Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка36/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   144

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА ФІНЛЯНДІЇ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Мацкевич В.О., гр. УС-91, НТУУ «КПІ», newyork171092@mail.ru


За міжнародними дослідженнями останнього часу Фінляндію вважають однією з найбільш конкурентоспроможних країн у світі. Такими дослідженнями здебільшого займаються три великі організації: Академія Фінляндії, Центр розробки технологій ТЕКЕС та Центр міжнародного обміну СІМО [1]. Причин для позитивного розвитку, напевно, багато, але ключову роль відіграє діюче інноваційне середовище Фінляндії. У країні з п'ятимільйонним населенням підприємства, вищі навчальні заклади та дослідницькі інститути здійснюють тісну співпрацю між собою, в рамках якої найкомпетентніші люди створюють партнерські мережі та ідеї, що є основною передумовою для збереження провідних позицій у світі. Отже всебічний розвиток взаємовідносин України з Фінляндією має сприятливе значення, нашій державі є в чому брати приклад з цієї високорозвиненої країни.

Українсько-фінське науково-технічне співробітництво базується на цілому ряді двосторонніх угод та меморандумів і не має формальних обмежень. Між НАН України та Академією Фінляндії діє Меморандум про наміри активної співпраці в галузі наукового співробітництва. Є також Угода про співробітницво в галузі охорони довкілля між Мінекобезпеки України та Мінприроди Фінляндії. Відповідний документ про науково-технічне співробітництво був підготовлений Міннауки України.Проведення попередньої експертизи українських технологічних розробок у провідних фінських науково-дослідних центрах могло б полегшити її просування на ринку технологій Фінляндії[2].

Досягнутий  рівень двостороннього торговельно-економічного співробітництва дає можливість розпочати перехід до нового, якісно вищого рівня економічної співпраці, який полягав би у зміщенні акцентів з простого товарообігу до спільних коопераційно-виробничих, науково-технічних та інвестиційних проектів, кредитування і страхування бізнес ризиків, активізації залучення фінського капіталу до інвестиційної діяльності в Україні.

Близько 70 провідних  фінських компаній, зокрема «Nokia», «Kone», «М – Real», «Rautaruukki», «Orion», «Konecranes», «Valio», «Lumene Group» тощо ретельно ознайомлені з сучасним станом розвитку української економіки, з тим щоб інтенсифікувати власну присутність у підприємницькому секторі економіки України [1].

Фінляндія, як і Україна, розташована між Заходом та Сходом, але при цьому має необхідність будувати гармонійні відносини в обох напрямках. Створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом може стати доброю основою для активізації двухстороннього співробітництва.Інтенсивне співробітництво з Фінляндією допоможе Україні активніше залучатися до передових технологій та реалізовувати потенціал вітчизняних промислових, передусім високотехнологічних виробництв, зокрема в електро-обчислюваній галузі, у сфері розробки та впровадження нових матеріалів, у медичній промисловості на базі наявних в Україні розробок з акцентом на підключення вітчизняного виробництва до виробничої та елементної бази Фінляндії, генної та клітинної інженерії, енергозберігаючих технологій, стикування національних програм технологічного розвитку з програмами Фінляндії, поширенню та всебічному удосконаленню систем комунікацій і зв’язку.

Література:

1. Міжнародні відносини. Україна – Фінляндія нова ланка співробітництва. [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://www.kapstroy.kiev.ua/arcives/2003_6/international.htm

2. Державна підтримка українського експорту. Фінляндія. [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/torg_econ_vidn/fin/1320.html

3. Посольство України в Фінляндській Республіці. [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/finland


НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Мележик А. Ю.

НТУУ «КПІ», ФММ група УС-61с. mafia2001@mail.ru
Альтернативні джерела енергії — це поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, припливів та відливів, біомаси та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі [1].

