Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ




Сторінка54/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   144

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ


Заремський Б.В., аспірант 2 року навчання,

Державний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, zaremskiy.boris@gmail.com


Сучасна система світогосподарських зв’язків характеризується подальшим посиленням глобалізаційних процесів. Проте, характеризуючи стан та динаміку розвитку глобалізації, слід зазначити, що вона не є всеосяжним та універсальним феноменом ні в геополітичному, ні в галузево-функціональному аспектах. Про нерівномірність протікання в часі й просторі процесів глобалізації свідчить сучасна структура й динаміка світового господарства, яка констатує одночасне функціонування соціально-економічних систем різних типів, розвиток яких детермінується, відповідно, різними чинниками. Разом з тим, не дивлячись на відмінності як у моделях економічного зростання національних економік, так і у механізмах їх інтеграції до глобальних процесів, в останні роки спостерігається певна конвергенція національних стратегій –на сьогодні інновації визначені пріоритетом розвитку не тільки високорозвиненими, але й багатьма низькорозвиненими країнами [2]. Це пов’язано, перш за все, з переходом до інноваційної парадигми економічного зростання, за якої наукоємні технології стають ключовою складової економіки. Яскравим свідченням цього служить те, що додана вартість, створена у наукоємних галузях, у 2007 склала майже 16 трлн. дол. США, що становить близько 29% світового валового продукту, проти 26% у 1992 [1, p. 6-10].

За зазначених вище умов для національних економік постає проблема створення економічного простору, який би сприяв розвитку інноваційних процесів, що б, в свою чергу, забезпечувало найефективніше використання інноваційного потенціалу суспільства. Саме в даному контексті стратегічного значення набуває проблема розбудови національної інноваційної системи (НІС) як необхідної передумови підвищення інноваційної спроможності та, відповідно, міжнародної конкурентоспроможності країни.

Слід наголосити на тому, що система сучасних економічних відносин як на макро, так і на міжнародному рівні характеризується стрімким процесом ускладнення причинно-наслідкових зв’язків, яке, в свою чергу, призводить й до значної модифікації національних інноваційних систем. Зокрема, посилення міжнародної конкурентної боротьби, яка супроводжується скороченням життєвого циклу та рентабельності інновацій, призвело до ускладнення інноваційного процесу й переходу до моделі «відкритих інновацій», що дозволяє скоротити витрати на створення інновацій через залучення технологій ззовні й отримати додаткові прибутки від продажу власних технологій партнерам. Синергічним ефектом інтенсифікації взаємодії між учасниками інноваційного процесу стає розгортання двох взаємопов’язаних процесів: з одного боку, глобальна інтеграція інноваційних систем, а з іншого – їх кластеризація. Основними проявами цих процесів виступають наступні тенденції:

а) інтенсифікація міжнародної торгівлі наукоємною продукцією: так, якщо обсяги виробництва наукоємної продукції в світі за період 1995-2008 збільшилися в 2 рази, то обсяги торгівлі цією продукцією за цей самий період збільшилися в 3 рази [1, p. 6-27];

б) поглиблення міжнародного поділу праці й, відповідно, інтернаціоналізації виробничих ланцюжків в сфері виробництва наукоємної продукції; зміщення функцій виробництва з високорозвинених країн до країн, що розвиваються. Наприклад, доля США в експорті високотехнологічної продукції зменшилась з 21% у 1995 до 14% у 2008; разом з тим, доля США у обсягах світової доданої вартості по високотехнологічних продуктах залишалась протягом цього періоду досить стабільною [1, p. 6-27] – така тенденція свідчить про перерозподіл функцій з проведення досліджень, виробництва товарів та комплектуючих, їх просування, тощо.

в) використання дослідницького потенціалу інших країн в проведенні НДДКР: так, якщо раніше розвинуті країни наймали закордоном в основному робочу силу, то тепер активніше використовують закордонний інноваційний потенціал [2].

г) посилення співробітництва в проведенні НДДКР, що проявляється у збільшенні кількості спільних публікацій: значне посилення такої кооперації прийшлось на розвинуті країни та Китай [3, p. 57-58].

В контексті зазначених вище тенденцій дещо змінюється й розуміння сутності, структури та ролі НІС. Зокрема, ефективність НІС залежить вже не тільки від здатності ефективно використовувати інноваційний потенціал національної економіки, але й від спроможності інтегруватись до глобальних інноваційних й виробничих мереж. Відтак, одним з найголовніших пріоритетів при розбудові НІС повинна бути орієнтація на комплексну систему міжнародних горизонтальних зв’язків в сфері створення, впровадження та розповсюдження інновацій.

