Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОЇ КАТАСТРОФИ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОЇ КАТАСТРОФИ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ




Сторінка13/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   144

ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОЇ КАТАСТРОФИ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Ломага О. В., студентка,

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, oksanalomaga@gmail.com
Техногенні катастрофи, незважаючи на підвищену увагу до безпеки використання технологій, являються невід’ємним явищем сучасного світу. Оцінка впливу їх наслідків на якість життя, функціонування соціально-економічних систем є важливою складовою у забезпеченні стабільності розвитку кожної адміністративно-територіальної одиниці та країни в цілому.

З метою підвищення рівня наукових досліджень, що проводяться в Європі та стимулювання усіх форм співробітництва була розроблена 7 Рамкова Програма, яка діятиме з 2007 по 2013 рік.

В рамках 7 РП на діяльність Euratom виділяється 2 751 млн. євро на п’ять років (2007 – 2011), метою якого є сприяння розбудові спільного європейського простору в галузі ядерної енергетики, підтримання вільного обміну ідеями, знаннями та науковцями, а також спрямування зусиль на досягнення безпеки ядерної енергетики, її надійності для навколишнього середовища та ефективності щодо витрат [1].

У зв’язку з цим, задачею даного дослідження є аналіз даних у період до і після аварії та визначення закономірностей, на основі яких можливе прийняття ефективних управлінських рішень стосовно мінімізації наслідків техногенних катастроф та визначення подальшого напряму розвитку підприємницької діяльності у тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці.

У запропонованому підході до оцінки впливу техногенної катастрофи пропонується обробляти вибірку статистичних даних за три календарних роки (рік до та після катастрофи). Нами для апробації методики обрано аварію на ЧАЕС. У дослідженні були проаналізовані дані п’яти показників, які найбільш корелюють між собою, за період з 1985 по 1987 роки [2]. За результатами отриманих даних сформовано таблицю, яка демонструє граничні (найменші та найбільші) відхилення значень показників темпу зростання валової продукції сільського господарства, капітальних вкладень, обсягу реалізації побутових послуг, приросту населення та показників будівельно-монтажних робіт.

Аналізуючи результати дослідження, приведемо наступні висновки.

1. Значення показника валової продукції сільського господарства у 1987 р. набуло найбільшого темпу приросту переважно в східних областях, які найменше постраждали від аварії на ЧАЕС (виключення становить Черкаська область, що потребує додаткового дослідження), у той час як у західних областях цей показник виявився меншим.

2. У 1987 р. прослідковується тенденція зростання показника капітальних вкладень у центральні області країни, у той час як західні, східні та АР Крим демонструють зниження значення даного індикатора. Порівняно з 1986 р., відбулося зменшення капітальних вкладень у Житомирську та Хмельницьку області, які показали дещо вищі показники у попередньому році, що зумовлено необхідністю відновлення та створення нової інфраструктури економік регіонів.

3. Області, які найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції, демонстрували найменші показники обсягу реалізації побутових послуг у 1986 р., окрім Рівненської та Черкаської областей, в яких цей показник являвся одним з найвищих по Україні. У 1987 р. Рівненська та Черкаська області зберегли попередні позиції, також відбулося зростання у найбільш постраждалих областях. Дещо менший обсяг реалізації побутових послуг демонструють східні області та АР Крим.

4. Індикатор приросту населення залишається стабільно низькими в Черкаській, Полтавській, Чернігівській та Сумській областях як у 1986 р., так і у 1987 р. У цей період у м. Києві, Рівненській та Волинській областях відбувається зростання. Прослідковується зниження у тих областях, які значно постраждали від аварії, окрім Києва та Рівненської області, а у Житомирській області цей показник близький до середнього значення по Україні.

5. Показник будівельно-монтажних робіт у 1986 та 1987 рр. являється найменшим у Рівненській, Дніпропетровській, Харківській, Луганській областях та АР Крим, в той час як Київська, Кіровоградська, Миколаївська та Чернівецька демонструють зростання. Прослідковується зростання показника у 1987 р. в Житомирській області, яка значно постраждала від аварії.

Зміна показників відбувається досить хаотично, тому складно визначити певну закономірність. Ми бачимо, що незважаючи на близькість до джерела аварії, прикордонні області менше постраждали від аварії, що можна пояснити економічними зв’язками з сусідніми країнами. Отже техногенні катастрофи у короткостроковій перспективі значного впливу на адміністративно-територіальні одиниці не мають (висновок здійснено на підставі моделювання офіційних даних).

Література:

1. European Commission: CORDIS: FP7[Електронний ресурс].-Режим доступу: ttp://cordis.europa.eu/fp7/home_en.html

2. Народное хозяйство Украинской ССР. Статистический ежегодник. – К., 1988

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ В РАМКАХ СВІТОВОГО ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Лузан І.В., irinka_402@mail.ru к.е.н. Гук О.В. olgaguk@ukr.net

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Проблема інноваційної відсталості для України є актуальною вже багато років, але останнім часом будь-яких позитивних змін у сфері розвитку цієї галузі та її виходу з кризової ситуації не спостерігається. Впровадження інноваційних проектів - це крок в економіку XXI сторіччя. Найближчим часом саме вони будуть визначати конкурентоспроможність національної економіки, яка не має альтернативи інноваційному розвитку. Існуюча економічна база України, яка спирається на товарно-сировинний експорт і має високотехнологічні сегменти промисловості, без інновацій ризикує уже через 5-7 років стати аутсайдером на зовнішніх ринках.

