Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ




Сторінка43/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   144

РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ


Філозоп М.П. студентка гр. УС-81

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” Masha_Filozop@ukr.net


В теперішніх умовах Європейський Союз займає провідні позиції у світовому господарстві. На його частку припадає 41,4 % світового товарного експорту та 39,8 % імпорту, 42,8 % світового експорту та 41,9 % імпорту послуг. Тому для будь-якої країни співробітництво з Європейським Союзом означає можливість отримати істотні економічні здобутки, які, зрештою, сприятимуть економічному зростанню та підвищенню життєвого рівня населення.

Протягом пострадянського періоду Україна переживала безперервне щорічне падіння ВВП. У 2000 року ВВП України склав 37 % від рівня 1992 року та 30 % від рівня 1990 р. Випуск промислової продукції становив 1999 р. 42% від рівня 1990 р. Серед 25 трансформаційних економік це унікальний випадок за десятирічний період спостережень (1989 -1999 рр.).

Однак на такому тлі зовнішньоторговельні стосунки країни з ЄС розвивалися динамічно. Український експорт до цих вимогливих ринків протягом 7 років (1992—1999 рр.) зростав щороку більш як на десять відсотків, деколи сягаючи навіть 16 %. Це ознака досить швидкої переорієнтації експортного сектору та зовнішньої торгівлі України. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України з 1992 року постійно зростала й досягла у 1999 році майже 17 % загального експорту України та близько 23 % загального імпорту [1].

Нині в суспільстві наявний потенціал зміцнення європейських орієнтацій населення. Його може активізувати покращання співробітництва України з ЄС, країнами-кандидатами, а також — їхня зацікавленість щодо інтеграції України до європейського співтовариства. Однак саме це викликає у наших громадян помітний скепсис: лише 18,4% респондентів вважають, що країни ЄС ставляться до України як до потенційного рівноправного партнера; більшість населення (62,4%) переконані, що члени ЄС або байдужі до можливого членства України в ЄС (35,4%), або ставляться до нього скептично, вважаючи, що Україна не має перспектив вступу до ЄС (27%) [2].

Україна, на відміну від інших країн, які мають з Європейським Союзом угоди про членство, або вже розпочали переговори про вступ до нього, не мала в Угоді про партнерство і співробітництво прямого зв’язку відносно приєднання України до ЄС. На Гельсінському саміті Євросоюзу 11 грудня 1999 року не були визначені перспективи України, як повноправного члена Європейського Союзу. Цей момент значно затримував рух України до вступу в ЄС.

Але 25 лютого 2010 року  — Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над “дорожньою картою” безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС [3].

Для України, схвалення резолюції є ще одним кроком до вступу в Європейський Союз. Основні завдання для України на шляху до вступу в ЄС такі:

1. Прийняття участі в політичних та економічних заходах в країнах, з якими Україна в майбутньому зможе створити зони вільної торгівлі. Необхідно вирішити питання стосовно можливості приєднання України до європейських програм інтеграційного характеру. Це насамперед сфера енергетики, науки та техніки, інформатики, освіти, транспорту, окремих галузей промисловості.

2. Забезпечити доступ товарів і послуг України на ринки країн – членів Європейського Союзу. Для цього Україні необхідно визначити групу товарів та послуг які будуть формувати зовнішньоторговельний профіль країни і зможуть конкурувати на ринку з товарами інших учасників ЄС.

3. Створення фінансової і політичної стабільності, налагодження фінансової і технічної допомоги з країнами ЄС.

Паралельно з усіма іншими умовами необхідно налагоджувати відносини з країнами Західної Європи. Вимагати однакові умови і більш вільний доступ на світовий ринок, в тому числі отримання квот відносно експортних товарів, імпорт яких з країн Західної Європи має певні обмеження. Вступ України до ЄС допоможе знизити рівень інфляції в країні, покращити якість товарів та послуг, з якими Україна буде виходити на світовий ринок, підняти роль держави у світі. Велике значення полягає в тому, щоб Україна реально оцінювала свої сили, вибірково підключалась до проектів європейського співтовариства та інтеграції. Приймала участь в меншій кількості проектних розробок, але показувала себе з найкращої сторони.

Література:

1. Україна - Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва ; К., 1998.

2. Дзеркало тижня. Влада. [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.dt.ua/1000/1600/32932/.

3. УНІАН. Новини Украйни. Євросоюзу. [Електронний ресурс] – Режим доступу http://eunews.unian.net/ukr/detail/192959.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ


Чеберніна А.Ю., НТУУ „КПІ” ФММ, гр. УС-81, alinacheb@mail.ru
Розвиток економіки на основі інноваційних інвестицій є одним з важливих та основних напрямів перетворення України в державу з високими економічними стандартами. Інноваційними інвестиціями вважається вкладання коштів у нематеріальні активи, пов’язані насамперед з впровадженням розробок і досягнень науково-технічного прогресу. Вкладення в інновації дають змогу забезпечити кількісне і якісне зростання виробничої діяльності підприємств [1]. Усі дії спрямовуються на досягнення мети – матеріального характеру: отримання прибутку, мінімізація витрат, забезпечення високої конкурентоздатності на ринках; або ж соціального спрямування: покращення стану навколишнього середовища, життєвого рівня населення, підвищення рівня освіти. Переважно інвестиції інноваційного характеру складаються з вкладень в об'єкти інтелектуальної власності, тобто інтелектуальних інвестицій. Втілюватись досліджуваний вид інвестицій може як за рахунок придбання науково-технічної продукції, так і шляхом розроблення науково-технічної продукції нового спрямування.

Фінансування інноваційних інвестицій переважно здійснюється за рахунок власних коштів підприємств та іноземних інвесторів. Іншими джерелами можуть виступати державні кредити, кошти держбюджету, а також довгострокові кредити банків. За період 2000-2009 року загальна сума витрат варіювала: у 2000 р. – 1757,1 млн грн, а у 2009 р. – 7949,9 млн грн, досягаючи максимуму у 2008 р. – 11994,2 млн грн. Найвагомішу частину серед зазначених коштів становили власні кошти: 2000 р. – 1399,3 млн грн, 2008 р. – 7264 млн грн, 2009 р. – 5169,4 млн грн. Протягом зазначених років кошти іноземних інвесторів зростали: 2000 р. – 133,1 млн грн, 2009 р. – 1512,9 млн грн, перевищували фінансування з державного бюджету: 2000 р. – 7,7 млн грн, 2009 р. – 127 млн грн. Лише у 2008 р. спостерігається перевага у наданні підтримки з бюджету на 221,5 млн грн.

Залученню інвестицій можуть сприяти наступні фактори:

1. Створення умов для затримки інвесторів у бізнес-полі України, насамперед, встановленням політичної стабільності, а також шляхом покращення інвестиційного клімату держави.

2. Вдосконалення законодавчої бази.

3. Створення на законодавчому рівні пільгових умов для кредитування інноваційних проектів.

4. Більш динамічний розвиток науково-дослідних розробок, а також сприяння тому, щоб перспективні проекти мали змогу втілюватись в межах країни.

5. Оновлення існуючих технологій на підприємствах.

Беручи за основу інноваційну активність підприємств, маємо: питома вага підприємств, що займалися інноваціями з 2000 р. – 18 % по 2009 р. – 12,8 %, зменшилась на 5,2 %. Напрями, за якими підприємства працювали і вкладали кошти, можна умовно розділити на наступні: придбання машин та обладнання пов’язаних з упровадженням інновацій: 2000 р. – 1074,5 млн грн, 2008 р. – 7664,8 млн грн, 2009 р. – 4974,7 млн грн; дослідження і розробки: 2000 р. – 266,2 млн грн, 2008 р. – 1243,6 млн грн, 2009 р. – 846,7 млн грн. Вагома частка витрат припала на придбання нових технологій та інших зовнішніх знань, на підготовку виробництва для впровадження інновацій.

Впровадження інноваційних технологічних процесів на промислових підприємствах України характеризується наступними даними: у 2000 р. – 1403 процеси, у 2008 р. – 1647, а у 2009 р. – 1893. Невтішною є тенденція щодо освоєння нових видів продукції: у 2000 р. кількість найменувань досягала 15323, а у 2009 р. – 2685. Усі ці показники є залежними від дії різноманітних факторів (темпів інфляції, доходів населення, норми доходності інвестицій, податкової політики та ін.) [2].

В основі інноваційно-інвестиційного розвитку економіки країни є обмін науковою інформацією та попередньо створеним інтелектуальним виробництвом. Інноваційно-інвестиційний напрям невід’ємний при створенні нової продукції, технологій, послуг. Важливим є процес реалізації новітніх розробок за сучасного макроекономічного середовища. Тобто, метою вважається поєднання таких складових, як розробка, створення та впровадження в експлуатацію готових новітніх технологій і їхнє безперервне поєднання з інвестиційною діяльністю, яка сприятиме подальшій реалізації продукції.

Головною причиною інноваційно-інвестиційної непривабливості галузей вважаємо застарілість, у моральному та технічному значеннях, основних фондів. Даному процесу може перешкодити збільшення частки інвестицій, зокрема капітальних, у відповідний сегмент промисловості. За розрахунками проведеними вітчизняними аналітиками та науковцями для забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки з темпом вище 6,5% в рік, інвестиції в основний капітал мають складати 30% ВВП.

Для того, щоб значною мірою пожвавити інноваційну активність вітчизняних підприємств, необхідно насамперед визначитись з тим, куди спрямовувати інвестиційні ресурси, уже наявні і ті, що продовжують надходити завдяки експортним галузям.

Література:

1.Черваньов Д.М.  Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003.

2.http://ukrstat.gov.ua/ - сайт Державного комітету статистики України.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   144



  • ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