Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЧЕРЕЗ РЕФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЧЕРЕЗ РЕФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




Сторінка101/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   97   98   99   100   101   102   103   104   ...   144

ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЧЕРЕЗ РЕФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Охріменко О.О., к.е.н., доцент НТУУ «КПІ», goth12@mail.ru
Конкурентоспроможність національної економіки залежить від багатьох факторів: наявність ресурсного та природно-кліматичного потенціалу, кваліфікованого персоналу, спроможність виробляти інноваційну продукцію тощо. Щоб обєднати зазначені складові, необхідна ефективна система менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на макро та мікрорівнях. Тут не обійтися без зваженої державної політики, яка має націлюватися на: зменшення ввезення низькоякісної, шкідливої продукції з закордону шляхом встановлення тарифних та нетарифних бар’єрів; стимулювання перепрофілювання підприємств на випуск імпортозаміщуючої продукції; зниження експортного мита для конкурентоспроможної продукції і т. п.

Згідно за даними Держкомстату за період 1999 - 2003 рр. в Україні обсяги експорту товарів дещо перевищували обсяги імпорту. У 2004 р. це перевищення зросло до 8%, а починаючи з 2005 р. обсяги імпорту товарів у вартісному вираженні зростаючими темпами почали перевищувати експорт. Так, якщо у 2005 р. таке перевищення складало 3%, то у 2007 – 20%, а в 2009 р. – майже 15 %. Слід зазначити, що переважання імпорту над експортом відбувалося на тлі несприятливих для імпортерів умов: зростання ввізного мита, валютного курсу долара та євро до гривні, зниження платоспроможного попиту.

Звичайно можна говорити про труднощі і проблеми, які супроводжують вихід підприємств на зовнішні ринки та обумовлені недосконалістю форм фінансових розрахунків, нерозвиненістю транспортної і ринкової інфраструктури, договірно-правової бази, практики регулювання митних процедур і оподаткування. Проте вимальовується й інша вагома причина – відсутність конкурентоспроможної продукції.

Конкурентоспроможна продукція – це насамперед пропозиція якісного товару із збалансованим ціноутворенням. На жаль, часто якість продукції вітчизняних товаровиробників не відповідає світовим стандартам та характеризується високим рівнем витрат на її виробництво. Розв’язання цієї проблеми можливе лише за умови вкладення капіталу та впровадження сучасних інноваційних розробок у пріоритетні галузі.

Розвиток експортного потенціалу кожної галузі опосередковано залежить від стану економіки в цілому та формується з експортоспроможних виробництв. Традиційно, експортними галузями України вважаються металургія, хімічна промисловість та машинобудування. Разом з тим в умовах світової продовольчої кризи на перші щаблі виходитиме продукція АПК.

На сьогодні існує ряд варіантів виходу на зарубіжні ринки: прямий експорт; організація виробництва у цих країнах: формування мережі дистриб’юторів для просування та поширення товарів на ринку; організація спільного підприємства з уже діючим підприємством для створення дистриб’юторського каналу; виробництво за ліцензією; організація мережі просування товару й оцінки продажу (при експорті); придбання діючого підприємства - дистриб’ютора й оптового торгівця з наявною системою просування і продажу (придбання по вертикалі) або купівля контрольного пакета акцій виробника (придбання по горизонталі). Застосування конкретного підходу вимагає точних розрахунків економічної ефективності та врахування всього переліку ризикових факторів.

Основними важелями впливу на конкурентоспроможність експорту виступають: пільгове кредитування й оподат­кування, надання державних гарантій під зовнішнє фінансуван­ня експортного виробництва і поставки продукції у кредит, стра­хування експорту від ризиків, державне сприяння проведенню вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Необхідно розширювати асортимент та поліпшувати якість експортної про­дукції, удосконалювати її товарну і географічну структуру експор­ту, використовувати прогресивні формі міжнародного торгово-еко­номічного співробітництва. Підтримка з боку держави повинна базуватися на наданні експортних гарантій, підтримці та пайовій участі у реалізації інвестиційних проектів, орієнтованих на експорт, заохочення експорту за допомогою податкових пільг, надання експортерам інформації, маркетингових і консультативних по­слуг через їх загальнонаціональну державну мережу.
Література:

1.Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2.Вівчар О. І. Основні аспекти підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств / О.І. Вівчар // Галицький економічний вісник. — 2009. — № 2. — С. 24-30.

