Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до виконання графічної роботи Схема технологічна

Скачати 114.96 Kb.

Методичні вказівки до виконання графічної роботи Схема технологічна




Скачати 114.96 Kb.
Дата конвертації16.06.2017
Розмір114.96 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Сєвєродонецький хіміко-механічний технікум

Методичні вказівки

до виконання графічної роботи

Схема технологічна

(для студентів спеціальностей 5.05130101, 5.05130102, 5.

Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Гра́фіка (нім. Graphik, грец. graphikos «написаний») - вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору.
Націоналі́зм (фр. nationalisme) - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі[джерело?].
Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
05020201)

Укладач Стрижкова Л.В.

ЗМІСТ



  1. Правила виконання схем 3

  2. Буквено- цифрові позиційні позначення 8

  3. Перелік елементів і обладнання схеми 10

  4. Компоновка схеми 12

Література 15


  1. ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ СХЕМ

Схема – це креслення, на якому у вигляді умовних позначень або зображень показано складові частини виробу і зв’язок між ними.

Складається схема з елементів, пристроїв, функціональних груп і функціональних частин.

Кре́слення - дисципліна зі створення стандартизованих технічних малюнків, що виконуються фахівцями інженерами, архітекторами тощо.
При́стрій (англ. device, appliance, нім. Vorrichtung f, Einrichtung f) - обладнання, конструктивно завершена технічна система, що має певне функціональне призначення і за допомогою якої виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний процес.
Функціона́льні гру́пи (функці́йні гру́пи) - це специфічні групи атомів всередині молекул, які відповідають за властивості цих молекул в хімічних реакціях. Одна і та ж функціональна група однаково себе поводить в хімічних реакціях, незважаючи на розмір молекули, частиною якої є ця група..
На схемі зображують всі елементи і обладнання, необхідні для здійснення в об’єкті заданих процесів, а також зв’язки між ними, які дають детальне уявлення про принципи роботи об’єкта.

Виконання і оформлення схем повинно відповідати вимогам ГОСТ 2.701-84 ЕСКД: Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.

Схеми, залежно від елементів і зв’язків між ними, поділяють на наступні види і позначають літерами: електричні – Е; гідравлічні – Г; пневматичні – П; газові – Х; автоматизації – А; кінематичні – К;

Пневматика (від грец. πνεῦμα - дихання, подих, дух) - розділ фізики, що вивчає рівновагу і рух газів, а також, інженерної механіки, присвячений механізмам і пристроям що використовують перепад тиску газу для своєї роботи.
Автоматиза́ція - один з напрямів науково-технічного прогресу, спрямований на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
Кінема́тика (рос. кинематика, англ. kinematics, нім. Kinematik f, Bewegungslehre f) - це розділ механіки, у якому вивчається рух матеріальних тіл у просторі з геометричної точки зору, тобто не враховуючи маси тіл, сил, та причин що викликають цей рух.
вакуумні - В; оптичні – Л; енергетичні – Р;
Еле́ктрика (від грец. ήλεκτρον - бурштин; раніше також громови́на ) - розділ фізики, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму.
ділення – Е; комбіновані – С.

У зв’язку з відсутністю в ГОСТ 2.701-84 «Схемы. Виды и типы схем. Общие требования к выполнению» вказівок і вимог до оформлення технологічних схем для хімічного виробництва, РТМ 26-79-72, розробленими НДІ ХІММАШ, встановлюється додатковий вид схем – «Технологічні», що позначаються літерою «Т».

За основним призначенням схеми поділяють на типи і позначають цифрами: структурні – 1, функціональні – 2, принципові – 3, з’єднань (монтажні) – 4, підключення - 5, загальні – 6, розташування – 7, об’єднані - 0.

При виконанні практичної роботи виконується схема принципова – Т3.

Принципова схема визначає повний склад елементів виробу і зв’язку між ними і дає детальне уявлення про принцип роботи виробу або установки.

Схеми виконують на стандартних форматах згідно ГОСТ 2.

Стандартиза́ція - діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
301-68, перевагу надають основним форматам. При виборі формату необхідно враховувати обсяг і складність проектованого виробу (устаткування), забезпечити компактне розташування схеми не порушуючи її наочності і зручності користування нею.
Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.

