Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Методика роботи практичного психолога

Методика роботи практичного психолога




Сторінка3/4
Дата конвертації25.04.2017
Розмір0.94 Mb.
ТипМетодика роботи
1   2   3   4

Поняття «творча особистість». Креативність і креативна особистість. Модель Гілфорда та теорія «інтелектуального порога» Торренса. Психологічні особливості творчої особистості.


Якості творчої особистості. Психологічні стани та мистецтво. Три основних смислових рівні драматичного твору. Несвідомі процеси та мистецтво. Теорія творчості в роботах З. Фройда.

Характерні риси творчої особистості. Поняття про творчі задатки і творчий потенціал. Взаємозв’язок мислення і творчості. Інтелект як творчість. Поняття про творчі здібності. Професіоналізм і творчі здібності. Творчий потенціал і психічне здоров’я. Фактори, що впливають на рівень творчих здібностей. Психологічна характеристика рівнів здібностей.



Тема 1.3. Вікова динаміка та проблема розвитку творчості

Дослідження творчої обдарованості О.М.Матюшкіна. Дитяча творчість. Гра і фантазія. Чинники розвитку обдарованості (В.О.Моляко). Уява і творчість. Розвиток творчого потенціалу особистості. «Саморух» творчої особистості (Г.С.Костюк). Концепція самоактуалізації А. Маслоу.



Тема 1.4. Психологічна структура творчості

Загальна природа творчого процесу. Механізми творчості. Роль інсайту в творчій діяльності. Структура творчого процесу. Стадії творчого процесу.



Тема 2.1. Архетипний та сенсо-духовний підходи до художньої творчості.

Архитиповий підхід в художній творчості. Сенсо-духовний підхід в творчості. Усвідомлене та неусвідомлене у творчості. Тлумачення творчості у психоаналізі. Інтерпретація творчості в теоретичних течіях містичного тлумачення. Трактування творчості в інтуїтивізмі. Діалектичні принципи інтерпретації творчості.



Тема 2.2. Маніпулятивний підхід у художній творчості. (5 год.)

Технології художньої творчості. Закони маніпуляції в мистецтві. Естрада і шоу-бізнес. Ілюзіонізм у творчості. Магія як підхід до творчості. Театр як мистецтво. Система Станіславського. Акторська майстерність – творчість та професіоналізм. Перевтілення актора.

Фотографія як вид творчості. Дизайнер як творець та компілятор. Відеопродукція як результат творчої діяльності. Інтернет як вид натхнення та збірник ідей. Циркові вистави – мистецтво, чи популізм. Технології сучасного мистецтва.

Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.
Акторське мистецтво - мистецтво театральної гри, створення художніх, сценічних образів у театрі, кіно, на телебаченні чи радіо. Акторська майстерність покликана втілити у творі авторський задум, виявити глибину ідейного змісту твору, донести його до глядача.
Сучасне мистецтво Суча́сне мисте́цтво (англ. Contemporary art) - необтяжене термінологічною точністю поняття, що може означати мистецтво, що твориться в теперішній момент, або посилатись на сукупність мистецьких напрямків і течій, що виникли у другій половині XX століття.


Тема 2.3. Діалектико-матеріалістичний та постмодерністський підходи до художньої творчості.

Психологія мистецтва в працях Л.С. Виготського. Постмодернізм в зображувальному мистецтві. Постмодернізм в кінематографі. Постмодернізм в науці. Постмодернізм в філософії. Постмодернізм в психології.

Особливості і методи вивчення творчого процесу письменника і поета. Особливості і методи вивчення творчої лабораторії художника. Основні принципи акторської психотехніки. Психологічні особливості музично-виконавської творчості. Психологічні передумови успішної музично-виконавської діяльності. Особливості психологічної підготовки музиканта до виступу.

Психофізіологічні основи творчості. Творче завдання як модель творчої діяльності. Суб’єктивні та об’єктивні фактори, що впливають на процес розуміння умови задачі. Стратегії рішення творчих завдань. Стрес як комплексна психофізіологічна характеристика творчого натхнення. Гіпотеза і стадії її формування у творчому процесі. Поняття про розумову тактику. Види розумових тактик.



Тема 3.1. Психологія здібностей (1 год.)

Психологічні теорії здібностей. Поняття здібностей в психології. Види здібностей



Тема 3.2. Психодіагностика здібностей (8 год.)

Проблема здібностей в психодіагностиці. Діагностика здібностей та інтелекту. Характеристика тестів здібностей. Методика визначення рівня та структури здібностей.



Тематика рефератів.

1.Зв'язок психології творчості з іншими науками.

2. Особливості психології творчості як галузі психологічної науки.

3. Генеза системи механізмів творчості.

4. Автогенези креативної психічної системи.

5. Народження тесту й усвідомлення проблеми творця.

6. Тести творчості – відкриттів, винаходів та художніх образів.

7. Наукове знання та креативність.

