Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до виконання практичних І самостійних робіт з дисципліни «Основи архітектурної композиції»

Скачати 300.86 Kb.

Методичні вказівки до виконання практичних І самостійних робіт з дисципліни «Основи архітектурної композиції»




Скачати 300.86 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації02.05.2017
Розмір300.86 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3


Українська державна будівельна корпорація

Львівський коледж будівництва, архітектури і дизайну

Методичні вказівки до виконання

практичних і самостійних робіт з дисципліни «Основи архітектурної композиції»

для студентів денного відділення спеціальності 5.
Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Будівництво - галузь матеріального виробництва, в якій створюються основні фонди виробничого і невиробничого призначення: готові до експлуатації будівлі, будівельні конструкції, споруди, їх комплекси.
Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη - будівництво) - це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.
Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
06010201 „Архітектура будівель і споруд”.

Методичні вказівки Розглянуто і схвалено на і

розроблені викладачем засіданні циклової комісії

Христинич О.

Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
М «Архітектура, будівельні

конструкції та інженерне

креслення»


Голова циклової комісії

Кантор Ю.Й



Львів 2010

Тема 1.1 Графічні засоби: точка, лінія, пляма, колір,

та їх художні властивості.
Гра́фіка (нім. Graphik, грец. graphikos «написаний») - вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору.
Об’єктивні властивості форми.


Емоційна дія ліній і плям різної конфігурації.

Практична робота 1.1.1

Завдання: Виконати композицію на заповнення площини з виявленням виражального характеру різних форм точково-лінійної графіки.
Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.


Мета: Вивчити характер лінії, плями.

Вимоги до завдання:

  • Виконати композицію на форматі А-4;

  • Придумати свій варіант ліній, плям;

  • Врахувати взаємозв'язок ліній різного характеру.

Послідовність виконання:

  1. Визначити характер лінії відповідно до асоціації ЖОРСТКІ - МЯКІ

Техніка штриха

  • Рівномірні неорієнтовані штрихи (морозне скло),

  • Нерівномірні неорієнтовані (перехід на небі, комочки),

  • Рівномірні орієнтовані (дощ, сніг, град),

  • Нерівномірні орієнтовані (розтяжка - небо, що світліє).

Техніка лінії

  • Геометричні прямі неорієнтовані (прожектори на сцені),

  • Геометричні прямі орієнтовані (книжкова графіка),

  • Неорієнтовані довільні (дерево, хмара),

  • Орієнтовані довільні форми (дим, річка).

Техніка плями

  • Геометричні прямолінійні (трикутники, прямокутники, трапеція, ромб),

  • Геометричні криволінійні (коло, еліпс, спіраль),

  • Природо подібні прямолінійні (стилізовані кущі, дерева, квіти),

  • Природо подібні криволінійні ( рослини, хвилі, комахи, тварини).
    Прямоку́тник - це чотирикутник, усі кути якого прямі. Протилежні сторони прямокутника рівні. Є окремим випадком паралелограма.


2. Знайти форму плями:

  • Конфігурація

  • Розміри

  • Маса

  • Світлість

  1. Вибрати техніку виконання, засоби, матеріали (див. додаток).

  2. Розмістити за принципами :

  • Вільного розміщення

  • Торкання (самостійність форми)

  • Прилягання (єдність форм)

  • Накладання (двозначне сприйняття)

  • Перетинання (незрозумілість форми)





Самостійна робота 1.1. 2.
Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.
Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.


Завдання: Виконати композицію на заповнення площини з виявленням виражального характеру різних тонових форм ( відмивка, фарбування, друк).
Фа́рба (від нім. Farbe), рідше барва - речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин, для захисту виробів або будов від дії зовнішнього середовища. Фарби - це загальна збірна назва матеріалів для фарбування.


Мета: Вивчити характер тонової плями.

Вимоги до завдання:

  • Виконати композицію на форматі А-4;

  • Придумати свій варіант тонової плями;

  • Врахувати взаємозв'язок плям різного характеру.
    Послідовність виконання завдання:

  1. Визначити характер тональних графічних плям.

  2. Вибрати техніку виконання тоново-графічних ( див . додаток).

