Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методичні вказівки до виконання розділу "охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях"в дипломних проектах для підготовки студентів факультету електроніки за освітньо-кваліфікаційним рівнем спаціаліст та магістр

Скачати 385.23 Kb.

Методичні вказівки до виконання розділу "охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях"в дипломних проектах для підготовки студентів факультету електроніки за освітньо-кваліфікаційним рівнем спаціаліст та магістр




Скачати 385.23 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації03.04.2017
Розмір385.23 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ,

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КПІ



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ "ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ"В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ЕЛЕКТРОНІКИ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ СПАЦІАЛІСТ ТА МАГІСТР

"ВИМОГИ БЕХЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ"

Київ 2013

С.С.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою,епідемією, стихійним лихом , епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.
Козлов. Методичні вказівки до виконання розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних проектах для

Підготовки студентів факультету електроніки за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Спеціаліст” та ”Магістр”. "ВИМОГИ БЕХЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ" /К.:НТУУ ”КПІ”, 2013, - 30 с.

В даних “Методичних вказівках” також розглянуті вимоги охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин, а саме:


  • вимоги до приміщення з обчислювальною технікою (ОТ);
    Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.


  • вимоги по організації робочого місця користувача ЕОМ;
    Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.


  • вимоги до виробничого середовища в приміщеннях з ОТ;

  • вимоги до обладнання.

  • питання забезпечення електробезпеки при роботі з ЕОМ;

  • вимоги по організації режиму праці та відпочинку користувача ЕОМ, проведення медичних оглядів та ін.

Дані “Методичні вказівки” може бути корисним студентам за напрямками спеціаліст та магістр факультету електроніки всіх спеціальностей при написанні розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних проектах.

Укладач, Козлов Сергій Степанович канд.. тех.. наук, доцент.

Доцент кафедри промислової та цивільної безпеки НТУУ «КПІ»

Ухвалено на засіданні кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки Протокол №1Від 29.08.2012



ЗМІСТ

  1. Нормативно-технічна документація по безпеці при роботі з обчислювальною технікою (ОТ)…………………………………………….4

  2. Шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчислювальних машин………………………………………………..…...5

  3. Вимоги до приміщення з ОТ та організації робочого місця користувача ЕОМ…………………………………………………………………………...6

  4. Вимоги до виробничого середовища в приміщеннях з ОТ………………..9

  5. Електробезпека під час роботи з ОТ………………………...…………….15

  6. Режим праці та відпочинку користувача ЕОМ…………………………...18

  7. Вимоги до обладнання ЕОМ………………..……………………………...19

  8. Безпека під час експлуатації портативних комп'ютерів………………..22

  9. Безпека в надзвичайних ситуаціях при експлуатації ОТ…………………26

Література…………………………………………………………………...27


  1. Нормативно-технічна документація по безпеці при роботі з обчислювальною технікою

В теперішній час при експлуатації ОТ на Україні діють наступні нормативно – технічні документи:

  1. ДНАОП 0.00-1 31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин - Київ, 1999 - ЗО с;
  2. Державні санітарні правила і норми. ДСанПіН 3.3.2-007-98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин\МОЗ України-К.:1998.18с.


В Європейських країнах діють свої національні нормативно – технічні документи по безпеці при роботі з ЕОМ.
Техні́чна документа́ція - система графічних і текстових документів, необхідних і достатніх для безпосереднього використання на усіх стадіях життєвого циклу продукції (конструюванні, виготовленні та експлуатації промислових виробів; при проектуванні, зведенні і експлуатації будівель і споруд; при розробці технологічних процесів виробництва; при розробці та використанні програмного забезпечення).
Європа Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.
В Європейських країнах найбільше розповсюдження знайшов документ ТСО. TCO - група стандартів добровільної сертифікації на ергономічність і безпека електронного устаткування (насамперед комп'ютерного), розроблених комітетом TCO Development, який є частиною Шведської конфедерації профспілок.
Усього на території Європи станом на 2008 рік - 45 незалежних країн та 6 залежних територій.
Обла́днання (устаткування) (англ. equipment, нім. ausrüstung) f) - сукупність пристроїв, механізмів, приладів, інструментів або конструкцій, що використовуються в певній сфері діяльності, або з певною метою.

Стандарти нумеруються по роках і на поточний момент включають TCO'92, TCO'95, TCO'99, TCO'01, TCO'03, TCO'04, TCO'05, TCO'06 і TCO'07.



