Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ І СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ АВІАБУДІВНИКІВ

МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ І СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ АВІАБУДІВНИКІВ




Сторінка104/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   100   101   102   103   104   105   106   107   ...   144

МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ І СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ АВІАБУДІВНИКІВ

Попова О.А., студентка,

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", оlgapopova15.08@gmail.com
Основними представниками авіабудування в світі є такі країни як США, Канада, Франція, Бразилія та Іспанія. Вони є найбільшими конкурентами української авіабудівної галузі, що представлена відомим АНТК ім. Антонова – державним концерном, до складу якого входять 10 підприємств. На даний момент Україна збуває свою продукцію на ринки Росії та Казахстану, оскільки ринки Європи та США вже помірно зайняті.

З урахуванням вищезазначеного, нами пропонується нова модель розвитку та збільшення конкурентоспроможності національних авіабудівників, що складається з таких елементів:



  • нове ринкове середовище;

  • вплив кризи на фінансовий стан підприємства;

  • міжнародна кооперація;

  • виробнича спеціалізація.

Охарактеризуємо кожен з елементів.

Нове ринкове середовище. Нашою ідеєю є експортування авіаційної продукції на потенційно нові ринки – ринки Азії та Африки, де дорогі американські та європейські літаки не мають великого попиту. Особливу увагу пропонується звернути на ринки Китаю, Саудівської Аравії, Лівії, Пакистану та Єгипту.

Вплив кризи на фінансовий стан підприємства. Зазначимо, що під час світової економічної кризи концерн "Авіація України" знаходиться в тяжкому становищі. Більшість нових технологічних розробок не знаходить свого застосування у реальному виробництві через нестачу фінансування, цехи на заводах простоюють, не вистачає коштів для серійного випуску літаків. Галузь фактично не розвивається.

Міжнародна кооперація. Всі літаки українського виробництва є залежними від міжнародного співробітництва, що продемонструємо на прикладі Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, яке закуповує: в Росії – окремі елементи пілотно-навігаційних систем, частини радіообладнання, гідроагрегати; Казахстані – протипожежне обладнання; в Азербайджані – елементи побутового обладнання, в Німеччині і Франції закуповуються частини електрообладнання, Швейцарії – крісла, США є постачальником систем GPS і TCAS [1]. Тобто Україні вигідно створити міжнародну кооперацію з країнами, що займаються виготовленням даних продуктів. Важливою для України є кооперація з Китаєм, оскільки китайські авіабудівники намагаються освоїти виробництво літаків різного типу та залучають до реалізації проектів спеціалістів тих країн, які володіють новітніми технологіями в галузі авіабудування. За прогнозом європейської авіаційної компанії Airbus на 2009-2029 роки, найбільший попит на авіаційні перевезення буде саме в Китаї та країнах Південно-Східної Азії [2], тому китайський ринок є досить перспективним.

Виробнича спеціалізація. Після досягнення кооперації між країнами пропонуємо також зробити подетальну спеціалізацію з цими ж країнами з метою ефективного використання ресурсів. Особливо при спеціалізації слід забезпечити логістичну систему між учасниками. Чим швидше це буде відбуватись, тим ритмічніше буде виробництво.

Результатом кооперації та спеціалізації з країнами Азії та Африки також є те, що Україна отримає необхідне фінансування для будування літаків, а обрані країни – якісні літаки за низькою ціною.

Наслідком застосування даної моделі є те, що національні авіабудівники збільшать свої виробничі потужності, українські розробки почнуть застосовуватися під час будування літаків, що дозволить раціональніше використовувати ресурси, зменшити собівартість і збільшити продуктивність виробництва, зменшаться простої в цехах. Це призведе до загального підвищення конкурентоспроможності українських авіабудівників. Після налагодження механізму експортування на запропоновані нові ринки галузь можливо вийде з кризи і стане прибутковою.

