Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



РОЛЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ПРОЦЕСІ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

РОЛЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ПРОЦЕСІ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА




Сторінка46/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   144

РОЛЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ПРОЦЕСІ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА


Антонюк К.І., к.е.н.,

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, ekaterinaia@ukr.net

Антонюк Д.А., к.т.н.,

Запорізька торгово-промислова палата, Запорізький національний університет, oasd@mail.ru


Згідно закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», її суб'єкти можуть брати участь у виконанні міжнародних науково-технічних програм і проектів та укладати угоди з іноземними організаціями і юридичними особами, брати участь у діяльності іноземних та міжнародних наукових товариств, асоціацій і союзів на правах їх членів, укладати контракти з іноземними організаціями та юридичними особами, брати участь в міжнародних симпозіумах та інших заходах відповідно до законодавства України». В той же час, зазначені суб’єкти, володіючи значним науковим потенціалом, не завжди мають достатні ресурси (час, кошти, інформацію) для здійснення відповідних дій. Тому актуальним вважаємо дослідження ролі незалежних посередницьких організацій в цьому процесі, оскільки вони мають забезпечувати необхідною інформацією всі сторони міжнародної науково-технічної співпраці (МНТС) та сприяти їх взаємодії.

1. Згідно національного законодавства, «центральний орган виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності проводить державну реєстрацію міжнародних науково-технічних програм і проектів, що виконуються в рамках МНТС українськими вченими, а також грантів, що надаються в рамках такого співробітництва в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». В той же час не встановлено процедуру поширення такої інформації в науковому середовищі.

2. Організаціями, які також сприяють МНТС можна вважати: юридичні бюро та патентні агенції, торгово-промислові палати, бізнес-коопераційні бюро, регіональні центри з МНТС, галузеві асоціації та спілки. Основними завданнями, які виконують ці установи, є:

а) визначення перспективних напрямів і форм міжнародного співробітництва в галузі науки;

б) пошук та встановлення контактів із закордонними науковими партнерами, формування баз даних; в) розробка та експертиза спільних міжнародних проектів, підготовка бізнес-планів та обґрунтувань; г) інформаційні та консультаційні послуги з реєстрації прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні та інших країнах світу;

д) юридичне супроводження договорів МНТС, трансферу технологій, міжнародних договорів з виконання наукових розробок тощо;

е) підготовка маркетингових досліджень в галузі проведення науково-технічних розробок;

є) надання інформаційної допомоги та координація діяльності вузів в галузі МНТС;

ж) проведення спільно із закордонними партнерами конференцій, семінарів, виставок тощо. Виходячи із зазначеного, можна стверджувати, що ці організації не мають за мету сприяння поширенню інформації безпосередньо в науковому середовищі та заохоченні відповідних суб’єктів до участі в цьому процесі. Наразі існує незначна кількість прикладів виконання такого завдання, як «надання інформаційної допомоги», причому коло суб’єктів МНТС не обмежується ВНЗ.

3. У той же час для розвитку МНТС в галузі створення та використання нових знань, технологій, продукції та послуг формуються різноманітні програми (з 1984 р. в Євросоюзі діють Рамочні програми), спеціалізовані центри міжнародного співробітництва (Центр міжнародного навчально-науково-технологічного співробітництва «Інтернаука», Регіональний інформаційний центр з МНТС Нижнього Новгороду, Росія), асоціації та спілки (Міжнародна спілка економістів, Міжнародний науково-технічний центр, Європейська агенція з наукового співробітництва), які об’єднують зусилля вчених за окремими профілями, суспільних діячів та підприємців; сприяють економічному та соціальному прогресу країн, створюють умови для обміну ідеями, досвідом, знаннями, організації виробництва нових товарів та послуг.

4. Значний внесок у пошук партнерів для МНТС здійснює торгово-промислова палата Україна з розгалуженою мережею регіональних палат у областях. Вона є членом Міжнародної торгової палати, Всесвітньої федерації торгових палат, Європалати, а, отже, проводить активну інформаційну підтримку наукових установ, представляє перспективні проекти та програми на міжнародних форумах та конференціях, залучає закордонних науковців для участі в зустрічах та «круглих столах». Вважаємо, що ТПП мають всі можливості для виконання посередницьких функцій між суб’єктами МНТС за умов виваженої цілеспрямованої діяльності. Так, зазвичай саме на базі ТПП створюються бізнес-коопераційні бюро, які функціонують з метою надання інформаційної підтримки науковим установам, вузам, підприємствам у реалізації спільних проектів. Це забезпечується через пошук потенційних партнерів, обладнання, організацію ділових поїздок науковців та підприємців, організацію коопераційних бірж та зустрічей, презентацій іноземним партнерам потенціалу та можливостей українських наукових установ, участі у виставках тощо.

