Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародна конвенція про спрощення І гармонізацію митних процедур

Міжнародна конвенція про спрощення І гармонізацію митних процедур




Сторінка1/13
Дата конвертації07.06.2017
Розмір1.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ

про спрощення і гармонізацію митних процедур
(у зміненій редакції)
Додатково див.

Конвенція - (лат. conventio - договір, угода) - різновид міжнародного договору.

Митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Протокол

 від 26 червня 1999 року


Офіційний переклад.

Пере́клад - відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі.


ПРЕАМБУЛА
Договірні Сторони цієї Конвенції, розробленої під егідою Ради митного співробітництва,
ПРАГНУЧИ усунути розбіжності у митних правилах і процедурах Договірних Сторін, що можуть перешкоджати розвиткові міжнародної торгівлі та інших видів міжнародного обміну,
БАЖАЮЧИ зробити вагомий внесок у розвиток такої торгівлі та обміну шляхом спрощення і гармонізації митних правил і процедур, а також шляхом стимулювання міжнародного співробітництва,
ВІДЗНАЧАЮЧИ, що значні переваги від спрощення умов міжнародної торгівлі, можуть бути досягнуті без шкоди для відповідних стандартів митного контролю,
ВИЗНАЮЧИ, що таке спрощення і гармонізація можуть бути досягнуті, у тому числі завдяки застосуванню таких принципів:
- здійснення програм, спрямованих на постійне удосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;

Підвищення (елевація) - кутова висота об'єкта спостереження (земного предмета, літального апарату, небесного світила тощо) над істинним горизонтом. Підвищення спільно з азимутом служить для визначення напрямку на об'єкт.

Стимул (з лат. батіг)- у Стародавньому Римі загострений прут або палиця, якими підганяли рогату худобу.

Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення дотриманням норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України.

Митні правила - установлена система норм, що залежно від об'єктів, суб'єктів, цілей, засобів, способів та етапів переміщення через митний кордон, визначає порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.


- застосування митних правил та процедур є передбачуваним, послідовним та прозорим;
- надання заінтересованим сторонам усієї необхідної інформації щодо законів, нормативно-правових та адміністративних актів з митного регулювання, митних правил та процедур;
- затвердження сучасних методів роботи, таких як система аналізу ризиків й методу контролю, який базується на аудиті, а також максимальне практичне використання інформаційних технологій;

Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.

Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.

М́итне регулювáння - регулювання питань, пов'язаних із встановленням митних платежів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України. Відповідно до статті 13. Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» «Принципи митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності» Україна самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.


- співробітництво з іншими національними органами влади, митними службами інших держав та торговими співтовариствами, у всіх випадках, коли це можливо;
- впровадження відповідних міжнародних стандартів;

Націона́льність - приналежність особи до нації, держави або народу. Поняття «національність» може мати різноманітні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне, повсякденно-побутове тощо.

Міжнародний стандарт - стандарт розроблений міжнародною організацією стандартизації. Найвідомішою з них є International Organization for Standardization. Міжнародний стандарт можна застосовувати прямо, чи модифікувати для кращої відповідності місцевим умовам.


- забезпечення безперешкодного доступу причетних сторін до процедур адміністративного та судового контролю;
БУДУЧИ ПЕРЕКОНАНИМИ, що міжнародний документ, який містить викладені вище цілі та принципи, які Договірні Сторони зобов'язуються дотримуватися, дозволить забезпечити високий ступінь спрощення і гармонізації митних правил і процедур, що є однією з основних цілей Ради митного співробітництва, і в такий спосіб зробить істотний внесок у спрощення міжнародної торгівлі,
домовилися про таке:
ГЛАВА I

ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття 1
Для цілей цієї Конвенції:
a) "Стандартне правило" - положення, застосування якого визнається необхідним для досягнення гармонізації і спрощення митних правил і процедур;
b) "Стандартне правило з перехідним терміном" - Стандартне правило Загального додатку, для застосування якого допускається більш тривалий термін;
c) "Рекомендоване правило" - положення Спеціального додатку, визнане таким, що сприяє досягненню мети гармонізації і спрощення митних правил і процедур, можливо більш широке застосування якого вважається бажаним;
d) "Національне законодавство" - законодавчі, нормативно-правові та інші акти компетентного органу Договірної Сторони, що застосовуються на всій території відповідної Договірної Сторони, або чинні договори, щодо яких ця Сторона прийняла зобов'язання;
e) "Загальний додаток" - система положень, що застосовуються до усіх митних правил і процедур, згаданих у цій Конвенції;
f) "Спеціальний додаток" - система положень, що застосовуються до одного чи декількох митних правил та процедур, згаданих у цій Конвенції;
g) "Рекомендації" - система пояснень до положень Загального додатку, Спеціальних додатків та їхніх Розділів, що визначають ряд можливих способів застосування Стандартних правил, Стандартних правил з перехідним терміном та Рекомендованих правил і, зокрема, описують передовий досвід та приклади, рекомендовані для досягнення більшої ефективності;
h) "Постійний технічний комітет" - Постійний технічний комітет Ради;

Стандартиза́ція - діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Розді́л (рос. Роздол, уточнююча назва - Старий Розділ) - селище міського типу на південно-західному Опіллі (Миколаївський район Львівської області України).

Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.


ij) "Рада" - організація, заснована Конвенцією про створення Ради митного співробітництва, укладеною у Брюсселі 15 грудня 1950 р.;
k) "Митний чи економічний союз" - союз, заснований державами, що до нього входять, який має право приймати обов'язкові для застосування цими державами власні нормативно-правові акти з питань, що регулюються цією Конвенцією, а також має повноваження щодо прийняття рішення про підписання, ратифікацію чи приєднання до цієї Конвенції відповідно до своїх внутрішніх процедур.

Брюссе́ль (нід. Brussel, фр. Bruxelles, нім. Brüssel) - столиця Бельгії і Фландрії, де факто столиця Європейського Союзу і центр найбільшої міської агломерації країни.

Повнова́ження - офіційно надане кому-небудь право певної діяльності, ведення справ.

Держа́ва - це особлива форма організації суспільства з визначеною територією, економікою, політичною владою.

Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.


ГЛАВА II

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА СТРУКТУРА КОНВЕНЦІЇ

Сфера застосування Конвенції

Стаття 2
Кожна з Договірних Сторін приймає на себе зобов'язання сприяти спрощенню і гармонізації митних процедур та з цією метою дотримуватися, відповідно до положень цієї Конвенції, Стандартних правил, Стандартних правил з перехідним терміном та Рекомендованих правил, що містяться у Додатках до цієї Конвенції. Однак ніщо не перешкоджає Договірній Стороні надавати умови більш сприятливі, ніж ті, що ними передбачені, і кожній з Договірних Сторін рекомендується по можливості ширше надавати такі більш сприятливі умови.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.


Стаття 3
Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню національного законодавства стосовно заборон або обмежень, які застосовуються до товарів, що підлягають митному контролю.
Структура Конвенції

Стаття 4
1. Конвенція складається з Основної частини, Загального додатку та Спеціальних додатків.
2. Загальний додаток і кожний зі Спеціальних додатків до цієї Конвенції складається, як правило, із Розділів, на які поділяється відповідний Додаток, і які містять у собі:
a) визначення;

Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.

та
b) Стандартні правила, деякі з яких у Загальному додатку є Стандартними правилами з перехідним терміном.
3. У кожному Спеціальному додатку містяться також Рекомендовані правила.
4. Кожний з Додатків супроводжується Рекомендаціями, що не є обов'язковими для Договірних Сторін.
Стаття 5
Для цілей цієї Конвенції кожний зі Спеціальних додатків чи кожна з їхніх Розділів, щодо яких Договірна Сторона прийняла на себе зобов'язання про їхнє застосування, вважаються невід'ємною частиною цієї Конвенції, і стосовно цієї Договірної Сторони будь-яке посилання на Конвенцію означає і посилання на такі Додатки чи їхні Розділи.
ГЛАВА III

АДМІНІСТРУВАННЯ КОНВЕНЦІЇ

Керівний комітет

Стаття 6
1. Для розгляду питань про забезпечення виконання Конвенції, прийняття заходів щодо її однакового тлумачення і застосування, а також підготовки пропозицій про внесення змін до неї створюється Керівний комітет.
2. Членами Керівного комітету є Договірні Сторони.
3. Уповноважений орган будь-якого суб'єкту міжнародного права, за яким відповідно до положень Статті 8 цієї Конвенції визнається право участі у Конвенції як Договірної Сторони, чи будь-якого з членів Світової організації торгівлі, має право брати участь у засіданнях Керівного комітету як спостерігач.

По́пит і пропози́ція (правильно українською: попит і пропонування) - економічна модель, що описує процес ціноутворення на ринку. Ця модель вводить поняття попиту та пропозиції як універсальні характеристики ринку та доводить, що, за умовами певних припущень, ці характеристики урівноважуються та приводять до встановлення певної ціни на даний товар.

Міжнаро́дне пра́во - це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, які виникають у результаті погодження між державою та іншими суб`єктами міжнародного співтовариства і регулює відносини з метою мирного співіснування.

Світова організація торгівлі Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 164 країни, на долю яких припадає більше 96 % обсягів світової торгівлі[джерело?]; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань -членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації.

Статус та права такого спостерігача визначаються рішенням Ради. Згадане вище право не може бути використане до набуття чинності відповідним рішенням Ради.
4. Керівний комітет може запрошувати представників міжнародних урядових та неурядових організацій для участі у засіданнях Керівного комітету як спостерігачів.

Неурядо́ва організа́ція (НУО) - формальні громадські об'єднання, інші групи за певними інтересами, які беруть участь у громадській діяльності.


