Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до виконання практичних занять для студентів спеціальності 208 „Агроінженерія денної та заочної форм навчання

Методичні вказівки до виконання практичних занять для студентів спеціальності 208 „Агроінженерія денної та заочної форм навчання




Сторінка1/11
Дата конвертації05.05.2017
Розмір1.82 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Міністерство освіти і науки України




ТЕХНІЧНА ДІАГНОСТИКА

Методичні вказівки до виконання практичних занять для студентів спеціальності 208 – „Агроінженерія” денної та заочної форм навчання

Луцьк

РВВ Луцького НТУ



2014
УДК 631.3

ББК


Р

Затверджено науково-методичною радою Луцького національного технічного університету,

протокол № від « » березня 2014 року.

Луцький національний технічний університет - один з наймолодших технічних університетів України, має IV рівень акредитації.

Рекомендовано до видання науково-методичною радою машинобудів-ного факультету Луцького національного технічного університету,

протокол № від « » березня 2014 року.


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри інженерного та комп’ютерного забезпечення АПК Луцького національного технічного університету,

протокол № від « » лютого 2014 року.

Укладачі: В.В. Тарасюк, кандидат технічних наук, ст..

Кандида́т нау́к - науковий ступінь в Україні до 31 грудня 2019 року. Прирівнюється до ступеню доктора філософії. Найвищим науковим ступенем в Україні є доктор наук.
викладач Луцького НТУ

Рецензент: В.В. Сацюк, кандидат технічних наук, доцент Луцького НТУ

Відповідальний за випуск

В.В.

Технічні науки - науки, що вивчають закономірності розвитку техніки і визначають способи найкращого її використання.
Тарасюк, кандидат технічних наук, ст.. викладач Луцького НТУ



Р


Технічна діагностикаі: методичні вказівки до практичних занять для студентів спеціальності 208 - «Агроінженерія» машинобудівного факультету денної та заочної форм навчання /уклад. В.В. Сацюк. – Луцьк : Луцький НТУ, 2016.– 188 с





Видання містить методичні вказівки до практичних занять для студентів спеціальності 208 - «Агроінженерія» машинобудівного факультету денної та заочної форм навчання


УДК 631.2

ББК


© В.В.Тарасюк, 2014

ВСТУП

Тематика та розрахунок часу практичних занять з навчальної дисципліни « Технічної діагностики » визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Технічна діагностика - галузь науково-технічних знань, сутність якої складають теорія, методи і засоби постановки діагнозу про стан технічних об'єктів.
Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Практичне заняття з навчальної дисципліни «Технічна діагностика» - форма навчального заняття при якій викладач організує детальний розгляд студентами теоретичних положень технічної діагностики. Метою практичних занять є формування у студентів вмінь і навичок застосування засобів діагностування машин, агрегатів, систем та механізмів. Основним завданням практичних занять є засвоєння методів діагностування машин, знайомство з організацією діагностування, конструкцією діагностичного обладнання та принципами його застосування.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку проблеми теми заняття викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Практи́чні заня́ття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Після проведення практичних занять студент повинен:


  • знати конструкцію та принципи роботи діагностичного обладнання, що використовуються в процесі діагностування;

  • вміти самостійно здійснювати підбір засобів діагностування, практично діагностувати машини, їх агрегати та системи, складати алгоритми діагностування.

ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Підготовка та виконання кожної практичної роботи складається з чотирьох самостійних етапів, тісно зв'язаних між собою.



    1. Самостійна підготовка студентів до практичної роботи.

Студентам необхідно вивчити порядок проведення даної роботи,

повторити відповідний розділ теоретичного матеріалу і ознайомитися з літературними джерелами по тематиці практичної роботи.



    1. Проведення попереднього контролю знань студентів.

На початку заняття викладач шляхом опитування декількох студентів повинен перевірити підготовленість групи до виконання завдань практичної роботи, визначити мету і зміст занять, послідовність виконання роботи.

    1. Виконання завдань практичного заняття і оформлення звіту.

    2. Захист результатів практичного заняття.

Звіт по практичній роботі має бути оформлений до наступногозаняття і захищений під час його. Оцінки, отримані студентом під час практичного заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Щоб уникнути нещасливих випадків при виконанні практичних робіт необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки і пожежної безпеки.

Поже́жна безпе́ка - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Правила техніки безпеки (англ. safety rules, preventive regulations, safety regulations, нім. Sicherheitsregeln f pl, Sicherheitsvorschriften f pl) - правові норми, що передбачають заходи із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
До практичних робіт студенти допускаються лише після засвоєння ними вказаних правил, яке підтверджується їх підписом в спеціальному журналі.

При виконанні практичних занять студенти повинні дотримуватися наступних правил:



  • дбайливо відноситися до всіх матеріальних цінностей, які надаються в їх розпорядження для виконання практичних робіт;
    Матеріальні цінності - речі, що мають певну цінність у вигляді майна, предметів, товарів.


