Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка23/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   144



ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА: СВІТОВИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ РАКУРС. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Солопченко А.А., УС-01, ФММ, Черненко Н.О.к.е.н, доцент

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, just_ns@hotmail.com
Сьогодні спостерігається тенденція збільшення частки доходів великих американських корпорацій, створеної закордоном. Це свідчить про ефективну зовнішню торгівлю та закордонне інвестування. Одночасно, США отримує значні потоки передових технологій та інвестицій з-за кордону. Більш ефективну модель розвитку економіки завдяки активним зовнішнім зв’язкам годі й шукати (до речі, використовують її не тільки США, а й Японія та країни ЄС). Успішна реалізація моделі здійснюється завдяки такому явищу як глобалізація.

Ще на початку 1990-х років частка інвестицій за рубежем в активах американських компаній перевищувала аналогічну частку в активах японських фірм більш, ніж у три рази.

Достатньо багато великих американських корпорації являють собою «глобальні підприємства» з дуже значними капіталовкладеннями закордоном. Їх прибутковість вже не залежить тільки від американської економіки. Ще наприкінці 80-х років американські фірми почали активно будувати заводи й купувати активи в закордонних країнах. До кінця 1988 р. нефінансові корпорації США майже 17% своїх активів мали за рубежем. Ця частка була вище, ніж у будь-якої іншої країни.

Американські корпорації використовували свої іноземні заводи (структурні одиниці) для поставки товарів і послуг на віддалені закордонні ринки, застосовуючи працю іноземних працівників і менше покладаючись на експорт. У деяких випадках американські корпорації робили той самий продукт на різних своїх заводах по усьому світу. Так, в 1989 р. "Моtоrоlа" мала заводи, що виготовляють електронні пошукові системи у Флориді й Куала- Лумпуре в Малайзии 2. Причому проектні й конструкторські підрозділи були на закордонному заводі. Зараз більші корпорації типу Форда розширюють свої операції в Європі. 98 % усіх комплектуючих виробів й устаткування, які Форд використовує при виробництві своїх європейських автомобілів, робляться в Європі замість того, щоб їх експортувати із США. Компанії типу Форда дійшли висновку, що вони можуть завоювати більш значну частку ринку закордоном, роблячи свої продукти там, а не експортуючи їх із США.

Заводи, які американські компанії будують у Європі, сучасні й ефективні. У силу того, що ціна праці в Європі в загальному не нижче, за аналогічний показник у США, економія на трудових витратах не є в цьому випадку пріоритетною метою для подібних іноземних інвестицій, фірми роблять ці капіталовкладення, щоб бути ближче до масштабних цільових ринків. Наприклад, верстатобудівна корпорація "Stanley Corporation" має значні виробничі потужності по виготовленню лісопильного устаткування в Англії, де вона виготовляє всю свою продукцію цього типу, включаючи й ту, яку вона продає в США. Stanley побудувала свій завод за океаном, тому що вважала європейський ринок для своїх продажів більш значущим, ніж американський.1 Фірми США стверджують, що основною причиною глобалізації їх операцій є збільшення продажів продукції за рубежем і тим самим підвищення загальної суми прибутків. Якщо їм вдається збільшити продажі й прибуток, глобалізація їх підприємств не обов'язково приводить до скорочення робочих місць у їхній власній країні. Напроти, у тій мері, у якій закордонні операції американських фірм підвищують підприємницькі доходи в США й доходи споживачів за рубежем, це в стані в довгостроковому плані збільшити попит на американські товари й внести вклад у можливості створення нових робочих місць у США.

Глобалізація ускладнює виявлення різниці між товарами американського виробництва та імпортованих. Так, телевізор «Зеніт» може здатися американським продуктом. У той же час корпорація Зеніт (Zenit Corporation) виготовляє свої телевізори в Мексиці, а багато телевізорів Соні (Sony) - японської компанії або Филипса (Philips) - голландської фірми, виготовляються в США.

Тенденція до глобалізації не обмежується промисловістю. Галузі послуг також роблять свої операції глобальними. Яскравий приклад - Citigroup Inc. - найбільша міжнародна корпорація, заснована в США, що є одним із світових лідерів у сфері фінансового обслуговування.3

Світ перетворюється в глобальне виробництво, окремі операції якого зосереджені в різних країнах. Звичайним є вже те, що товари, що перебувають на одній стадії своєї виробничої готовності, експортуються в закордонну країну тільки для того, щоб бути знову імпортованими звідти на іншій стадії їх виробничої готовності (зовсім не обов'язково повністю готовими).