Винахід (англ. invention, нім. Erfindung f) - технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливим правоохоронним документом, який має назву патент.
Худо́жній о́браз - особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність.
Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.

8. Ноосфера – сфера розуму.

9. Принципи вимірювання механізму творчості.

10. Критичність людини як творча здібність.

11. Історія розвитку уяви.

12. Креативність та норми почуття гармонії.

13.Фізіологічні механізми творчості.

14. Принцип «золотого перетину» в художній творчості.

15. Дискурсивне мислення та творчість.

16. Норми працездатності в процесі творчої діяльності.

17. Особливості трансформації енергетичної післядії у творчому процесі.

18. Глибинні регулятори творчості.

19. Думка як семантична модель творчої дії.

Сема́нтика мовна (давніше семасіологія) - розділ мовознавства, пов'язаний з лексикологією; вивчає значення (теж у діахронному, іст. перекрої) слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів. Слово походить від грецького слова σημαντικός (семантікос), «значимий», з σημαίνω (семаіно), «значити, вказувати» та також від σήμα (сема), «знак, позначка, символ».

20. Почуття – регулятор інтуїтивної дії.

Базова література


  1. Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особи.- К.,1996.

  2. Клименко В.В. Психологія творчості: навчальний посібник.-К., 2006.

  3. Клименко В.В. Людина і ноосфера. – К.,1993.

  4. Клименко В.В. Психологические тесты таланта. – Харьков, 1996.

  5. Клименко В.В. Как воспитать вундеркинда. – Харьков, 1996.

  6. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. – М.,1976.

  7. Моляко В.А. Психология творческой деятельности. – К., 1978.

  8. Платонов К.К. Структура и развитие личности. – М.,1986.

  9. Романець В.А. Виховання творчих здібностей у студентів – К.,1973.

  10. Роменець В.А. Психологія творчості. – К.:Вища школа 1971.

  11. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М., 1989.

Назва дисципліни:

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ТЕРАПІЯ
1. Мета викладання дисципліни

підготовка спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр відповідно до державних стандартів, встановлених освітньо-кваліфікаційною характеристикою та освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів вищезазначеного фахового спрямування.


2. Завдання вивчення дисципліни

  • формування у студентів систематизованих знань про теоретико-методологічні засади практичної психології та методику практичної психотерапевтичної діяльності

  • забезпечити засвоєння основ теорії використання психологічного консультування у педагогічній праці та в діяльності практичного психолога в освіті;

  • виробити вміння аналізувати і узагальнювати історико-психологічний матеріал у певній системі в різних психологічних школах та різних наукових течіях;

  • забезпечити глибоке розуміння наукових засад навчально-виховного процесу з елементами використання методів та заходів психологічного консультування;

  • розкрити внутрішні закономірності і специфічні ознаки появи і розвитку різних теорій і напрямків психологічного консультування.


ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема. Психологічна допомога дітям дошкільного віку.
Психологічна допомога - область практичного застосування психології, орієнтована на підвищення соціально-психологічної компетентності людей і надання психологічної допомоги як окремій людині, так і групі чи організації.


  1. Психологічний супровід природного розвитку дошкільника

  2. Корекція афективної поведінки дітей за допомогою сюжетно-рольової, режисерської та творчої гри.

  3. Корекція міжособистісної взаємодії в групах дитячого садочка

Тема.
Режисер (фр. régisseur - «завідувач», від лат. rego - «керую») - творчий працівник видовищних видів мистецтва: театру, кінематографа, телебачення, цирку, естради.
Міжособо́ві стосу́нки - це взаємозв’язки між людьми, що об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і спілкування.
Зміст роботи психолога з дітьми молодшого шкільного віку

  1. Психологічна готовність до навчання в школі та адаптація в школі

  2. Робота по розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів

  3. Засоби роботи психолога з молодшими школярами «групи ризику»

  4. Корекція психічного розвитку молодшого школяра на початковому етапі навчання.
    Адапта́ція (пристосування) в біології - анатомічна структура, фізіологічне явище або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в ході еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму.


Тема. Технології роботи психолога з підлітками

  1. Психічні новоутворення та труднощі підліткового віку

  2. Основні напрямки роботи психолога з підлітками

  3. Робота з підлітками «групи ризику».

Тема. Методика вирішення психологічних проблем учнів старших класів

  1. Юнацтво та її психологічні проблеми.

  2. Нова парадигма професійної консультації старшокласників.

  3. Робота з юнаками «групи ризику»


САМОСТІЙНА РОБОТА


  1. Надання психологічної допомоги дітям у вирішенні проблем самовизначення.

  2. Надання допомоги у процесі соціально-психологічної адаптації.

  3. Проблема збереження психічного здоров’я.

  4. Психологічне консультування з проблем оптимізації сімейного виховання.

  5. Психологічне консультування у налагодженні міжособистісних стосунків.