  • Заливка

  • Крапкування

  • Розтяжка

  • Мармурування

  • Відмивка з доводкою

  • Набризг по сухому

  • Набрезк по сирому

  • Друк

  • Протирка

  • Тампування

  • Пофарбування

  • Лініювання

  • Напилювання

  • Аплікація

  • Колаж

3. Розмістити тональні плями за принципами:

  • Вільного розміщення

  • Торкання

  • Прилягання

  • Накладання

  • Перетинання

4. Передати тональні форми різного характеру:

  • Мармур

  • Шкіра

  • Камінь

  • Дерево

  • Тканина

  • Скло

  • Хутро








Практична робота 1.1.3

Завдання: Складання композиції з простих геометричних фігур з використанням точково-лінійних графічних елементів (з розв'язанням задачі по збереженню руйнування площини).
Геоме́трія (від дав.-гр. γη - Земля і μετρέω - вимірюю; землеміряння) - розділ математики, наука про просторові форми, відносини і їхні узагальнення.


Вимоги до завдання:

Врахувати конфігурацію фігур. Виконати завдання в ахроматичній гаммі. Знайти місце фігур у певних частинах площини. Врахувати вогнище дії елементів. Звернути увагу на візуальну дію фігур і фону на зір глядача.



Послідовність виконання завданий:

  1. Вибрати формат А-4.

  2. Знайти форму і тон елементів.

  3. Розмістити на аркуші елементи.

  • потяг в гору;

  • нестійкість, падіння;

  • перемінний рух;

  • плавний рух;

  • замкнений рух;

  • рух по спіралі;

  • потяг до фокусів.

  1. Врахувати вогнище дії та візуальну дію фігур і фону.

  2. Завдання виконати в заданій гаммі.

  3. Уточнити окремі моменти.







Самостійна робота 1.1. 4.

Завдання:

Складання композиції з простих геометричних фігур з використанням тіньових графічних форм (з розв'язанням задачі по збереженню (руйнуванню) площини, об'єму).

Фігура - термін, формально застосовуваний до довільної множини точок; тим не менш зазвичай фігурою називають множину точок на площині, які обмежені скінченим числом ліній. Наприклад: квадрат, коло, кут.


Мета:

Вивчити характер тонової плями.


Вимоги до завдання:

Врахувати конфігурацію фігур. Виконати завдання в ахроматичній гамі. Знайти місце фігур у певних частинах площини. Врахувати вогнище дії елементів. Побудувати стрічкові ряди по основі рівномірних кривих ліній. Звернути увагу на візуальну дію фігур і фону на зір глядача. Різними за товщиною і проміжками, членуваннями зруйнувати площинність, підкреслити глибину і плановість.


Послідовність виконання завдання:

  1. Вибрати формат А-4;

  2. Знайти форму і тон елементів;

  3. Розмістити на аркуші елементи по кривих лініях;

  • потяг в гору;

  • нестійкість падіння;
    Несті́йкість - явище необмеженого наростання збурення в системі будь-якої природи. Протилежність стійкості.


  • перемінний рух;

  • плавний рух;

  • замкнений рух;

  • рух по спіралі;

  • потяг до фокусів.

  1. Врахувати вогнище та візуальну дію фігур і тону;

  2. Завдання виконати в ахроматичній гамі;

  3. Уточнити окремі моменти.





Тема 2.1 Нюанс – контраст, це ступінь подібності та відмінності елементів композиції.

Практична робота 2.1.1

Завдання: Побудова графічної композиції на контрастне поєднання простих геометричних форм.

Мета:

Виявити ступінь відмінності елементів композиції за певним композиційними властивостями. Вивчити ступінь активності, динамічності, підпорядкованості, єдності.

Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні



Вимоги до завдання:

Врівноважити фігури різної конфігурації, контрастні по формі. Знайти оптимальне розміщення фігур на площині аркуша. Звернути увагу на дію внутрішніх сил структури площини, на характер «поведінки» зображувальних елементів.

Послідовність виконання:

1. Вибрати величину, конфігурацію фігур, враховуючи:

  • Метричний контраст (розміри)

  • Пластичний контраст (форма)

  • Контраст матеріалу

  • Контраст текстури

  • Контраст фактури

  • Контраст тону

  • Контраст кольору

  • Контраст функції

2. Продумати форму деталей, враховуючи:

  • Стриманий контраст - це різка відмінність другорядних властивостей елементу.
    Елеме́нт (лат. elementum - стихія, первинна речовина) - нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.