Схему виконують без збереження масштабу, дійсне просторове розташування складових частин об’єкта не враховують або враховують приблизно.

На схемах застосовують стандартизовані умовні графічні позначення елементів.

Графічні позначення елементів і ліній зв’язку , які їх з’єднують, слід розташовувати на схемі таким чином, щоб забезпечити найкраще уявлення про структуру об’єкта і взаємодію його складових частин.

Лінії зв’язку повинні складатися з горизонтальних і вертикальних відрізків та мати якнайменшу кількість зламів та перетинів. В окремих випадках дозволяється застосовувати похилі лінії зв’язку, довжину яких слід за можливістю обмежувати.

Горизонталь, ізогіпса (англ. contour lines, horizontal, isohyps, нім. Höhenkurve f, Horizontale f; рос. горизонталь, изогипса; від дав.-гр. ισος - равний і дав.-гр. ὕψος - висота) - лінія на плані (карті), яка з'єднує точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

Відстань між паралельними лініями повинна бути не меншою за 3 мм.

Географічна паралель або рівнобі́жник (грец. παράλληλος - уздовж одне одного) - лінія перетину поверхні земної кулі площиною, паралельною (рівнобіжною) до площини екватора.

Лінії зв’язку повинні бути показані, як правило, повністю. Дозволяється обривати лінії зв’язку ( в обмежених випадках), якщо вони ускладнюють читання схеми.

На лініях зв’язку (трубопроводах) необхідно вказувати напрям потоків робочого середовища за ГОСТ 2.784-70, а також з’єднання та перетини ( рисунок1).

c:\documents and settings\лариса\рабочий стол\методички 2015\фрагмент.jpg

Рисунок 1 – Позначення потоків та робочого середовища


Лінії зв’язку ( трубопроводи), як правило, об’єднують в загальні магістралі – колектори, від яких показують лінії зв’язку до відповідних елементів і обладнань (апаратів).

Загальні магістралі (колектори) допоміжних трубопроводів ( водяна пара, вода, конденсат, стиснуте повітря, розсоли і т ін.

Трубопро́від - штучна споруда, призначена для транспортування газу або рідини, а також інших твердих речовин у вигляді суспензії під дією різниці тиску у різних перетинах.
Стільни́ця (англ. desktop metaphor) - це метафора інтерфейсу, яка є таким собі набором уніфікованих понять, що використовуються в графічному інтерфейсі користувача, аби спростити взаємодію користувачів із комп'ютером.
Водяна́ па́ра - газоподібний стан води. Не має кольору, смаку і запаху. Міститься в тропосфері.
) обов’язково повинні бути на схемі.

Загальні магістралі (колектори) частіше зображують у верхній частині аркуша, на якому зображена схема. Допускається зображувати газові колектори в верхній, а рідинні – в нижній частині аркуша.

На кінцях ліній магістральних трубопроводів, ліній, що показують вихід з установки готових продуктів і відходів і інших допоміжних і побічних продуктів необхідно вказувати адреси, наприклад « В апарат КЛ1», «На склад готової продукції».

Для відміни ліній зв’язку різного призначення застосовують лінії зв’язку різної товщини. Рекомендується лінію зв’язку цільового продукту виконувати суцільними основними лініями в 2-3 рази товще , ніж решта ліній.

Лініям зв’язку (трубопроводам) присвоюють номери у відповідності зі стандартом. У розривах ліній трубопроводів проставляється позначення середовища що транспортується (таблиця 1).