  6. Психологічне консультування та оптимізація взаємин із дітьми.

  7. Проблема психологічної підтримки особистості дитини.

  8. Оптимізації взаємодії батьків з навчально-виховним закладом з психологічних аспектів професійної орієнтації дітей.
    Професійна орієнтація, профорієнтація - заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва.


  9. Психологічне консультування батьків з проблем профілактики важковиховуваності та правопорушень.
    Правопору́шення - це неправомірне (протиправне) суспільно-небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.


  10. Основні завдання психологічного консультування з проблем сім’ї і шлюбу.

  11. Типові проблеми шлюбу та сім’ї, що вимагають психологічного консультування.

  12. Використання психологічних методик і психотехнік у психологічному консультуванні з сімейних проблем.

  13. Танцювальна терапія та її використання з метою психологічної корекції.

  14. Музикотерапія.

  15. Поняття про захисти. Функції захистів.

  16. Види захистів. Природа захистів.

  17. Деструктивні наслідки наявності захисної поведінки.

  18. Робота із захисними механізмами особистості.

  19. Мова як інструмент психологічної допомоги.

  20. Бесіда у консультативній практиці.

  21. Прийоми ведення бесіди.

  22. Спеціальні запитання.
    Питання - форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка непитальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.


  23. Уточнюючі техніки

  24. Техніка мовчання та правила її використання.

  25. Техніка структурування та керівництва у психологічному консультуванні.

  26. Способи реалізації техніки структурування.

  27. Фрустрація у психологічному консультуванні.

  28. Техніки прояснення інформації.

  29. Рефлексивне слухання.

  30. Заохочення мовлення.

  31. З’ясування та уточнення інформації.

  32. Розпізнавання емоційних переживань.

  33. Техніки відображення.

  34. Відображення почуттів.

  35. Фокусування переживань.

  36. Емпатійна відповідь.

  37. Відображення значень.



Тематика рефератів.

  1. Проблеми психологічного консультування у сфері освіти.

  2. Консультування з проблем вибору професії.

  3. Консультування з проблем сім’ї.

  4. Вирішення конфліктів у сім’ї.

  5. Консультування з проблем батьківсько-дитячих стосунків.

  6. Стан і перспективи розвитку психологічного консультування в Україні.

  7. Консультування у індивідуальній психології А. Адлера.

  8. Особливості консультування у теорії К. Хорні.

  9. Консультативна допомога жертвам насилля.

  10. Особливості консультування у когнітивній теорії А. Бека.

  11. Особливості консультування з позицій психоаналізу.

  12. Особливості консультування у когнітивній психології.

  13. Психологічне консультування у когнітивній теорії А. Елліса.

  14. Особливості консультування у парадигмі гештальттерапії.

  15. Консультування у гуманістичній психології.

  16. Особливості консультування у біхевіористському напряму психології.

  17. Застосування найновіших напрямів психологічної науки у процесі психологічного консультування.

  18. Специфіка телефонного консультування.

  19. Кризові періоди в житті сім’ї та допомога психолога.

  20. Методи арт-терапії у консультуванні.

  21. Арсенал психотехнологій у сучасному психологічному консультуванні.

  22. Еклектизм у психологічному консультуванні.

  23. Психокорекція сімейних стосунків.

  24. Специфіка роботи тілесно орієнтованих груп психокорекції.

  25. Методика комплексу тематичних психомалюнків та її діагностичні можливості.

  26. Образ Я та можливості йогокорекції


Контрольні питання

  1. Історія розвитку шкільної психологічної служби (ШПС).

  2. Роль ШПС у вирішенні проблем школи.

  3. Специфіка змісту діяльності, завдань та функцій психологічної служби системи освіти.

  4. Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні.

  5. Специфіка роботи психолога в дитячому саду

  6. Специфіка роботи психолога в школі

  7. Специфіка роботи шкільного психолога в закладах інтернатного типу

  8. Психодіагностика як основа практичної діяльності психолога в школі.
    Інтернат, також інтернатний заклад - заклад з цілодобовим перебуванням дітей, створений з метою їх проживання, розвитку, виховання, освіти, професійної орієнтації, підготовки до самостійного життя.


  9. Процедури і методи шкільної психодіагностики.

  10. Психологічне консультування в системі діяльності педагога-психолога.

  11. Особливості психолого-педагогічного консультування.

  12. Сутність та принципи психологічної корекції в закладах освіти

  13. Зміст і методи психокорекційної роботи з дітьми та підлітками

  14. Ігротерапія як метод психокорекції, основні види і форми ігротерапії

  15. Арттерапія як метод психокорекції, основні цілі та напрямки арттерапії.

  16. Проективний малюнок і його застосування в корекційній роботі.

  17. музикотерапія як метод психокорекції

  18. Танцювальна терапія як психокорекційна техніка.

  19. Казкотерапія як психокорекційна техніка.