  • Різка відмінність головного елементу від другорядних (розмір, розташування, колір, пластика форми).
    Пласти́чна ма́са (пластмаса) - штучно створені матеріали на основі синтетичних або природних полімерів.


  • Полярність - повна відмінність елементів за всіма композиційними властивостями (не допускати повного руйнування композиції, зберегти подібність хоча б за одною з ознак).

  • Виділити головний елемент. '

  1. Розмістити на площині аркуша елементи, враховуючи те, що
    центральна частина сприймається активніше.

  2. Враховувати візуальну дію фігур і фону.

  3. Уточнити форму групи елементів.

  4. Композицію доповнити деталями.

  5. Уточнити окремі моменти.





Самостійна робота 2.1.2.

Завдання:

Побудова цільної композиції на контрастному поєднанні точкових лінійних і тонових графічних форм з використанням простих геометричних фігур.



Мета: Виявити ступінь відмінності елементів композиції за певним композиційними властивостями. Вивчити ступінь активності, динамічності, підпорядкованості, єдності.

Вимоги до завдання:

Врахувати залежність рівноваги від маси , форми.



Послідовність виконання завдання:

  1. Розглянути ілюстративний матеріал, вибрати певні форми.

  • за метричним контрастом (за розмірами);

  • за пластичним контрастом (контраст форми);

  • за контрастом матеріалу ;

    • за контрастом текстури;

    • за контрастом фактури;

    • за контрастом тону;

    • за контрастом кольору;

    • за контрастом конструктивної ідеї (функції).

  1. Розробити ескіз композиції.
    Пласти́чність (рос. пластичность, англ. plasticity, нім. Plastizität f) - здатність матеріалу незворотно змінювати свою форму й розміри при деформації. Крім того - здатність при замішуванні з водою утворювати тісто, яке під впливом зовнішньої дії може набирати будь-якої необхідної форми без проявів тріщин та зберігати надану форму після припинення цієї дії, при сушінні та випалюванні.
    Ескі́з, шкіц[Джерело?] (англ. sketch, draft outline; рос. эскиз; нім. Skizze) - попередній начерк креслення, картини, монети тощо.


  2. Завдання виконати в кольорі.





Тема 2.2 Статика – динаміка це вираження ступеня стабільності композиційної форми.

Практична робота 2.2.1

Завдання: За принципом статичної рівноваги організувати площину простими геометричними фігурами.

Мета: Визначити ступінь стабільності композиційної форми, емоційний вплив: монументальність, неврівноваженість, стрімкість, рух.

Вимоги до завдання:

Досягнути рівноваги, уникаючи принципів зародження руху та динаміки (див. додаток). Фігури організувати відносно центру, осі, площини симетрії.

Компози́ція (лат. compositio - складання, зв'язування, з'єднання).
Монумента́льність (монументалі́зм) - якість художнього твору, притаманна монументу.
Операція симетрії - перетворення (дзеркальне відбиття, обертання, перенос), внаслідок якого простір чи фігура суміщаються з собою. Операція, яка переводить систему (всю молекулярну частинку чи її частину) в положення, що збігається з вихідним.
Виконуючи завдання, необхідно оперувати розміром фігур, тональним співвідношенням, кількості елементів, інтервалів між ними.
Числові проміжки - у математичному аналізі, множина (сукупність) дійсних чисел, що містяться між двома числами (точками на осі координат) або невласними числами.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.



Послідовність виконання завдання:

  1. Вибрати геометричні фігури правильної або неправильної геометричної форми.

  2. Зупинитись на одній із Чотирьох рівноваг.

  3. Ескізування.

  4. Виконати композицію, враховуючи візуальну дію фігур і фону.

  • статичні форми: квадрат, прямокутник, поперечний паралелепіпед, куб, піраміда. Статична композиція носить монументальний, гранично-статичний характер.