Відстань між цифрами на лінії трубопроводу повинна бути не меншою 50мм.
Таблиця 1 – Умовні позначення трубопроводів для рідин і газів згідно ГОСТ 3464-73

Вміст

трубопроводу

(матеріальний потік, який має перевагу)


Умовне

позначення



Вміст

трубопроводу



Умовне

позначення



1

2

3

4

Вода

- 1 - 1 -

Рідке паливо

- 15 - 15 -

Пара водяна

- 2 - 2 -

Водень

- 16 – 16-

Повітря

- 3 - 3 -

Ацетилен

- 17 - 17 -

Азот

- 4 - 4 -

Фреон

- 18 - 18 -

Кисень

- 5 - 5 -

Метан

- 19 - 19 -

Аргон

- 6 - 6 -

Етан

- 20 - 20 -

Неон

- 7 - 7 -

Етилен

- 21 - 21 -

Гелій

- 8 - 8 -

Пропан

- 22 - 22 -

Криптон

- 9 - 9 -

Пропілен

- 23 - 23 -

Ксенон

- 10 - 10 -

Бутан

- 24 - 24 -

Продовження таблиці 1

1

2

3

4

Аміак

- 11 - 11 -

Бутилен

- 25 - 25 -

Кислота

- 12 - 12 -

Пртипожежний трубопровід

- 26 - 26 -

Луги

- 13 - 13 -

Вакуум

- 27 - 27 -

Масло

- 14 - 14 -

Решта

- 28 - 28 -

Вміст трубопроводів, відсутніх в таблиці речовин (таблиця 1), позначають цифрою починаючи з 28.

Умовне позначення і найменування середовища в трубопроводах, показаних на схемі, рекомендується розшифровувати в таблиці умовних позначень (дивись рисунок 2).

c:\documents and settings\лариса\рабочий стол\методички 2015\фрагмент2.jpg

Рисунок 2 – Умовні позначення і найменування середовища


На лініях зв’язку (трубопроводах) показують арматуру згідно з ГОСТ 2.785-70.

Елементи і обладнання в схемах показують умовними графічними позначеннями у відповідності з діючими стандартами:



  • Апарати випарні, теплообмінні, колонні; відстійники і фільтри;
    Відсті́йники (рос.отстойники, англ. settlers for waste waters, settling tanks for waste waters, нім. Absetzbecken n, Absetzer m) - штучні резервуари або водойми для виділення з шахтних, кар'єрних і виробничих стічних вод завислих домішок, осадження їх при невеликій швидкості потоку, а також для очищення стічних вод за допомогою реагентів.
    апарати сушильні - ГОСТ 2.788-74 – ГОСТ 2.792-74;

  • Центрифуги – ГОСТ 2.793-79, 2.795-80;

  • Насоси, компресори, вентилятори і двигуни гідравлічні і пневматичні – ГОСТ 2.782-68;

  • Пристрої живильні і дозуючі – ГОСТ 2.794-79.

Допускається застосовувати деяку кількість умовних графічних зображень, побудованих по функціональним ознакам, згідно ГОСТ 2.793-79, якщо відсутня необхідність в поясненні специфічних особливостей елементів і обладнання.

Все устаткування (машини, апарати, насоси і т.

Компре́сор (рос. компрессор, англ. compressor, нім. Kompressor m, Verdichter m) - машина для стискування повітря або іншого газу до надлишкового тиску не нижче 0,2 МПа, компресії і переміщення газів під тиском.
Вентиля́тор - обертальна лопаткова машина, що збільшує питому енергію повітря або інших газів, викликає безперервний їх потік при відносному максимальному стисненні, що не перевершує 1,3.
Обла́днання (устаткування) (англ. equipment, нім. ausrüstung) f) - сукупність пристроїв, механізмів, приладів, інструментів або конструкцій, що використовуються в певній сфері діяльності, або з певною метою.
ін.) на схемі виконуються тонкими суцільними лініями товщиною 0,3-0,4 мм, а трубопроводи і арматуру виконують суцільними основними лініями, тобто в 2-3 рази товще ліній накресленого устаткування.

На схемі устаткування виробу ( установки) зображують схематично, в залежності від зручності креслення, у вигляді конструктивного обрису для даного виробу, до того повинно бути також показані тільки основні технологічні штуцери, завантажувальні отвори, входи і виходи основних продуктів.

Технологічність (рос. технологичность, англ. adaptability to manufacture, нім. Fertigungsgerechtheit f) - відповідність продукції вимогам економічної технології її використання. Технологічність забезпечується при розробці конструкції виробу.

Графічне зображення виробів допускається виконувати без дотримання масштабу, але водночас і без різкого порушення співвідношення габаритних розмірів виробів.