  • підтримувати встановлений в аудиторії порядок і чистоту;

  • забороняється торкатися до відкритих клем електричних приладів, рубильників, магнітних пускачів і ін.
    Магні́тний пуска́ч або пуска́ч (рос. пускатель магнитный, англ. magnetic starter, solenoid starter) - електромеханічний комутаційний апарат, призначений для керування живленням електродвигунів: їх пуску, розгону, забезпечення неперервної роботи, відключення живлення та захисту електродвигунів від перевантажень.
    Електри́чний при́стрій - це пристрій, який працює за допомогою електроенергії, перетворюючи її в будь-яку іншу енергію (наприклад механічну). У сучасному суспільстві, більшість приладів є електричними, багато людей не можуть уявити своє життя без них.
    ;

  • забороняється користуватися несправним інструментом;

  • перед прокручуванням вузлів та агрегатів або окремих робочих органів від руки потрібно переконатися, що це не небезпечно;

  • забороняється працювати в широкому одязі біля частин машин котрі обертаються;

  • при виконанні роботи деталі, агрегати і механізми не слід розташовувати на краю столу, оскільки при їх падінні можливо травмування працюючого;

  • категорично забороняється палити або тримати відкритий вогонь;

  • слід застосовувати вогнегасники і інші засоби для ліквідації осередку спалаху, не пов'язаного з електрикою;

При необхідності слід повідомити про пожежу на кафедру і в адміністрацію академії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1



ДІАГНОСТУВАННЯ КРИВОШИПНО-ШАТУННОГО ТА ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОГО МЕХАНІЗМІВ

Мета роботи: на підставі аналізу основних несправностей кривошипно- шатунного (КШМ) і газорозподільного (ГРМ) механізмів автомобілів здійснити підбір засобів діагностики; вивчити їх конструкцію, принципи та порядок роботи; навчитися здійснювати практичне виконання операцій діагностики кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів двигунів транспортних засобів.
Тра́нспорт (від лат. trans - portare) - сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.

У результаті виконання практичної роботи, підготовки й захисту звіту студенти повинні:



знати:

  • конструкцію й принципи та порядок застосування контрольно- вимірювального устаткування, стендів і приладів для діагностування;

уміти:

  • виконувати операції діагностування кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів двигунів;

  • визначати основні несправності кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів і виділяти їх ознаки.

Устаткування робочих місць для проведення заняття:

  • справні двигуни;
    Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.


  • діагностичні засоби: компресометр, пневмотестер, компресограф, мотортестер, вакуумметр та інструкції щодо їх застосування.

Не допускаються до практичних робіт прилади з невідрегульованим робочим тиском повітря або порушенням герметичності в їхніх з'єднаннях.

Порядок виконання практичної роботи.




      1. Вступна частина

Проведення попереднього контролю знань студентів.

На початку заняття викладач шляхом опитування студентів повинен перевірити підготовленість групи до виконання завдань практичної роботи, визначити мету і зміст занять, послідовність виконання роботи. Перелік питань для опитування студентів надано у додатку 1.




      1. Основна частина.

Аналіз основних несправностей кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів та їх причин. Підбір та визначення засобів діагностування, контрольно-вимірювального устаткування, стендів і приладів для діагностування кривошипно- шатунного й газорозподільного механізмів двигунів.

Основні несправності кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів та їх причини було визначено у лабораторній роботі по відповідній темі. Практично всі несправності кривошипно-шатунного механізму (КШМ) й газорозподільного механізмів можуть бути діагностовано по зовнішніх ознаках, а також за допомогою приладів.

Однією з причин зниження потужності двигуна є зниження компресії в циліндрах. Для перевірки компресії використовують компресометри, пневмотестери, компресографи, мотортестери та інше.

Компресометр - вимірювальний прилад, призначений для визначення рівня компресії двигуна внутрішнього згорання.

Ко́рбово-гонко́вий механізм - механізм, в якому взаємодіють між собою три елементи: ко́рба, гоно́к і повзун (найчастіше ним є поршень). Корба виконує обертовий рух, повзун - рух вертально-поступальний.
Вимі́рювальний при́лад (рос. измерительный прибор; англ. indicating instrument; measuring instrument; нім. Ausmessungsgerät n, Messgerät n) - засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації.
Двигу́н вну́трішнього згоря́ння - тип двигуна, теплова машина, в якій хімічна енергія палива, що згоряє в робочій зоні, перетворюється в механічну роботу. ККД = 10-50%.
Існує безліч видів компресометрів, які представлені гнучкими, професійними, різьбовими, притискними, універсальними компресометрами.

Різьбовий компресометр дозволяє проводити вимірювання без участі помічника завдяки закріпленню компресометра в отвори форсунок безпосередньо. Разом з тим, такий вид компрессорметра також, як і притискний, здійснює виміри максимально оперативно. Вимір компресії за максимально короткий час в притискному компрессорметрі забезпечується за рахунок спеціальної втулки і помічника. Універсальні компресометри здійснюють виміри без демонтажу устаткування. Це забезпечується його кріпленням в свічному отворі. Гнучкі компресометри зі всіх видів є найбільш зручними. Використовуючи гнучкий компресометр можна обійтися без помічника і демонтажу устаткування, оскільки він кріпиться в отвір для свічки запалення. Прості конструкції також має і професійний компресометр.

Робочу величину компресії двигуна справного (нового) транспортного засобу встановлюють заводи-виробники. Це значення вказане у відповідних інструкціях по обслуговуванню і ремонту. Як правило, у бензинових моторів із справною ЦПГ компресія, зміряна на гарячу, повинна складати не менше 9,5-10 атмосфер (у дизельних - 28-30 атмосфер), а розкид її значень по циліндрах не повинен перевищувати 0,5-1,0 атмосфер (для дизельних - 2,5-3 атмосфер).