Список літератури:



  1. Державна підтримка українського експорту. Авіаційна і аерокосмічна промисловість України: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ukr/30.html

  2. Український мілітарний портал: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://mil.in.ua/novyny/ukrayina-i-kytay-maiut-namir-spilno-vyroblyaty-litaky


СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ АВІАБУДІВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ


Потапенко Т.І., УС-81, НТУУ «КПІ», tarasamapotapama@gmail.com

Авіаційна промисловість є перспективним напрямом розвитку сучасної української економіки, але, яка на сьогодні переживає не найкращі часи. Станом на 2009 рік частка літакобудування у ВВП країни склала 0,01%, частка у зовнішній торгівлі 0,28%. Нижче зображено динаміку зовнішньої торгівлі України авіаційною технікою за 2003-2009 роки [1]:



Не дивлячись на те, що наша країна володіє відносно дешевою висококваліфікованою робочою силою; унікальними передовими технологій, українська авіація залишається на невисокому рівні конкурентоспроможності. Головна причина полягає у недостатності фінансових ресурсів. В 2008 році бюджетом було виділено 590 млн грн. на авіабудівництво, і лише 500 млн грн. у 2009 році. Взагалі в Україні на заводську науку припадає всього 4,3% сумарних асигнувань в НТР з держбюджету, місцевих бюджетів та позабюджетних фондів [4].

Головною продукцією для українських підприємств є транспортні та пасажирські літаки для регіональних і середніх магістральних ліній, тому, що виробництво саме цих літаків вважається найприбутковішим. Основними конкурентами для українських заводів є виробники Канади, Росії і Бразилії. Важливою перевагою України при виведенні своїх літаків на зовнішні ринки має стати розгалужена мережа підприємств, що займаються сервісним обслуговуванням і післягарантійним ремонтом літаків. Експерти прогнозують місткість світового ринку літаків АН-148 на період до 2013 року близько 500 одиниць, потреби ринку СНД - 170. Літак має зайняти місце застарілих Як-40 і Ту-134 у сфері регіональних перевезень, які в даний час розповсюджені на авіаперевезеннях в країни СНД, а також Азії і Африки. Найбільш перспективні ринки для українських виробників літаків є країни Азії та Африки через невисокий попит на американські і європейські літаки (Саудівська Аравія, Єгипет, Лівія, ОАЕ, Пакистан, Іран) [2].

Приклади співробітництва:



  • ГК «Авіація України» і австрійська компанія Luftfahrttechnik Progektentwicklung GmbH підписали угоду про співпрацю в області авіабудування. Угода передбачає участь австрійської компанії в модернізації літаків «АН», коопераційному виробництві модернізованих літаків та сертифікації цих машин по міжнародних стандартах. Проект передбачає інвестування грошових коштів в ці програми в розмірі до 700 млн. євро на період до 2021 р.

  • Головним партнером української авіації є Росія. Важливим досягненням в співпраці країн стало створення спільного консорціуму з питань серійного виробництва АН-70, завдання якого - координація проектів з літакобудування до 2018 року. Згідно з програмою до 2018 року міністерство оборони Росії придбає 164 літака. За попередніми розрахунками, проект окупиться і стане рентабельним після реалізації більше 110 літаків. Прибуток в $3 млрд. можливий після реалізації 200 літаків. Один літак коштує приблизно $50 млн. У червні 2010 р. було вирішено питання про створення спільного авіаційного підприємства у формі ТОВ, з розподілом часток у статутному капіталі – 50% на 50%.

  • За участю спеціалістів «Антонова» в Китаї ведуться роботи по розробці та модернізації китайських транспортних літаків Y5, Y8F600, FRJ21( 80 місць) на базі літаків АН-2 та АН-12. Також перспективи співробітництва були предметом обговорення на вищому рівні керівництва обох держав після участі АН-148 в авіасалоні в Китаї [3].

Отже, стан українського авіабудування та стан МНТС у цій сфері можуть бути покращені при запровадженні серійного виробництва (за умов достатнього фінансування, наявності держзамовлення); при створенні спільних підприємств (Україна надає фахівців та технології, партнери - фінансові ресурси); при подальшому розвитку технологій, конструкторських бюро з метою досягнення інноваційного лідерства; при створенні органу управління авіапромисловістю для об’єднання сфер військової та цивільної авіації; при наданні пільг в сплаті мита та ПДВ при ввезенні на територію України матеріалів, устаткування та для збірки літаків.

  1. http://ukrstat.gov.ua/

  2. http://ukrexport.gov.ua/rus/economy/ukr/3015.html

  3. http://avialenta.if.ua/?p=1756

  4. http://transserver.net/modules/myarticles/article_storyid_153.html

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   100   101   102   103   104   105   106   107   ...   144



  • СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ АВІАБУДІВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