Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка141/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   136   137   138   139   140   141   142   143   144

ВИКОРИСТАННЯ БОРГОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПІДПРИЄМСТВАМИ УКРАЇНИ

Тірин К. С.,

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, slayser@list.ru
Для того, щоб бути конкурентоздатними на світових ринках будь-якої продукції необхідно мати конкурентоздатну виробничу базу. Українські підприємства потребують коштів для оновлення технічного устаткування, НДДКР, впровадження інновацій, тощо. Без необхідних дій ми не зможемо в необхідній мірі задовольнити споживачів та бути гідними конкурентами.

Використання кредитів притаманне господарствам, що не мають достатнього обсягу власних фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів. Але процентні ставки за кредитами досить високі і тому набуває актуальності проблема активізації використання інших можливих інвестиційних ресурсів як шлях до стимулювання виробництва або спроби уникнути подальшого його занепаду.

У жовтні 2010 року процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця не фінансовим корпораціям, в гривнях зросли до 13.84%, в доларах США знизилися до 9.58%, в євро зросли до 10.61% [1]. Процентні ставки за кредитами, наданими протягом жовтня домашнім господарствам, в гривнях знизилися до 26.63%, в доларах США знизилися до 9.90%, в євро знизилися до 15.49% [1].

Процентні ставки за депозитами, залученими протягом жовтня від нефінансових корпорацій, в гривнях знизилися до 5.14%, в доларах США знизилися до 4.22%, в євро знизилися до 2.75% [1]. Процентні ставки за депозитами, залученими протягом жовтня від домашніх господарств, в гривнях знизилися до 12.74%, в доларах США знизилися до 7.57%, в євро знизилися до 6.10% [1].

З наведеної статистики бачимо, що залучення капіталу було б на багато вигіднішим за допомогою боргових інструментів, оскільки відсотки власникам боргових цінних паперів менші за відсотки за кредит, існує можливість диверсифікації інвесторів і тим самим можливість не залежати від однієї особи або установи(банку).
Таблиця 1 - Порівняння якісних показників кредитної та облігаційної форми залучення фінансових ресурсів

Фактор

Банківський кредит

Корпоративні облігації

Середня відсоткова ставка

21%

15%

Строк залучення

До року

Більше року

Період сплати відсотків

Щомісячно

Щоквартально

Механізм визначення відсоткової ставки

Фіксований

Існує можливість встановлення плаваючої відсоткової ставки (скорегованої на рівень інфляції, девальвації, облікової ставки)

Ліквідне забезпечення

1,5-разове перевищення розміру кредиту

Не вимагається

Розмір залучення

Не більше 25% від розміру капіталу банку (ліміт кредитування в "одні руки")

Розмір визначається лише ліквідністю облігацій

Контроль за цільовим використанням

Жорсткий

Відсутній

Формування резервів банками за активними операціями

Відповідно до класифікації позичальника, з коригуванням на розмір отриманого забезпечення

Згідно з ринковими котируваннями облігацій або відповідно до розрахункової ринкової ціни (співвідношення дисконтованої за часом відсоткової ставки облігацій та відповідної ставки KIBOR)

На сьогодні корпоративні облігації є одними з найбільш прозорих та ліквідних фінансових інструментів. Тому залишається звернути на це увагу держави. Роль державного регулювання фондового ринку полягає перш за все у створенні дієвого механізму впливу фондового ринку на розвиток реального сектору економіки.

До основних напрямків удосконалення державного впливу на систему „реальний сектор - фондовий ринок” необхідно віднести такі:

- підтримка розвитку загальних ринкових інституцій в перехідній економіці (власницьких, інвестиційних, правових);

- удосконалення функціонування інституту фондового ринку;

- удосконалення державного регулювання фондового ринку в механізмі його впливу на розвиток реального сектору економіки.

Література:

1. НБУ статичний випуск. Процентні ставки. Жовтень 2010. – 23.11.10.


ВПЛИВ ІНФЛЯЦІЇ НА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ


Черненко Н.О., канд. економ. наук, доцент кафедри міжнародної економіки

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”



Солодовник Л.М., проф., док. техн. наук, проф. кафедри економіки підприємства, Державного вищого навчального закладу «Національного гірничого університету».

chernenkonata@mail.ru

Значним чинником ринкової ситуації, особливо зараз, в умовах фінансової кризи, виступає інфляція. Вона по-різному діє на різноманітні параметри операційної діяльності підприємств, таким чином виходить, що інтегральний ефект визначити дуже складно, особливо в період високої інфляції.

Несиметричний вплив інфляції на витрати виробництва та продукцію, що випускається, призводить до того, що відрахування підприємств з бази податку на прибуток, а також кошти підприємства на придбання матеріальних ресурсів та основних засобів виробництва знецінюються в умовах інфляції за період часу між їх покупкою та моментом отримання підприємством прибутку від реалізації готової продукції [2,3].

Аналогічно, з ростом цін за період між придбанням товарів та моментом надання кредиту за ПДВ відбувається інфляційне знецінення величини дозволеного відрахування. В умовах зростання цін при відсутності систематичної переоцінки вартості оподатковуваних активів зменшується база податку на майно фізичних осіб та підприємств. Це істотно позначається на коефіцієнті зміни прибутковості населення [1].

Якщо інфляція в економіці досягає значних розмірів її не врахування може привести до істотних помилок. Так, необхідно обов'язково враховувати інфляцію за допомогою особливого методу, який дозволяє, в окремі періоди часу скоректувати розрахунки із застосуванням інфляційного коефіцієнту.

Отже, балансовий прибуток підприємства з урахуванням інфляційного коефіцієнту запишеться:

, (1)

де П – балансовий прибуток підприємства, грн.;

ВР – виторг підприємства, грн.;

3 – загальні витрати на виробництво продукції, грн.;

J – інфляційний коефіцієнт за допомогою якого враховується інфляція.

Інфляційний коефіцієнт (J) запишеться:



, (2)

Фц – коефіцієнт інфляції, який враховує зростання цін на продукцію, що випускається, запишеться:



, (3)

де Цi приріст ціни на продукцію;

Фр – коефіцієнт інфляції, що враховує зростання цін на різні ресурси (сировину, матеріали, паливо, енергію, робочу силу), запишеться:

, (4)

де Рi – середньозважений приріст цін на ресурси;

Фв – коефіцієнт інфляції національної валюти, запишеться:

, (5)

де Иi – темпи інфляції національної валюти;

Виходячи з формули (1), прибуток підприємства буде прямо пропорційним інфляційному коефіцієнту. Це своєрідний мультиплікатор, отже чим він вище, тим краще для підприємства. Якщо інфляційний коефіцієнт отриманий за формулою (2) буде більше за одиницю, це свідчить про те, що прибуток підприємства збільшиться, виключно під впливом інфляції та сприятливому поєднанню зміни ціни на ресурси, готову продукцію та темпів інфляції національної валюти. Користуючись запропонованим інфляційним коефіцієнтом підприємство зможе планувати виробництво враховуючи інфляцію, таке виробництво буде надійним, не сприйнятливим до інфляції.

Таким чином, удосконалюючи методи оцінки управлінських рішень підприємству дуже важливо так спланувати свою діяльність, щоб забезпечити беззбиткове виробництво, визначити ті умови виробництва, при яких воно не виявиться банкротом та отримає прибуток не менш, ніж у базисному періоді.


1   ...   136   137   138   139   140   141   142   143   144



  • ВПЛИВ ІНФЛЯЦІЇ НА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