Література:

1. National Science Board, Science and Engineering Indicators, 2010 – 565 p.

2. OECD, Innovation and Growth: Chasing a Moving Frontier, 2009 – 264 p.

3. OECD, Science, Technology and Industry Outlook, 2010 – 280 p.


ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В РОЗВИТОК ТЕХНОПАРКІВ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Ігошева О.В., cтудентка групи УС-81, НТУУ «КПІ» igosheva_o@mail.ru


Досвід зарубіжних країн показує, що один з факторів соціально-економічного розвитку країн є їх інноваційне забезпечення. Рушійною силою інноваційного процесу є діяльність наукових технологічних парків.

Відповідно до закону, технологічний парк - юридична особа або група юридичних осіб, що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції [1]. Мета створення технопарків – це забезпечення сприятливого інфраструктурного середовища для створення нових конкурентоспроможних технологій та широкого їх застосування на світовому ринку.

Хоча Україна вважається країною з ринковою економікою, вона не має статус успішної країни на світовому ринку. Одна з причин цієї проблеми є не конкурентоспроможна продукція вітчизняних виробників. Для того щоб покращити цю ситуацію слід перейняти досвід розвинених країн і більше звертати увагу на інноваційний розвиток, покращити стан діючих технопарків. Станом на вересень 2010 року в Україні зареєстровано 12 технопарків та ще 4 проходять процедуру реєстрації [2]. Але, практика показує, що все одно інноваційна інфраструктура в Україні майже відсутня.

Одна з причин занедбаності технопарків – це недостатнє фінансування з боку держави. Це підтверджує той факт, що серед всієї суми залучених технопарками інвестицій з 2000 по 2006 рік у рамках виконання інвестиційних та інноваційних проектів, яка склала 468,36 млн. грн., державні інвестиції скали всього 4,6 млн. грн., а це менше ніж 1% [1]. Якщо порівняти цей показник з іншими країнами, то у Великобританії фінансування наукових парків від держави складає близько 60%, у Німеччині – 78%, у Франції – 74%, в Нідерландах – біля 70% [3].

Українські технопарки, крім державних інвестицій, постійно потребують інвестицій з боку іноземних інвесторів. Але інвестиційний клімат технопарків України не є привабливим для інвесторів. Це пов’язано з недосконалістю законодавчої бази України. Адже у 2005 році було прийнято закон України «Про бюджет на 2005 рік» в якому були внесені суттєві зміни у Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, що виключили ряд пільг. Аргументами на користь скасування пільгового режиму для технопарків стали непрозорість фінансової діяльності деяких учасників цих структур, недотримання ними фінансової дисципліни та діяльність поза межами, встановленими законом [3].

Хоч і в січні 2006 р. Верховна Рада прийняла нову редакцію Закону «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків ...» і повернула всі пільги, за винятком невиплати ПДВ, все одно, можливість їх скасування існує і до сьогодні, оскільки багато хто вважає, що пільги призведуть не до залучення інвесторів, а до нового шляху несплати податків [3].

Також важливим фактором ефективної діяльності технопарків є співробітництво з іншими інноваційними підприємствами, що впливає на розвиток інтеграційних, інвестиційних та інноваційних процесів. Однією з найбільш впливових таких організацій є Міжнародна асоціація технологічних парків, але, на жаль, жоден з українських технопарків не є її членом.

Отже, інноваційний розвиток економіки притаманний всім розвиненим країнам, а Україна, як країна, що розвивається потребує значних інвестиції на розвитку технопарків, тому для цього їй слід:



  • залучати, як державні так і іноземні інвестиції в розвиток технопарків, адже, технопарки обов’язково окупаються у результаті виходу на ринок нових більш конкурентоспроможних продукції та технологій;

  • покращити законодавчу базу щодо діяльності технопарків, а саме покращити пільгові умови для розвитку інноваційної діяльності, створити чіткі механізми та регламентовані терміни розгляду інноваційних проектів, покращити правову захищеність проектів, зменшити тиск контролюючих органів діяльності технопарків, що приверне увагу інвесторів для фінансування інноваційних проектів.

  • співпрацювати з іншими міжнародними інноваційними підприємствами, взаємодія з якими дала б можливість обмінюватися проектами та досвідом, збільшити кількість залучених потенційних партнерів, нових кадрів та інвесторів.

Література:

1. Діяльність технологічних парків в Україні. [Електронний ресурс]. Рижим доступу: http://www.minagro.kiev.ua/page/?5733

2. Про технологічні парки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dknii.gov.ua/index.php/uk/

3. Сутність і функції технологічного парку як об'єкта інноваційної інфраструктури. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkhnu/Ekon/802/08diosut.pdf



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   144



  • ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В РОЗВИТОК ТЕХНОПАРКІВ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