  20. Лялькотерапія як психокорекційна техніка.

  21. Бібліотерапія та її використання в корекційній роботі.

  22. Психогімнастика та її застосування в психокорекцій ній роботі

  23. Пісочна терапія як метод психокорекції.

  24. анімалотерапія як психокорекційна техніка.

  25. Методи поведінкової корекції.

  26. Психодрама як метод групової психокорекції (Психотерапія Денисова).

  27. Групова дискусія як метод колективної роботи.

  28. Ігротерапія як метод психокорекції, основні види і форми ігротерапії

  29. Арттерапія як метод психокорекції, основні цілі та напрямки арттерапії.

  30. Проективний малюнок і його застосування в корекційній роботі.

  31. музикотерапія як метод психокорекції

  32. Танцювальна терапія як психокорекційна техніка.

  33. Казкотерапія як психокорекційна техніка.

  34. Лялькотерапія як психокорекційна техніка.

  35. Бібліотерапія та її використання в корекційній роботі.

  36. Психогімнастика та її застосування в психокорекцій ній роботі

  37. Пісочна терапія як метод психокорекції.

  38. анімалотерапія як психокорекційна техніка.

  39. Методи поведінкової корекції.

  40. Психодрама як метод групової психокорекції (Психотерапія Денисова).

  41. Групова дискусія як метод колективної роботи.

  42. Порушення поведінки (агресія, аутоагресія, аддиктивна поведінка), їх профілактика та корекція.

  43. Корекція агресивних проявів: загальні принципи, напрямки, технологія.
    Аутоагресія (автоагресія, Аутодеструкція, Поворот проти себе, від ауто- + агресія) - активність, націлена (свідомо чи несвідомо) на заподіяння собі шкоди у фізичній і психічній сферах. З точки зору психоаналізу відноситься до механізмів психологічного захисту.
    Агресія (лат. aggressio - напад) - інстинктивна індивідуальна поведінка людей, тварин, яку породжує страх, лють тощо. Вона виражається в нападі або загрозі нападу на особин свого (рідше чужого) виду.


  44. Аутоагресія та її профілактика.

  45. Аддиктивна поведінка як різновид саморуйнування особистості

  46. Особливості надання допомоги дітям та підліткам, що постраждали від насилля.

  47. Психодіагностична та консультативна робота з дітьми та підлітками, що постраждали від насилля.

  48. Психотерапія та психопрофілактика насилля.

  49. Діагностика психологічного розвитку дитини-інваліда

  50. Заходи з психологічної корекції дитини-інваліда

  51. Методики, що застосовуються в процесі психологічної реабілітації дітей-інвалідів\ Психологічний супровід природного розвитку дошкільника

  52. Корекція афективної поведінки дітей за допомогою сюжетно-рольової, режисерської та творчої гри.
    Психологі́чна реабіліта́ція (іноді соціальна реабілітація) - комплекс заходів реабілітаційної (відновлювальної) медицини спрямованих на відновлення психічних та фізичних сил в людини, яка перенесла психічне захворювання до контрольного рівня, тобто здатності працювати.
    Психологія розвитку або вікова психологія - галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя. Психологія розвитку вивчає стадії розвитку, закономірності їх зміни, періодизацію психічного розвитку та розвитку особистості, залежність психічного розвитку від культурно-історичних і соціальних умов тощо.


  53. Корекція міжособистісної взаємодії в групах дитячого садочка

  54. Психологічна готовність до навчання в школі та адаптація в школі

  55. Робота по розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів

  56. Засоби роботи психолога з молодшими школярами «групи ризику»

  57. Корекція психічного розвитку молодшого школяра на початковому етапі навчання.

  58. Психічні новоутворення та труднощі підліткового віку

  59. Основні напрямки роботи психолога з підлітками

  60. Робота з підлітками «групи ризику».

  61. Психічні новоутворення та труднощі підліткового віку

  62. Основні напрямки роботи психолога з підлітками

  63. Робота з підлітками «групи ризику».

  64. Юнацтво та її психологічні проблеми.

  65. Нова парадигма професійної консультації старшокласників.

  66. Робота з юнаками «групи ризику»


Базова література

  1. Овчарова Р. В. Практическая психология образования: Учеб. пособие для студ. психол. фак. университетов. — М.: Издательский центр «Академия», 2003. — 448 с.

  2. Овчарова Р. В. Технологии практического психолога образования: Учебное пособие для студентов вузов и практических работников. — М: ТЦ «Сфера», 2000. — 448 с.

  3. Осипова А.А. Общая психокоррекция. Учебное пособие. – М.: СФЕРА, 2002 г. – 510 с.

  4. Практическая психология образования; Учебное пособие 4-е изд. / Под редакцией И. В. Дубровиной — СПб.: Питер, 2004. — 592 с

  5. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В.Дубровина, А. Д. Андреева, Е.Е.Данилова, Т. В. Вохмянина; Под ред. И.В.Дубровиной. – М.: Издательский центр «Академия», 1998. -160 с.

