Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка22/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   144

FACTORS PROVIDING INNOVATIVE DIRECTION OF ENTERPRISE DEVELOPMENT

Smirnov N.S., student

National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", nikita.smirnov88@gmail.com
Modern enterprises, which operate in a complex socio-economic environment must continually create and implement various innovations, ensuring their effective implementation in a market economy.

The purpose of this study is to identify key factors affecting the innovative orientation of enterprises.

Before considering the factors that influence the innovative orientation of the enterprise, to give a definition of innovation-oriented enterprise development and innovation itself. Therefore, innovation-oriented development - is a development of a company, which is achieved through close interaction of social policy, science and industry and aims to meet social needs, quality of transformations, the introduction of new technology, advanced technology, improve the intellectual capacity of new organizational forms and management.

On the nature of innovation orientation of enterprises affected by the following factors:

1. The frequency and efficiency of the business of innovation - these options reflect the actual experience with innovation, enterprise or innovation activities. Facts of the innovations now in the past shows that there are some innovative potential of enterprises and enterprise personnel readiness for change, but does not reflect the value potential and readiness of employees to change.

2. Innovation focus of competitive strategy trading company. The main purpose of innovation in business strategy should be the creation and development of innovative capacity, implementation of which will provide sustainable competitive advantages of an entity based on the implementation of innovations. Prerequisite for the substantiation of strategic measures in the field of innovation and development of innovative potential are chosen to match common and competitive strategies. Innovation is essential component of development strategy regardless of the type (vertical or horizontal integration).

3. The potential for the development of enterprise and innovation is a fact of the enterprise innovation resource. Under the innovative resources in this case means: social potential - opportunities related to the satisfaction of needs, interests of employees through various forms and systems of remuneration, to create such conditions of work and rest providing productivity growth along with development of the individual, institutional and management capacity - features that depend on the level of general, financial, marketing management, a process of agricultural products processing, information provision, economic potential - opportunities that are associated with the use of capital enterprises, financial and human resources. One can not but mention such factors as legal - they form the legal basis of innovation for enterprise development, financial and economic - to define the exercise of innovative enterprises for processing agricultural products from the perspective of money and credit, leverage innovation development, social - the social consequences of separating the influence innovative development from the effects of other factors; Humanities - affect the degree through the innovative development of education, information - define the innovative development of enterprises through the use of information resources. [1]

Today's realities require managers and organizations of every employee awareness of the importance of innovation orientation of the enterprise. Overcoming stagnation of innovation requires new approaches and principles of strategic policy, such as: competence, commitment, information openness, complexity, regularity, creativity and initiative, interdependence, and effectiveness. [2]

Managers should understand that the innovative development of enterprise makes it more competitive against others. Key factors affecting the innovative orientation of the enterprise are: frequency and efficiency of the business innovation potential for the development of enterprise and innovation.

When resources are exhausted to expand, to ensure prosperity of the enterprise it can focus its development on new technologies and innovations.

Literature:

1. Machnik-Słomka J., Social aspects of science and technology parks foundation in traditional

regions, University of Silesia, Dept. of Social Sciences, 2002, PhD research.

2. Jan Stachowitz, Joanna Machnik-Słomka "Social capital as critical success factor for innovation

development processes in industrialised regions, case study RIS-Silesia in the Śląskie Voivodship” ERSA 2004, Porto/Portugal 25-29 August 2004

ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА СОЦІАЛЬНУ СТАБІЛЬНІСТЬ:

ЗАГАЛЬНО СВІТОВІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

Соловйов В.П., д.е.н., к.т.н., проф.

Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України; solovyov@nas.gov.ua
Соціальна стабільність у сучасному розумінні являє собою стійкий стан соціальної системи, що дозволяє їй ефективно функціонувати і розвиватися в умовах зовнішніх і внутрішніх впливів, зберігаючи свою структуру та основні якісні параметри. Механізмами, що забезпечують соціальну стабільність, є соціальні інститути держави і громадянського суспільства1.