За цих умов найважливішими факторами, що забезпечують підвищення промислового виробництва, є швидка реалізація у виробництві новітніх досягнень науково-технічного прогресу, підвищення конкурентоспроможності продукції та постійне вдосконалення системи управління виробництвом, що забезпечує оптимальне використання матеріальних, виробничих і людських ресурсів.

Обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2009 році склав 45,8 млрд. грн., або 5,9% від загального обсягу реалізованої промислової продукції. Найбільший обсяг реалізованої інноваційної продукції припадає на галузь машинобудування – 17,8 млрд. грн., що складає 16,8% від загального обсягу реалізованої промислової продукції, целюлозно-паперове виробництво та видавничу діяльність – 15,1 млрд. грн. (10,9%), металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 16,3 млрд. грн. (8,4%).

Обсяг витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт організацій у січні-вересні 2010 р. становив 5990,7 млн. грн., тобто збільшився на 4,5% (з урахуванням індексу інфляції) у порівнянні з відповідним періодом 2009 р. При чому витрати на оплату праці зросли на 3162,1 млн. грн. (1,8%), капітальні витрати зменшилися на 71,9 млн. грн. (22,2%). Обсяг фінансування витрат за рахунок державного бюджету зменшився на 2,2%.

Питома вага загального обсягу фінансування витрат у ВВП станом на 30 вересня 2010 р. становила 0,84% (0,86% за аналогічний період 2009 року), у т.ч. коштів державного бюджету – 0,41%. Для порівняння, обсяг фінансування витрат на наукові дослідження та розробки у таких державах, як Швеція, Ізраїль, Фінляндія, Японія, США, Корея, Австрія, Німеччина становить від 2,5% до 4,0% ВВП.

Якщо розглянути рівень розвитку науки у країні за допомогою показника витрат на душу населення у доларах США за купівельною спроможністю у 2009 році, то, до першої п’ятірки за рівнем науково-технічних витрат входять країни з вагомим науково-технічним потенціалом: Швеція (1350,8 дол.), Люксембург (1331,8 дол.), Ізраїль (1257,7 дол.), США (1220,8 дол.), Фінляндія (1195,2 дол.), Японія ( 1086,3 дол.), Китай (71,9 дол.). За розрахунками науковців значення цього показника для України у 2009 р. дорівнювало 64,5 дол., за рахунок чого Україна посіла 43 місце.

Як наслідок, рівень використання інновацій в Україні є вкрай незадовільним. Про це свідчать, зокрема, результати аналізу статистичних даних Держкомстату України й ООН, виконаного фахівцями Інституту прогнозування НАН України. У 2009 році Україна має низький рівень конкурентоспроможності машинно-технічної та іншої наукомісткої продукції (тільки в 1,8 % створених зразків їхній технічний рівень перевищує світовий); незначні розміри експортного потенціалу (експорт продукції, що припадає на душу населення в Україні, становить 0,2-0,3 тис. дол. США, у той час як у розвинених країнах — 2,0-5,6 тис. дол.); низький рівень «інтелектуалізації» експорту (у структурі експорту України більш ніж 80 % становлять сировина і напівфабрикати).

Зокрема, за рівнем глобальної конкурентоспроможності, представленим Світовим економічним форумом, у 2009-2010 роках Україна займає 82 місце з 133, за рівнем розвитку інновацій – 62 з 133.

Як відомо, основним чинником, який робить Україну неконкурентоспроможною сьогодні, є сповільнення темпів інноваційної діяльності. На думку українських вчених, пояснюється це тенденцією до уповільнення інноваційних процесів без належної фінансової підтримки з боку інвесторів внаслідок використання науково-технологічних розробок минулих років.

Найбільш доступним альтернативним джерелом формування інвестиційних ресурсів в інноваційній діяльності можуть стати венчурні фонди. В 2009 році в Україні зареєстровано 636 венчурних фондів, які створені за рахунок іноземного капіталу і займаються фінансуванням здебільшого традиційних проектів або невеликих продуктових інновацій. Високий ступінь ризику та незабезпеченість активів зумовлює відсутність стимулів у інвесторів вкладати кошти в інноваційні проекти. Для ефективного використання науково-технологічного й інтелектуального потенціалу України за рахунок розвитку венчурного підприємництва доцільно змінити законодавчу базу у сфері венчурного фінансування, запровадити податкові стимули з боку держави, сприяти появі додаткових гарантій для інвесторів щодо забезпеченості власних активів, сформувати ефективну венчурну інноваційну інфраструктуру (наприклад, за рахунок створення Центрального венчурного фонду, функцією якого буде здійснення прямого надання капіталу венчурним фондам).

Україна має значний інноваційний потенціал, про що свідчить популярність розробок українських вчених за кордоном. Але не зважаючи на це, спостерігається тенденція зниження темпів інноваційної діяльності, що вимагає вживання термінових заходів щодо активізації інвестиційної діяльності, та необхідність державної підтримки фінансової політики у ви­робничій сфері, її спрямування у напрямку стратегічних струк­турних пріоритетів на формування сучасних чинників конку­рентоспроможності національної економіки.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   144



  • ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ В РАМКАХ СВІТОВОГО ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