  6. Серебрякова К. А. Психологическое консультирование в работе школьного психолога : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / К. А. Серебрякова. — М. : Издательский центр «Академия», 2010. - 288 с.


Назва дисципліни:

Вікова та педагогічна психологія
Мета викладання дисципліни: підготовка спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр відповідно до державних стандартів, встановлених освітньо-кваліфікаційною характеристикою та освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів вищезазначеного фахового спрямування.

Завдання вивчення дисципліни

1) ознайомити студентів з закономірностями психологічного розвитку на ранніх етапах індивідуального життя (онтогенезу) та психологічними особливостями навчання та виховання на означених етапах

2) поглибити знання студентів особливостей вікової періодизації

3) сформувати системне уявлення про психологічний підхід до навчання

5) виробити у студентів уміння аналізувати психологічні особливості кожного вікового періоду та користуватися методами навчання, виховання та самовиховання.

Самовихова́ння - управління суб'єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, хвилюваннями, спрямованими на зміну своєї особистості відповідно до усвідомлених цілей, ідеалів і переконань задля самовдосконалення.

6) формувати у студентів навички діяти відповідно своїх професійних обов’язків у конкретних ситуаціях; уміння використовувати набуті знання у практичній професійній діяльності.


ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ ПРАКТИЧНО-СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Особливості психічного розвитку новонародженого та немовляти. Психологічні особливості розвитку дитини в ранньому віці (2 год.)

  1. Психологічні особливості новонародженої дитини: соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, новоутворення, криза.

  2. Психологія немовляти: соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, новоутворення, криза.

  3. Психічний розвиток у ранньому дитинстві (1-3 роки):

- соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, оволодіння ходінням та мовою, новоутворення.
Немовля́ - новонароджена людська дитина. Людська дитина у віці до року. Також просто дуже юна людська дитина.

- криза 3-х років. Статеворольова ідентифікація.



Тема 2. Психічний розвиток дитини в дошкільному віці. Психологічний розвиток і формування особистості молодшого школяра. (2 год.)

  1. Психологічна характеристика дошкільного віку.

- Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність; формування індивідуальної своєрідності дитини в дошкільному віці (темпераменту, характеру, здібностей).

- Психологічні новоутворення та особливості розвитку психічних процесів (увага, пам’ять, уява, мислення).



  1. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність віку

  2. Новоутворення віку та криза 7-ми років.

  3. Проблема психологічної адаптації дитини до школи

Тема 3. Психологічні особливості розвитку і формування особистості у підлітковому віці. Психологія «важкої» дитини (2 год.)

  1. Анатомо-фізіологічні перебудови організму і їх вплив на психологічні особливості та поведінку підлітка

  2. Соціальна ситуація розвитку та новоутворення підліткового віку.

  3. Психологічні проблеми сімейного виховання підлітків;

  4. Характеристика поняття "важка дитина". Класифікація "важких".

  5. Причини появи «важких» дітей і підлітків.

  6. Акцентуація характеру підлітка.

  7. Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.

Тема 4. Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці. (2 год.)

  1. Особливості психічного розвитку юнаків та дівчат;

  2. Навчально-професійна діяльність – провідний вид діяльності старшого школяра.

  3. Психологічні особливості вибору професії і готовність старшого школяра до професійного самовизначення.

  4. Товариство, дружба, любов у старшому шкільному віці;

  5. Проблеми підготовки старшокласників до сімейного життя.

Тема 5. Психологія навчання. Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя (2 год.)

  1. Структура навчальної діяльності психологічні особливості та її основних компонентів.

  2. Психологічна характеристика засвоєння знань.

  3. Психологічна характеристика мотивації учбової діяльності.

  4. Психологічні причини неуспішності суб’єкта в навчанні.

  5. Способи активізації навчальної діяльності школярів.

  6. Поняття про розвиваюче навчання.

Тема 6. Особливості конфліктів в педагогічній діяльності

  1. Різновиди конфліктів в педагогічній діяльності

  2. Особливості педагогічних конфліктів

  3. Основні рекомендації вчителю по вирішенню конфліктних ситуацій з учнями.


САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема 1. Особливості психічного розвитку новонародженого та немовляти. (4 год.)

  1. Психологічні особливості новонародженої дитини: соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, новоутворення, криза.

  2. Психологія немовляти: соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, новоутворення, криза.

Тема 2. Психологічні особливості розвитку дитини в ранньому віці. (4 год.)

  1. Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, оволодіння ходінням та мовою, новоутворення.

  2. Криза 3-х років.

  3. Статеворольова ідентифікація.

Тема 3. Психічний розвиток дитини в дошкільному віці. (4 год.)

  1. Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність; формування індивідуальної своєрідності дитини в дошкільному віці (темпераменту, характеру, здібностей).

