Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



ІМПОРТ НАФТИ В УКРАЇНУ. ВИБІР ВЕКТОРУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АСПЕКТУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

ІМПОРТ НАФТИ В УКРАЇНУ. ВИБІР ВЕКТОРУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АСПЕКТУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ




Сторінка112/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   108   109   110   111   112   113   114   115   ...   144

ІМПОРТ НАФТИ В УКРАЇНУ. ВИБІР ВЕКТОРУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АСПЕКТУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Фіголь Л. О., керівник: Пасенченко Ю. А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

lomegif1@gmail.com
Нафтовий сектор паливно-енергетичного комплексу України був і залишається однією з найважливіших ланок економіки держави. Для успішного його функціонування і розвитку необхідно визначити основні напрями та пріоритети подальшої діяльності, зокрема довгострокову стратегію розвитку галузі, що включає в себе прогнозування розподілу наявних та оптимального використання придбаних ресурсів. Саме тому проблема моделювання імпорту нафти в Україну на сьогоднішній день постає досить гостро.

Наразі система імпорту цього енергоресурсу в Україну побудована таким чином, що приблизно 60% необхідної для споживання державою сировини (а це близько 8501458 тонн на рік) закуповується в Росії. Інші джерела постачання продукту з-за кордону (Ірак, Казахстан, Азербайджан) або досить незначні, аби суттєво поліпшити ситуацію, або не рентабельні з суто фінансової точки зору. Враховуючи такі показники, можна судити про значний рівень енергетичної залежності держави, тому, зважаючи на економічні та політичні реалії, на найближчі 5-10 років максимально вигідним та мінімально затратним для України буде реформування системи імпорту нафти загалом. (4).

Отже, нехай до числа країн-імпортерів нафти в Україну входять :

Австрія, Білорусь, Болгарія, Великобританія, Естонія, Ірак, Іран, Італія, Казахстан, Китай, Кувейт, Литва, Німеччина, Норвегія, Об’єднані Арабські Емірати, Росія, Саудівська Аравія, Сирія, Туркменістан.

Застосуємо один з різновидів задач лінійного програмування, а саме – транспортну задачу для моделювання імпорту нафти з метою мінімізації цільової функції – витрат на закупівлю. (1)

У нашому випадку, враховуючи всі вихідні дані та специфіку задачі, маємо таку модель:



;

; ;

,

де  – матриця цін перевезень нафти з 19 вищевказаних країн до України (дол. США);



 - шукані об’єми перевезень (тонни);

 - вектор обсягів експорту нафти вищенаведених країн (тонни);

 - рядок обсягів споживання нафти в Україні (тонни);

m, n – кількість пунктів відправлення (в даному випадку 19 країн-експортерів) та пунктів призначення (Україна, тобто 1) відповідно. (2)

В процесі дослідження проводитимо наступні дії: зменшуватимемо відсоток теоретичної закупівлі з наявних 60% до 10% з кроком у 10%, а також змінюватимемо склад країн – постачальників.

В результаті за різних комбінацій об’ємів закупівлі та країн – продавців, застосовуючи для розв’язання програму Microsoft Exсel, а саме модуль «Поиск решения», приходимо до висновку: оптимальними варіантами структури імпорту нафти в Україну можна вважати такі, до яких у якості імпортерів входять Білорусія, Болгарія при мінімальному рівні закупівель 10% у відношенні 89% та 11% відповідно та Саудівська Аравія, Росія, Білорусія, Болгарія при всіх інших рівнях закупівель з варіативними показниками відсоткового співвідношення.

Таким чином можна сформулювати висновки:

- проведено стислий огляд сучасної структури ринку нафти в державі;

- шляхом застосування елементарних засобів математичного моделювання зроблено спробу вирішити задачу оптимізації імпортування нафти в Україну;

- отримано результат, що задовольняє критеріям оптимуму та дозволяє відшукати альтернативні методи вирішення проблеми паливної залежності нашої країни.

Література:

1. Карманов В.Г. «Математичне програмування» - М.; Наука, 1986р.;

2. Іванов Ю.П., Лотов А.В. «Математичні моделі в економіці» - М.; Наука, 1979р.;


ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ


Харчук М. В., студентка групи УС – 81, НТУУ «КПІ», marina_33@ukr.net
Металургія займає одне із провідних місць серед галузей економіки України. Найбільший обсяг надходжень до держави від експорту надходить саме від продажу металопродукції: частка експорту чорних металів та виробів з них за січень – вересень 2010 року становила 33,37% від загального обсягу і склала 12098586,7 тис. дол. США, що на 1,9 п.п. і на 3451560,1 тис. дол. США більше, ніж за аналогічний період минулого року [1].

