  1. Богуцький Ю.П, Андрущенко В.П. та ін. Українська культура в європейському контексті. – К.: Знання,2007. – 655с.

  2. Антофійчук В. Культурологія: термінол. словник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Чернівці : Книги-XXI, 2007. – 159 с.

  3. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В. Декоративно-прикладне мистецтво: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 1992. – 271с.

  4. Художники України: енциклопедичний довідник. – Київ, 2006. – 640 с.

  5. Історія культури давнього населення України.
    За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 грудня 2016 року чисельність наявного населення України становила 42 603 854 осіб (без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя)
    // Історія української культури у п’яти томах. – Т.1. – К.: Знання, 2001. – 340 с., іл.

  6. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво: Навч. посібн. – Львів: Світ, 2004. – 520 с., іл.

  7. Меднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття: навч. посібн. – К.: Знання, 2002. – 214 с., іл.

  8. Антонович Є.А., Василишин Я.В., Шпільчак В.А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури - Л.: Світ, 2001. – 240 с.

  9. Орнамент всех времен и стилей: Альбом в двух томах. – Изд-во «Арт-родник», 2004.

  10. Відейко М. Шляхами трипільського світу. – К. : Наш час,2007. – 294.

  11. Данилюк А. Давня хата українського села. – К., 2008. – 253 с.

  12. Історія культури давнього населення України. // Історія української культури у п’яти томах. – Т.1. – К., 2001.

  13. Свєнцицька В.І. Спадщина віків. Українське малярство XIV - XVIII в музейних колекціях Львова. – Львів: Каменяр, 1990. – 70 с.: іл.

  14. Стельмащук Г.Г Український стрій. – Львів,2000. – 500с.

  15. Українська графіка ХІ – початку ХХ ст. – К.: Мистецтво, 1994. – 328 с.

  16. Українська культура XIII – XVII ст. // Історія української культури у п’яти томах. – Т.2. – К.:Наук. думка, 2001.

  17. Українська культура другої половини XVII – XVIIІ ст. // Історія української культури у п’яти томах. – Т.3. – К.: Наук. думка, 2003.

  18. Українська культура першої половини XIХ ст. .// Історія української культури у п’яти томах. – Т.4. книга 1. – К.: Наук. думка 2005.

  19. Українська культура другої половини XIХ ст. // Історія української культури у п’яти томах. – Т.4. книга 2. – К.: Наук. думка, 2005.

  20. Українське мистецтво та архітектура кінця ХІ – початку ХХ ст. – К.: Наук. думка, 2000. – 240 с.

  21. Українське мистецтво. Нариси з історії українського мистецтва. – К.: Мистецтво, 1986.

  22. Гончаренко М. Особливості використання української архітектурної преси 1920-1930-х pp. у біографічних дослідженнях // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2001. – Вип. 7. – С 294 - 304.

  23. Свєнціцький I. С. Початки книгодрукування на землях України (в пам'ять 350-ліття першої друкованої книжки на Україні). – Львів ; Жовква, 1924. – 500 с.

  24. Сердюк В. Пізнання національного і світового мистецтва через „Мистецтво" // Вісн. Кн. палати. – 2002. -№1. – С. 3-4.

  25. Фоменко Д. Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І.
    Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка) - найбільша за обсягом фонду та площею приміщень бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави, науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України.
    Вернадського (1904 - 1923) : бібліогр. покажч. / Д. Фоменко, І. Цинковська, Г. Юхимець/ Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; авт. вступ, ст. Г. Юхимець. – К. : НБУВ, 2002. – 196 с : іл.

  26. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Л.: Центр Європи, 2005 – 184 с.

  27. Александрович В.С. Українське малярство XIII–XV ст. (Студії з історії українського мистецтва. Т. 1). – Львів, 1995. – 200 с.

  28. Афонін В. Культурологія: Навч. посіб. для самост. роботи студ. вищ. навч. закл. / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. Кафедра культурології та кіно-, телемистецтва – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 248 с.

  29. Герчанівська П. Культурологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". Мережа дистанційного навчання. – К.
    Дистанційне навчання - сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів).
    : Університет "Україна", 2003. – 323 с.

  30. Матвєєва Л. Культурологія: Курс лекцій:Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. – К. : Либідь, 2005. – 512с.

  31. Матвієнко Л. Культурологія: навч. посібник / Київський національний торговельно- економічний ун-т. – К. : КНТЕУ, 2007. – 285с.

  32. Лупій Т.Ф. Мистецтво Київської Русі.// Історія мистецтва і архітектури: Текст лекцій для студентів спеціальності «Дизайн» денної форми навчання.
    Історія мистецтв - розділ мистецтвознавства, який вивчає процес розвитку мистецтв з часів їх появи до наших днів.
    / Лупій Т.Ф. – Луцьк: ЛДТУ, 2004. – 48 с.

  33. Лупій Т.Ф. Мистецтво українського бароко.// Історія мистецтва і архітектури: Текст лекцій для студентів спеціальності «Дизайн» денної форми навчання./ Лупій Т.Ф. – Луцьк: ЛДТУ, 2007. – 48 с.

  34. Лупій Т.Ф. Українське мистецтво періоду культурно-національного відродження.// Історія мистецтва і архітектури. Текст лекцій для студентів спеціальності «Дизайн» денної форми навчання./ Лупій Т.Ф. – Луцьк: ЛДТУ, 2005. – 68 с.
1   2   3   4