Умовні графічні позначення елементів зображують на схемі в положенні, в якому вони наведені у відповідних стандартах, або повернутими на кут, кратний 90º, якщо у відповідних стандартах відсутні спеціальні вказівки.

Дозволяється умовні графічні позначення повертати на кут, кратний 45º, або зображувати дзеркально повернутими.

Дзе́ркало, діал. лю́стро (пол. lustro < італ. lustro), заст. і поет. свіча́до (від пол. zwierciadło, контамінація з «світити») - гладка поверхня, яка відбиває світло і дозволяє отримати зображення предмета.



  1. БУКВЕНО-ЦИФРОВІ ПОЗИЦІЙНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Кожен елемент або обладнання, яке входить до складу об’єкта і зображені на схемі, повинні мати буквено-цифрове позиційне позначення, яке складається з буквеного позначення і порядкового номера, проставленого після буквеного позначення.

Буквене позначення повинне відображати скорочене найменування елемента, яке складається з його початкових, або характерних букв, наприклад : насос – Н, сепаратор – С.

Буквено-цифрові позиційні позначення найбільш розповсюджених елементів наведені в обов’язковому додатку до ГОСТ 2.704-76.



В таблиці 2 наведено буквено- цифрові позиційні позначення найбільш розповсюджених елементів.
Таблиця 2 - Буквено- цифрові позначення елементів схем


Устрій

Позначення

Обов’язкові

Устрій (загальне позначення)

А

Апарат теплообмінний

АТ

Гидроблок

Б

Вологовідділювач

ВД

Вентиль

ВН

Дільник потоку

ДП

Гідродросель

ДР

Гідрозамок

ЗМ

Компресор

КМ

Насос

Н

Насос-мотор

НМ

Ресивер

РС

Продовження таблиці 2

Сепаратор

С

Суматор потоку

СП

Фільтр

Ф

Рекомендуємі

Абсорбер (адсорбер), скрубер

АР

Апарат випарний

АВ

Ємкість (збірник)

Е

Вентилятор

ВТ

Випарювач

ВП

Колона

КЛ

Котел-утилізатор

КУ

Реактор

РТ

Сушарка

СШ

Холодильник-конденсатор

ХК

Порядкові номера елементам або обладнанню (апаратам) слід присвоювати, починаючи з одиниці в межах групи елементів або обладнань, яким на схемі присвоєно однакові буквено – позиційні позначення, наприклад: Н1, Н2,Н3 і т. ін. АТ1, АТ2, АТ3 і т. ін.

Букви і цифри в позиційних позначеннях на схемі слід виконувати одним розміром шрифту.

Порядкові номери повинні бути присвоєні у відповідності з послідовністю розташування елементів (обладнання) на схемі зверху вниз у напрямку зліва направо.

Позиційні позначення проставляють на схемі поруч з умовними графічними позначеннями елементів і обладнання з правої сторони або над ними. Дозволяється проставляти позиційне позначення безпосередньо на апаратах.

3 ПЕРЕЛІК ЕЛЕМЕНТІВ І ОБЛАДНАННЯ СХЕМИ


Дані про елементи (обладнання) повинні бути записані в перелік елементів.
Зліва направо (англ. Left to Right) - науково-фантастичне оповідання Айзека Азімова, опубліковане у січні 1987 році. Оповідання ввійшло в збірку «Золото» 1995.
Пере́лік елеме́нтів - текстовий документ конструкторської документації у який записують дані про елементи і пристрої, зображені на схемі.
Зв'язок переліку з умовними графічними позначеннями елементів повинен здійснюватися через позиційні позначення.

Перелік елементів розташовують на полі аркуша на якому виконана схема і оформлюють у вигляді таблиці (рисунок 3).



c:\documents and settings\лариса\рабочий стол\методички 2015\фрагмент3.jpg
Рисунок 3 – Перелік елементів

Дозволяється виконувати перелік у вигляді самостійного документа на форматі А4.

Якщо перелік елементів розміщують на аркуші схеми, то його розташовують над основним написом. Відстань між переліком елементів і основним написом повинна бути не меншою за 12 мм.

