Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до практичних занять для студентів напряму підготовки 170202 "Охорона праці" денної форми навчання Луцьк

Методичні вказівки до практичних занять для студентів напряму підготовки 170202 "Охорона праці" денної форми навчання Луцьк




Сторінка1/5
Дата конвертації16.03.2017
Розмір0.58 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України



МІСЬКІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ ТА СПОРУДИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять

для студентів напряму підготовки

6.170202 "Охорона праці" денної форми навчання

Луцьк


РВВ Луцького НТУ

2


014

УДК 624(07)


До друку                      Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ.

(підпис)


Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ ______________директор бібліотеки.

(підпис)


Затверджено науково-методичною радою Луцького національного технічного університету,

протокол №7 від "18" березня 2014 року.


Рекомендовано до видання науково-методичною радою факультету екології та приладо-енергетичних систем Луцького національного технічного університету,

протокол №6 від "13" лютого 2014 року.


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності Луцького національного технічного університету,

протокол №5 від "10" грудня 2013 року.

Укладач:                  В.М. Стасюк, кандидат технічних наук, доцент

(підпис) Луцького НТУ

Рецензент:                  М.Є. Ліщук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

(підпис) Луцького НТУ

Відповідальний

за випуск:  ___________ Я.О. Мольчак, доктор географічних наук, професор

(підпис) Луцького НТУ




Міські інженерні мережі та споруди [Текст]: Методичні вказівки до практичних занять для студентів напряму підготовки 6.170202 "Охорона праці" денної форми навчання / уклад. В.М. Стасюк. – Луцьк: Луцький НТУ, 2014. – 64 с.

Видання містить практичні роботи по всіх темах курсу.

Призначене для студентів спеціальності "Охорона праці" денної форми навчання.

©

В.М. Стасюк, 2014



ЗМІСТ
Передмова................................................................………………………………..4

1. Тема №1. Загальні відомості про міські інженерні мережі

1.1. Практичні заняття №1-3……………….………………………........................5

2. Тема №2. Джерела, системи, схеми та мережі водопостачання

2.1. Практичне заняття №1..……………….………….…………………………..15

2.2. Практичні заняття №2-3……………….……………………...........................18

2.3. Практичні заняття №4-5……………….……………………...........................24

2.4. Практичні заняття №6-7..……………….………….…………………………30

3. Тема №3. Каналізаційні мережі та споруди

3.1. Практичне заняття №1..……………….………….…………………………..36

3.2. Практичне заняття №2……………….………………….................................42

3.3. Практичні заняття №3-4……………….……………………...........................44

3.4. Практичне заняття №5-6..……………….………….………………………...48
4. Тема №4. Теплові мережі

4.1. Практичне заняття №1..……………….………….…………………………..54

4.2. Практичне заняття №2..……………….………….…………………………..57

Перелік літератури...................….....................................…….………………….60



ПЕРЕДМОВА
Інженерні мережі є одним із основних елементів благоустрою міських населених пунктів. Однак постійна розбудова останніх потребує комплексного вирішення ряду будівельних, транспортних, екологічних і санітарно-гігієнічних завдань. Тобто прокладання нових інженерних мереж повинне супроводжуватись раціональним вибором відповідних технічних засобів, застосуванням сучасних методів трасування, а також оптимальним розміщенням інженерних комунікаційних споруд, що в комплексі повинне забезпечити нормальний (безаварійний) режим експлуатації мереж.

Крім того, інженерний благоустрій міських населених пунктів супроводжується значною зміною навколишнього природного середовища. Тобто рівень безпечності довкілля істотно залежать від надійності інженерних мереж, у першу чергу, систем водо-, газо-, тепло- й електропостачання, а також каналізаційних споруд.

Тому робочою програмою дисципліни "Міські інженерні мережі" передбачено вивчення широкого кола питань зі спорудження підземних комунікацій, зокрема раціонального улаштування підземних мереж різного призначення, монтажу на них арматури та пристроїв, які забезпечують їх надійну експлуатацію тощо.

Метою вивчення дисципліни "Міські інженерні мережі" є отримання майбутнім фахівцем із охорони праці належного рівня знань в області міських інженерних мереж. У процесі вивчення даної дисципліни студенти мають набути досвід безпечної експлуатації зовнішніх водопровідних, каналізаційних і теплових мереж, а також бути спроможними оцінити раціональність варіанту їх прокладання.



Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МІСЬКІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ №1-3.

Тема: Аналіз загальних схем інженерних мереж
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Інженерні мережі проектуються відповідно до вимог розділу 8 Державних будівельних норм ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Для розробки планів мереж використовуються робочі креслення генерального плану чи топографічні плани. На планах мереж указують існуючі та ті, що проектуються, будівлі і споруди, мережі водопостачання та каналізації, з координатами або прив’язками до координаційних осей будівель (споруд), інженерні мережі іншого призначення, які впливають на прокладання мереж, що проектуються; діаметри мереж, що проектуються, до і після їх зміни; споруди на мережі (в першу чергу колодязі, камери, дощові приймальники, переходи, дюкери) з відповідною їх нумерацією; координати мереж, що проектуються.

Умовне позначення трубопроводів складається з графічного умовного позначення або спрощеного зображення трубопроводу та літерно-цифрового чи цифрового позначення, яке характеризує вид середовища, що транспортується, його призначення та параметри. Літерою, або першою цифрою позначають вид середовища, що транспортується, наступними цифрами – призначення та (або) параметри цього середовища.

Таблиця 1

Умовні позначення міських інженерних мереж

п/п

Найменування

Позначення

Колір

1.

Господарсько-побутова каналізаційна мережа

------К1------

коричневий

2.

Дощова каналізаційна мережа

------К2------

коричневий

3.

Господарсько-питна водопровідна мережа

------В1------

синій

4

Господарсько-питна водопровідна мережа напірна

------В1Н-----

синій

5.

Протипожежна водопровідна мережа

------В2------

синій

6.

Теплова мережа двохтрубна

----ТО(2)------

червоний

7.

Теплова мережа чотирьохтрубна

----ТО(4) ----

червоний

8.


Подавальний трубопровід гарячої води для опалення і вентиляції (в тому числі кондиціонування), а також загальний для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних процесів



----Т1----

червоний


9.


Зворотний трубопровід гарячої води для опалення і вентиляції (в тому числі кондиціонування), а також загальний для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних процесів



----Т2----

червоний


10.

Трубопровід гарячої води для гарячого водопостачання подавальний

----Т3----

червоний

11.

Трубопровід гарячої води для гарячого водопостачання циркуляційний

----Т4----

червоний

12.

Газова мережа середнього тиску

----Г2----

зелений або жовтий

13.

Газова мережа низького тиску

----Г1----

зелений або жовтий

14.

Силова електрична мережа напругою 220/380 В

----W2----

чорний

15.

Силова електрична мережа напругою 220/380 В

----W1----

чорний

16.

Слабкострумова електрична мережа

----V0----

чорний


Роздільне і сумісне прокладання мереж.

Міські інженерні мережі прокладають відкритим або закритим способами. Відкритий спосіб прокладання мереж із влаштуванням траншей досить поширений, однак в умовах міських агломерацій доцільніше використовувати закритий спосіб.

Поширене донедавна роздільне прокладання підземних мереж, при якому для кожної комунікації влаштовується своя траншея, на сьогодні використовується в основному при заміні старих мереж новими. Недоліки способу:

великий обсяг земельних робіт;

• складність проведення ремонтних робіт.

Сумісний спосіб прокладання інженерних мереж в одній траншеї застосовується з 1954 р. і в техніко-економічному відношенні більш раціональний.

Переваги способу:

• зниження вартості будівництва;

• зниження обсягу земельних робіт;

• зменшення ширини технічної смуги;

• скорочення термінів будівництва.

Недоліки способу:

• збільшення глибини закладання;

• складність введення мереж у будинки.

При прокладанні підземних мереж в одній траншеї їх розміщують паралельно, задаючи для всіх, крім каналізації, однаковий ухил. Відстані між мережами в цьому випадку скорочують, що знижує вартість будівництва.

Існує значна кількість схем сумісного прокладання інженерних мереж, тому вибір однієї з них залежить від призначення підземних мереж, розмірів трубопроводів і камер, гідрогеологічних умов тощо.