Бензи́новий двигу́н - двигун, який як паливо використовує різні типи бензинів. Як паливо бензинових двигунів також може використовуватись горючий газ, різні типи спиртів. Використовується як рушій в транспортних засобах, бензопилах, газонокосарках, електрогенераторах, компресорах.
При вимірюванні слід враховувати динаміку наростання компресії. Якщо на першому такті стиснення реєстрований тиск низький (3-4 атмосфери), а при подальших він зростає (наприклад, до 6-8 атмосфер), це свідчить про знос кілець, поршневих канавок або/і стінок циліндра. Якщо ж свідчення компресометра при подальшій прокрутці не збільшуються, можна зробити висновок про витоки повітря через пошкоджені деталі головки блоку циліндрів (наприклад, клапани або їх сідла).
Блок цилі́ндрів (англ. cylinder block) - група циліндрів поршневої машини, виготовлених в одному загальному виливку, який є основною деталлю дво- і більше циліндрового поршневого двигуна внутрішнього згоряння або поршневого компресора.
Унаслідок можливого розкиду свідчень компресометрів різних типів і відхилень в швидкості обертання ротора стартера, при вимірюванні, в першу чергу слід враховувати не абсолютні показання приладу, а різницю величин тиску, зміряних по циліндрах. Крім того, для об'єктивної оцінки технічного стану двигуна рекомендується порівнювати результати вимірювань даними, отриманими раніше (наприклад, при пробігу в 50, 100, 150 тис. км. і так далі). При цьому виміри повинні проводитися в однакових умовах (температура двигуна, частота обертання колінчастого валу, температура навколишнього повітря і так далі).
Колі́нчастий вал - вал (чи вузол у випадку складеного валу) складної форми, призначений для перетворення зворотно-поступального руху (наприклад, поршня) в обертальний навколо своєї осі, що має шийки, зміщені від осі обертання для кріплення шатунів, від яких сприймає зусилля і перетворює їх в крутний момент.
Частота́ (англ. frequency) - фізична величина, що дорівнює кількості однакових подій за одиницю часу. Вона є характеристикою будь-яких процесів, які регулярно повторюються (кількість подій за одиницю часу) або величиною, що виражає: кількість рухів, коливань, повторень за одиницю часу тощо.

Використання та технічні характеристики компресометра на прикладі компресометру для бензинових двигунів модель G-324 надано у додатку 2. Порядок перевірки компресії у циліндрах двигуна транспортного засобу та діагностичні параметри щодо контролю надано у додатку 2



Компресографи. Їх призначення те ж, але результати вимірювань записуються на папері або спеціальних пластикових картках, що дає можливість архівувати їх для подальшого порівняння в різні періоди експлуатації транспортного засобу. Недоліком компресографа є трудність оцінки динаміки наростання тиску при прокрутці колінвалу. Інструкція щодо застосування компресографа моделі № 362/363 Фирми 7ЕСА - Італія надано у додатку 3

Оцінка герметичності камери згорання за допомогою пневмотестера. Методика використання пневмотестеров має переваги: по- перше, аналізується безпосередньо герметичність надпоршневого простору (обороти не роблять ніякого впливу на вимірювання, оскільки колінчастий вал при проведенні тесту нерухомий), по-друге, є можливість локалізації несправностей, по-третє, є можливість проведення тесту на знятому або частково розібраному двигуні або на двигуні з непрацюючим стартером, по- четверте, свідчення пневмотестера наочніше і, відповідно, зрозуміліші не тільки діагностові, але і власникові автомобіля.

Суть методики. Герметичність надпоршневого простору (один з основних показників механічного стану двигуна) визначається по падінню тиску стислого повітря, що подається в циліндр через отвір (на бензиновому двигуні) свічки або отвір для форсунки (на дизельному двигуні).

Ди́зельний двигу́н - двигун внутрішнього згорання, у якому використовується легке нафтове пальне. Це поршневий двигун типу бензинового, але тільки повітря (а не пально-повітряна суміш) заходить у циліндр при першому такті поршня.



Необхідне устаткування. Для використання методики потрібна наявність спеціального приладу, який складається з: 1 - вхідного штуцера, в який подається стисле повітря з тиском 6-10 Атм; 2 - манометра для вимірювання тиску повітря, що подається;
Атмосферний тиск - тиск, з яким атмосфера Землі діє на земну поверхню і всі тіла, що на ній розташовані.
3 - регулятора тиску повітря, що подається; 4 - зворотного клапана;
Зворо́тний кла́пан (англ. check valve, clack valve, non-return valve, one-way valve) - спрямівний гідроапарат (пневмоапарат), призначений для перепускання робочого середовища тільки в одному напрямку та запирання у зворотному напрямку.
5 - манометра для вимірювання тиску в надпоршневому просторі циліндра, рівного тиску повітря, що подається, за мінусом витоків (манометра контролю витоків); 6 - вихідного штуцера; 7 - шлангів і адаптерів для підключення до отвору свічки.

Типова процедура виконання тесту

    1. Прогрійте двигун до робочої температури, заглушіть і вимкніть запалення.

    2. Виверніть свічки.

    3. Встановите поршень циліндра, що перевіряється, в положення верхньої мертвої точки в такті стиснення.

    4. Зафіксуйте колінчастий вал - для автомобілів з механічною коробкою передач включіть вищу передачу і затягніть ручне гальмо, для автомобілів з автоматичною коробкою утримуйте колінчастий вал двигуна спеціальним стопором або ключем.
      Ме́ртва то́чка (англ. dead centre) - одне з крайніх положень поршня у момент його вертально-поступного руху в циліндрі поршневої машини (двигуна або компресора), конструкція якої реалізована на базі кривошипно-шатунного (корбово-гонкового) механізму.
      Коробка передач також: коробка перемикання передач, КП, КПП (англ. gear box) - агрегат (як правило - шестерні) різних промислових механізмів, як наприклад, верстатів і трансмісій. Іноді коробку передач називають трансмісією: трапляється, що трансмісія складається тільки з коробки передач, але в загальному випадку коробка передач - лише її частина.


