Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка34/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   144

МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Коваленко О.В., к.е.н., доцент, Сівашенко А.С. студент 4 курсу,

Національний авіаційний університет,kovalenko_ov@ukr.net
Розвиток економічних суб’єктів визначається правильним обранням стратегічних орієнтирів з урахуванням загальноекономічних тенденцій розвитку людської цивілізації та вибранням моделі економічного зростання. Вдалий вибір моделей та реалізація економічної стратегії, здатні забезпечити стійке економічне зростання, підвищити конкурентоздатність господарюючих суб’єктів в системі ринкових відносин. В сучасних умовах розвиток науки потребує значних затрат людських та матеріальних ресурсів. Тому актуальним є завдання розробки стратегічних напрямів розвитку та підвищення конкурентоспроможності національної економіки на світовому ринку, оновлення основних виробничих фондів, впровадження нових технологій на основі розвитку науково-технічного прогресу.

В ході економічного дослідження для оцінки економічного розвитку галузей та конкурентоспроможності національної економіки застосовувались кількісні та якісні методи аналізу, метод діалектичного розвитку, поєднання логічного та історичного процесу.

Конкурентоспроможність економіки, методи її визначення та зв'язок із динамікою економічного зростання перебуває в центрі уваги економістів та дослідників економічних процесів. Дослідженням природи багатства, його нагромадження, ефективного розподілу та перерозподілу займалися такі вчені як У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс, Ж.Б.Сей, Л.Вальрас, А.Маршал, Дж.М.Кейнс, Й.Шумпетер. У другій половині ХХ-го століття було розроблено спеціалізовану теорію економічного зростання Є.Домара, Р.Харрода, Р.Солоу. Одночасно Д.Беллом, А.Турено, З.Бжезинським, А.Тоффлером в руслі теорії цивілізацій розробляється ідея розвитку на засадах формування постіндустріального, інформаційного суспільства. Розробці моделей економічного зростання з людським фактором приділили такі вчені як Р.Лукас, П.Ромер, Д.Ромер, Ф.Агійон і П.Хоувітт, Дж.Гроссман і Е.Хелпман.

На початку 50-х років ХХст. зростає інтерес до проблеми економічного зростання. У цей період конкретизували проблеми економічного розвитку, створювали моделі економічного зростання з метою пошуку оптимального співвідношення між факторами економічного зростання, умовами, що забезпечать бажані темпи і стабільність розвитку. Ключову роль у цей період відіграла модель зростання Р.Солоу. Модель було розроблено для закритої економіки, в якій внутрішні інвестиції дорівнюють внутрішнім заощадженням при відсутності міжнародної торгівлі. Дана модель виявляє механізм впливу заощаджень, зростання населення і НТП на рівень життя і його динаміку.

Теоретичний прорив спостерігався в середині 80-х років ХХст. Р.Лукас, П.Ромер, Ф.Агийон і П.Хоувітт, Дж.Гроссман і Е.Хелпман використали нові підходи до побудови моделей економічного зростання, які передбачали можливість генерації в макроекономічній системі ендогенних технологічних змін. В результаті система отримує додаткові імпульси до росту при одному і тому ж співвідношенні затрат традиційних факторів виробництва – праці і капіталу. В загальному вигляді це відбувається завдяки накопиченню людського капіталу, що індуціює збільшення ефекту від масштабу виробництва.

В кінці 80-х – 90-х рр. ХХст. проводилась активна розробка моделей економічного зростання з участю людського капіталу. Це пояснюється переконливими успіхами країн, де активно реалізувались освітні реформи. Серед моделей, де впливовим є фактор людського капіталу можна виділити моделі Р.Лукаса, П.Ромера, Г.Манківа-Д.Ромера-Д.Уейла, Д.Ромера [1, c.20]. Зупинимось на одній з цих моделей – моделі П.Ромера.

Література

1. Радіонова І.Ф. Економічне зростання з участю людського капіталу. // Економіка України – 2009 - №1 – С.19-30.

2. Дагаев А. Новые моделы экономического роста с эндогенным технологическим прогрессом. // Мировая экономика и международные отношения – 2001 - №6 – С.40-51.

3. Шегда А.В. Взаємозвязок економічного зростання та конкурентоспроможності. // Економіка і управління – 2008 - №1 – С.5-11.