Продовження переліку елементів розміщують ліворуч від основного напису, повторюючи шапку таблиці.

Елементи в перелік записують групами в алфавітному порядку буквених позиційних позначень.

Абе́тка (А́збука, Алфаві́т) (грец. Αλφάβητο, лат. Abecedarium) - розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови.
В межах кожної групи, яка має однакові буквені позначення, елементи розташовують за зростанням порядкових номерів.

Елементи одного типу з однаковими параметрами, що мають на схемі послідовні порядкові номери дозволяється записувати в перелік в один рядок.

Пара́метр (від дав.-гр. παραμετρέω) - відмірюю, розмірюю)(рос. параметр, англ. parameter, нім. Parameter m, Kennwert m, Kenngrösse f, Kennzahl f) - величина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або форму об'єкта, робочого тіла, процесу, явища або системи тощо.

В цьому випадку в графу «Поз. позначення» записують тільки позиційні позначення з найменшим і найбільшим порядковими номерами, наприклад: Н1…Н5, а в графу «Кільк» - загальну кількість таких елементів.
4 КОМПОНОВКА СХЕМИ
Схема виконується, як правило, на форматі А1.

Поле схеми заповнюють таким чином:



  • умовними зображеннями устаткування (схемою) займають більшу частину поля з лівої сторони аркуша;

  • у правому нижньому куті розміщують основний напис за ГОСТ 2.104-68;

  • таблицю умовних позначень найменування середовища в трубопроводах розташувати у верхній правій частині поля формату. Над таблицею виконати надпис «Умовні позначення» стандартним шрифтом розміру 7 або 10;

  • перелік основних складових частин (виробів) і елементів для принципової схеми виконати у вигляді таблиці, заповненої зверху вниз. Розташувати перелік над основним написом;

  • в нижній частині аркуша виконати таблицю умовних зображень функціональної схеми автоматизації технологічного вузла.
    Схе́ма автоматиза́ції - основний технічний документ, схема, що визначає структуру (ієрархію) пунктів контролю та керування, функції систем контролю і керування об'єкта, що автоматизується, оснащення систем автоматизації технічними засобами: приладами та засобами автоматизації, щитами, пультами, обчислювальною технікою тощо
    Для цього в нижній частині аркуша треба залишити полосу шириною 120…150 мм.

Приклад заповнення поля формату показано на рисунку 4.
c:\documents and settings\лариса\рабочий стол\методички 2015\фрагмент5.jpg

Рисунок 4 – Заповнення поля аркушу

Таблиця умовних зображень функціональної схеми автоматизації технологічного вузла об’єкту виконується згідно рисунку 5.
c:\documents and settings\лариса\рабочий стол\методички 2015\фрагмент4.jpg

Рисунок 5 – Умовні зображення функціональної схеми автоматизації




c:\documents and settings\лариса\рабочий стол\методички 2015\схема азотн к-та очищення хвостовиз газів11.jpg
Рисунок 6 – Зразок виконання схеми технологічної принципової

ЛІТЕРАТУРА




  1. Иоффе И.Л. Проектрование процесов и апаратов химической технологии: Учебник для техникума. - Л.: Химия, 1991.-352с.

  2. Ванін В.В., Бліок А.В., Гнітецька Г.О. Оформлення конструкторської документації: Навч.
    Автома́тика (грец. αύτόματος - самодіючий) - галузь науки і техніки, яка розробляє технічні засоби і методи для здійснення технологічних процесів без безпосередньої участі людини.
    Констру́кторська документа́ція (КД) - частина технічної документації у вигляді графічних і текстових документів, котрі в сукупності або окремо, визначають склад і будову виробу та містять необхідні дані для його розробки, виготовлення, контролю, експлуатації, ремонту і утилізації.
    посіб. 3-е вид.- К.: Каравела, 2004. – 160 с.

  3. Інженерна графіка: Довідник / В.М. Богданов, А.П. Верхола, Б.Д. Коваленко та ін.; За ред. А.П. Верхоли.- К.: Техніка, 2001.- 268 с.

  4. Хаскін А.М. Креслення. К.: Вища школа, 1976.




Скачати 114.96 Kb.