  1. Шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

Потенційно шкідливими та небезпечними чинниками під час роботи на ВДТ, ЕОМ. ПЕОМ с:

  • підвищений рівень «м'якого» рентгенівського випромінювання;

  • підвищений рівень електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону;

  • підвищений рівень інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання;
    Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) - короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.
    Св́ітло - електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 - 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 390 до 750 нанометрів.
    Ультрафіолетове випромінювання (від лат. ultra - «за межами»), скорочено УФ-випромінювання або ультрафіолет - невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що посідає спектральну область між видимим і рентгенівським випромінюваннями в межах довжин хвиль 400-10 нм.


  • підвищений рівень шуму та вібрації на робочих місцях;

  • підвищене значення напруги в електричній мережі, замикання якої може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики;

  • підвищені або понижені температура, відносна вологість та швидкість руху повітря робочої зони;
    Статична електрика - явище накопичення електричного заряду на поверхні тіл внаслідок електризації. Результатом збирання статичної електрики може бути іскровий розряд. В інших випадках надлишковий заряд стікає на землю.
    Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.
    Відно́сна воло́гість (рос. влажность относительная; англ. relative humidity; нім. relative Feuchtigkeit f) - відношення кількості води, що знаходиться в речовині за даних умов, до максимально можливої кількості води за тих же умов.
    підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищений або понижений вміст позитивних і негативних аероіонів у повітрі робочої зони;

  • недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; понижена контрастність між об'єктом і фоном; прямий та віддзеркалений відблиск; підвищена пульсація світлового потоку;

  • хімічні:

  • підвищений вміст у повітрі робочої зони озону й аміаку;

  • психофізіологічні:

  • надмірні статичні та динамічні навантаження;

  • розумове перенавантаження; перенавантаження аналізаторів;

  • монотонність праці; надмірні емоційні навантаження;

  • нераціональна організація робочого місця;

- біологічні:

Кожний із наведених чинників може зумовити небажані наслідки впливу ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ на здоров'я користувачів, а їх сумісна дія підсилити цей вплив.

  1. Вимоги до приміщень, розміщення в них ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ та організації лінії робочих місць

Об'ємно-планувальні рішення будівель і приміщень для роботи з ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ мають відповідати вимогам чинних нормативних актів,зокрема СНиП 2.09.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.
04-87 «Административные и бытовые здания», ДСанПіН 3.3.2.007-98, НПАОП 0.00-1.28 10 та іншим і мати ступінь вогнестійкості не нижчу II.


Заборонено розміщувати робочі місця з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах, поряд з приміщеннями, в яких рівні шуму та вібрації перевищують допустимі значення (поряд з механічними цехами, майстернями тощо), з мокрими виробництвами, з вибухопожежонебезпечними приміщеннями категорій А і Б, а також над такими приміщеннями або під ними.

Площу приміщень визначають із розрахунку, що на одне робоче місце вона має становити не менше ніж 6 м2 а об'єм не менше ніж 20 м2 з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Приміщення мають бути оснащені природним і штучним освітленням відповідно до ДБН В.2.5-28-2006. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, які орієнтовані переважно на північ чи північний схід і обладнані регулювальними пристроями відкривання та жалюзями, завісками, зовнішніми козирками.
Приро́дне осві́тлення - це освітлення приміщень світлом неба (природним або денним світлом) та сонячними променями, які проникають крізь світлові отвори в зовнішніх загороджувальних конструкціях. Денне (природне) світло - теплове випромінювання Сонця, що пройшло крізь атмосферу.
Приміщення мають бути обладнані системами водяного опалення, кондиціонування або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. Заземлені конструкції приміщення (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном тощо) надійно захищають діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.


Оздоблюють стіни, стелю, підлогу приміщення з матеріалів, які дозволені органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Заборонено застосовувати полімерні матеріали (деревостружкові плити, шпалери, що можна мити, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
Синтетичні матеріали - речовини, що виготовляються з інших, більш простих речовин методом органічного синтезу. Синтетичні матеріали являють собою високомолекулярні органічні сполуки - полімери. Сировиною для синтетичних матеріалів є продукти сухої перегонки (коксування) вугілля, сублімації нафти, переробки деревини.
Поліме́ри (грец. πολύ- - багато (poli); μέρος - частина (meres) - «складається з багатьох частин») - природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги.
Речовина́ - вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд.
Для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ рекомендовано використовувати дифузно-відбивні матеріали. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою з антистатичними властивостями.


Приміщення можна обладнувати шафами для зберігання документів і магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. У цих приміщеннях має бути аптечка та потрібно проводити щоденне вологе прибирання.

За розміщення робочих місць з ВДТ і ПЕОМ потрібно витримувати такі відстані: від стін зі світловими прорізами не менше 1 м; між бічними поверхнями ВДТ не менше 1,2 м; між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого не менше 2,5 м; прохід між рядами робочих місць не менше 1 м.