5. Керівний комітет:
a) вносить на розгляд Договірних Сторін пропозиції:
(I) щодо внесення змін до Основної частини Конвенції;
(II) щодо внесення змін до Загального додатку, Спеціальних додатків та їхніх Розділів, а також про введення нових Розділів до Загального додатку; та
(III) щодо введення нових Спеціальних додатків та нових Розділів у Спеціальні додатки;
b) приймає рішення про внесення змін до Рекомендованих правил чи про введення нових Рекомендованих правил у Спеціальні додатки або їхні Розділи у порядку, передбаченому Статтею 16;
c) розглядає виконання положень цієї Конвенції у порядку, передбаченому пунктом 4 Статті 13;
d) переглядає та оновлює Рекомендації;
e) розглядає будь-які інші питання, що мають відношення до цієї Конвенції та можуть бути передані на його розгляд;
f) інформує Постійний технічний комітет та Раду про свої рішення.
6. Уповноважені органи Договірних Сторін направляють свої пропозиції, що стосуються підпунктів "a", "b", "c" та "d" пункту 5 цієї Статті на ім'я Генерального Секретаря Ради, з викладенням їхнього обґрунтування, а також проханням про включення питання до порядку денного засідань Керівного комітету.

Генеральний секретар (генсек) - широке поняття, що означає старшу посадову особу будь-якої організації (партії, профспілки, міжнародної організації тощо).

Поря́док де́нний - це список запланованих подій на нарадах в порядку виконання. Зазвичай включає один або більше пунктів (тем) дискусії. Може, але не зобов'язаний, включати конкретний час кожної події.

Генеральний Секретар Ради направляє пропозиції, що надійшли, на розгляд уповноважених органів Договірних Сторін та спостерігачів, згаданих у пунктах 2, 3 та 4 цієї Статті.
7. Засідання Керівного комітету проводяться принаймні один раз на рік. Комітет щорічно обирає Голову та заступника Голови Комітету. Генеральний Секретар Ради розсилає уповноваженим органам Договірних Сторін та спостерігачам, згаданим у пунктах 2, 3 та 4 цієї Статті, запрошення взяти участь у засіданні та проект порядку денного не пізніше, ніж за шість тижнів до дати проведення засідання Керівного комітету.

Запрóшення - коротке повідомлення про якусь подію і запрошення взяти в ній участь. Суто ділові (на конференцію, форум, з'їзд, нараду, презентацію, виставку тощо) пишуться на фірмових бланках, а до культурно-мистецьких заходів часто виготовляють спеціально художньо оформлені запрошення.


8. У тих випадках, коли рішення не одержує загальної згоди учасників, питання, винесені на розгляд Керівного комітету, вирішуються шляхом голосування, проведеного між присутніми учасниками Договірних Сторін.

Голосування - процес прийняття рішення групою людей (зборами, електоратом), при якому загальна думка формулюється шляхом підрахунку голосів членів групи. Голосуванню зазвичай передує обговорення. Альтернативними формами прийняття рішення є вироблення консенсусу або жеребкування.

Пропозиції згідно з пунктом 5 "a", "b" і "c" цієї Статті приймаються більшістю, що складає дві третіх поданих голосів. З інших питань, рішення Керівного комітету приймаються більшістю поданих голосів.
9. У випадках застосування положень пункту 5 Статті 8 цієї Конвенції, митні чи економічні союзи, що є Договірними Сторонами, при голосуванні мають тільки таку кількість голосів, яка дорівнює кількості голосів їхніх учасників, що є Договірними Сторонами.

Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.


10. Перед закриттям кожного засідання Керівний комітет затверджує звіт. Цей звіт направляється Раді та Договірним Сторонам, а також спостерігачам, згаданим у пунктах 2, 3 і 4.
11. За відсутності у цій Статті відповідних положень, застосовуються Правила процедури Ради, якщо Керівний комітет не прийме рішення про інше.

Експорт - вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін.


Стаття 7
Голосування на засіданнях Керівного комітету проводиться окремо по кожному Спеціальному додатку та кожному Розділі Спеціального додатку.
a) Кожна Договірна Сторона має право голосу з питань тлумачення, застосування чи внесення змін до Основної частини Конвенції та Загального додатку до Конвенції;
b) З питань, що стосуються будь-якого зі Спеціальних додатків або Розділів Спеціальних додатків, що набули чинності, право голосу мають лише ті Договірні Сторони, які прийняли відповідні Спеціальні додатки чи Розділи Спеціальних додатків;
c) Кожна Договірна Сторона має право голосувати з проектів нових Спеціальних додатків чи нових Розділів будь-якого Спеціального додатку.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13



  • ПРЕАМБУЛА Договірні Сторони
  • ГЛАВА I ВИЗНАЧЕННЯ Стаття 1 Для цілей цієї Конвенції: a) "Стандартне правило"
  • "Стандартне правило з перехідним терміном"
  • "Національне законодавство"
  • "Загальний додаток"
  • "Рекомендації"
  • "Постійний технічний
  • "Рада"
  • ГЛАВА II СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА СТРУКТУРА КОНВЕНЦІЇ Сфера застосування Конвенції Стаття 2
  • Структура Конвенції Стаття 4
  • ГЛАВА III АДМІНІСТРУВАННЯ КОНВЕНЦІЇ Керівний комітет Стаття 6
  • Світової організації торгівлі
  • Генерального Секретаря