Література:

1. http://www.stanleyblackanddecker.com/

2. https://www.cia.gov/index.html

3. http://www.atbspb.ru/


УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО: ДОСВІД, РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ


Степанюк І. В., студентка IV курсу, група УІ-71

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», shtefochka@mail.ru


В сучасних умовах розвиток інноваційної сфери є пріоритетним завданням країни. Це обумовлено значним зростанням ролі науки та новітніх технологій в житті та функціонуванні суспільства. Повсякчас ми зустрічаємо слова «інновація», «інноваційний розвиток економіки», «інноваційний потенціал країни», проте чи усвідомлюємо в повній мірі важливість цих понять для майбутнього України? В нашому розпорядженні є неоціненний ресурс – інноваційний досвід розвинених країн світу. Отже, актуальність теми полягає у необхідності дослідження цього досвіду та визначення на його основі власних шляхів інноваційного розвитку, а також співпраця з розвиненими країнами світу з метою обміну досвідом та підтримки України на шляху становлення на світовій інноваційній арені.

В міжнародному контексті здатність Німеччини до інновацій вважається однією з кращих. Німецькі новітні розробки в промисловому секторі часто випереджують світових лідерів, особливо у високотехнологічних напрямках, а саме машинобудівна галузь, хімічна та електротехнічна. Другою ключовою сферою інновацій Німеччини є сфера послуг, а саме банківські та фінансові послуги, телекомунікаційні та інформаційні технології. При дослідженні німецького досвіду інноваційної діяльності можна виділити певні особливості. Перш за все, це здатність до кооперації, тобто створення кластерів. Ця особливість обумовлює тісну співпрацю підприємств із вищими навчальними закладами (підготовка необхідних спеціалістів, спільні розробки тощо) та постачальниками (обов’язкова умова якісного кінцевого продукту). По-друге, німецький уряд здійснює підтримку та фінансування довгострокових та ризикових інноваційних проектів. Також важливою умовою є високий рівень розвитку інфраструктури та високий попит на інноваційні товари та послуги. На сьогодні в Німеччині реалізуються шість «головних інновацій»: електроніка (місткість ринку тільки в Німеччині – 20 млрд. євро, число зайнятих – 70 тис. чоловік, кошти державної підтримки – 323 млн. євро); автомобілебудування (оборот галузі – більше 200 млрд. євро, число зайнятих – 770 тис. чоловік, бюджетні асигнування – 37 млн. євро); оптична промисловість (оборот в Німеччині – більше 30 млрд. євро, число зайнятих – понад 200 тис. чоловік; державна допомога – 156 млн. євро); медицина (державна підтримка – близько 24 млн. євро); хімія (державні інвестиції – близько 31 млн. євро); енергетика (підтримка держави – близько 20 млн. євро). Проте є і ряд проблем, які не дозволяють Німеччині повністю розкрити свій потенціал. Найважливішою з них є нестача дослідників та інженерів. Відносний показник випускників та працівників, що виходять на пенсію за період 2000-07 роки складає 2,2/1,9 і цей показник має тенденцію до зменшення. За міжнародними стандартами кількість випускників з інженерною освітою в Німеччині нижче рівня, наприклад, США, Великобританії, Японії та інших розвинених країн. Інноваційна діяльність в Німеччині обмежена рядом нормативних та законодавчих актів, що ускладнюють вихід на ринок нових підприємств та нових інноваційних товарів.

Здійснивши аналіз інноваційної політики розвиненої європейської країни та враховуючи особливості української інноваційної сфери, можна виділити ряд напрямів, що будуть корисними для подальшого розвитку нашої держави. Необхідно розвивати більш тісну співпрацю вищих навчальних закладів та промислових підприємств; готувати спеціалістів для роботи в інноваційній сфері; надавати фінансову допомогу університетам, що займаються розробками; розширити використання технопарків при вищих навчальних закладах. Також законодавча база потребує удосконалення та оновлення. Державна фінансова підтримка інноваційної сфери в Україні знаходиться на мінімально можливому рівні, що є недопустимим для успішного розвитку даного напрямку діяльності. Можлива розробка податкових та митних механізмів стимулювання інноваційної діяльності. Основною проблемою українських інновацій є недостатнє фінансування. Останнім часом відносини України та Німеччини стали тіснішими та мають чудові перспективи. 30 листопада 2010 року в Берліні відбулась конференція «Інвестиції в Україну», в якій взяли участь понад 100 керівників українських та німецьких підприємств. Німеччина вже багато років є надійним партнером України на шляху євроінтеграції. За останній період було отримано близько 7 млрд. доларів німецьких інвестицій в розвиток української промисловості. Ця сума складає майже 17% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. На цій конференції обговорювались питання виходу з кризи та модернізації української економіки, співпраці в сферах енергозбереження, розвитку малого та середнього бізнесу в Україні та багато інших. Саме такі партнери необхідні Україні для успішного входження в світову спільноту на гідному рівні, адже обмін досвідом та фінансова підтримка ззовні створять сприятливі умови для розвитку української інноваційної сфери.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   144



  • УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО: ДОСВІД, РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