Щодня Україна витрачає біля 100 млн. грн. на енергоносії, тому розвиток альтернативної енергетики може звільнити останню від екзистенціальної залежності від паливних ресурсів її східного сусіда та спрямувати звільнені ресурси на розвиток власної економіки

На сучасному етапі в Україні економічно доцільними мають бути такі обсяги виробництва електроенергії:


За оцінками фахівців, загальний обсяг “сонячного” сектора енергетики в Україні складає близько 2 млрд. кВт-год електроенергії на рік. У нашій країні поки немає загальнодержавної концепції розвитку цієї галузі промисловості. Для вироблення і втілення в життя національної стратегії розвитку сонячної енергетики в Україні є все: сировина, досвід, технічні і технологічні напрацювання, підготовка відповідних кваліфікованих кадрів у системі вищої освіти. Наша країна володіє також технологіями промислового виробництва полікремнію – сировини для монокристалічного кремнію, попит на який на світовому ринку практично необмежений, а вартісний показник наближається до $100 за 1 кг. В Україні історично створені сприятливі умови для розвитку сонячної енергетики:

- високий науково-технічний потенціал по розробці та технічному супроводженню спеціального технічного обладнання;

- діючі виробництва з випуску понад 10% світових обсягів монокристалічного кремнію для фотоелектричних перетворювачів;

- незавантаженість виробничих об’єднань мікроелектронного виробництва, які здатні виробляти сонячні електростанції на базі існуючої технологічної бази.

Одним з найбільш економічно реальних видів відновлюваних джерел енергії є енергія вітру. Умовно можна виділити два напрями розвитку вітроенергетики в країні: створення малих установок для забезпечення автономних об’єктів (ферм, цехів, житлових і комунальних приміщень тощо) та потужних вітроелектростанцій.

Для подальшого розвитку необхідно:

• вивчити усіх можливих споживачів вітрової енергії, розробити установки відповідного класу для впровадження у виробництво;

• забезпечити ефективну роботу вітрової установки з урахуванням її безпеки для навколишнього середовища.

Сумарні потенційні виробничі потужності в Україні при можуть складати біля 19 тисяч мВт енргії. Це дозволить на 40% зменшити потреби країни в паливно-енергетичних ресурсах зменшити використання традиційних джерел енергії та зробить вагомий внесок у розвиток алетрнативної енергетики України.

Ситуація що склалась вимагає розробки дієвого механізму економічно-екологічного розвитку на найближчі 5-10 років. Його необхідно розробляти в рамках реалізації Кіотського протоколу, який Україна ратифікувала ще у 1997 р. Під час реалізації проектів в рамках даного договору, мінімальний потенціал зниження викидів має бути 20-25 тис.тон умовного еквівіаленту вуглекислого газу. Цей мінімальний рівень необхідний для отримання супроводжуючої документації зі сторони профільного міністерства при проходженні реєстрації проекту [3].

Таким чином, для власника проекту (наприклад, у сфері промисловості чи комунальної енергетики) 20 тис.тон умовного еквівіаленту вуглекислого газу означає наступне: економія – 10 млн. м куб. природного газу; усунення – 1,3 млн м куб. втрат природного газу; економія – 8000-15000 т. спалюваного вугілля; економія - 25 ГВт.ч./год електроенергії від енергосистеми України [2].

Література:

1. Розвиток альтернативних технологій в енергетиці у світі та Україні: аналітичний огляд [Текст]/ Кваша Т.К., Березняк Н.В., Кочеткова О.П., Паладченко О.Ф. – К.: УкрІНТЕІ, 2008. – 46 с.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення енергетичної стратегії України на період до 2030 року» №145-р від 15.03.06 [Електронний ресурс] / Верховна рада України. – Режим доступу: www.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

3. Електроенергетика у 2008 році Електронний ресурс / Міністерство палива та енергетики України. – Режим доступу: www.mpe.kmu.gov.ua. – Назва з екрану.

1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   144



  • НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