Робочі місця з ВДТ щодо світлових прорізів розміщують так. щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Екран ВДТ і клавіатура мають розміщуватися на оптимальний відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів. Відстань від екрана до ока працівника має бути залежно від діагоналі екрана:

35/38 см (14"/15") - 600...700 мм;

43 см (17") - 700...800 мм;

48 см (19") - 800...900 мм;

53 см (21") - 900... 1000 мм.

Розміщення екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника.

Обладнання й організація робочих місць з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ мають забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розміщення ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», характеру й особливостям діяльності. Конструкція робочого місця має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози й оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) та документів.

Висота робочої поверхні столу для ВДТ має бути в границях 680..800 мм, ширина - 600...1400 мм, глибина - 800...1000 мм. Робочий стіл має бути з простором для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги не менше 650 мм.
Стільни́ця (англ. desktop metaphor) - це метафора інтерфейсу, яка є таким собі набором уніфікованих понять, що використовуються в графічному інтерфейсі користувача, аби спростити взаємодію користувачів із комп'ютером.


Робочий стіл, як правило, обладнують підставкою для ніг ширшою не менше 300 мм, глибиною не менше 400 мм з можливістю регулювання по висоті в границях 150 мм та кутом нахилу опорної поверхні в границях 20°. Підставка має бути з рифленою поверхнею і бортиком по передньому краю заввишки 10 мм.

Робоче сидіння (стілець, крісло) має складатися з таких основних елементів: сидіння, спинки, стаціонарних або змінних підлокітників. Стілець має бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння і спинки, за відстанню спинки до передньою краю сидіння, висотою підлокітників. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватись незалежно, легко і надійно фіксуватися. Крок регулювання для лінійних розмірів – 15..20 мм, для кутових – 2...5°. Зусилля регулювання – не більше 20 Н.

Ширина та глибина сидіння мають бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в границях 400…500 мм, а кут нахилу поверхні – від 15° вперед та до 5° назад.

Висота спинки сидіння має бути 300 ± 20 мм, ширина – не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині – 400 мм. Кут нахилу спинки 0...300 щодо вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватись в границях 260...400 мм.

Для зниження статичного навантаження м'язів рук потрібно застосовувати стаціонарні або змінні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною 50…70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230±30 мм та відстанню між підлокітниками в границях 350...500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, повітронепроникним, ненаелектризовуючим покриттям і забезпечувати можливість чищення від бруду.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу або на спеціальній регульованій за висотою робочій поверхні окремій віл столу на відстані 100...300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути у границях 5...15°. Висота середнього рядка клавіш не має перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.

Розміщення принтера або іншого пристрою вводу-виводу інформації на робочому місці має забезпечувати гарну видимість екрана ВДТ і зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля. Під матричні принтери потрібно підкладати противібраційиі килими для гасіння вібрації та шуму.
Зало́млення, або рефракція або залом - зміна напрямку поширення випромінювання при проходженні межі розділу двох середовищ з різною оптичною густиною (наприклад, повітря-скло, скло-вода).
Матричний принтер (англ. dot matrix printer) - комп'ютерний принтер, що створює зображення на папері з окремих маленьких точок ударним способом друкуючою головкою, що має набір голок, які приводяться в дію електромагнітами.


Робочі місця слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко перемішувати. Його встановлюють вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувачів, що і ВДТ.

Для забезпечення захисту та досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань потрібно застосовувати приекранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробовування і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

  1. Вимоги до виробничого середовища приміщень з обчислювальною технікою

Згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу умови праці користувачів ЕОМ мають відповідати І класу (оптимальним) або II класу (допустимим) умовам праці.
Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.


Для створення оптимальних умов зорової роботи, виключення швидкої втоми очей і сприяння високій продуктивності праці освітлення має бути достатнім, рівномірним і стабільним, відповідати встановленим нормам і характеру здорової роботи.
Продукти́вність пра́ці (англ. productivity, labour productivity; нім. Arbeitsleistung f, Leistung f, Arbeitsproduktivität f) - це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.


Приміщення з ВДТ, ЕОМ мають бути забезпечені природним і штучним освітленням. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) має бути не нижчим 1,5%. Розраховують площу світлових прорізів, яка забезпечує нормоване значення КПО в робочій зоні користувачів комп'ютерів, відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

За виробничої потреби дозволено експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення, але після узгодження з органами держгірпромнагляду та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

Штучне освітлення має бути загальним, робочим і рівномірним. У випадку, коли робота переважно з документами, допускається додатково використовувати місцеве освітлення. Але світильники місцевого освітлення мають бути з напівпрозорим відбивачем світла із захисним кутом не меншим 40°, не створювати відблисків на поверхні екрана ВДТ та не підвищувати загальну освітленість екрана більше 300 лк. Рівень освітленості в зоні розташування документів має бути в границях 300...500 лк.