Фінансова криза 2008 року спричинила різкий спад світового попиту на металопродукцію, відбулося скорочення зовнішніх ринків збуту і українські виробники втратили свої конкурентні позиції. Країни-споживачі в умовах складної економічної ситуації почали особливо ретельно добирати імпортерів металу, надаючи перевагу не менш якісній, але більш дешевій продукції таких світових виробників сталі, як Китай, Південна Корея, США, Росія, Бразилія, Індія та ін. Така ситуація негативно вплинула на обсяги виробництва металу українськими підприємствами. Згідно даних World Steel Association (WSA), у липні 2010 року Україна скоротила виробництво сталі на 9,6% порівняно з аналогічним періодом 2009 року і посіла дев’яте місце серед 66 країн – основних виробників сталі [2]. А за даними Всесвітнього економічного форуму, у рейтингу глобальної конкурентоспроможності у 2010 – 2011 рр. Україна посіла 89 місце серед 139 країн. У порівнянні з минулим роком вона втратила 7 позицій, хоча ще у 2007 році займала 72 місце [3]. Тому можна зробити висновок, що вітчизняним підприємствам необхідно пришвидшеними темпами підтягуватися до світового рівня якості продукції.

Проблема випуску конкурентоспроможної продукції на внутрішньому ринку України і продаж її за кордон неможлива без забезпечення відповідної якості і мінімізації витрат на виробництво. Тому основними актуальними питаннями розвитку металургійної промисловості України можна зазначити наступні:

1. Надмірна енергозатратність даної галузі вимагає реалізації програм зі значного скорочення використання усіх енергетичних ресурсів. Також висока вартість енергоносіїв і недостатня кількість гідроресурсів у окремих регіонах стримують подальший розвиток металургії і збільшують собівартість продукції. Тому необхідно модернізувати дану галузь, зокрема за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій, часткової територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови промисловості.

2. Майже на усіх підприємствах чорної металургії спостерігається технологічна відсталість виробництва продукції порівняно з розвиненими країнами, що виникає через оснащення підприємств старим, майже зношеним обладнанням, а також має місце експлуатація заводів понад нормативні терміни. Дана проблема потребує впровадження найновіших досягнень НТП у виробництві чорних металів, пошуку нових оригінальних способів їх виплавки.

3. Підприємства при сучасній технології виготовлення металів сильно забруднюють навколишнє середовище, тому ця проблема має бути вирішена за рахунок технологічного переобладнання промислових підприємств і спорудження ефективних очисних споруд. В Україні лише компанія «Метінвест» у 2008 році долучилася до ініціативи WSA щодо глобального секторального підходу – проекту, що передбачає вираховування індексу вуглецевої інтенсивності – обсягу викидів парникових газів на виробництво тонни сталі. Це дасть змогу спрогнозувати динаміку викидів парникових газів від сталеливарної промисловості до 2050 року, а також визначити пріоритетні заходи й технології, які сприятимуть зниженню рівня цих викидів [4].

Вирішення зазначених проблем, що призводять до «виштовхування» українських підприємств з ринку, необхідно здійснювати через систематичне вивчення потреб, як внутрішнього, так і зовнішнього ринків збуту, налагодження нових та покращення вже існуючих зв’язків з країнами-імпортерами продукції, а також з вітчизняними підприємствами-споживачами металу – з метою недопущення збільшення імпорту тих видів продукції, яку наші підприємства спроможні виготовити самостійно. Велике значення має кваліфікована розробка бізнес-планів задля розширення виробництва того асортименту продукції, що мав би гарантований збут.

Таким чином, інтеграція України у світовий економічний простір, впровадження досягнень НТП, аналіз перспектив та запровадження інновацій є важливими чинниками підвищення конкурентоспроможності національних виробників чорної металургії на міжнародному ринку.

1. Товарна структура зовнішньої торгівлі України. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

2. World Steel Association. July 2010 Crude Steel Production. [Electronic resource] – Mode of access: http://www.worldsteel.org/?action=newsdetail&id=305.

3. World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2010 – 2011. [Electronic resource] – Mode of access: http://www.weforum.org/en/initiatives/gcp/Global Competitiveness Report/index.htm.

4. Метінвест. [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://www.metinvestholding.com/ua/csr/global/wsa/.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   108   109   110   111   112   113   114   115   ...   144



  • ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