  2. Психологічні новоутворення та особливості розвитку психічних процесів (увага, пам’ять, уява, мислення).

Тема 4. Психологічний розвиток і формування особистості молодшого школяра. (4 год.)

  1. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність віку

  2. Новоутворення віку та криза 7-ми років.

  3. Проблема психологічної адаптації дитини до школи

Тема 5. Психологічні особливості розвитку і формування: особистості у підлітковому віці. (4 год.)

  1. Анатомо-фізіологічні перебудови організму і їх вплив на психологічні особливості та поведінку підлітка

  2. Соціальна ситуація розвитку та новоутворення підліткового віку.

  3. Психологічні проблеми сімейного виховання підлітків;

Тема 6. Психологія «важкої» дитини (3 год.)

  1. Характеристика поняття "важка дитина". Класифікація "важких".

  2. Причини появи «важких» дітей і підлітків.

  3. Акцентуація характеру підлітка.

  4. Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.

Тема 7. Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці. (3 год.)

  1. Особливості психічного розвитку юнаків та дівчат;

  2. Навчально-професійна діяльність – провідний вид діяльності старшого школяра.

  3. Психологічні особливості вибору професії і готовність старшого школяра до професійного самовизначення.

  4. Товариство, дружба, любов у старшому шкільному віці;

  5. Проблеми підготовки старшокласників до сімейного життя.

Тема 7. Психологія навчання. (3 год.)

  1. Структура навчальної діяльності психологічні особливості та її основних компонентів.

  2. Психологічна характеристика засвоєння знань.

  3. Психологічна характеристика мотивації учбової діяльності.

  4. Психологічні причини неуспішності суб’єкта в навчанні.

  5. Способи активізації навчальної діяльності школярів.

  6. Поняття про розвиваюче навчання.

Тема 8. Психологія виховання та самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості. (6 год.)

  1. Загальне поняття про виховання, його відмінність від навчання.

  2. Засоби і методи виховання.

  3. Самовиховання підлітків та юнаків

Тема 9. Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя. (3 год.)

  1. Різновиди конфліктів в педагогічній діяльності

  2. Особливості педагогічних конфліктів

  3. Основні рекомендації вчителю по вирішенню конфліктних ситуацій з учнями.

Тема 10. Вплив сім’ї на формування особистості дитини. (6 год.)

  1. Науковці про материнство (А.Адлер, Д.Віннікотт, М.Кляйн, Л.Бінсвангер тощо) та батьківство («отцовство»).

  2. Феномен материнства як психологічне явище. Труднощі на шляху прийняття ролі матері. Готовність до материнства.

  3. Прийняття чоловіком ролі батька: складнощі, особливості, закономірності.

  4. Сімейні конфлікти: причини виникнення, динаміка розвитку, класифікація, функції і наслідки.

  5. Проблеми взаємин між батьками і дітьми: конфлікт поколінь або складності взаємного сприйняття.

  6. Поняття та основні форми сімейного насильства

  7. Психологічні особливості кривдників та жертв сімейного насильства

  8. Вплив насильства в сім’ї на розвиток дитини

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ


  1. Історія виникнення вікової психології.
    Сіме́йне наси́льство, насильство в сім'ї - використання фізичної, матеріальної, інтелектуальної (як у батьків над дітьми, так у чоловіка над дружиною), емоційної переваги проти інших членів сім'ї для поневолення людини.


  2. Проблема розвитку психіки в працях П.Б. Блонського, Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна.

  3. Критика біогенетичного та соціогенетичного напрямку в розвитку вікової психології.

  4. Проблема розвитку дитини в сучасній психології.

  5. Формування направленості особистості школяра.

  6. Розвиток та формування здібностей школярів.

  7. Психологічні основи самовиховання волі школярів.

  8. Формування характеру школярів.

  9. Гра - провідна діяльність дошкільняти.

  10. Особливості спілкування дошкільняти з однолітками.

  11. Особливості прояву темпераменту в дошкільному віці.

  12. Розвиток творчої діяльності дошкільника.

  13. Особливості уваги дошкільника та його організація в діяльності дітей.

  14. Психологічна готовність дитини до навчання в школі.

  15. Психологічна готовність молодшого школяра до навчання в школі.

  16. Психологічні особливості формування понять школярів по різним навчальним предметам.

  17. Формування мотивів навчання у молодших школярів.

  18. Психологічні особливості міжособових відносин у колективі молодших школярів.

  19. Молодший школяр та молодший підліток, порівняльна психологічна характеристика.

  20. Молодший та старший підліток, порівняльна характеристика.

  21. Психологічні причини відхиленої поведінки "важких" підлітків та шляхи корекції їх особистості.

  22. Психологічні проблеми сімейного виховання підлітків.

  23. Психологічні проблеми спілкування в підлітковому віці.

  24. Формування світогляду та суспільної активності старшокласника.