Як джерела штучного світла застосовують переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ.
Люмінесце́нтна (флуоресцентна) ла́мпа, лампа денного світла - газорозрядне джерело світла, світловий потік якого визначається в основному світінням люмінофорів під впливом ультрафіолетового випромінювання розряду: широко застосовується для загального освітлення, оскільки світлова віддача і термін служби в кілька разів більший, ніж у ламп з ниткою розжарювання того ж призначення.
Штучне освітлення - це освітлення будинків, приміщень і споруд, зовнішнього освітлення міст, селищ і сільських населених пунктів, територій підприємств і закладів, установки оздоровчого ультрафіолетового випромінювання тривалої дії, установки світлової реклами, світлові знаки та ілюмінаційні установки за допомогою спеціальних електроосвітлювальних установок - світильників.
У разі влаштування відбитого освітлення допускають застосовувати металогалогенні лампи потужністю 250 Вт, а у світильниках місцевого освітлення – лампи розжарювання.
Ла́мпа розжа́рення (жарíвка) - освітлювальний прилад, в якому світло випромінюється тугоплавким провідником, нагрітим електричним струмом до розжарення.


Систему загального освітлення має бути виконано у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розмішують збоку від виробничих місць (переважно зліва), паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: світильники прямого світла – П; переважно прямого світла – Н; переважно відбитого світла – В.

У разі розташування ВДТ і ЕОМ по периметру приміщення лінії світильників мають бути розміщені локально над робочими місцями.

Світильники загального освітлення мають складатися із розсіювача, дзеркальної екранної сітки або віддзеркалювача. Укомплектовані світильники ВЧПРА. Використовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток заборонено. Захисний кут світильників має бути не більшим 40°, а яскравість в зоні кутів випромінювання 50°...90° у подовжній та поперечній площинах не більшою 200 кд/м2. Коефіцієнт запасу освітлювальної установки має бути 1.
Коефіціє́нт запа́су - В процесі експлуатації освітлювальної устави (ОУ) можливий спад створюваної нею освітленості. Для компенсації цього спаду при проектуванні ОУ вводиться коефіцієнт запасу (Кз). Цей коефіцієнт враховує зниження КПО і освітленості в процесі експлуатації унаслідок забруднення і старіння світлопрозорих заповнень в світлових отворах, джерел світла і світильників, а також зниження властивостей поверхонь приміщення, що відбивають. Значення Кз, регламентується ДБН (СНиП), коливаються в межах 1,3-2 для промислових ОУ і 1,3-1,5 для ОУ громадських споруд.
4, коефіцієнт пульсації не перевищувати 5%, яскравість відблисків на крані ВДТ не більше 40 кд/м
2; яскравість стелі піл час застосування системи відбивного освітлення не більше 200 кд/м2; нерівномірність розподілу яскравості робочих поверхонь в полі зору користувача ВДТ не має перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) – 5:1. Система вимикачів має забезпечувати освітлення тільки потрібних для роботи зон приміщення та регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного освітлення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ потрібно очищати скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік і своєчасно проводити заміну перегорілих ламп.

Уміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не має перевищувати ГДК Відповідно до ГОСТ 12.1.005 – 88 уміст озону не більше 0,1 мг/м3, вміст оксидів азоту – не більше 5 мг/м3.
Окси́ди азо́ту, окси́ди нітроге́ну - сполуки нітрогену з оксигеном. Їхній склад залежить від ступеня окиснення нітрогену.
уміст пилу – не більше 4 мг/м
3.

Параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, а іонний склад повітря – вимогам СН 2152 – 80.
Табл. 1
Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря для приміщень з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ

Період року

Категорія робіт

Температура повітря, °С

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с

холодний

легка - 1 а

22 - 24

40-60

0,1

легка - 16

21 - 23

40 60

0,1

теплий

легка - 1а

23 - 25

40 60

0,1

легка - 16

22 - 24

40-60

0,2


Табл. 2
  1   2   3


Скачати 385.23 Kb.

  • ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ЕЛЕКТРОНІКИ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ СПАЦІАЛІСТ ТА МАГІСТР "ВИМОГИ БЕХЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ "
  • "ВИМОГИ БЕХЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ"
  • Нормативно-технічна документація по безпеці при роботі з обчислювальною технікою
  • Європейських країнах
  • Шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
  • Вимоги до приміщень, розміщення в них ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ та
  • Вимоги до виробничого середовища приміщень з обчислювальною технікою
  • Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря для приміщень з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