    5. Підключите шланг пневмотестера (при необхідності з відповідним адаптером) до отвору свічки циліндра (на бензиновому двигуні), що перевіряється, або до отвору для форсунки (на дизелі), але не підключайте поки його до самого пневмотестеру.

    6. Встановите регулятор тиску повітря (лівий манометр), що подається, на мінімальну величину (для уникнення виходу з ладу манометрів при подачі повітря).

    7. Підключите пневмотестер через вхідний штуцер до джерела стислого повітря (компресору або пневмомережі) тиском 6-10 Атм.








    1. За допомогою регулятора тиску плавно збільшуйте тиск. Якщо робочий тиск приладу встановлений в документації на прилад (як правило, 2­6 Атм) - встановите робочий тиск. У загальному випадку треба підвищувати тиск повітря, що подається, до того моменту, поки свідчення правого манометра не зменшаться до нуля. Не збільшуйте тиск повітря, що подається, більше вказаної величини - це може привести до виходу манометрів з ладу.

    2. Під'єднайте шланг пневмотестера, сполучений з тестованим циліндром, до певмотестеру і зніміть свідчення тиску в циліндрі по другому манометру. Його шкала може бути градуйована як в одиницях тиску (Атм. і ін.), так і у відсотках витоку від заданої величини тиску подачі повітря. Крім того, часто на шкалу нанесені кольорові сектори, що показують області хорошого, задовільного стану циліндра і область критичного витоку.

    3. При індикації критичного витоку проведіть додаткові дослідження для виявлення місця витоку (див. далі).

    4. Перед від'єднанням пневмотестера від циліндра або від джерела стислого повітря обов'язково встановите регулятор тиску повітря, що подається, на мінімальну величину (для уникнення виходу з ладу манометрів).

    5. Від'єднайте пневмотестер від отвору свічки і повторіть процедуру вимірювань для всіх циліндрів.

Оцінка свідчень пневмотестера (діагностичні параметри)

Навіть на новому автомобілі надпоршневий простір не може бути повністю герметичним - із-за наявності конструктивних зазорів допускається падіння тиску повітря, що подається в циліндр, на 15-20%. В процесі експлуатації ця величина витоку може збільшитися до 30-40%. Загальна таблиця для оцінки свідчень пневмотестеру виглядає таким чином:



Величина витоку %

Зона шкали

Висновок про герметичність камери згорання

10-40%

Зелена

Добрий стан - витік мінімальний, відповідає допуску для

нового двигуна або двигуна з дуже добрим технічним станом



40-70%

Жовта

Задовільний стан - величина витоку достатньо велика,

необхідне детальніше дослідження для виявлення

місця витоку, рекомендується проведення ремонтних робіт


70-100%

Червона

Критичний витік - в циліндрі присутні несправності, наявність

яких з максимальною вірогідністю вабить необхідність

капітального ремонту


100%

Червона

Повний витік - така ситуація може бути тільки якщо пневмотестер не підключений до двигуна або яка або з частин, що впливають на герметичність надпоршневого простору повністю зруйнована (клапан, поршень і ін.)

Локалізація місць витоку (для окремого циліндра)

Якщо величина витоку перевищує 40-60% рекомендується провести додаткові дослідження для виявлення місць витоку. Для цього:



  1. Відкрийте кришку радіатора і розширювального бачка, кришку мастилозаливної горловини, вийміть масляний щуп, зніміть кришку повітряного фільтру (для карбюраторного двигуна) або від'єднайте вхідний патрубок впускного колектора.
    Впускни́й коле́ктор (англ. intake manifold) - елемент системи впуску поршневого двигуна внутрішнього згоряння, який забезпечує рівномірне розподілення потоку паливо-повітряної суміші чи повітря (у двигунах з безпосереднім впорскуванням) до циліндрів.
    Карбюраторний двигун - один з типів двигуна внутрішнього згоряння. Процес приготування пальної суміші певного складу поза циліндрами карбюраторного двигуна називається карбюрацією, а прилад, в якому відбувається цей процес - карбюратором.


  2. Встановите тиск на вхідному манометрі 2-6 Атм.

  3. По шуму повітря, що виходить, або візуально визначите місце або місця виходу повітря:

  • вихід повітря з мастилозаливного отвору або гнізда масляного щупа свідчить про негерметичність пари циліндр-поршень (проблема з поршневими кільцями) або про руйнування поршня.
    Поршневе́ кільце́ (англ. piston ring) - металевий круглий пружний елемент з відносно високим рівнем деформації. Монтується у відповідній і кільцевій канавці на зовнішній боковій поверхні поршня. Поршневе кільце, рухаючись зворотно-поступально та (чи) обертово, забезпечує ущільнення під час перепаду тиску газу або рідини по поверхнях: робоча поверхня кільця - поверхня циліндра, торцева поверхня кільця-поверхня канавки.


  • вихід повітря з впускної системи свідчить про негерметичність в парі: впускний клапан - сідло клапана (найбільш вірогідна проблема - прогар або неправильна робота клапанного механізму).
    Впускна́ систе́ма (систе́ма впуска́ння) двигуна внутрішнього згоряння - сукупність пристроїв, що призначена для підготовляння та підведення свіжого заряду повітря або паливо-повітряної суміші до циліндрів.


  • вихід повітря з глушника свідчить про негерметичність в парі: випускний клапан - сідло клапана (найбільш вірогідна проблема - прогар або неправильна робота клапанного механізму).

  • вихід повітря з сусіднього отвору свічки свідчить про негерметичність прокладки головки блоку циліндрів або тріщину в блоці циліндрів.