  25. Особливості психічного розвитку юнаків та дівчат.

  26. Індивідуальні особливості старшокласників та профорієнтаційна робота.

  27. Товариство, дружба, любов в старшому шкільному віці.

  28. Проблема підготовки старшокласників до сімейного життя.

  29. Системний підхід до вивчення інтелекту дорослих.

  30. Вікова періодизація зрілості (дорослості) та місце в ній студентського

віку.

  1. Фактори, що впливають на формування особистості студента.

  2. Роль навчання в інтелектуальному розвитку та вихованні дорослих, що навчаються.


Питання до підсумкового контролю

з курсу «Вікова та педагогічна психологія»

  1. Предмет і задачі вікової і педагогічної психології.

  2. Історичний нарис виникнення й розвитку вікової психології.

  3. Теоретичні і практичні задачі сучасної вікової психології, їх значення для теорії й практики виховання підростаючого покоління.
    Мо́лодь - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.


  4. Основні розділи вікової психології: психологія дошкільника, психологія молодшого школяра, психологія підлітка, психологія юності.

  5. Співвідношення навчання й розвитку.

  6. Звязок вікової психології з віковою фізіологією, загальною психологією та іншими науками.
    Фізіоло́гія (грец. φυσιολογία - природознавство)- це наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їх системи і в цілому всього організму. Основним у фізіології є експериментальний метод дослідження, який обґрунтував англійський учений Френсіс Бекон.


  7. Взаємозалежність психічного розвитку дитини від умов його виховання й навчання.

  8. Проблема акселерації (прискорення) психічного розвитку.

  9. Періодизація психічного розвитку людини.

  10. Вікові особливості психічного розвитку у процесі навчання і виховання.

  11. Значення спілкування дитини з дорослими для його психічного розвитку у віці немовлят й ранньому віці.

  12. Соціально-психологічна запущеність у дитячому віці.
    Неповнолітня дити́на - людина, яка не досягла дорослого віку.


  13. Вік. Рушійні сили розвитку. Кризи вікового розвитку.

  14. Соціальний розвиток особистості в онтогенезі.

  15. Раннє дитинство – сензитивний період для розвитку мови дитини.

  16. Криза 3-х років.

  17. Визначаюча роль дорослих у формуванні у дошкільника цікавості до праці й розвитку соціальної активності.

  18. Ведуча роль гри у психічному розвитку дошкільника.

  19. Робота з дітьми при порушенні розвитку особистості.

  20. Фази кризи 6-7 річного віку.

  21. Мотивація та фактори індивідуального розвитку.
    Онтогене́з (від грец. οντογένεση: ον - буття й γένηση - походження, народження) - індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті.


  22. Учні з затримкою психічного розвитку.

  23. Формування емоційної й вольової сфери дошкільника в процесі діяльності й спілкування з дорослими й однолітками.

  24. Самооцінка як результат розвиваючого самопізнання.

  25. Психологічна готовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі.

  26. Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку з затримкою їх розумового розвитку.

  27. Психологічні і фізіологічні особливості розвитку дитини у молодшому шкільному віці.

  28. Навчальна діяльність як ведучій вид діяльності, визначаючий психічний розвиток молодших школярів.

  29. Динаміка співвідношення ігрової й навчальної діяльності на різних етапах початкового навчання.

  30. Розвиток пізнавальної діяльності молодшого школяра.

  31. Взаємовідносини молодшого школяра з дорослими й однолітками.

  32. Корекція шкільних страхів та тривожності у молодших школярів.

  33. Методи розвитку довільної поведінки в молодшому шкільному віці.

  34. Рання профілактика і корекція соціально-педагогічної запущеності учнів.

  35. Соціальні фактори як ведучі детермінанти психічного розвитку підлітків.

  36. Діалектичний характер взаємовідносин між біологічними й соціальними факторами психічного розвитку підлітка.
    Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ - життя, дав.-гр. λόγος - слово; наука) - система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.


  37. Закономірні зміни у структурі особистості й головні психологічні новоутворення підліткового віку.

  38. Ведуча роль колективу, референтної групи у формуванні особистості підлітка.

  39. Якісні зміни у пізнавальній схемі підлітків.

  40. Характеристика поняття "важка дитина". Класифікація "важких".

  41. Причини появи «важких» дітей і підлітків.

  42. Акцентуація характеру підлітка.

  43. Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.

  44. Шкільна дезадаптація в підлітковому віці.

  45. Акцентуація характеру у підлітковому віці.

  46. Навчально-професійна діяльність як ведучій вид діяльності у юнацькому віці.

  47. Розвиток самопізнання у юнацькому віці.

  48. Особливості відчуттів й волі у юнацькому віці.