    • фізично-статичні, зорово-динамічні форми. Стаціонарні форми направлені в одному напрямку з порушеною симетрією,

    • зорово-статичні, фізично-динамічні, - мають стійку основу в якій рухаються окремі елементи,

    • форми рухаються в просторі гнучкі, відкриті, змінюються по структурі.
      Структу́ра (лат. structūra, англ. structure, рос. структура, нім. Struktur) - це характеристика складу та просторова картина складу об'єкта, речовини (ізотропна, анізотропна, кристалічна, аморфна, гомогенний чи колоїдний розчин, фазові суміші) взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів, певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня будова.
      Паралелепі́пед (від грец. παράλλος - паралельний і επιπεδον - площина) - призма, основою для якої є паралелограм.
      Монумент (лат. monumentum «спогад; пам'ятник, від лат. monere» вселяти, нагадувати, надихати") - значний за розмірами пам'ятник штучного походження.
      Симетрíя (від грец. συμμετρεῖν - міряти разом) - властивість об'єкта відтворювати себе при певних змінах, перетвореннях чи трансформаціях, які називаються операціями симетрії. Розрізняють симетрію тіл, симетрію властивостей і симетрію відношень.
      Про́стір (латинське: spatium) - протяжність, вмістилище, в якому розташовані предмети і відбуваються події. У філософії тривають дискусії щодо того, чи є простір окремою сутністю чи лише формою існування матерії.


  1. Розміщувати елементи в статичному положенні.

  2. Завдання виконати в ахроматичній гамі, формат А-4.





Самостійна робота 2.2.2.

Завдання: Виконати динамічну композицію в певній геометричній площині із застосуванням геометричних фігур, їх взаємодій.
Взаємодія - широкий загальний термін, що позначає таку сумісну дію кількох об'єктів або суб'єктів (тіла, елементарної частинки, біологічної істоти, людини, співтовариства), при якій результат дії одного з них впливає на інші, що змінює їхню динамічну поведінку.


Мета: Вивчити емоційний вплив: рівновага, стрімкість, нестійкість, падіння, опора, спокій, стриманість.
Стриманість або утримання (грец. егкратеіа, англ. self-control, abstinence, chastity) - моральна якість та чеснота, вважається невідступним та свідомим пануванням розуму над пристрастями й іншими недобрими поривами.


Вимоги до завдання:

Досягнути відчуття зародження руху та динаміки (див. додаток). Фігури організувати відносно центру, осі, площини симетрії. Геометрична площина -коло, квадрат, трикутник.

Геометричний стиль, або Геометрика - тип давньогрецького вазопису, характерний для доби кінця «темних віків в Греції» близько 900-700 років до н. е. Геометричний стиль витіснив протогеометричний стиль.
Виконуючи завдання, необхідно оперувати розміром фігур, тональним співвідношенням, кількістю елементів, інтервалами між ними.



Послідовність виконання завдання:

  1. Вибрати геометричні фігури правильної або неправильної геометричної форми.

  2. Зупинитись на одній із чотирьох рівноваг (див. додаток).

  3. Ескізування.

  4. Виконати композицію, враховуючи візуальну дію фігур і фону,

  • статичні форми: квадрат, прямокутник, поперечний паралелепіпед, куб, піраміда. Статична композиція носить монументальний, гранично-статичний характер.

  • фізично-статичні, зорово-динамічні форми. Стаціонарні форми направлені в одному напрямку з порушеною симетрією.

  • зорово-статичні, фізично-динамічні, - мають стійку основу в якій рухаються окремі елементи.

  • форми рухаються в просторі гнучкі, відкриті, змінюються по структурі.

  1. Розміщувати елементи в динамічному положенні.

  2. Завдання виконати в ахроматичній гамі, формат А-4.



  1   2   3


Скачати 300.86 Kb.

  • Тема 1.1 Графічні
  • Емоційна дія ліній і плям різної конфігурації. Практична робота 1.1.1 Завдання
  • Мета
  • Послідовність виконання
  • Завдання
  • Послідовність виконання завдання
  • Практична робота 1.1.3 Завдання
  • Послідовність виконання завданий
  • Самостійна робота 1.1. 4. Завдання
  • Тема 2.1 Нюанс – контраст, це ступінь подібності та відмінності елементів композиції. Практична робота 2.1.1 Завдання
  • Послідовність виконання: 1.
  • Самостійна робота 2.1.2. Завдання
  • Вимоги до завдання
  • Тема 2.2 Статика – динаміка це вираження ступеня стабільності композиційної
  • Самостійна робота 2.2.2. Завдання