Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка31/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   144

НЕОБХІДНІСТЬ ЛІЗИНГОВИХ ВІДНОСИН ДЛЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКOНОМІКИ

Глуховата С.А. студентка

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”snezhana_gl@bigmir.net
Лізинг як направлення інвестиційної діяльності дає змогу: забезпечити підприємства матеріально-технічними засобами; зменшити розміри одночасних інвестицій у виробництво; здійснювати виплати лізингових платежів з прибутку, що одержується від експлуатації орендованої техніки обладнання [1].

Незважаючи на непросту економічну ситуацію, що склалася в Україні, багато компаній все-таки зацікавлені в розширенні своєї діяльності. Звичайно, деякі підприємства призупиняють інвестиційні проекти або взагалі відмовляються від них. Економічна активність хоч і зменшила темпи, але повністю не згасла. За оцінками експертів, близько 50% основних засобів потребують оновлення. Бурхливий розвиток ринку лізингу в Україні з початку 2007 р. пішов на спад восени 2008 року; така тенденція збереглася і на сьогоднішній день. Необхідний обсяг інвестицій в основні засоби оцінюється в 455 млрд грн. [2].

Можна виділити такі позитивні cторони лізингу як регулятора інвестиційного розвитку в Україні:

1) інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно;

2) лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає можливість обом сторонам виробити зручну схему виплат;

3) лізинг передбачає 100% кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно;

4) лізингове майно не враховується у лізингоодержувача на балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно [3].

Проте, позитивний розвиток лізингу як регулятора інвестиційного розвитку стримують такі недоліки:

1) на лізингодавця накладається ризик морального старіння устаткування;

2) для лізингоодержувача вартість лізингу виявляється більш високою, ніж ціна купівлі устаткування (фінансовий лізинг);

3) у випадку виходу з ладу устаткування платежі за лізинговою угодою відбуваються у встановленні строки незалежно від стану устаткування;

4) лізингоотримувач відіграє визначальну роль у виборі об’єкта лізингу ще на стадії його купівлі-продажу, і об’єкт фінансового лізингу повинен перейти у власність лізингоотримувача, тому останній компенсує ризик випадкового знищення або пошкодження об’єкта і несе затрати з експлуатації, технічного обслуговування, ремонту об’єкта, якщо інше не передбачене договором;

5) потрійне податкове навантаження ПДВ операцій імпорту іноземних товарів на умовах лізингу.

Заохочуючи лізингову діяльність і використовуючи для цього податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, створюючи необхідну організаційну інфраструктуру лізингової діяльності, тобто впроваджуючи засоби популяризації лізингу, держава має можливість керувати розвитком економіки, направляючи додаткові кошти в певні галузі промисловості та прискорюючи їх розвиток [4].

Вирішення питання щодо вдосконалення правового поля регулювання лізингових відносин сприятиме забезпеченню ефективного використання можливостей оновлення основних виробничих фондів з використанням лізингових операцій для інвестиційного розвитку промислового виробництва та прискорення проведення економічних реформ в Україні. Таким чином, лізинг є тим економічним регулятором, який активізує інвестиційний розвиток промисловості та інших секторів економіки.
Література:

1. Погорєлова Н.П. Проблеми розвитку лізингу в Україні / Н.П. Погорєлова // Держава та

Регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. - №3. – С.189-191.

2. Куліш Т.В. Економічні та правові основи становлення лізингових відносин / П.В. Куліш

// Держава та Регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. - №2. - С. 145-148.

3. Білоусова О.С. Лізинг як засіб державної підтримки розвитку промисловості

[Електронний ресурс] / О.С. Білоусова. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apdu/2009.

4. Ладюк О.Д. Розвиток лізингу в Україні: переваги та недоліки / О.Д. Ладюк // Финансы,

учт, банки. – 2008. - №14. – С. 59-66.


ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЛИННОСТІ КАДРІВ

Дігтяр А.С., студент

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Artemdegtyar@ukr.net


Міжнародна міграція робочої сили зумовлена чинниками внутрішнього економічного розвитку кожної окремої країни і зовнішніми чинниками: станом міжнародної економіки в цілому та економічними зв'язками між країнами. Міжнародна трудова міграція в сучасних умовах набула ха­рактеру глобального процесу. Міграцією охоплено більшість країн світу, Україна не виключення."Відплив мізків" до США відбувається постійно і цей фактор зупинити майже не можливо.

У хвилі великомасштабних міждержавних переміщень населення і трудових ресурсів змішалися потоки емігрантів які виїджають в інші країни назавжди, тимчасових трудових мігрантів, фахівців, студентів, вчених.

Незважаючи на те, що Україна підписала двосторонні договори про легальне працевлаштування заробітчан з Іспанією, Португалією, Італією, Чехією та Польщею, вони практично не діють. Кожна країна намагається використати тебе як дешеву робочу силу. Цей фактор повинен стримувати наших емігрантів.

За даними Світового банку Україна на 5 місці в світі по еміграції. Якщо раніше з України емігрували люди робітничого класу, то зараз все більше і більше емігрують висококваліфіковані спеціалісти, вчені, науковці, студенти. Також, як стверджує Світовий Банк, міграційний коридор «Україна-Росія» у світі посідає третє місце після «Мексика-США» та «Росія-Україна». Всього з нашої країни в РФ виїхало майже 3,6 млн осіб, а у зворотному напрямку - 3,7 млн. Наступними за популярністю серед українців країнами є Італія, США, Польща. За даними за 2010р., за кордоном знаходиться 6,6 млн. українців, що виїхали в різні роки. Грошові перекази в цьому році становили 5,3 мільярда. Це на 2 млн. більше, ніж у минулому році, коли бушувала криза. Причому, найбільше грошей прийшло з Росії – 1,25млрд, з США – 545 млрд. відповідно. [1]

Можна зробити висновок, що українці мігрують в пошуках кращих умов праці та життя. З боку держави ми не можемо спостерігати методів стимулювання українців залишати Україну, а саме молоді та вчених. Розмір, напрямки та масштаби таких процесів певною мірою свідчать про нестабільність суспільного розвитку. Таким чином, процес трудової міграції в Україні має тенденцію до зростання. Саме тому для більш ефективного використання трудових ресурсів слід запровадити систему моніторингу міграційних потоків населення і удосконалити законодавче забезпечення, а також стимулювати рішучими змінами в економіці, політиці та всіх державних установах.

Вважаємо доцільним запропонувати деякі методи стимулювання вчених та науковців:



  1. звільнити від оподаткування витрати бізнесу на наукові, технологічні та виробничі розробки;

  2. виділити кошти на відкриття та оновлення лабораторій, дослідницьких центрів;

  3. встановити високу премію за інновацію, розробку;

  4. надавати допомогу у просуванні розробок за межі України.

Як призупинити міграцію нелегальних мігрантів? На мою думку в першу чергу необхідно прийняти законодавство, що значно посилює відповідальність за нелегальну міграцію та сприяння їй з боку посадових осіб. Також впровадити покарання нелегалів на території України і виробити по них законодавчі позиції. Зокрема, залучення нелегалів до трудових повинності для покриття штрафу і вартості видворення.
Література:

1. Портал регіонів України: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bukovina.biz.ua/news/11917

2. Новини - Телеканал новин 1 1: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/z-ukrayini-vzhe-viyihali-ponad-6-milyoniv-lyudey.html


1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   144



  • ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЛИННОСТІ КАДРІВ