  49. Особливості розумової діяльності у ранньому юнацтві.
    Розум (лат. ratio; грец. νους) - сукупність пізнавальних та аналітичних здібностей людини, завдяки яким формується інтелект особистості. Не існує загальноприйнятого визначення, що саме є розумом, тому що у релігійних, філософських і наукових текстах це поняття сприймається по різному, і у кожній з цих галузей існує довга традиція того чи іншого використання.
    Романтика, мрії й ідеали.

  50. Товариськість і любов у ранньому юнацькому віці.

  51. Міжособистісні відносини у класному колективі, інших групах однолітків.

  52. Готовність старшого школяра до активної трудової діяльності й професійного самовизначення.

  53. Об’єктивні і суб’єктивні можливості розвитку психіки у старшому шкільному віці.

  54. Психологічні особливості формування професійних інтересів, нахилів й здібностей у юнацькому віці.

  55. Закономірності розвитку дитини, що виявлені в різних психологічних ученнях.

  56. Специфіка психічного розвитку дитини в порівнянні з розвитком тварини.

  57. Динамічна структура особистості та її формування в онтогенезі дитини з позиції психоаналізу.

  58. Поняття соціалізації в психологічних вченнях.
    Соціаліза́ція - комплексний процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють йому бути повноправним членом суспільності. Соціалізація виступає одним із основоположних соціальних процесів, що забезпечує існування людини в середині суспільства.


  59. Ключові поняття концепцій Ж.Піаже.

  60. Проблема навчання та розвитку в роботах Л.С.Виготського.

  61. Проблема розвитку психіки в працях сучасних психологів.

  62. Проблема психіки в роботах П.П.Блонського, Л.С.Виготського, С.Л.Рубінштейна.

  63. Закон біполярності у розвитку дитини.

  64. Проблема ритуалізації у поведінці людини.

  65. Поняття научіння, навчання, учіння.

  66. Рівні та типи научіння.

  67. Загальна характеристика видів навчання.

  68. Формування знань, умінь і навичок.

  69. Специфіка учбової діяльності.

  70. Психологічна структура учбової діяльності.

  71. Саморегулювання учіння.

  72. Загальна характеристика педагогічної діяльності

  73. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності

  74. Структура педагогічних здібностей

  75. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь

  76. Стилі педагогічної діяльності

  77. Різновиди конфліктів в педагогічній діяльності

  78. Особливості педагогічних конфліктів

  79. Основні рекомендації вчителю по вирішенню конфліктних ситуацій з учнями.

  80. Специфіка сім'ї як соціально-психологічного феномену. Функції сім'ї.

  81. Психологічні проблеми молодої сім’ї.

  82. Психологічний клімат сім’ї.

  83. Чинники, що впливають на стабільність шлюбу.



Базова література


  1. Видра, О. Г. Вікова та педагогічна психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Г. Видра. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 112 с.

  2. Вікова психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. П. Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова, О. В. Пасєка. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 376 с.

  3. Вікова та педагогічна психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.. - К. : Каравела, 2008. - 400 с.

  4. Власова, О. І. Педагогічна психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. І. Власова; гол. ред. В. М. Куценко. - К. : Либідь, 2005. - 399 с.

  5. Возрастная и педагогическая психология [Текст] : хрестоматия : учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений / сост. : И. В. Дубровина, А. М. Прихожан, В. В. Зацепин. - М. : Академия, 2005. - 368 с.

  6. Кутішенко, В. П. Вікова та педагогічна психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Кутішенко. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 126 с.

  7. Савчин, М. В. Вікова психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. - К. : Академвидав, 2005. - 360 с.

  8. Савчин, М. В. Педагогічна психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. В. Савчин. - К. : Академвидав, 2007. - 424 с.

  9. Семиченко, В. А. Психологія педагогічної діяльності [Текст] : Навчальний посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл / В.А. Семиченко. - К. : Вища школа, 2004. - 335 с.

  10. Степанов, О. М. Педагогічна психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Степанов. - К. : Академвидав, 2011. - 416 с.


Назва дисципліни:

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

ОСНОВИ КОНСУЛЬТУВАННЯ

КОНСУЛЬТАТИВНА ПСИХОЛОГІЯ
Мета викладання дисципліни підготовка спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст відповідно до державних стандартів, встановлених освітньо-кваліфікаційною характеристикою та освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів вищезазначеного фахового спрямування.
Завдання вивчення дисципліни

  • сформувати у студентів цілісну систему знань про виникнення і генезис наукових знань про психологічне консультування:

  • забезпечити засвоєння основ теорії використання психологічного консультування у педагогічній праці та в діяльності практичного психолога в освіті;

  • виробити вміння аналізувати і узагальнювати історико-психологічний матеріал у певній системі в різних психологічних школах та різних наукових течіях;

  • забезпечити глибоке розуміння наукових засад навчально-виховного процесу з елементами використання методів та заходів психологічного консультування;

  • розкрити внутрішні закономірності і специфічні ознаки появи і розвитку різних теорій і напрямків психологічного консультування.



1   2   3   4