Отже, проведене дослідження надає підстави стверджувати, що організації-посередники відіграють важливу роль в організації МНТС, і необхідно сприяти розвитку їх діяльності в Україні та поширенню інформації серед зацікавлених суб’єктів про них.


СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Безуглий І. В.

Чернігівський державний інститут економіки і управління, bezugly@dnet.com.ua
Розвиток регіональної рекреаційно-туристичної системи, як сукупності взаємопов’язаних компонентів, знаходиться у прямій залежності від структури. У регіональній економіці вивченню структури об’єкту дослідження надається особливе значення через те, що структурні особливості відносяться до визначальних чинників розвитку продуктивних сил.

На рівні регіональних суспільних систем пріоритети дослідження становлять збалансування суспільного виробництва з природно-ресурсними можливостями територій, оптимізація територіальної та галузевої структури виробництва. На сучасному рівні наукових досліджень не склалося чіткого методичного підходу до розгляду структури регіональних суспільних систем. Але, саме такі дослідження мають забезпечити створення нових форм регіонального розвитку, впровадження механізмів регулювання соціально-економічними процесами та визначать цілі для формування регіональних стратегій розвитку.

Під системно-структурним аналізом слід розуміти сукупність методологічних засобів, які дозволяють розкрити складові компоненти суспільної регіональної системи, виявити її функціональні та територіальні зв’язки. В аналізі компонентної структури регіональної рекреаційно-туристичної системи Чернігівської області виділено п’ять компонентів: території з цінними оздоровчими властивостями; об’єкти природно-заповідного фонду, які доцільно використовувати в рекреаційно-туристичних цілях; природно-рекреаційні комплекси; рекреаційно-туристичні центри та приїжджі відпочивальники. Співвідношення (пропорції) компонентів регіональної рекреаційно-туристичної системи є результатом природного процесу та дії соціально-економічних факторів.

Аналіз компонентної структури системи необхідно доповнити дослідженнями функціональної значущості природних ресурсів. Функціональна структура має відображувати склад і співвідношення природних ресурсів за їх комплексоутворюючою здатністю (можливістю) та участю в територіальному поділі праці [1, с. 123].

Формування територіальних утворень може бути представлено як сукупність процесів спеціалізації території; формування виробничих інтеграційних зв’язків; виникнення допоміжних виробництв, що пов’язані з існуючою інфраструктурою. Передумовами для виникнення і розвитку виробничих інтеграцій можуть бути природничі, сільськогосподарські та інші ресурси території, вигідне економіко-географічне положення, соціально-політичні та історичні умови [2, с. 51-52].

Компоненти регіональної рекреаційно-туристичної системи мають різну функціональну значимість, яка може бути представлена як сукупність наступних процесів:



  • концентрації природно-рекреаційних можливостей на певних територіях і як наслідок - концентрація потоків відпочивальників;

  • спеціалізації території на виробництві певних видів рекреаційно-туристичних послуг;

  • формування інтеграційних зв’язків між об’єктами природного середовища та системою розселення. Це обумовлено необхідністю забезпечення відпочивальників обслуговуючим персоналом та задоволенням рекреаційно-туристичних потреб населення території.

Функціональна структура компоненту регіональної рекреаційно-туристичної системи «Території з цінними оздоровчими властивостями» представлена такими градаціями: найбільш сприятливі для організації відпочинку, сприятливі для організації відпочинку та малосприятливі для організації відпочинку. Функціональну структуру компоненту «Об’єкти природно-заповідного фонду» можна розкрити за допомогою двох аспектів. Перший характеризує можливість використання природно-заповідного фонду за його формами, а другий – надає уявлення щодо наявності комплексоутворюючих можливостей. Функціональну значимість компоненту регіональної рекреаційно-туристичної системи можна розкрити через обгрунтування його функцій. Так функції рекреаційно-туристичних центрів полягають у наступному:

  • об’єднання сукупності підприємств сфери послуг та інших галузей, які мають тісні виробничі зв’язки та спільно використовують ресурси з метою задоволення рекреаційно-туристичних потреб населення;

  • управління формуванням групової системи розселення.

У нерозривному зв’язку із розглянутими структурними компонентами перебуває територіальна структура. Територіальна структура регіональної рекреаційно-туристичної системи може бути представлена як еколого-рекреаційне районування території регіону.

Література:

1. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. Підручник / В. П. Руденко – К.: ВД «К.-М. Академія» - Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.

2.Теоретические основы функциональной структуры промышленного комплекса экономического района [Монография] / за ред. М. М. Паламарчука. – Киев: Наукова думка, 1972. – 240 с.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   144



  • СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