3.Завьялов П. Проблемы международной конкурентоспособности товаропроизводителей и пути их решения / П. Завьялов // Маркетинг. – 2008. - № 10. – С. 45-49.

4.Куреда Н.М. Чермошенцев І.С. Ефективність державного менеджменту платіжного балансу України / Н.М. Куреда, І.С. Чермошенцев // Науково-виробничий журнал Держава та регіони Серія: Економіка та підприємництво 2010 р., № 3.

ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ


Павленко І.Ю.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» ,cassie8787@mail.ru


Однією з найважливіших галузей економіки на сучасному етапі становлення міжнародних економічних відносин залишається машинобудування. Продукція даної галузі відіграє дуже значущу роль у реалізації науково – технічного прогресу у всіх сферах господарства країни, забезпеченні продуктивності праці та ефективності розвитку суспільного виробництва. Саме від частки машинобудівної продукції в експортному потенціалі залежить статус країни, її місце в міжнародних економічних відносинах. Питома вага даної галузі у промисловій структурі становить 12,5% від загального обсягу виробництва продукції промисловості, у той час як у Німеччині та США цей показник становить 30 – 40 %. В розвинутих країнах світу машинобудування, як правило, визначає їх експортний потенціал і забезпечує від 32 до 40% всього експорту.

Рис.1. Темпи приросту продукції машинобудівної галузі у 2000 – 2009 рр. ( у % )

Аналізуючи машинобудівну галузь за 2000 – 2009 роки , слід зазначити , що у 2009 році відбулось суттєве зростання виробництва ( 16,1 %). Можемо стверджувати, що даний показник є набагато вищим як за середній впродовж 2000-2008 років (3,6%), так і за річні показники періоду економічного зростання (рис. 1). Позитивні зрушення спостерігалися у всіх підвидах машинобудівної промисловості: виробництві машин та устаткування (21,7%), виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування (17,1%) та у виробництві транспортних засобів та устаткування (9,6%). Промислове виробництво на підприємствах машинобудування за січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зросло на 32,9%. За січень-серпень 2010 р. кількість прибуткових підприємств галузі склала 56,0% (торік – 50,8%) [1]. Велику роль відіграє експортний потенціал галузі, так 20 - 40 % вітчизняної продукції МБК використовуються в країні, інша частина імпортуються в Росію, країнами СНД та країнами Сходу. Ситуація, що склалась у міжнародній торгівлі машинобудівною продукцією не втішна, у 2009 році обсяг продукції знизився на 40 %. Велику роль також має якість експорту. 93 % вітчизняних постачань експорту МБК надходить до колишніх країн СРСР, а це у свою чергу говорить про низький рівень міжнародної конкурентоспроможності. Дана ситуація спричинена низкою проблем, а саме:


  1. основні виробничі фонди мають високий моральний і фізичний ступінь зносу;

  2. низький рівень інноваційної активності ( так лише близько 14% підприємств провадять інноваційну діяльність);

  3. нестача нових технологій і фінансових ресурсів;

  4. проблеми на споживчому ринку, де цінують високий рівень якості продукції;

  5. погіршення стану конкурентоспроможності у зв’язку з ревальвацією національної валюти ;

  6. обмежені можливості внутрішнього ринку;

  7. невисока інвестиційна активність даної галузі тощо [2].

Незважаючи на ті проблеми, що склалися у машинобудівній галузі, вона має ряд переваг, серед яких вигідне географічне розташування, потужна гірничо – металургійна база, високий транзитний потенціал та відносно дешевий метал місцевих виробників.

Проаналізувавши стан МБК в Україні, можна зробити висновок, що Україні варто звернути увагу на досвід таких країн як Тайвань, Сінгапур, Індонезія , яким притаманний якісний перехід у розвитку машинобудування.

Та все ж на противагу цьому, Україна може досягти сталого розвитку машинобудівної галузі шляхом ведення активної державної політики, розробки такої ефективної системи, яка б дозволила не тільки використовувати успішний світовий досвід, але й застосовувати його в умовах України.

Література:

1. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua

2. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи / за заг. ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. – Ніжин : Вид-во "Аспект-Поліграф", 2007. – 308 с.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   97   98   99   100   101   102   103   104   ...   144



  • ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