4. Вітчизняними машинобудівними підприємствами освоєно та виготовлено //Прес-служба Мінпромполітики України http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=66942&cat_id=42652

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЄВРО-2012


Корева О.О, гр. УС-91, НТУУ „КПІ", Ole4ka-Koreva@ukr.net
Україна має шанс виступити партнером у масштабному міжнародному бізнес-проекті – проведенні чемпіонату футболу Європи Євро-2012. Найголовнішим для успішного проведення фінальної частини чемпіонату є готовність України на належному рівні прийняти сотні тисяч туристів та вболівальників з усієї Європи та світу (за різними оцінками – від 600 тис. до 1,2 млн. осіб). Проведення чемпіонату Євро-2012 в Україні надає можливість покращити економічне становище, збільшити приплив зовнішніх та внутрішніх інвестицій у такі важливі галузі як будівництво, сферу послуг, а також у розширення транспортної інфраструктури. Україна отримує шанс показати свої туристичні можливості для всього світу. Це є важливим у період економічного спаду та кризи, оскільки може стати поштовхом до подальшого економічного зростання. Крім того важливим є і стратегічний аспект, тобто з’являється можливість покращення репутації України на міжнародній політичній арені та у світовій спільноті.

На підготовку та проведення чемпіонату Євро-2012 планується витратити близько 160,593 млрд. грн. З них із держбюджету надійдуть 28,503 млрд. грн., з місцевих бюджетів – 22,585, а близько 80% - ще 109,505 млрд. грн. становитимуть інвестиції з інших джерел. Програмою уряду передбачається: привести об'єкти, що використовуватимуться для проведення Чемпіонату, у відповідність з вимогами УЄФА; збудувати 6 стадіонів, які відповідатимуть вимогам ФІФА та УЄФА; збудувати, реконструювати або переобладнати близько 30 сучасних стадіонів та тренувальних баз; підготувати необхідну кількість фахівців з організації та проведення заходу; значно поліпшити транспортну інфраструктуру; створити умови для розвитку вітчизняного підприємництва в усіх галузях економіки та сферах суспільного життя; збільшити на 2-3 млн. кількість робочих місць; збільшити обсяг додаткових надходжень до бюджетів[1].

Чемпіонат Євро-2012 розглядається для України в декількох аспектах. У першому – як яскрава спортивна подія, яка є третьою по значущості після Олімпійських ігор і чемпіонату світу по футболу, причому вперше проведення було доручено представникам Східної Європи.

Другий аспект – це можливість покращення стану економіки України. Позитивні ефекти будуть досягнені завдяки інвестиціям у спортивну інфраструктуру, що створить у даній галузі додану вартість. Значні прибутки очікуються від туристів-відвідувачів чемпіонату. Позитивним є прогноз і щодо розвитку туризму. Потік туристів у зв’язку з Євро-2012 спричинить збільшення кількості туристів і у наступні роки. Позитивні зрушення очікуються і в будівельній галузі. Для потреб гостей і відвідувачів турніру планується побудувати 25 готелів 5-зіркової категорії, 82 – 4-зіркової, 124- 3-зіркової. Завдяки готелям країна отримає значні прибутки, а будівельна промисловість має шанс вийти з кризи. Новоспоруджені будівлі потребуватимуть кваліфікованих працівників, збільшиться кількість робочих місць. Також передбачається модернізація транспортної інфраструктури, що підвищить функціональність і оперативність роботи транспортних об’єктів [2].

Третім аспектом є стратегічний вимір. Якщо Україна успішно проведе Євро-2012, то це дозволить їй на крок наблизитись до європейської інтеграції.

Але передбачається і негативний вплив Євро-2012 для України. Пришвидшені темпи підготовки та вплив будівельних проектів на довкілля можуть спричинити негативні екологічні наслідки. Значних витрат потребуватиме підтримка інфраструктури та побудованих споруд після завершення чемпіонату. Світова економічна криза може вплинути на бюджет чемпіонату, розміри інвестицій та зміни розмірів фінансування. Також не існує гарантій повернення інвестиційних коштів або перспективи, що вкладення будуть прибутковими. У випадку неякісного проведення чемпіонату погіршиться як економічне становище України, так і її імідж на міжнародній арені.

Попередні країни-господарі отримали позитивні результати від проведення чемпіонату. Так, за повідомленням УЄФА, Євро-2008, яке проводили спільно Австрія та Швейцарія, принесло 250 млн. євро прибутків та зростання ВВП країн приблизно на 1,5%. Португалія у 2004 отримала відповідно 560 млн. євро прибутку та 3% зростання ВВП [3]. Крім того, у цих країнах спостерігалося збільшення показників товарообігу, доданої вартості, інвестицій, позитивний вплив на зайнятість населення.

Євро-2012 – це найбільший проект, який можна реалізувати лише за співпраці усіх учасників організаційного процесу. Успішна організація надасть значного імпульсу розвитку України, нарощуванню її економічної могутності, зміцненню міжнародного іміджу на світовій арені.

1. Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу : постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.

N 107 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: www.zakon1.rada.gov.ua

2. Оперативні новини Євро-12 в Україні. - Інформаційний центр Україна 2012 [Електронний ресурс.]. – Режим доступу: http://ukraine2012.gov.ua/publication/news

3. Євро-2012 як колиска нового світового бренду / Оксана Слюсаренко, „Зовнішні справи” №1 / 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/article.html?id=313

1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   144



  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЄВРО-2012