Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка17/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   144

РОЗРОБКА ЦІНОВОЇ СТРАТЕГІЇ ЗГІДНО ЗАЛЕЖНОСТІ ПОКАЗНИКІВ «ЦІНА-ЯКІСТЬ» (МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ)

Ониськів В.О. здобувач

Тернопільського національного економічного університету onyskiv_vitaliy@ukr.net
Інноваційний продукт, як товар, покликаний задовольнити суспільну потребу за допомогою перенесення своєї цінності на вироблений продукт, приймаючи участь у формуванні його споживчої вартості. Використання інноваційного продукту забезпечує зниження вартості одиниці продукції, розробленої на його основі. Тому цінність інноваційного продукту може бути виявлена тільки тоді, коли продукт, розроблений на його основі одержить визнання на споживчому ринку [3, 8].

Взаємозв’язок між економічною ефективністю діяльності підприємства та рівнем конкурентоспроможності його продукції закладено у формі мінімізації відношення сумарних витрат на придбання та використання товару до корисного ефекту, що споживач одержить від даного товару порівняно з аналогічними товарами [4, 102]. У якості корисного ефекту приймається інтегральний показник якості продукції. У сумарні витрати на придбання та використання товару включаються ціна товару, витрати на його транспортування та установку, експлуатацію, ремонт тощо [1, 13].

Зв’язок ціни та якості – це концепція, згідно якої споживачі впевнені, що високі ціни забезпечують високу якість, а низькі ціни – низьку якість товару чи послуги. Кожний зарубіжний ринок має свої характеристики залежності «ціна ­– якість». Водночас міжнародна практика сформувала типові цінові субстратегії щодо показників «ціна – якість» (див.рис.1) [2, 345].


Якість

Висока

1. Підвищеної цінності, важливості товару

2. Глибокого проникнення на ринок

3. Високих демонстративних цін

Середня

4. Доброякісного проникнення

5. Середнього рівня

6. Підвищеної ціни

Низька

7. Низької важливості

8. Показного блиску

9. Пограбування







Низька

Середня

Висока

Ціна


Рис.1. Матриця цінових субстратегії міжнародних виробників згідно співвідношення показників «ціна – якість» товару*

*Примітка: наведено автором на основі [2, 346]



Вищенаведені цінові стубстратегії у свою чергу сегментують на: стратегії цінового прориву, стратегії нейтральних цін та стратегії преміальних цін.

Суть стратегій цінового прориву (стратегії 4, 7, 8) полягає у встановленні ціни на рівні нижчому за рівень, що відповідав би економічній цінності товару.

Стратегії нейтральних цін (стратегії 1, 5, 9) – встановлення ціни, що відповідає економічній цінності товару для споживачів.

Стратегії преміальних цін (стратегії 2, 3, 6) – встановлення ціни на рівні вищому за той, що відповідав би економічній цінності товару [5, 602].

Існує також ряд методів побудови цін на нову продукцію в залежності від рівня її якості з урахуванням нормативів витрат на одиницю параметра, а саме:



  • метод питомих показників;

  • метод регресивного аналізу;

  • баловий метод.

У будь-якому випадку, під час визначення ціни на товар, варто пам’ятати, що для покупця існує верхня і нижня межа, в межах яких його сприйняття якості товару прямо залежить від ціни. Ціна, менша від нижньої межі може сприйматися надто заниженою, а вище верхньої межі – надто завищеною. Таким чином, для покупця існує визначений рівень на товари, які він розглядає як допустимі [4, 101].

Література:

1. Білобловський С. Ціноутворення як складовий елемент системи управління підприємством / С. Білобловський // Економіка, фінанси, право. – 2006. – № 9. – С.13-17.

2. Гаркавенко С.С. Маркетинг : підручник. – 5-те вид., / С.С. Гаркавенко. – К. : Лібра. – 2007. – С. – 720.

3. Данілова Л.Л., Петровська С. В. Ціноутворення та маркетингова цінова політика / [Л.Л. Данілова, С.В. Петровська] ; Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНТЕУ. – 2006. – С. – 130.

4. Корнієв В. Аналіз ціноутворюючих чинників / В. Корнієв // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №1. –С.101-105.

5. Маркетинг: підручник / [А.О. Старостіна, Н.П. Гончарова, Є.В. Крикавський та ін.] ; за ред. А.О. Старостіної. – К. : Знання, 2009. – С. – 1070.