  • повітряні бульбашки (або різке збільшення рівня рідини) в розширювальному бачку або радіаторі свідчать про негерметичність або прогар прокладки головки блоку циліндрів або про тріщину в головці блоку циліндрів або самому блоці циліндрів.
    Голо́вка бло́ка цилі́ндрів (англ. cylinder head) - деталь поршневої машини, яка закриває циліндри з боку днища поршня, чим формує камеру стиску (камеру згоряння для ДВЗ) і кріпиться до блока циліндрів за допомогою болтів або шпильок із забезпеченням герметичного з'єднання.
    Модель пневмотестеру надано нижче.

Мотортестери. Ці прилади фіксують фактично не тиск, а амплітуду пульсації електричного струму, споживаного стартером під час прокрутки, - адже чим вище тиск в циліндрі, тим більше витрати потужності стартера на обертання колінчастого валу.
Електри́чний струм (англ. electric current) - упорядкований, спрямований рух електрично заряджених частинок у просторі.
Тим самим вдається одночасно зміряти компресію у всіх циліндрах всього за декілька оборотів, не удаючись до вивертання свічок, що особливо важливе для багатоциліндрових недолік мотортестера - отримувані результати виражаються у відносних одиницях, наприклад, у відсотках до циліндра, що працює краще. Лише найдорожчі мотортестери здатні





Модель 19201101. Діапазон вимірювання/регулювання тиску повітря, що подається, Атм. 0-7. Додатково: шланг з різьбленням М14x1,25 і М18x1,5.


вимірювати абсолютну величину компресії в кожному циліндрі, але це можливо тільки на основі великого числа статистичних даних по конкретній моделі двигуна і їх зіставлення з дійсним тиском в циліндрі.
Абсолютна величина чи модуль - у математиці, величина, значення або число незалежно від знака. Абсолютна величина числа n записується |x| (іноді - Abs(x) ) і визначається як додатній квадратний корінь з x².
Технічну характеристику мотортестера надано у додатку 4. Інструкція щодо застосування портативного мотор-тестеру KES-200 надана у електроному варианті цих методичних вказівок. Деякі дефекти і несправності бензинових двигунів, компресії, що виявляються вимірюванням надано у додатку 5.

Аналізатор герметичності циліндрів (АГЦ). Вакуумний метод оцінки стану ЦПГ і прогнозування залишкового ресурсу приладом АГЦ. За допомогою Аналізатора Герметичності Циліндрів (АГЦ) можливо достовірно точно (без розбирання двигуна) оцінити окремо технічний стан всього

клапанного механізму, гільзи циліндра, компресійних і маслоз'ємних кілець.

Техні́чний стан об'є́кта - стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на об'єкт.



14





Діагностика цим приладом не відрізняється від виміру компресії. Всі вимірювання проводяться в процесі "прокрутки" двигуна стартером або пусковим пристроєм через отвори свічок або форсунок. Переваги АГЦ - в простоті процесу діагностики і одночасно у високій інформативності результатів вимірювання. Достоїнства приладу в тому, що не важливе в якому стані акумуляторна батарея, її стан не позначиться на якості діагностики. Немає необхідності знати номінальну величину компресії для кожного двигуна, щоб порівняти її з результатами діагностики. Необхідно знати тільки марку палива, на якому їздить даний транспортний засіб.

Електри́чний акумуля́тор (від лат. accumulare - «нагромаджувати»), а також, у випадку послідовного чи паралельного включення групи електричних акумуляторів, як електричних елементів живлення - електрична батарея, - акумуляторна батарея (послідовно з'єднані акумуляторні електрохімічні комірки) - хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, основна специфіка якого полягає в зворотності внутрішніх хімічних процесів, що забезпечує його багаторазове циклічне використання (через заряд-розряд) для накопичення електричної енергії та автономного електроживлення різноманітних електротехнічних пристроїв та систем. Електричний акумулятор належить до категорії вторинних хімічних джерел струму.
Тра́нспортний за́сіб - пристрій, призначений для перевезення людей і вантажу.
Параметри, що діагностуються, звіряються по діагностичних діаграмах для даного виду палива, і відбувається оцінка стану ЦПГ. Розроблені діагностичні діаграми для АЇ-76-80, АЇ-92-95-98, і дизельного палива.
Ди́зельне (солярне) па́ливо (скорочено дизель, соляр, соляра, солярка) - рідка речовина, що є головним видом палива для дизельних двигунів.
А якщо автомобіль чергує роботу на бензині і газі, то слід застосовувати діаграму для даної марки бензину.



Принцип діагностування приладом АГЦ. Наявність в АГЦ двох оригінальних клапанів дозволяє при "прокрутці" двигуна стартером зміряти за допомогою вакууметра два значущі параметри: Р1 і Р2. Тут потрібні пояснення. Вимір значення повного вакууму (Р1) проводиться в надпоршневом просторі під час такту впускання через вакуумний клапан.


Схемі камера повного вакуума (Р1)






Перед вимірюванням, під час попереднього такту стиснення через редукційний клапан низького тиску (0,01 панів) відбувається продування циліндра. Набутого значення повного вакууму дозволяє оцінити знос стінки циліндра (гільзи) і щільність в сполученні клапана і сідла.

Проте параметр Р1 не дає можливості оцінити стан поршневих кілець; наявність масляного "клину" дозволяє зберегти достатньо високий вакуум в надпоршневом просторі. Ступінь зношеності поршневих кілець оцінюється шляхом вимірювання другого параметра - залишкового вакууму (Р2).

Схема виміру залишкового вакуума (Р'І).





Для вимірювання його величини надпоршневой об'єм ізолюється перекриттям редукційного клапана. При цьому під час такту стиснення тиск підвищується до максимального значення (величина компресії) і частина повітря, що стискається, "проривається" через зазори в сполученнях поршневих кілець в картер двигуна.

