Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка10/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   144

ДЕТЕРМІНАНТИ ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ В МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУ


Корольков В.В., к.е.н., доцент,

Запорізький національний технічний університет, vkorolkov@list.ru


Відповідно до економічної теорії основними факторами економічного зростання є трудові ресурси, капітал і природні ресурси. Дослідження впливу цих факторів на економічне зростання здійснюється за допомогою виробничої функції. Але при дослідженні економіки неможливе проведення експериментів для перевірки той чи іншої гіпотези. Тому найбільш суттєві теоретичні досягнення в розвитку економіки спостерігались за наслідками аналізу суттєвих змін економічного стану під впливом природних подій, війн, криз. Так за наслідками аналізу процесів під час великої депресії Д.Кейнсом було визначено багато нових залежностей, які набули подальшого розвитку в роботах інших економістів [1]. Суттєвого розвитку набула виробнича функція в роботах Р.Солоу, Хикса і інших.

Зміни умов економічного розвитку під впливом науково-технічного прогресу супроводжувались відповідними змінами поглядів економістів на форму виробничою функції. Не зважаючи на те, що ґенеза моделі виробничої функції відбиває зміну поглядів на вклад кожного фактору, а також враховує де яку їх еластичність, зміна економічних процесів під впливом науково-технологічного прогресу встановлює нові закономірності та знижує адекватність існуючих моделей і потребує встановлення нових поглядів на побудову економіко-математичних моделей економічного зростання. Динаміка змін детермінант технічного прогресу ускладнює прогнозування і формування рішень щодо управління економічним розвитком держави. Сучасні погляди на побудову економіко-математичних моделей економічного зростання характеризуються збільшенням уваги до ендогенних впливів на зміну факторів[2]. Таки підходи дозволяють не тільки спостерігати за економічним розвитком, а і приймати активну участь у його формуванні за рахунок ендогенного впливу.

Разом із тим, існуючі умови розвитку формують екзогенні обмеження такого впливу. Прикладом таких обмежень можуть бути демографічні зміни в Україні, які є наслідком зменшення народжуваності починаючі з 1991 року. Аналіз демографічних змін в структурі населення за допомогою часового лагу дозволяє прогнозувати вже у найближчому майбутньому зменшення кількості населення працездатного віку [3]. В таких умовах відповідно до існуючих моделей виробничої функції забезпечення економічного зростання не можливе. В пошуках рішення проблеми на державному рівні виконується штучне утримання чисельності працівників шляхом підвищення пенсійного віку, створення умов для переходу самозайнятого населення до працівників великих підприємств, навіть за рахунок стимулювання міграції некваліфікованих працівників з інших держав в Україну.

Такі дії безумовно в короткостроковому періоді дозволять вирішити проблему, але їх наслідки потребують ретельного аналізу.

Відповідно до досліджень моделі виробничої функції, зменшення чисельності працюючих може бути компенсовано за рахунок еластичності, тобто компенсації зменшення чисельності трудових ресурсів, збільшенням капітальних інвестицій. Але гранична норма заміщення не дозволяє вільно користуватися цією властивістю.

Якісно інших шлях – це вплив на фактор науково-технологічного прогресу. Проведені дослідження дозволяють зробити висновки про високу ефективність саме цього шляху[3,4]. На цьому шляху необхідно формувати ендогенний вплив на забезпечення економічного зростання за рахунок стимулювання впровадження нових технологій, матеріалізованих у високотехнологічному обладнанні. Суттєвим резервом є розвиток стимулювання інтелектуальної праці і комерціалізації наукових досліджень.

Такий шлях розвитку буде сприяти не тільки економічному зростанню, тобто збільшенню ВВП, а і підвищувати інтелектуальний рівень населення, що буде сприяти також культурному його розвитку и підвищенню добробуту населення України.
Література:

1. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 736с.

2.Моделі ендогенного зростання економіки України / За ред.. д-ра екон. Наук М.І.Скрипниченко. – К.: Ін-т екон. Та прогнозув., 2007. – 576с.

3.Корольков В.В. Особливості врахування фактора технічного прогресу у виробничій функції / В.В.Корольков // Економіка і прогнозування. – 2009. - №2. – с.98.

4.Харазішвілі Ю., Денисюк В. Теоретико-методологічні підходи до визначення внеску науково-технічного прогресу в моделі економічного зростання // Банківська справа. – 2010. - №6. – с.6.

АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ СВІТОВОГО ВВП ТА ПОТРЕБ У КОСМІЧНИХ ПОСЛУГАХ

Корсун О.В., студентка гр. УС-81

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, olyakorsun@meta.ua
В умовах глобалізації для розвитку економік все більшого значення набуває інформація геопланетарного масштабу, космічного моніторингу. Зазначене надає змогу вивчити кліматичні зміни, виявити та оцінити можливі шкідливі наслідки природних та техногенних катастроф тощо. Забезпечити надання такої інформації можуть космічні агентства, проте розвиток цієї галузі потребує значних витрат. Постає наукова проблематика, яка полягає у доведенні наявності взаємозалежності між темпами зростання добробуту населення світу та попиту на надання «космічних послуг». Пропонуємо використовувати такий узагальнюючий макроекономічний показник як ВВП на душу населення.

Нами висунуто гіпотезу, що має бути певна лінійна залежність показника «Загальносвітовий обсяг ВВП на душу населення» по відношенню до кількості пусків ракет-носіїв (РН). Для її обґрунтування використовуємо динаміку значень цих показників за період 1991-2009 рр. Такий період дозволяє здійснити репрезентативний аналіз, у результаті якого зможемо отримати об’єктивні результати дослідження.

Для можливості співставлення даних показників розрахували їх прирости відносно до попереднього року. Для переходу до порівняльних шкал застосуємо метод нормалізації, що полягає у діленні показників по рокам на максимальне серед них значення (1).

, (1)

де Li,norm – нормалізоване значення показника за і-тий рік, Li – значення показника за і-тий рік, Lmax максимальне значення показника. Вихідні дані та отримані результати розрахунків наведено в табл. 1.


Таблиця 1. Нормалізовані значення приростів обсягів ВВП на душу населення та кількості пусків РН

Рік

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

ВВП на душу нас., тис. дол. США

4,36

4,56

4,54

4,79

5,22

5,26

5,17

5,07

5,18

Кількість пусків РН, од.

94

97

83

93

80

77

89

82

79

Темпи зростання ВВП на душу нас.

0,54

0,12

0,59

0,84

0,22

0,02

0,00

0,34

0,31

Темпи зростання пусків РН

0,94

0,89

0,95

0,98

0,90

0,88

0,88

0,92

0,91

Продовження таблиці

Рік

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

ВВП на душу нас., тис. дол. США

5,17

5,31

5,90

6,57

7,02

7,54

8,30

8,98

9,19

Кількість пусків РН, од.

59

65

63

54

55

66

68

69

78

Темпи зростання ВВП на душу нас.

0,00

0,38

0,99

1,00

0,69

0,73

0,91

0,79

0,35

Темпи зростання пусків РН

0,88

0,92

1,00

1,00

0,96

0,97

0,99

0,97

0,92

Знайти кореляційну залежність між обсягом світового ВВП на душу населення та кількістю пусків РН, розрахували коефіцієнт кореляції, що дорівнює 0,999. Таке значення цього коефіцієнта свідчить про наявність досить сильного зв’язку (майже лінійної залежності) між даними показниками. Тобто висунута нами гіпотеза щодо взаємозалежності цих двох показників підтвердилася. Зі збільшенням обсягів загальносвітового обсягу ВВП на душу населення покращується економічне становище країн, тобто зростає потреба у космічних послугах, а саме у запусках РН, що забезпечили б появу удосконалених GPS-навігацій, нових систем телекомунікаційного зв’язку та потреб у дослідженні космічного простору, полегшили б керування природними ресурсами, тобто допомогли б вирішенню економічних та соціальних проблем.

Незважаючи на велику кількість факторів, що в різній мірі впливають на кількість пусків ракет-носіїв, було досліджено один з тих, вплив яких є суттєвішим, а саме обсяг загальносвітового ВВП на душу населення. Зважаючи на розрахунки виявлено такий взаємозв’язок, тому констатуємо, що диференціальний підхід до динамічного аналізу доводить залежність, що відображає значний вплив росту загальносвітового обсягу ВВП на душу населення на попит на космічні послуги.

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   144



  • АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ СВІТОВОГО ВВП ТА ПОТРЕБ У КОСМІЧНИХ ПОСЛУГАХ