Інтуїтивно ясно, що тільки в умовах соціальної стабільності можна досягти необхідного рівня добробуту громадян, забезпечити необхідні темпи економічного розвитку країни. На жаль, дане визначення мало що дає, у тому випадку, якщо ми хотіли б оцінити конкретний рівень соціальної стабільності в якійсь конкретної державі чи регіоні, або, хоча б, визначити відповідний рейтинг. Це пов'язано з розпливчатістю параметрів, що формують соціальну стабільність. Не дуже ясно, що таке «стійкий стан» соціальної системи, які «зовнішні і внутрішні впливи» маються на увазі, що мається на увазі під «ефективним функціонуванням і розвитком», як представити «структуру» соціальної системи, звідки можна дізнатися про вичерпність переліку її «якісних параметрів» і, тим більше, про те, що приймати за норму цих параметрів. Тому, напевно, важко покласти відповідальність за соціальну стабільність на якісь конкретні соціальні інститути держави і громадянського суспільства, а значить і визначити, які конкретні функції «механізму», що забезпечує соціальну стабільність.

На модельному рівні завдання можна було б спростити шляхом використання ідеології, так званого, робастного управління2. Ця ідеологія являє собою сукупність методів, метою яких є синтез регулятора, який забезпечував би, принаймні, прийнятну якість управління в тому випадку, якщо характеристики об'єкта управління відрізняються від розрахункових, або математична модель цього об'єкта невідома. Маються на увазі мінімаксні, порядкові і рангові процедури, які можуть бути застосовані, наприклад, для забезпечення необхідного запасу соціальної стабільності.

Однак тут є ще одна складність, пов'язана з мінливістю в часі уявлень про соціальну стабільність. В країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку, різними традиціями і різними цільовими установками, забезпечення соціальної стабільності грунтується, на різних методологічних підходах. Основа цих підходів э в роботах філософів і соціологів, які досить активно досліджували проблему соціальної стабільності в XIX-XX століттях. Представляється цікавим простежити динаміку розвитку їх уявлень про соціальну стабільності у взаємозв'язку з економічними реаліями3.

Орієнтація більшості країн світу на інноваційний розвиток економіки призвела до того, вченими мінливість технологічних і організаційних систем розглядається як важливий фактор економічного зростання. Здавалося б, що інновації повинні стати серцевиною державної політики більшості розвинених країн у плані забезпечення соціальної стабільності.

Однак, владні структури, які фактично відповідають за соціальну стабільність, продовжують розглядати її як статичний процес і не поспішають збалансувати соціальні та технологічні зміни в просторі і в часі. У результаті, одним з наростаючих протиріч між антимонопольною політикою, яка концентрує ставлення влади до ринку, і сучасною економічною теорією, яка визначає практику формування пріоритетів взаємодії господарюючих суб'єктів на галузевих ринках, є посилення впливу інноваційних факторів, які і визначають, на загальну думку, ефективність економічного розвитку.

Беручи до уваги, що в умовах інвестиційно-інноваційної моделі економічного розвитку бажано (а в деяких випадках і обов'язково) переходити на нові організаційно-фінансові механізми економічного регулювання, виникає завдання модифікації інституційної системи державного управління. У країнах, що розвиваються модифікація цієї інституційної системи відбувається як би мимоволі, слідом за досягненням країною певних економічних макропоказників. Складніше йде справа в країнах з перехідною економікою, до яких відноситься Україна і всі країни, які входили раніше до СРСР, де інституціональні системи були проблемно-орієнтовані на цілком визначену і, причому, досить єдину схему управління економікою. Тут доводиться вирішувати двоєдине завдання: обгрунтування принципів і напрямів руйнування старої і зведення на цих руїнах нової інституційної системи економічного управління4. При цьому доводиться враховувати, по-перше, опір старої системи і істотну невизначеність завдань, які повинні вирішуватися новою системою.

1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   144



  • ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА СОЦІАЛЬНУ СТАБІЛЬНІСТЬ