Рис. 1. Роздільне підземне прокладання інженерних мереж (у поперечному профілі вулиці)




Рис 2. Поперечний розріз траншеї при суміщеному прокладанні інженерних мереж



Прокладання підземних мереж у загальних колекторах.

Прокладання мереж різного призначення (газопроводу, водопроводу, теплопроводу тощо) в одній траншеї хоч і раціональніше порівняно з роздільним прокладанням, однак контактування трубопроводів із ґрунтом істотно скорочує термін їх служби та викликає необхідність частого розкриття дорожніх покрить. Це призводить до зростання вартості будівництва та експлуатації підземних мереж.

Найбільш прогресивним способом спорудження підземних мереж варто вважати прокладання їх у загальних колекторах. У таких колекторах зазвичай розміщають мережі водопроводу та напірної каналізації, теплопроводу, електричні кабелі різного призначення, рідше газопроводи.

При сумісному прокладанні інженерних мереж у прохідних каналах (колекторах) усі напірні трубопроводи, а також кабелі прокладають у одному залізобетонному колекторі.



Переваги способу:

• розміщення на порівняно невеликій площі значної кількості напірних трубопроводів і кабелів;

• відсутність потреби розкопування території під час проведення ремонтних робіт і можливість прокладання нових мереж без порушення роботи транспорту та руху пішоходів;

• більш надійний захист від корозії, механічних пошкоджень і дії динамічних навантажень від міського транспорту;

• зменшення обсягу земельних робіт і трудомісткості будівництва.

Серед колекторів найбільш широко застосовуються односекційні. За наявності великої кількості підземних мереж та у випадку великих діаметрів трубопроводів (що характерно для промислових районів міст або великих ПП) доцільно застосовувати двохсекційні колектори. Наприклад, магістральні мережі побутової та дощової каналізації, які мають великі діаметри та потребують певних ухилів при їх прокладанні, розмістити в загальних колекторах зазвичай неможливо.

Колектори обладнують освітленням, вентиляцією, сигналізацією й іншими пристроями, що забезпечують нормальну експлуатацію прокладених у них мереж. Вони прокладаються уздовж основних вулиць паралельно осі проїзної частини або червоної лінії забудови. Найбільш доцільно розміщувати їх у технічних смугах, під смугами зелених насаджень або під тротуарами. Перетинання колекторів із іншими спорудами доцільно виконувати під прямим кутом.

Рис. 3. Розміщення інженерних мереж у поперечному профілі вулиці при їх суміщеному прокладанні в колекторі




Схеми розміщення інженерних мереж по глибині закладання при роздільному та суміщеному прокладанні мереж.

Рис. 4. Схема розміщення інженерних мереж по глибині закладання (роздільне прокладання мереж): кабель слабкострумовий (VO) прокладений в азбестоцементній трубі; теплопроводи (ТО) розміщені в непрохідному каналі; h1, h2…h7 – максимальна глибина закладання мереж; 1 зона, 2 зона, ... – зони прокладання мереж



Рис. 5. Схема розміщення інженерних мереж по глибині закладання (суміщене прокладання мереж)



Мінімальні вертикальні відстані при взаємному перетині підземних мереж

Таблиця 2



Мінімальні вертикальні відстані при взаємному перетині підземних мереж


Мережа










Відстань, м (у світлі)













Т0

В0

Г0

W0

V0

K1

K2

Загальний




























колектор




Т0

-

0,2

0,15

0,5

0,5-0,15***

0,2

0,2

-




В0

0,2

0,15

0,15

0,5

0,5

0,4**

0,2

0,15




Г0

0,15

0,15

0,15

0,5-0,25*

0,5-1,25*

0,15

0,15

0,15




W0

0,5

0,5

0,5-0,25*

0,5

0,5

0,5

0,5

0,15




V0

0,5-0,15

0,5

0,5-0,25*

0,5

0,5

0,5

0,5

0,15




K0

0,2

0,4**

0,15

0,5

0,5

0,2

0,2

0,15




Загальний

-

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

-




колектор
































Примітки:


  1. У проїзній частині відстань від поверхні землі до верху кабелю має бути не менше 1 м.




  1. Кабель зв'язку розміщують вище від силового кабелю.