Вимірювання значення розрідження при розширенні в цьому випадку (знову-таки через вакуумний клапан) дозволяє визначити залишковий вакуум (Р2), величина якого пропорційна втратам компресії при витоку повітря. При нормальному стані кілець значення величини Р2 украй невелике і істотно зростає при їх зносі, поломці або закоксовуванні.

Легко перевірити і газорозподільний механізм.

Газорозподі́льний механі́зм (ГРМ) або механі́зм газорозпо́ділу - механізм керування фазами газорозподілу двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ), що забезпечує своєчасне подавання в циліндри двигуна повітря або паливо-повітряної суміші (залежно від типу двигуна) і випускання з циліндрів відпрацьованих газів.
Якщо клапан нещільно сидить в сідлі, точно визначити причину різниці Р1 і Р2 скрутно. Але якщо на нім тріщина, скол або прогар, Р1 різко зменшується і зайве масло або незгоріле паливо вже не в змозі закрити щілину.

Звірка результатів вимірів повного вакууму (Р1) і залишкового вакууму (Р2) з діаграмою стану ЦПГ для даного виду палива і дає оцінку про стан ЦПГ.

Порядок діагностування аналізатором АГЦ

Прогрійте двигун до температури 80°С - 85°С;

Викрутите свічки (форсунки) зі всіх циліндрів;

Відключите котушку запалення (комутатор). На дизельних двигунах необхідно віджати рейку паливного насоса (перекрити подачу палива);

Прокрутите двигун пусковим пристроєм 3 - 5 секунд, щоб видуло всю грязь з камери згорання.

Приєднаєте перехідний пристрій (ПУ) до отвору свічки (форсунці) і підключите до нього прилад. При діагностуванні дизельних двигунів прилад необхідно підключати до імітатора форсунки. Підключення АГЦ замість свічки розжарювання не дасть достовірного виміру величини повного вакууму (Р1). Вимір повного вакууму (Р1):




Приєднаєте АГЦ до отвору свічки (форсунці). Повністю викрутіть і приберіть заглушку. Включите пусковий пристрій для обертання колінчастого валу на 3-4 с. Зафіксуйте величину (-Р1) повного вакууму. Вимірювання в решті циліндрів проводяться аналогічно. Запишіть свідчення вакуумметра і натисненням на кнопку клапана скидання видалите вимір Р1.

Вимір залишкового вакууму (Р2




Перекрийте редукційний клапан заглушкою, укрутивши її до упору, щоб кільце ущільнювача заглушки щільно прилягало до кришки редукційного клапана. Приєднаєте АГЦ до отвору свічки (форсунці). Включите пусковий пристрій для обертання колінчастого валу протягом 5-8 секунд, при цьому в перебігу прокруту необхідно три рази натискати кнопку скидання, після фіксації вакуумметром параметра Р2. Вперше параметр залишкового вакууму буде невірний (оскільки невідомо в якому положенні знаходився поршень на початку прокруту), другий і третій раз свідчення вакуумметра повинні співпадати. Це і є величина залишкового вакууму (Р2). Зафіксуйте величину Р2 залишкового вакууму. Вимірювання в решті циліндрів проводяться аналогічно.


Проведіть аналіз стану ЦПГ по діаграмі стану, відповідній даному типу палива, на якому працює двигун



Діагностика стану двигуна із застосуванням вакуумметра Простий вакуумметр є цінним приладом, що дозволяє отримати цілком конкретну інформацію про загальний стан і ступінь зносу двигуна





Використання вакуумметра при порівняно невеликих грошових витратах дозволяє отримати достатньо ємку інформацію про внутрішній стан двигуна. За наслідками проведених вимірювань можна скласти уявлення про ступінь зносу поршневих кілець і дзеркал циліндрів, виявити ознаки виходу з ладу прокладок головки циліндрів і впускного трубопроводу, порушення регулювань карбюратора і прохідності системи випуску відпрацьованих газів, заклинювання або прогару клапанів, просідання клапанних пружин, збою установки кута випередження запалення або фаз газорозподілу, відмов системи запалення, і так далі і тому подібне На жаль, результати знятих за допомогою вакуумметра свідчень легко неправильно інтерпретувати, а тому, вони повинні аналізуватися укупі з даними, отриманими в ході виконання інших діагностичних перевірок. При прочитуванні свідчень індикатора вакуумметра слід звертати увагу не тільки на абсолютну величину відхилення стрілки, але і на швидкість її переміщення.

Більшість вимірників імпортного виробництва показують глибину розрідження в дюймах ртутного стовпа. При цьому слід враховувати, що всі нормативні вимоги приводяться для випадку виконання перевірок на нульовій висоті над рівнем морить. Підвищення рельєфу на кожних 300 м після відмітки в 600 м приводить до заниження показань приладу приблизно на 1 дюйм рт. ст. Відмітимо, що 1 дюйм = 25.4 мм. Під'єднайте вакуумметр безпосередньо до впускного трубопроводу (нижче за дросельну заслінку по потоку). Прослідкуєте, щоб в ході виконання перевірки всі шланги залишалися приєднаними, - інакше зняте свідчення не можна буде вважати достовірним. Перш ніж приступати до вимірювань, прогрійте двигун до нормальної робочої температури. Підіпріть колеса черевиками противідкотів і зведіть гальмо стоянки. Переведіть трансмісію в положення "Р", запустіть двигун і залиште таким, що його працює на оборотах нормального холостого ходу.

Перед запуском двигуна уважно перевірте лопаті вентилятора на наявність тріщин і інших пошкоджень. Прагніть не наближати до крильчатки руки і вимірника. Також уникайте займати позицію безпосередньо перед автомобілем!

