Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка35/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   144

МОЖЛИВІ ЕФЕКТИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З МИТНИМ СОЮЗОМ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, КАЗАХСТАНУ ТА БІЛОРУСІ


Король М. В.,

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, korolmarin@gmail.com

Економічна інтеграція є актуальною проблематикою для України, що сприятиме всебічному розвитку держави, посиленню зовнішньої торгівлі та концентрації виробництва. Економічна інтеграція набуває багатьох форм, які представляють різні ступені інтеграції:


  • зона вільної торгівлі (угоди, що передбачають відміну митних тарифів і квот відносно учасників. При цьому кожен з учасників має право на проведення власної політики стосовно третіх країн);

  • митний союз (передбачає єдину митну політику відносно третіх країн);

  • спільний ринок (повне усунення перешкод для переміщення всіх факторів виробництва (товарів, капіталу, послуг і робочої сили) між країнами-учасницями);

  • економічний і валютний союз (виникає на етапі високого економічного розвитку, проводиться узгоджена (або навіть єдина) економічна політика);

  • повна економічна інтеграція (єдина економічна політика та гармонізація її законодавчої бази: спільна податкова система, наявність єдиних стандартів, єдине трудове законодавство).

Митний союз і зони вільної торгівлі створюються на базі міжнародних угод, спрямованих на створення умов вільної торгівлі між країнами-учасницями. Основне розходження між двома формами економічної інтеграції полягає в тому, що у випадку сформування митного союзу виникає необхідність у створенні наддержавного регулювання, до функцій якого має входити розробка норм ведення торгівлі як усередині союзу, так і з третіми країнами. Також митний союз повинен включати загальний зовнішній митний тариф, що використовується всіма країнами-учасницями при торгівлі з третіми країнами, що не є членами даного митного союзу, і передбачувати контроль за використанням цього тарифу.

Універсальним показником, що характеризує ефективність міжнародної економічної діяльності держави, є зовнішньо-торгівельне сальдо. Україна мала позитивне зовнішньо-торгівельне сальдо тільки у 2004 році, що є незвично з огляду на її значну ресурсозабезпеченість.

Табл.1. Зовнішньо-торгівельне сальдо України з РФ, Казахстаном та Білоруссю за 2001-2009 роки, млн. дол.

Країна

Роки

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

РФ

-2133,944

-3128,05

-4334,3

-5923,1

-5348

-5137

-4169,3

-3679

-4741

Казахстан

-548,6138

-183,367

-185,63

234,403

481,5

-137,7

-158,13

-1286

-615,5

Білорусь

-162,8631

-1,5732

-3,2148

12,6605

-47,91

-32,5

116,59

-704,1

-433,9

Партнерські відносини між Україною та Російською Федерацією також підтверджуються значними обсягами російських інвестицій в структурі прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в українську економіку. ПІІ з РФ станом на 1 жовтня 2010 року становили 2956,3 млн. дол. США, що складає 7% від загальної суми ПІІ в Україну. В порівнянні з минулим роком цей показник зріс на 43,4%.

У березні 2010 року Україна отримала офіційне запрошення приєднатися до Митного союзу Російської Федерації (РФ), Білорусі та Казахстану.

При вступі України до цього Митного союзу країни-члени будуть вимушені зробити нульові митні ставки, що дозволить постачати українську продукцію на перспективні ринки РФ, Білорусі та Казахстану. Щорічна потреба Білорусі в чорних металах в середньому складає більше 50% від усього обсягу імпортованої продукції. В умовах митного союзу Україна матиме можливість постачати в Білорусь продукцію вітчизняного металургійного комплексу (майже третина всього українського експорту). В структурі імпорту РФ та Казахстану найбільшу частку має продукція машинобудівельного комплексу, що також є вигідним для українських виробників, бо в структурі експорту України ця категорія займає третє місце. До того ж ціни на енергоносії та іншу імпортну сировину при цьому мають знизитися, що дозволить українським підприємствам знизити собівартість виробництва.

Звичайно, це може позитивно вплинути на розвиток держави, але у 2008 році Україна вступила в СОТ, що робить приєднання до митного союзу проблематичним. Альтернативною стратегією могло б стати створення зони вільної торгівлі України з Митним союзом РФ, Казахстану та Білорусі. У цьому випадку Україна мала б ті самі привілеї, що й у разі вступу до Митного союзу, але не мала б тієї значної кількості зобов’язань. Також створення ЗВТ з Митним союзом РФ, Казахстану та Білорусі не суперечить економічним принципам СОТ, і вплив на зовнішню політику України з боку наддержавних органів регулювання цього Митного союзу буде в такому випадку набагато меншим.

Отже, Україні потрібно оцінювати всі можливі ефекти економічної інтеграції з РФ, Казахстаном та Білоруссю для отримання найбільш вигідних умов зовнішньої торгівлі та досягнення бажаного рівня економічного розвитку.

1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   144