Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ У ФОРМУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ У ФОРМУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ




Сторінка3/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   144

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ У ФОРМУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ



Верхоляд І. М., аспірант,

НТУУ «КПІ», verholyad@ukr.net


Головною особливістю розвитку світової економіки третього тисячоліття є всеосяжність глобалізаційних процесів, за яких відбувається різке загострення конкуренції на міжнародному рівні. Єдиним шляхом утримання своїх позицій на світовій арені – це поєднання активного творчого пошуку та ефективної інноваційної діяльності, яка за умов гострої конкуренції вимагає мотиваційних чинників. Відповідно до пріоритетів національного розвитку, Україна має розвиватися на засадах сталого розвитку, проте однією з головних проблем є низька ефективність використання ресурсів. За міжнародними оцінками економіка нашої країни є найбільш енергомісткою в світі, тому що споживання енергоресурсів на 1 дол. ВВП в Україні більше, ніж в Німеччині у 22 рази, у порівнянні з Росією більше у 16 разів, Молдовою – у 8 разів . Так, водоємність ВВП в Україні у 3 – 5 разів більша, ніж у Японії, Франції, США. Світовий досвід доводить, що завдяки розвитку науки та впровадженню інноваційних технологій за 15 - 20 років Японія, Німеччина, Південна Корея, Китай, США збільшили ВВП у 35 - 47 разів [1, с. 26]. Єдиним шляхом виходу з такої ситуації є побудова системи активізації інноваційної діяльності підприємств, домінуючу роль в якій посідає інноваційна культура.

Згідно з Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» інноваційна культура розглядається як складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної та соціально-психологічної підготовки особистості і суспільства в цілому до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах [2]. У науковій теорії інноваційну культуру підприємства розглядають як накопичені знання, досвід, переконання, особливості поведінки і взаємовідносин персоналу, систему його мотивації, порядки в організації тощо, які характеризують ступінь сприятливості окремих працівників, груп працівників (підрозділів) і підприємства у цілому до нововведень, готовність втілити їх у нові продукти, технології, управлінські рішення тощо.

Інноваційна культура вцілому повинна забезпечувати сприйняття людьми інновацій, їх готовність та здатність створювати, підтримувати і використовувати інновації у всіх сферах життєдіяльності. Формування інноваційної культури нерозривно пов’язане з творчим розвитком здібностей персоналу та підтримкою керівництвом організації інноваційних проектів – від зародження ідей інновацій до комерціалізації розроблених інноваційних продуктів. У світовій практиці існує три основних методи формування інноваційної культури підприємства: культура закладена засновником підприємства; культура сформувалась поступово, в процесі конкурентної боротьби; культура принесена і сформована менеджерами свідомо. Інноваційна культура на підприємстві повинна базуватися на таких основних принципах: чітке формулювання основних цілей інноваційної діяльності та розуміння їх персоналом; участь кожного члена команди у процесі досягнення цілей інноваційного проекту, усвідомлення своєї значущості; захист прав кожного члена команди на інноваційні рішення; участь кожного члена команди у процесі досягнення цілей інноваційного проекту, усвідомлення своєї значущості; заохочення ініціативи і творчого пошуку співробітників та ін.

Підприємство, яке зробило ставку на інновації, має постійно вдосконалювати систему матеріально-технічного забезпечення, свою виробничу базу, систему збутової мережі, адаптуючи свою діяльність до викликів ринкових чинників. Але паралельно з такими змінами підприємство трансформує свою організаційну структуру управління на більш ефективну, набувають нові знання і працівники, і як наслідок, зростає інноваційний потенціал підприємства. Інноваційна культура підприємства впливає на формування аналогічної системи у підприємств-конкурентів, партнерів, потенційних працівників, і так поступово формується інноваційний тип розвитку групи підприємств, галузі, регіону та країни в цілому.


Література:

1. Миколайчук Н. С. Економічні аспекти формування інноваційної культури та підприємствах та регіональному рівні / Н. С. Миколайчук, М. М. Миколайчук, Т. А. Стовба // Вісник


Хмельницького національного університету (науковий журнал) – 2009. - №3. - С. 26 - 33

2. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16 січня 2003 року N 433DIV (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 13) зі змінами, внесеними згідно із Законом N 3076DIV (3076D15) від 04.11.2005.



НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ


Волковінська А.І., УС-91,

НТУУ «КПІ», nastya.volkovinskaya@gmail.com


Стратегічні інтереси нашої держави полягають у підтриманні сталого розвитку країни, який базується на раціональному використані, охороні та відновленні природно-ресурсного потенціалу і збереженні довкілля. Це обумовлює узгодженість національної політики в сфері модернізації та розвитку індустріальних секторів економіки, а також вирішенні питань з приводу охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, запровадження цих механізмів на ринкових засадах економіки.

Але технологічна відсталість, велика енергоємність і матеріалоємність національної економіки, низький рівень переробки сировини, фізична зношеність виробничих потужностей на багатьох підприємствах України сприяють надмірному забрудненню навколишнього середовища, що негативно впливає на стан здоров’я людей, природно-ресурсний потенціал країни, а підприємства не можуть забезпечити конкурентоспроможний рівень продукції через її надмірно високу собівартість.

Енергоємність ВВП в Україні дуже висока і становить, за даними Міжнародного енергетичного агентства та органів державної статистики, 0,5 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США з урахуванням паритету реальної купівельної спроможності, що у 2,6 рази перевищує середнє значення енергоємності ВВП розвинутих держав світу. При цьому його величина в Данії і Японії дорівнює 0,11, в Великобританії – 0,14, Німеччині і Франції – 0,16, США - 0,21, Росії – 0,47 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США [1].

Нині в Україні занадто повільно йде процес впровадження новітніх інноваційних технологій у виробництво, яке зараз більшою мірою є джерелом забруднення довкілля відходами, окрім цього, у нашій країні досить неефективно здійснюється переробка відходів та їх вторинне використання. Наприклад, у Японії виробництво майже безвідходне, адже 90% відходів повторно залучається у виробничий процес. Більш того, стан атмосферного повітря, річок та підземних вод стає все гіршим. Таким чином, перед економікою держави стоїть завдання модернізації та оновлення промислового комплексу, забезпечення конкурентоспроможності продукції з одночасним зменшенням рівня впливу на довкілля. Саме тому в Україні життєво необхідно забезпечити впровадження стратегії екологічно чистого виробництва (ЕЧВ) в умовах сталого розвитку, яка повинна визначити шляхи комплексного рішення економічних та екологічних проблем.

Необхідність розвитку, удосконалення і поширення застосування ЕВЧ в Україні обумовлена пріоритетами, визначеними у міжнародних документах, таких як Концепція ООН з навколишнього середовища і розвитку(1992), «Декларація тисячоліття» ООН(2000), та чинних законах України «Про пріоритетні напрями розвитку інноваційної діяльності в Україні», «Про енергозбереження», «Про охорону навколишнього середовища», «Про відходи» та ін.[2] Впровадження ЕЧВ і екологічних технологій потрібно реалізовувати за допомогою цілеспрямованої державної політики, а також механізмів ринкової активізації, що сприятимуть фінансовій підтримці впровадженню та розвитку ЕЧВ.

Шляхи реалізації національних пріоритетів в розвитку екологічно чистих виробництв можна сформулювати таким чином [3]:



  • створення системи збалансованого управління розвитком виробництва, що забезпечує бережливе використання природних ресурсів;

  • поширення інформації про принципи екологічно чистих виробництв;

  • перехід до інтегрального екологічного управління виробництвом.

Ефективне впровадження концепції екологічно чистого виробництва на регіональному рівні в першу чергу повинно ґрунтуватись на нових підходах до формування регіональної екологічної політики. Наприклад, можна створити мережу відділень Національного агентства з питань розвитку ЕЧВ, які б цілеспрямовано займалися проблемами впровадження ЕЧВ у різних регіонах.

Таким чином, розвиток екологічно чистого виробництва в Україні має сприяти підвищенню рівня виробничого процесу, збереженню природно-ресурсного потенціалу, покращенню екологічної ситуації, що в свою чергу, зумовлює стабілізацію розвитку держави та сприяє росту держави на міжнародному рівні.


Література:

1. Концепція Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://esco-ecosys.narod.ru/2009_6/art073.htm.

2. Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naer.gov.ua/.

3.Буркинський Б.В. Екологічно чисте виробництво / Б.В.Буркинський // Вісник Національної академії наук України.

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні. У складі НАН України станом на початок 2016 року діють 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 37447 співробітників, в тому числі 18346 наукових працівників, серед яких 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. На 23.02.2016 до складу НАН України входять 197 дійсних членів (академіків), 379 членів-кореспондентів та 104 іноземні члени. Керівні органи НАН України перебувають у Києві.

– 2007 – Вип.5 – С.11-17.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   144



  • НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