Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка137/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   144

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ


Рокало Я.Б., студентка, гр. УС-92

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», OlaKoriK@yandex.ru


Фондовий ринок є складовою частиною фінансового ринку України, а також головним індикатором, відповідно до якого можна робити висновки про економічний стан країни, благополуччя її громадян і темпи ділової активності в країні. Вивчення тенденцій фондових ринків завжди викликало підвищений інтерес серед аналітиків, тому що відомі випадки, коли саме поведінка фондового ринку визначала тенденції розвитку економіки в цілому. Далі буде проведено аналіз фондового ринку України. В Україні є 11 фондових бірж. Основна торгівля сконцентрована на Першій Фондовій Торгівельній Системі (ПФТС) - близько 90% всіх торгів на організованому ринку, тобто фондова біржа ПФТС є найбільшим організатором торгівлі на ринку цінних паперів Україні з моменту початку свого функціонування в 1997 році.

Основні події фондового ринку України у 2010 році

Українські фондові майданчики завершили 2010 новим піврічним максимумом: індекс акцій «Української біржі» (УБ) виріс на 0,54% - до 2443,7 пунктів при обсязі торгів в 53,3 млн грн, індекс ПФТС підвищився на 0,57% - до 975,08 пунктів при обсязі торгів в 936 800 000 грн. У цілому за рік українські фондові індекси зросли більш ніж на дві третини: зростання індикатора «Української біржі» склало 67,9%, а ПФТС - 70,2%. У 2010 році найбільше зростання показали акції Північного гірничо-збагачувального комбінату (УБ 270,4%; ПФТС 253,9%), «Укрнафти» (УБ 253,3%; ПФТС 253,4%) і Стаханівського вагонобудівного заводу (УБ 229,21%; ПФТС 274,7%). Найгірші показники зміни вартості в 2010 році продемонстрували акції Сумського НВО ім.Фрунзе (УБ «мінус» 73,96%), Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча (УБ «мінус» 60,6%; ПФТС «мінус» 61 , 1%) а також Маріупольського заводу «Тяжмаш» (УБ «мінус» 56%; ПФТС «мінус» 59,2%).



Тенденції фондового ринку України

Позитивні тенденції. Українським біржам вдалося показати відмінну динаміку у 2010 році, трохи не дотягнувши до 100% зростання в 2009 році. За весь 2010 рік зростання індексів фондових майданчиків досягло майже 70%. Крім цього за останні 5 років обсяги торгів на організованому фондовому ринку збільшилися більш ніж у два рази і становлять 4.2% від ВВП. А 20 грудня 2010 була зафіксована найбільша торговельна активність з моменту створення Української біржі. Нарешті у 2010 році суверенні єврооблігації України, а також євробонди багатьох українських компаній змогли успішно вийти на фондовий ринок. В листопаді відбулося розміщення гарантованих урядом єврооблігацій на суму 568 млн. доларів державним агентством, відповідальним за підготовку до Євро-2012.

Негативні тенденції. Протягом останніх декількох років фондовий ринок України постійно зростає, але все ще залишається невеликим за своїми розмірами і неефективним з точки зору виконання властивих йому функцій. Також іноземні інвестори ще не повернулися на український ринок, принаймні, в масштабі докризових часів. Індексу ПФТС до рівня 2007 року залишилося "всього" 33%, індексу капіталізації - 77%. Капіталізація в Україні становить лише 16% від капіталізації, наприклад, Польщі. Важливо зауважити, що всі торгові папери - плід приватизаційних процесів. Нових ліквідних інструментів в країні так і не з'явилося. І на жаль жодного ринкового розміщення всередині країни через IPO за всю історію існування ринку так і не відбулося.

Цілі фондового ринку України

Програма мінімум: побудувати ефективну інфраструктуру ринку українських цінних паперів.
Програма максимум: вивести український фінансовий ринок на європейський рівень.

Основні напрями розвитку фондового ринку: посилення конкурентоспроможності, удосконалення системи регулювання ринку цінних паперів, розвиток корпоративного управління, розвиток інститутів спільного інвестування, розвиток Національної депозитарної системи, підготовка фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління, збільшення ліквідності ринку, перешкоджання створенню невеликих за розмірами бірж

1.Офіційний сайт публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБАНК»: [Електронний ресурс]. – Основные события фондового рынка Украины – Режим доступу: http://www.privatbank.ua/info/index1.stm?fileName=4_6_1_4_2r.html

2. Офіційний сайт журналу Берг — щотижневого інтернет-журналу про фінанси, управління активами та методи аналізу та прогнозу фінансових ринків: [Електронний ресурс]. - ПФТС (Первая Фондовая Торговая Система) – Режим доступу: http://berg.com.ua/stock-markets/pfts/

3. Офіційний сайт ПФТС: [Електронний ресурс]. - Фондова біржа ПФТС – Режим доступу: http://www.pfts.com/

4. Корпоративний сайт ВАТ "Фінансово-аналітична група "Про-консалтинг": [Електронний ресурс]. - Основные индексы фондового рынка Украины за 2010 г. выросли почти на 70% - Режим доступу: http://www.pro-consulting.com.ua/news/2011/01/10/osnovnye_indeksy_fon_35974.html

РЕФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЖИМУ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО


Рублюк В. Р.