РОЛЬ ИННОВАЦИИ В РАЗВИТИИ ЭКОНОМИКИ СТРАНЫ

Панов А.И. д.э.н. профессор, Кузнецов В.П. д.э.н. профессор, Семахин Е.А. к.э.н. доцент



ГОУ ВПО Волжский государственный инженерно-педагогический университет, keo@vgipu.nnov.ru

В широком понимании можно выделить следующие типы инноваций: научные инновации заключающиеся в формировании знаний, их анализе и длительном обсуждении; инженерные инновации ведущие к созданию реальных продуктов; инновации, относящиеся к производству; инновации на уровне продуктов; секторные инновации и универсальные инновации. Однако инновации, которые оказывают наибольшее воздействие в целом, — это универсальные инновации: электротехника, компьютеры, интернет, мобильные компьютеры, и похоже, что именно сейчас эти области начинают соответствовать данному определению. Самой сложной задачей, стоящей перед большинством инноваций, является достижение целевой цены, которая совпала бы с выгодой, получаемой покупателем. Умение создавать интеллектуальные продукты, приводящие к прорывам в технологиях и обусловленным ими доходам, называется экономикой знаний. Такую экономику развивает постиндустриальный мир, в котором наука превращается в самостоятельный производительный сектор экономики. Общая схема превращения денег в знания и знаний в деньги достаточно стандартна. Сгенерированная в некоей творческой атмосфере — в институте Академии наук, в университете или в одном из гаражей Кремниевой долины раннего периода — идея должна пройти профессиональную экспертизу. Оцениваются необходимые затраты и потенциальная прибыль, скорость оборота средств, конкуренция с другими техническими решениями, риски. При положительных результатах экспертизы в идею вкладывают деньги: проверяют общую концепцию и проводят экономический анализ с учетом спроса и требуемых ресурсов. Затем инженеры продукт разрабатывают, маркетологи выводят на рынок, и начинаются продажи новой технологии — новые знания наконец-то превращаются в деньги. Таким образом рождается формула «деньги — инновации — деньги. Этим живет уже большая часть мира, не имеющая возможности или желания зарабатывать продажей сырья или дешевой рабочей силы. И здесь на первый план выходит проблема устранения барьеров, мешающих повышению инновационной активности в российской экономике. в целом, большинство компаний уверенно ставят на первое место проблему излишней забюрократизированности. На второе место представители всех компаний, опять-таки, вне зависимости от формы собственности компании, ее отраслевой принадлежности и наличия у нее опыта инновационной деятельности, ставят проблему несовершенства законодательства и проблему общих условий жизни в стране, малопривлекательных для творческих людей и предпринимателей. Вместе с тем, заглядывая в будущее, 23% респондентов сочли «очень вероятным», что к 2020 г. инновационная компонента российской экономики существенно увеличится; еще 60% считают это просто «вероятным». В то же время затраты на НИОКР наших крупных компаний весьма скромны: в 2009 году они составили 800 миллионов долларов. Нынешняя модель в целом основана на англосаксонском образце и нацелена на поддержку так называемых гаражных инноваций, ее базовым адресатом является малый предприниматель. Как показывает практика нескольких последних лет, эта модель столкнулась именно с дефицитом адресата — тех самых малых инноваторов, которые являлись бы инициаторами проектов. Вполне вероятно, что российская модель экономики с чрезвычайно высокой концентрацией капитала, особенно в промышленности, должна быть дополнена чертами так называемой европейской, или континентальной модели поддержки инновационного развития.

Литература:

1. Белоусов Р.А. Экономическая история Росси 20 век.-М.:ИздАТ, 2003.-412с.

2. Вумек Джеймс П., Джонс Дэниел Т. Бережливое производство: Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании / пер. с англ. - 2-е изд. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 473 с

3. Погосов И.А. Потенциал современной России / Стратегический ответ на вызовы " нового века /Под общ. ред.Л.И. Абалкина. - М.: ИЭ РАН, Экзамен, 2004.

4. Ротор Майкл, Шук Джон. Учитесь видеть бизнес-процессы. Пер. с англ.-2-е изд., М.: Альпина Бизнес Букс, 2006 . -144 с.


1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   144



  • РОЛЬ ИННОВАЦИИ В РАЗВИТИИ ЭКОНОМИКИ СТРАНЫ