  • Кабель прокладено в трубі, кінці якої мають бути не ближче як за 1 м від газопроводу.




  • Водопровід прокладено вище від каналізації у футлярі.




  • Кабель прокладено в трубі.


Принципові схеми водопостачання і каналізації та енергопостачання міста.

Рис. 6. Принципова схема водопостачання і каналізації міста:


1 – селитебна зона; 2 – промислова зона; 3 – ТЕЦ (теплоелектроцентраль); 4 – ПНУ (підвищувальна насосна установка) і ЦТП (центральний тепловий пункт); 5 – будинки мікрорайону; 6 – ввід водопроводу; 7 – каналізаційний випуск; КВС – комплекс водозабірних споруд; ККОС – комплекс каналізаційних очисних споруд

Рис. 7. Принципова схема енергопостачання міста:

1 – селитебная зона; 2 – промислова зона; 3 – ТЕЦ (теплоелектроцентраль); 4 – ЦТП (центральний тепловий пункт); 5 – споживачі селитебної зони; 6 – ТП (трансформаторна підстанція); 7 – ГРС (газорозподільна станція); 8 – ГРП (газорегулюючий пункт)

ЗАВДАННЯ


  1. Наведіть умовні позначення міських інженерних мереж.

  2. Охарактеризуйте способи роздільного та сумісного прокладання мереж.

  3. Наведіть схему роздільного підземного прокладання інженерних мереж (у поперечному розрізі вулиці) без наведення цифрових даних, охарактеризуйте її.

  4. Наведіть схему поперечного розрізу траншеї при суміщеному методі прокладання інженерних мереж (без наведення цифрових даних), охарактеризуйте її.

  5. Охарактеризуйте метод прокладання підземних мереж у загальних колекторах.

  6. Наведіть схему розміщення інженерних мереж у поперечному профілі вулиці при їх суміщеному прокладанні в колекторі (без наведення цифрових даних), охарактеризуйте її.

  7. Наведіть схему розміщення інженерних мереж по глибині закладання при роздільному прокладанні мереж, охарактеризуйте її.

  8. Наведіть схему розміщення інженерних мереж по глибині закладання при суміщеному прокладанні мереж, охарактеризуйте її.

  9. Виконайте аналіз даних, наведених у таблиці 2 ("Мінімальні вертикальні відстані при взаємному перетині підземних мереж").

  10. Наведіть принципову схему водопостачання і каналізації міста, охарактеризуйте її.

  11. Наведіть принципову схему енергопостачання міста, охарактеризуйте її.

Тема 2. ДЖЕРЕЛА, СИСТЕМИ, СХЕМИ ТА МЕРЕЖІ ВОДОПОСТАЧАННЯ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1.

Тема: Аналіз схем водопостачання з підземного та поверхневого джерел

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Взаємне розташування споруд системи може бути різним і залежить від її призначення, місцевих природних умов, вимог водоспоживачів або виходячи з економічних міркувань. Так, насосна станція 1 підйому (НС 1 підйому) може бути поєднана з водоприймальною спорудою або розташована в одній будівлі з насосною станцією 2 підйому (НС 2 підйому), хоча найчастіше вони розташовуються окремо. НС 2 підйому може розташовуватись в одному блоці з водоочисними спорудами та резервуаром чистої води (РЧВ), або розміщена в окремій будівлі. Комплекс водоочисних споруд, РЧВ і НС 2 підйому можуть бути розташовані в безпосередній близькості від вододжерела, або навпаки віддалені від нього та наближені до споживача.

Щоб правильно вибрати схему та джерело водопостачання, потрібно мати в своєму розпорядженні дані про водоспоживання, знати вимоги, що ставляться до якості води, мати відомості про тиск, під яким вона повинна подаватися споживачеві, а також про наявні природні вододжерела в районі, для якого проектується мережа.

Значний вплив на схему водопостачання має вибране вододжерело; його вид – поверхневий (річки, водосховища, озера) чи підземний (ґрунтові й артезіанські води, джерела), потужність, якість води, відстань, на яку воно віддалене від водоспоживача тощо.

У ряді випадків при використанні підземних (артезіанських) вод потреба поліпшення їх якості відпадає. Це спрощує систему водопостачання, оскільки стає можливим відмовитися не тільки від очисних споруд, але і від РЧВ і НС 2 підйому. У загальному випадку необхідність очищення води та визначення його технологічної схеми встановлюють шляхом порівняння даних якості води вибраного джерела з вимогами споживачів.

На рис. 8 показані можливі схеми водопостачання з різних джерел.



Рис 8. Схеми водопостачання з підземного (а, б, в) та поверхневого (г) джерел: а) схема з контррезервуаром; б) схема без використання башти; в) схема самотічного водопроводу; г) схема постачання води з річки; 1 – вододжерело; 2 – водозабірна споруда; 3 – НС 1 підйому; 4 – РЧВ; 5 – НС 2 підйому; 6 – напірні водоводи; 7 – розподільна мережа; 8 – водоспоживач; 9 – водонапірна башта; 10 – водоповітряний котел; 11 – самотічний водовід; 12 – напірний резервуар; 13 – водоочисні споруди

ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте можливі варіанти розміщення структурних складових системи водопостачання.

2. Наведіть та охарактеризуйте схему водопостачання з контррезервуаром (із підземного джерела).

3. Наведіть та охарактеризуйте схему водопостачання без використання башти (із підземного джерела).

4. Наведіть та охарактеризуйте схему самотічного водопроводу (із підземного джерела).

5. Наведіть та охарактеризуйте схему постачання води з поверхневого джерела.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ №2-3.



Тема: Аналіз схем, конструкцій і принципів дії водозабірних споруд із підземних джерел
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Споруди для отримання підземних вод можна поділити на такі типи: трубчасті колодязі; шахтні колодязі; горизонтальні водозбори; променеві водозбори; споруди для каптажу джерел. Вибір типу водозабірної споруди залежить від глибини залягання та потужності водоносного пласта, умов залягання (характеру ґрунтів, наявності тиску в пласті тощо).



Трубчасті колодязі споруджують шляхом буріння в землі вертикальних циліндричних каналів – свердловин. У більшості порід стінки свердловин укріплюють обсадними трубами (сталевими, азбестоцементними, поліетиленовими), що створюють трубчастий колодязь. У межах водоносного горизонту для можливості прийому води з ґрунту колодязь виготовляють із перфорованих труб, обладнаних спеціальним фільтром.

Трубчасті колодязі застосовують при глибокому заляганні водоносних пластів та їх значній потужності. Характерною особливістю трубчастих колодязів є малий діаметр і відносно велика довжина водозабірної частини. Трубчасті колодязі використовують для отримання підземних вод як безнапірних, так і напірних. Колодязь може бути доведений до підстилаючого водотривкого пласта (досконалий колодязь) або закінчуватися в товщі найводоноснішого пласта (недосконалий колодязь). Для водопостачання крупних об'єктів споруджують декілька трубчастих колодязів, об'єднаних у загальну систему водозбірних споруд.

У трубчастому колодязі розрізняють такі елементи (рис. 9):

- водоприймальну частину (фільтр), яка служить для прийому води з водоносного горизонту;

- стовбур (або водопідіймальна частина), тобто глуху частину свердловини, по якій підіймається вода;

- гирло – обладнана відповідним чином вихідна частина колодязя; розташовується, зазвичай, у спеціальному павільйоні.











  1   2   3   4   5



  • Міські інженерні мережі та споруди
  • Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МІСЬКІ ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ №1-3. Тема: Аналіз загальних схем інженерних мереж
  • ----V0---- чорний Роздільне і сумісне прокладання мереж.
  • Прокладання підземних мереж у загальних колекторах.
  • Схеми розміщення інженерних мереж по глибині закладання при роздільному та суміщеному прокладанні мереж.
  • Мінімальні вертикальні відстані при взаємному перетині підземних мереж
  • Принципові схеми водопостачання і каналізації та енергопостачання міста.
  • Тема 2. ДЖЕРЕЛА, СИСТЕМИ, СХЕМИ ТА МЕРЕЖІ ВОДОПОСТАЧАННЯ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1. Тема: Аналіз схем водопостачання з підземного та поверхневого джерел
  • Тема: Аналіз схем, конструкцій і принципів дії водозабірних споруд із підземних джерел