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”,

manutd@e-mail.ua
Сучасною економічною наукою глобалізація трактується як процес інтеграції світової економіки, взаємозв'язки і взаємодія економічних систем у масштабах держав і регіонів, переплетіння їх господарського життя . Процес державотворення в Україні збігається з її поступовим входженням до світового співтовариства і пошуками місця в сучасному світі, розвиток якого все більше детермінують чинники глобалізації.

Поки вибір напряму ефективного розвитку зовнішньоекономічних зв'язків обмежений двома альтернативами: будувати зовнішньоекономічні зв'язки на основі поетапного вбудовування національного відтворювального комплексу в інтернаціональні відтворювальні системи іноземних держав, а потім поетапно просуватися до кожної з них або самостійно створювати інтернаціоналізовані відтворювальні системи, розширюючи тим самим економічні границі держави й одержуючи можливість самостійного формування стратегії розвитку[1].

Для України, з урахуванням обмеженості ресурсів для розвитку власного фінансового режиму і гострої потреби в цьому, другий варіант кращий. Основа для його реалізації - транснаціоналізовані структури, яким повинні бути делеговані повноваження представляти національні інтереси в глобальному просторі.

Україна як цілісна соціально-економічна система має потенційні можливості, достатні для активного входження в глобальну систему світового господарства:

- високий рівень кваліфікації кадрів поряд із низькою заробітною платою;

- наявність технологічно передових секторів, промисловості здатних до швидкого освоєння нових видів продукції;

- значний сировинний потенціал;

- наявність виробничої бази;

- вигідне географічне положення, розвинена мережа залізниць, водних і повітряних трас, трубопроводів, енергопостачання.

Для сучасної України існують шість генеральних векторів розвитку міжнародної економічної інтеграції. Серед них: ЄС, СНД, ГУАМ (в минулому, ГУУАМ), ЄЕП, ЧЕС, СОТ. Крім зазначених генеральних, Україна має численні менш масштабні домовленості, які реалізовані на мезорівні, зокрема, про співробітництво між прикордонними регіонами, тобто за територіальним критерієм, або у різноманітних економічних галузях, тобто згідно з функціональним чинником. Однак зазначені шість векторів є головними, тими, що реально формують зовнішні зв'язки України на макроекономічному рівні. Від їх реалізації сьогодні повною мірою залежить можливість ефективного розвитку української економіки.

Головний чинник економічної інтеграції як в регіональному, так і на глобальному рівнях, яким є безпосередньо економіка і тісно пов'язані з нею соціальна сфера, в нашій країні досі слабкі. Протягом періоду незалежності Україна мала періоди як спаду, так і зростання. Саме останній тренд прийнято використовувати у характеристиках сучасного становища вітчизняної економіки. Проте спостерігається тенденція погіршення статусу України у міжнародних відносинах. Крім того, спостерігаються негативні явища і у внутрішньому середовищі країни[2].

Тому одним із головних завдань держави в умовах розвитку світової глобалізації є ефективне використання переваг від повномасштабної інтеграції до світової економіки та одночасне обмеження негативних наслідків такої інтеграції. Вирішення цього завдання можливе лише за умов повноцінного дослідження особливостей та тенденцій розвитку міжнародного фінансового ринку в умовах глобалізації, дослідження та аналізу впливу глобалізаційних процесів на розвиток як національних фінансових ринків, так і на розвиток світового фінансового простору в цілому.

Виходячи з визначних глобалізацією факторів, міжнародна інтеграція України повинна бути заснована на змінах у внутрішньому фінансовому режимі для розвитку ефективних механізмів транснаціоналізації вітчизняного бізнесу. На шляху реформування фінансового режиму для України об'єктивна необхідність переходу від постачальницько-збутової до інвестиційно-виробничої моделі організації зовнішньоекономічних зв'язків. Це має стати основою практичних заходів реалізації інтеграції країни в умовах глобалізації та визначає необхідність відходу від неліберального підходу до розгляду пріоритетних шляхів та засобів забезпечення економічного розвитку.

1. Волинський Г. Про конкурентні переваги в умовах глобалізації // ЕкономікаУкраїни. - №12.- 2006р. - С.56-57.

2. Клочко В.П. Фінансова глобалізація: позитиви і негативи для перехідної економіки /В.П.Клочко //Актуал. пробл. економіки. - 2002. - № 5. - С.43-49

1   ...   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   144



  • РЕФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЖИМУ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО