Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА ВИКОРИСТАННЯ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА ВИКОРИСТАННЯ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ




Сторінка50/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   144

ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА ВИКОРИСТАННЯ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Власов М.О. НТУУ “КПІ” keon@ukr.net

Науковий керівник: к.е.н., доцент Войтко С.В.
Один з факторів підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки є дешева електроенергія. Але із-за прийнятого “Зеленого тарифу” - Укренерго повинна купувати “зелену” електроенергію за більшу ціну, ніж за створену традиційним шляхом. Це дозволяє нетрадиційним джерелам енергії (НДЕ) конкурувати з традиційними джерелами енергії (ТДЕ). Таким чином, “Зелений тариф” – є інвестиційним проектом на майбутнє. Основним завданням цього проекту – є забезпечення промисловості та населення дешевою електроенергією в майбутньому.

За даними департаменту технічної підтримки Мінтопенерго, між 74 країнами, використовуючи енергію вітру, Україна посідає 37-е місце. На 1 січня 2010 р., валова потужність українських вітрових електростанцій (ВЕС) становить - 83,7 МВт, причому, майже 60% відноситься до АР Крим [1].

За оцінками Global Wind Energy Council, до 2050 року світова вітроенергетика дозволить зменшити щорічні викиди вуглекислого газу (СО2) на 1,6 млрд., та зменшить використання вугілля і нафти. За використанням однієї ВЕС на термін – 20 років, призводить до зниження використання нафти на 92 тис. барелів та вугілля – на 29 тис. тонн.

Стосовно України зазначимо що, на 2009 рік загальне споживання електроенергії нетто складає 134,5 млрд. кВтхрік. Причому ціна продажу електроенергії на оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) виробниками складає: АЕС -159,32 грн/МВтхгод, ГК ТЕС - 448,82 грн/МВтхгод, ГК ГЕС – 149,27 грн/МВтхгод, ТЕЦ – 729,15 грн/МВтхгод, ВЕС – 2002,63 грн/МВтхгод [1]. Електроенергетична галузь спроможна замінити значне вироблення електроенергії традиційними джерелами енергії – шляхом заміни ТДЕ на ВЕС.

Важливим для цього є процес інвестування для національної економіки, яка потребує для заміщення 10% енергоспоживання необхідні валові інвестиції, що сягають $18 млрд. За наданими інвестиціями будуть побудовані 18 вітропарків загальною площею 7 тис.м2, кількість вітряків складатиме 11 тис. одиниць, валова потужність дорівнюватиме 14 ГВт. При цьому за 20 років економіка значно може заощадити використання вугілля – 408 млн. т., та нафти – 1294 тис. барелів. Валова економія становитиме: за вугілля – $102 млн., за нафту – $110 млн., загальна економія – $212 млн. Також відбудеться зменшення викидів в атмосферу: вуглекислого газу (СО2) на 15 тис. т/рік (за Кіотським протоколом – міжнародною угодою про обмеження викидів в атмосферу парникових газів - країна заощадить – $385 тис.).

Державний варіант інвестування у зазначену сферу для заміщення 20% енергоспоживання складатиме $35 млрд. За цими інвестиціями будуть створенні 35 вітропарків загальною площею 14 тис.м2, валова кількість вітряків складатиме 22 тис. одиниць, валова потужність дорівнюватиме 27 ГВт. При цьому за 20 років країна значно може заощадити використання вугілля – 793 млн. т., та нафти – 2516 тис. барелів. Валова економія може становити: за вугілля – $198 млн., за нафту – $214 млн., загальна економія – $412 млн. Відбудеться зменшення викидів в атмосферу. Вуглекислого газу (СО2) на 30 тис. т/рік (за Кіотським протоколом – міжнародною угодою про обмеження викидів в атмосферу парникових газів – національна економіка заощадить – $725 тис.).

Стосовно висновків, зазначимо що, економіка України має досить високий потенціал щодо розвитку вітрової енергетики, так як, за оцінками Global Wind Energy Council Україна спроможна використовувати 40% території, що становить 241 тис.м2, для побудови вітропарків. Якщо врахувати положення Кіотський протокол, то із-за збільшення частки зеленої енергетики, країна зможе надавати значну частку квот іншим державам, що якісно вплине на економічне становище в Україні.
Література:

1.Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] /Енергозберігаючі технології – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua


СРАВНЕНИЕ ОРГАНИЗАЦИОННО-УПРАВЛЕНЧИСКИХ СТРАТЕГИЙ РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ

Гарина Е.П., к.э.н., доцент



Волжский государственный инженерно-педагогический университет, Россия, gar17@mail.ru
Анализ организационных изменений на промышленных предприятиях показывает, что в настоящее время в России сложилась практика формирования крупных корпоративных структур путем реализации интеграционных стратегий, в частности – реализуются стратегии диверсификации [2]. Ожидаемый эффект от увеличения масштаба операций корпорации в этом случае проявляется в существенном ускорении оборота капитала, окупаемости затрат. Однако, европейские ученые, такие как Бенгт Карлёф, Фредрик Хэлин Лёвингссон, считают идею диверсификации неоднозначной. По их мнению, диверсификационные стратегии становятся популярными, когда видны позитивные перспективы рынка и осуществляется накопление капитала, а особых планов по расширению основного бизнеса нет. По сути, диверсификация в период процветания является некоторым «рефлекторным движением», а граница между диверсификацией и синергетическим приобретением – та же, что между деятельностью, приносящей и не приносящей потребителям добавленную стоимость. С течением времени, как показывает практика, относительно длительное использование диверсификационной интеграционной стратегии приводит к снижению эффективности системы управления и производства. Изучение вопроса позволяет сделать вывод, что большинство современных корпораций (коммерческих организаций) Европы движутся по направлению к меньшему уровню интеграции, либо реализуют дезинтеграционные стратегии. Оценивая организационные стратегии в России, в частности – современные тенденции к диверсификации, определяем, что объяснением этому может быть низкий уровень конкурентоспособности предприятия – чем ниже уровень давления конкурентов, тем меньше эффективность деятельности и больше искушение диверсифицироваться. Так, традиционно защищенные отрасли России, такие как авиаперевозки, энергетика, телекоммуникации и др., сами выполняют работу, которую в случае сильной конкуренции на рынке поручили бы специализированным компаниям. Зарубежный опыт показывает, что для обеспечения конкурентных преимуществ российским предприятиям на современном этапе требуется отказ от интеграции производства как таковой - необходимо создание более эффективной и гибкой системы управления через дезинтеграцию акционерной материнской компании, путем реализации стратегий диверсификационной дезинтеграции. В странах Запада общая оценка процесса дезинтеграции считается положительной при выживании и эффективной работе 20% создаваемых дочерних фирм, для сравнения – в России эффективно работают свыше 80% создаваемых дочерних фирм. В этом случае происходит «уплощение» организационной структуры, расширение хозяйственной самостоятельности подразделений. Причем этот процесс происходит не только через создание самостоятельных малых предприятий (ПХЕ), но и через введение центров финансовой ответственности (ЦФО) в рамках основного производства. В связи с требованием повышения мобильности предприятия осуществляется делегирование полномочий и ответственности «вниз», происходит разворот всех подразделений фирмы на «обслуживание» ближайших к клиентам подразделений («фронтеров»). Как отмечают Бенгт Карлёф и Фредрик Хэлин Лёвингссон «мании диверсификации» также лечатся аутсортингом» [1, с.313]. Он основывается на объективной тенденции углубления разделения труда и специализации производства. Стратегия аутсорсинга отражает доминирующую в современной экономике России тенденцию освобождения предприятии от непрофильных производств и концентрации усилий на ключевых видах деятельности, обратную диверсификации. Игнорирование российскими предприятиями базового критерия внедрения аутсорсинга – конкурентоспособности бизнеса – приводит к «перекосам», в рамках которых вместо продажи вспомогательных производств и привлечения сторонних аутсорсинговых организаций к выполнению их функций, осуществляется реорганизация отдельных цехов и производств в дочерние фирмы, при этом ни финансово-экономические, ни технико-экономические параметры деятельности новой организационной структуры не улучшаются, что в целом консервирует неэффективную структуру российской промышленности на микроуровне. Еще одним решением может выступать стратегия развития промышленных предприятий России через реализацию сетевого подхода. Сетевые промышленные структуры (industrial networks) создаются на базе заключения явных и неявных контрактов (не прибегая к правовым рычагам), характеризуются отсутствием управленческой вертикали и равноправием всех участников сети [3]. Единого подхода к названию организационных форм, основанных на сетевом подходе в настоящее время нет, что иногда меняет содержание их деятельности. Поэтому представляется необходимым предложить следующее определение сетевого бизнеса: это деятельность бизнес-субъектов, основанная на сетевом подходе, большое количество представителей которого функционирует на рынке и создает единую распределенную структуру, объединенную общими производственно-хозяйственными задачами, обусловленными возникающими в процессе взаимодействия взаимосвязями.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   144



  • Енергозберігаючі технології