Рахуйте свідчення вакуумметра. В середньому глибина розрідження у впускному трубопроводі справного двигуна повинна бути достатньо стабільною (без ривків стрілки) і складати близько 17 22 дюймів (432 560 мм.рт.ст.). У нижченаведених параграфах приводиться схема інтерпретації свідчень, що знімаються.

Інтерпретація свідчень вакуумметра. Стійке низьке свідчення може бути свідоцтвом витоків через прокладку між впускним трубопроводом і головкою циліндрів, або ж між трубопроводом і корпусом дроселя. Не виключена також вірогідність порушення герметичності вакуумного шланга, збою моменту запалення (у бік запізнювання), або порушення установки фаз газорозподілу. Перевірте установку кута випередження запалення за допомогою стробоскопа, потім по черзі виключите всі інші можливі причини, виконуючи перераховані в справжньому Розділі перевірки, лише після цього має сенс знімати кришку приводу ГРМ з метою перевірки правильності поєднання настановних міток.

Якщо результат вимірювання виявляється на 3 8 дюймів (76 203 мм) рт. ст. нижче за норму і при цьому мають місце флуктуації, причиною такого відхилення може виявитися порушення герметичності прокладки впускного трубопроводу в районі впускного порту, або несправність інжектора уприскування палива.


Регулярне відхилення стрілки вимірника вниз від стабільного свідчення на 2 4 дюйми (51 102 мм. рт. ст.) з високим ступенем вірогідності свідчить про витоки клапанів. Перевірте компресійний тиск в циліндрах або проведіть тест на витоки. Нерегулярні відхилення або скидання свідчень можуть опинитися пов'язані із заклинюванням клапанів або пропусками запалення. Зміряйте компресійний тиск, проведіть тест на витоки, перевірте стан свічок запалення.

Часта вібрація стрілки індикатора в межах діапазону в 4 дюйми (102 мм рт.ст.) при холостих обертах двигуна, що супроводжується димовим викидом з випускної труби, говорить про знос направляючих втулок клапанів. Проведіть тест на витоки. Якщо стрілка починає вібрувати при підвищенні оборотів двигуна, перевірте на наявність ознак витоків прокладки впускного трубопроводу і головки циліндрів. Оцініть ступінь просідання клапанних пружин, перевірте на наявність слідів прогару клапани і постарайтеся виявити пропуски запалення.

Незначні флуктуації свідчень в межах діапазону від одного до двох дюймів (25 51 мм.рт.ст.) можна розглядати як свідоцтво порушення справності функціонування системи запалення. Перевірте правильність всіх звичайних настроювальних установок, у разі потреби удайте до тестування із застосуванням аналізатора параметрів запалення.

За наявності флуктуацій стрілки вимірника в широкому діапазоні перевірте компресійний тиск або проведіть тест на витоки з метою виявлення дефектного циліндра або порушення герметичності прокладки головки циліндрів.



Якщо стрілка вимірника з повільною швидкістю "гуляє" в широкому діапазоні шкали, перевірте прохідність системи РСУ і склад суміші холостого ходу, також упевніться у відсутності витоків через прокладки карбюратора/корпусу дроселя і впускного трубопроводу.

Оціните швидкість повернення свідчень вакуумметра до початкового значення при закриванні дросельної заслінки після підйому частоти обертання двигуна до величини приблизно 2500 об/хв за рахунок швидкого прочинення заслінки.
Дро́сельна заслі́нка (англ. throttle, нім. Drosselklappe) - механічний регулятор прохідного перерізу патрубка (регульований гідродросель), що змінює витрату рідини або газу, які протікають в патрубку.
Свідчення спочатку повинне впасти практично до нуля, потім піднятися над значенням, характерним для нормальних оборотів холостого ходу приблизно на 5 дюймів (130 мм. рт. ст.) і знов повернутися до свідчення неодружених оборотів. Якщо глибина розрідження відновлюється поволі і не утворює піковий кидок при різкому закриванні дросельної заслінки, слід перевірити, чи не зношені поршневі кільця. При довгій затримці повернення свідчень перевірте прохідність системи випуску відпрацьованих газів (часто виявляються заблокованими глушник або каталітичний перетворювач) - найпростіше просто від'єднати підозрювану секцію системи випуску і повторити перевірку.Діагностика двигунів за допомогою ендоскопу. Використання ендоскопів на автосервісі дозволяє реалізувати одне з найважливіших завдань підвищити ефективність робіт при зниженні витрат на ремонт. Адже даний прилад допоможе уникнути зайвого розбирання і заміни вузлів і деталей, в той же час дозволяючи визначити ділянки, де це необхідно. За допомогою ендоскопа неважко отримати попередні відомості про час, об'єм і вартість необхідних робіт. А поєднання ендоскопа з комп'ютером і різними фото- і відеоприладами дає можливість зберегти отримані зображення і дані для подальшого аналізу. Основною областю застосування ендоскопів в автосервісі є попередня діагностика двигуна. Ендоскопія двигуна проводиться також для оцінки величини зносу і визначення поломок в циліндро-поршневоі групі. Легко виявляються прогар і пошкодження клапанів, днищ поршнів, головки блоку і прокладки головки блоку з боку камери згорання. Слідами масла на стрижнях і тарілках клапанів, даху камери згорання, краях днища поршня визначають знос масловідбивних ковпачків, поршневих кілець. За допомогою ендоскопа здійснюють контроль якості виготовлення і збірки двигуна і його елементів, стану робочих порожнин циліндрів (фасок і сідел клапанів, днища поршня і стінок циліндрів, прокладки головки і головки блоку з боку камери згорання), впускного і випускного трубопроводів, елементів газорозподільного і кривошипно-шатунового механізмів, оцінки величини зносу і визначення поломок в цилиндро-поршневой групі (прогар і пошкодження клапанів, днищ поршнів, головки блоку і прокладки головки блоку з боку камери згорання, знос масловідбивних ковпачків, поршневих кілець).
Контроль якості продукції - встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.
Будова та технічні характеристики деяких ендоскопів надано у додатку 6 Діагностування технічного стану КШМ і ГРМ методом прослуховування. Одним з менш трудомістких, не потребуючих певних навичок методів діагностування двигуна є прослуховування його роботи за допомогою різного типу віброакустичних приладів - від найпростіших за конструкцією стетоскопів зі звукочутливим стрижнем (які нагадують медичні фонендоскопи), до електронних стетоскопів і ультразвукових стетоскопів і т.д. Технічна характеристика деяких стетоскопів надано у додатку 7

