Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ




Сторінка111/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   107   108   109   110   111   112   113   114   ...   144

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ


Урукова А.О., УС-92 НТУУ «КПІ», anna.urukova@gmail.com

Гірничо-металургійний комплекс України є однією з основних бюджетоформуючих та експортних галузей, яка забезпечує близько 50 відсотків валютних надходжень в Україну, задовольняє внутрішній попит на металопродукцію, а також визначає стан соціально-економічного розвитку країни.

Світова економічна криза призвела до спаду виробництва в металургійній галузі, тому проблема модернізації та реструктуризації гірничо-металургійного комплексу України є надзвичайно актуальною в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів, покликаних сприяти підвищенню конкурентоспроможності металургійної продукції на зовнішніх ринках.

Залізна руда і коксівне вугілля виступають основною сировиною для металургії. Якщо не брати до уваги Бразилію та ПАР, то кращу за Україну за якістю і витратами на видобування залізорудну базу має лише Росія, незважаючи на всі переваги українського Кривбасу. Лебединський, Михайлівський, Стойленський гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) задовольняють потреби металургійних підприємств Росії і навіть періодично експортують залізорудну сировину в Україну, наприклад Маріупольському меткомбінату ім. Ілліча. Стосовно коксівного вугілля, то також слід зазначити, що його поклади в Україні зменшуються, а видобування дедалі більше ускладнюється і дорожчає. [1]

За даними Держкомстату України загальний видобуток руди за 9 міс. 2010 р. склав 104,8 млн. т. (87,8 млн. т. за аналогічний період 2009 р.), коксівного вугілля - 13,7 млн. т. (у порівнянні з 12,8 млн. т за 9 міс. 2009 р.); виплавка чавуну становила 20,3 млн. т. ( 18,8 млн. т. за 9 міс. 2009 р.), сталі - 12,8 млн. т. (11,3 млн. т. за аналогічний період 2009 р.), прокату – 12, 7 млн. т. ( у порівнянні з 11,7 млн. т.). [2]

Незважаючи на зростання обсягів виробництва продукції металургії за основними напрямами у 2010 р., Україна має навіть надлишкові для власної металургії потужності коксохімічних заводів, більшість з яких використовує застарілі, енерговитратні технології та обладнання. Власного коксівного вугілля для завантаження всіх «коксохімів» Україні не вистачає ні кількісно, ні якісно. Тому для виробництва сталі на рівні 40 млн. тонн на рік Україні необхідно імпортувати 3,5—5,0 млн. тонн коксівного вугілля з Росії, Польщі чи інших країн, що призводить до значних витрат.

Сумарні енерговитрати на виробництво чавуну, сталі і прокату на українських меткомбінатах приблизно на 30% більші, ніж на сучасних підприємствах країн Євросоюзу, а також Індії й Китаю. Енергоємність виробництва тонни сталі на українських меткомбінатах сягає 840 кг умовного палива (у.п.), на меткомбінатах країн ЄС вона у 1,9 разу менша (450 кг у.п./т). У структурі собівартості металопрокату в Україні на витрати на паливно-енергетичні ресурси припадає 50%, тоді як у промислово розвинених країнах цей показник дорівнює 20%. Варто також зазначити, що в усьому світі металургія рухається в бік розвитку електрометалургії, якою замінюють технічно застарілі мартенівські печі, характерні для першого та другого технологічних укладів, а також орієнтується на будівництво електрометалургійних міні-заводів.

Продукція металургійного комплексу України представлена як на внутрішньому (20%), так і на зовнішньому (80%) ринках. Для порівняння у Росії це співвідношення складає приблизно 50:50, що є надзвичайно оптимальним для ефективного виробництва: росіяни не віддадуть свого внутрішнього ринку іноземним виробникам, а свій експорт, у тому числі в Україну, нарощуватимуть. Саме наявність розвиненого внутрішнього ринку металопродукції дозволяє російським меткомбінатам зазнавати менших втрат в умовах світової кризи. ніж українським [3].

Зараз найбільш доступними для України є ринки Азії й Північної Африки. Чимало країн, зокрема, В’єтнам, Іран, Ізраїль, Пакистан, ОАЕ, Катар та ін., через істотне перевищення попиту над внутрішніми пропозиціями практично повністю скасували імпортні мита на всю сталеву продукцію., чого не можна сказати про США, Канаду та ЄС, які лобіюють входження на внутрішні ринки іноземних виробників металу за рахунок вживання антидемпінгових заходів. У регіонах, відкритих для українського виробника, триває реалізація більшості інфраструктурних проектів, тому попит на металопродукцію знижується меншими темпами, ніж в інших частинах світу. Крім того, передільна металургія розвинених країн активно споживає напівфабрикати, тому більшість їх видів не попадають під обмеження, через що вітчизняні металургійні підприємства можуть вільно їх експортувати. Саме напівфабрикати є сильними позиціями української металургії, до яких можна додати лише товстолистові прокатні стани (25% експорту).

Виходячи з усього цього передбачається, що основним напрямком розвитку українських металургійних компаній на найближчі роки має стати підвищення ефективності виробництва - зниження витрат, енерго- та ресурсозбереження, модернізація. Лише за рахунок цих змін виробники гірничо-металургійного комплексу зможуть підтримати конкурентоспроможність на зовнішніх ринках і забезпечити собі досить високу маржу навіть за умови випуску і продажів сталевої продукції з відносно невеликою доданою вартістю [4].

1. Мазур В. Металургія України: стан, конкурентоспроможність, перспективи. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.experts.in.ua.

2. Державний комітет статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.

3. Тарнавський В. Перспективи російського та українського експорту сталі. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusmet.ru.

4. Молдован О.О. Металургійний комплекс України в умовах кризи: причини падіння та напрямки покращення ситуації. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.old.niss.gov.ua.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   107   108   109   110   111   112   113   114   ...   144