Порядок діагностування. Перед діагностуванням двигун варто прогріти до температури охолоджуючої рідини (90 ± 5) °С. Прослуховування роблять, доторкаючись вістрям наконечника звукочутливого стрижня в зоні сполучення механізму, що перевіряється. Стан корінних підшипників колінчастого валу визначають, прослуховуючи нижню частину блоку циліндрів при різкому відкритті і закритті дросельної заслінки. Зношені корінні підшипники видають сильний глухий стукіт низького тону, що посилюється при різкому збільшенні частоти обертання колінчастого валу.

Стан шатунових підшипників колінчастого валу визначають аналогічно. Зношені шатунові підшипники видають стукіт середнього тону, по характеру схожий із стукотом корінних підшипників, але менш сильний і дзвінкіший, зникаючий при виключенні свічки запалення або форсунки циліндра, що прослуховується.

Роботу сполучення поршень — гільза циліндра прослуховує по всій висоті циліндра при малій частоті обертання колінчастого валу з переходом на середню. Поява звуку, що нагадує тремтячий звук дзвону, що посилюється із збільшенням навантаження на двигун і що зменшується у міру прогрівання двигуна, указує на можливе збільшення зазору між поршнем і гільзою циліндра, вигин шатуна, перекіс осі шатунової шийки або поршневогопальця, особливо якщо у двигуна спостерігається підвищена витрата палива і масла. Скрипи і шерехи в сполученні поршень — гільза циліндра свідчать про заїдання, що починається, в цьому сполученні, викликаному малим зазором або недостатнім змазуванням.

Стан сполучення поршневий палець — втулка верхньої головки шатуна перевіряють, прослуховуючи верхню частину блоку циліндра при малій частоті обертання колінчастого валу з різким переходом на середню.

Поршневи́й па́лець (англ. gudgeon pin (UK) або англ. wrist pin (US)) - деталь типу «палець» кривошипно-шатунного механізму поршневих двигунів або насосів, що забезпечує шарнірне з'єднання шатуна з поршнем.
Різкий металевий стукіт, що нагадує часті удари молотком по ковадлу і що пропадає при відключенні свічок запалення або форсунок, указує на збільшення зазору між поршневим пальцем і втулкою, недостатнє змазування або надмірне велике випередження почала подач і палива.

Сполучення поршневе кільце — канавка поршня перевіряють на рівні н. м. т. ходу поршня при середній частоті обертання колінчастого валу. Слабкий клацаючий стукіт високого тону, схожий на звук від ударів кілець одне об інше, свідчить про збільшений зазор між кільцями і поршневою канавкою або про злам кілець.

2.2. Дії викладача

Надає студентам інформацію щодо методики та технічних характеристик засобів діагностування, контрольно-вимірювального устаткування, стендів і приладів щодо діагностування кривошипно- шатунного й газорозподільного механізмів двигунів автомобілів. Розподіляє студентів на групи (4-5 чол.) для відпрацювання завдань заняття на робочих місцях. Час відпрацювання завдання на робочому місці 15 хв. Демонструє принципи та порядок роботи засобів діагностування та приладів на існуючих стендах двигунів та автомобілях.

Робоче місце 1. Завдання 1. Діагностика двигунів за допомогою компресометра, компресографа та пневмотестера.

Робоче місце 2. Завдання 2. Діагностика двигунів за допомогою ендоскопу.

Робоче місце 3. Завдання 3. Діагностика стану двигуна із застосуванням вакуумметра.

Робоче місце 4. Завдання 4. Діагностика двигунів методом прослуховування.



2.3. Дії студентів

  1. Під керівництвом викладача у складі груп (4-5 чол.) на робочих місцях виконують завдання:

  • за наявними інструкціями щодо застосування технічних засобів діагностування вивчають порядок та принципи роботи засобів діагностування кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів двигунів автомобіля;

  • із застосуванням засобів діагностування кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів проводять відповідні виміри на діючих стендах двигунів та транспортних засобах;

  • роблять висновок щодо технічного стану кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів двигунів.

  1. Оформляють звіт. У звіті повинно бути :

  • тема й мета роботи;

  • опис та призначення засобів діагностування;

  • технічні характеристики;

  • принцип роботи;

  • застосовані методи контролю щодо виявлення несправностей та діагностичні параметри. висновок щодо технічного стану перевіряємого механізму.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



  • Луцького національного технічного університету
  • ВСТУП
  • ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
  • ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
  • ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 ДІАГНОСТУВАННЯ КРИВОШИПНО-ШАТУННОГО ТА ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОГО МЕХАНІЗМІВ Мета роботи
  • Порядок виконання практичної
  • Типова процедура виконання тесту